Ізолятор №1 у Херсоні був одною з найжорстокіших російських катівень
Прокуратура встановила імена майже 2000 людей, яких загарбники утримували у катівнях на Херсонщині
Правоохоронці перевіряють близько 50 фактів убивств цивільних осіб упродовж катувань. Ще троє людей померли вже після звільнення через отримані травми.
Окупанти забирали людей до катівень не лише для того, щоб «вибити» інформацію чи примусити до співпраці. У деяких випадках потерпілих або їхніх родичів змушували платити «викуп» за свободу – суми сягали сотень тисяч гривень.
Про дві катівні у Херсоні, ідентифікацію російських злочинців та важливість їхнього судового переслідування розповів начальник управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Херсонської обласної прокуратури Олексій Бутенко.
ІТТ №1 У ХЕРСОНІ: ВСТАНОВЛЕНО 241 ПОТЕРПІЛОГО
Бутенко розповів, що однією з найжорстокіших катівень була розташована у приміщенні ІТТ №1 у Херсоні. Вона діяла з березня по жовтень 2022 року, спочатку під керівництвом заступника начальника управління росгвардії по Ростовській області полковника поліції Олександра Науменка, а з липня 2022 року – заступника начальника «ГУ МВД России по Красноярскому краю» – начальника так званого «ВУ МВД России по Херсонской области» генерал-майора поліції Юрія Зав’ялова. Підпорядковані йому військовослужбовці та працівники поліції незаконно утримували людей, систематично били їх та застосовували тортури електричним струмом.
Скільки людей побувало у застінках і утримувалось у цій катівні, достеменно не відомо. Наразі потерпілими визнали 241 особу, серед яких 28 жінок. З ними провели допити, слідчі експерименти, впізнання за фотознімками. Призначені судово-медичні та судово-психологічні експертизи.
Стосовно 39 чоловіків та двох жінок росіяни вчинили акти сексуального характеру – зокрема, тортури електричним струмом, встановлений один факт зґвалтування. Також правоохоронцям відомо, що двоє чоловіків були тут закатовані до смерті.
У катівню потрапляли мешканці області, які займали активну проукраїнську позицію, зокрема, волонтери, колишні військовослужбовці та учасники АТО, правоохоронці та їх родичі. Когось тут закривали на кілька годин, когось – на кілька місяців. Кати таким чином намагалися придушити рух опору населення в регіоні, отримати інформацію, яка цікавила російських військових (місцезнаходження правоохоронців, військовослужбовців ЗСУ), та примусити до співпраці з окупаційної «владою». За результатами розслідування до суду скеровано 11 обвинувальних актів стосовно 25 військовослужбовців РФ.
Під час окупації Херсона представники держави-агресора облаштували ще одну катівню в центральній частині міста – в офісній будівлі за адресою: вулиця Пилипа Орлика, 15. У підвальному приміщенні після деокупації правоохоронці виявили докази систематичних катувань цивільних осіб, зокрема із застосуванням електричного струму. Серед вилученого – амперметр, протигаз, кайданки, пластикові трубки та інші предмети, які використовувалися для знущань.
За даними слідства, тут базувалася та діяла так звана «Государственная служба безопасности Херсонской области», яка виконувала на окупованій території функції, аналогічні покладеним на ФСБ РФ. Вона мала чітку ієрархічну структуру та фінансувалася окупаційною «владою», зокрема через захоплені банківські установи у Херсоні. Розподіл коштів здійснювався за підписом «голови окупаційної ВЦА Херсонської області» Володимира Сальда.
Щодо нього та ще шістьох учасників цієї структури, причетних до незаконного ув’язнення та катування 10 громадян України, обвинувальні акти у виділеному провадженні направлено до суду.
Як розповів начальник управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Олексій Бутенко, правоохоронці встановили, що це незаконне формування очолив ексголова СБУ часів президентства Януковича Олександр Якименко. Наразі у суді розглядається обвинувальний акт щодо нього та ще вісьмох ідентифікованих учасників формування – усі вони колишні працівники правоохоронних органів.
Людей затримували під надуманими приводами, а в окремих випадках свободу можна було отримати лише за сплату так званого «викупу».
- Щоденно десятки утримуваних піддавалися побиттям, катуванням електричним струмом, обмеженню в їжі та воді. Також мали місце імітації розстрілів, – зазначив він.
Загалом наразі триває судовий розгляд у семи кримінальних провадженнях у справах щодо катівні на Пилипа Орлика.
НА ХЕРСОНЩИНІ ПІДТВЕРДИЛИ ОБЛАШТУВАННЯ РОСІЯНАМИ 13 КАТІВЕНЬ
За словами Олексія Бутенка, на цей час попередньо підтверджено облаштування росіянами 13 катівень на території Херсонської області. Із них 11 – на нині деокупованій території, дві – на тій, що лишається під тимчасовою окупацією. Найбільше таких місць було облаштовано у Херсонському районі – сім, у Бериславському – чотири, у Генічеському та Каховському районах – по одному.
За даними слідства, у місцях несвободи незаконно утримували майже дві тисячі людей, з яких понад 1500 осіб зазнали катувань. Наразі потерпілими визнано і допитано майже 800 чоловік.
За результатами розслідувань правоохоронні органи повідомили про підозру 71 особі у 32 кримінальних провадженнях, обвинувальні акти скеровано до суду.
Зокрема, українські правоохоронці ідентифікували та повідомили про підозру військовослужбовцям росгвардії, відрядженим до Херсона російським поліцейським, співробітникам ФСБ РФ, керівникам та учасникам незаконних окупаційних органів, серед яких так звана «Государственная служба безопасности Херсонской области», окупаційна військова комендатура, псевдоправоохоронні органи.
Станом на сьогодні щодо шести окупантів судами ухвалено обвинувальні вироки у справах про катування цивільного населення.
Наприклад, вироком Херсонського міського суду від 15 жовтня 2025 року військовослужбовець 50-ї окремої бригади оперативного призначення військ нацгвардії РФ Руслан Алімханов засуджений до довічного позбавлення волі. З березня по жовтень 2022 року він катував чотирьох цивільних осіб у приміщенні ІТТ №1 та сприяв умисному вбивству ув’язненого.
Наразі немає випадків, коли суд відхиляє обвинувальний акт через недостатність доказів у справах про катування.
То чи є такі катування елементом системної політики РФ, чи вони здебільшого застосовуються проти українців?
- Це переважно практика щодо українців. Але не можна виключати й системність політики РФ. У всіх регіонах, які були чи перебувають під тимчасовою окупацією, військові РФ та представники окупаційної «влади» застосовують ідентичні методи отримання інформації, знущань і принижень особистої гідності, – зазначає Бутенко.
А на запитання, чи можна десь знайти інформацію про фігурантів таких справ (вироки, біографічні дані, фото) до моменту їх фактичного затримання, він пояснив, що існує централізований ресурс, але доступ до нього обмежений. Водночас, згідно з кримінальним процесуальним законодавством, відомості про ухвалені процесуальні рішення щодо фігурантів публікуються у загальнодержавних медіа та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.
За словами Бутенка, більшість таких процесів відбувається заочно (in absentia). Як підозри, так і вироки суду мають практичну силу: вони дозволяють оголосити осіб у міжнародний розшук, вводити санкції та затримувати їх за кордоном.
- Воєнні злочини не мають строків давності. Тому так важливо притягнути до відповідальності кожного причетного, забезпечити винесення вироків судів і призначення покарання, – каже прокурор.
Ірина Староселець, Херсон
Фото надані обласною прокуратурою