У Харкові презентували книгу історика і зниклого безвісти військового Едуарда Зуба
У Харкові презентували книгу історика, співробітника Українського інституту національної пам'яті, зниклого безвісти військовослужбовця Едуарда Зуба "Харків. Хрести. Хмарочоси. За лаштунками червоного міфу".
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Видання містить 45 дослідницьких нарисів Зуба, які у 2018–2022 роках публікувалися в онлайн-виданні "MediaPort". Книга має три розділи, які охоплюють три теми: "непарадне", буденне життя Харкова у 1920-1930-ті роки (розділ "Харків"), розграбування та знищення більшовиками харківських церков ("Хрести") і діяльність радянських репресивних органів у Харкові ("Хмарочоси").
Книгу упорядкувала історикиня, начальниця Другого міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Марія Тахтаулова. Вона ж запропонувала назву. Передмову "Небайдужий історик" написав колишній очільник УІНП, історик, народний депутат Володимир В’ятрович.
"Мабуть, найбільш оригінальне побажання, яке я колись отримувала на день народження, було від пана Едуарда - він побажав мені "стилістичної досконалості ". От до його стилістичної досконалості мені точно дуже далеко. Я хочу відзначити побудову його текстів, і кожну історію він закінчує висновком, який, на мою думку, не є повчальним, скоріше - спонукальним до роздуму і, як правило, на злободенну тему. Хоч розвідки є історичними, він писав про події сторічної давнини, але коли в нашій пам'яті були дуже свіжі події 2013-2014 років, проводив паралелі, кидав оці містки", - сказала Тахтаулова.
Вона зауважила, що Зуб працював в архівах, шукаючи нові й нові джерела, він розвінчував міфи, зокрема про страшну для народу ціну індустріалізації, наслідками якої були Голодомор і жахливі умови життя людей. Наприклад, у книзі є нарис про реальні результати діяльності прославленого за радянських часів педагога Антона Макаренка.
"Деконструкція міфу про "великого" педагога значною мірою починається зі статті пана Едуарда "Блакитна стьожечка" та просвердлені мізки: макаренківська комуна в цифрах". І вже коли Інститут національної пам'яті працював над переліком осіб, які несли імперську політику, експертна комісія щодо Макаренка в тому числі керувалася цією статтею. Едуард Зуб відкривав те, про що в Радянському Союзі не те що не говорили - канонізували", - зазначила Тахтаулова.
За її словами, улюблена тема Зуба - діяльність репресивних органів. Сам він іронічно визначав цей напрям своїх досліджень як"популярне катознавство".
Книга вийшла у видавництві Олександра Савчука. На її обкладинці - хлібна карта за вересень 1934 року. Над дизайном працював Сергій Макаренко.
"Ця обкладинка невипадкова. Це одна з ілюстрацій у тексті, який пов'язаний із голодомором. Це - хлібна картка, власне, документ, одне зі свідчень того, про що пише Едуард Зуб. У ній багато щему, багато історії, трагедії, тому вона і винесена на палітурку. Колір - це оригінальний вигляд цієї картки", - зауважив Олександр Савчук.
На його думку, попри важкість тем, розвідки Зуба "читаються активно" завдяки стилістичній іронії: "Читаючи, ми ніби чуємо його інтонацію".
Книга вийшла накладом у 500 примірників і, ймовірно, додруковуватиметься.
Як повідомляв Укрінформ, 28 листопада у Харкові нагородили лауреатів першої Стипендії імені Едуарда Зуба. Стипендіатами стали студент Національного університету “Києво-Могилянська академія” Дмитро Деркач і аспірантка історичного факультету ХНУ ім. Каразіна Юлія Єременко.
Едуард Зуб народився у 1965 році в Черкасах. Закінчив історичний факультет Харківського національного університету ім. Каразіна. Він досліджував історію Харкова, писав для місцевих медіа і проводив екскурсії містом. У 2019 році став співробітником Українського інституту національної пам'яті. Зуб досліджував історію радянських репресивних органів, церковно-релігійне життя в часи комуністичного тоталітарного режиму, локальний, харківський, вимір Української революції 1917-1921 рр.
З початком повномасштабного вторгнення РФ Едуард Зуб вступив до лав добровольчого формування “Фрайкор”. Брав участь в обороні Харкова і Харківської області, згодом служив у 93-ій окремій механізованій бригаді “Холодний Яр”. Був поранений у Соледарі. Після лікування повернувся на фронт і воював на Бахмутському напрямку.
Едуард Зуб зник безвісти поблизу селища Курдюмівка на Донеччині 14 листопада 2022 року.