Camino Podoliсo: як упровадити європейські практики туризму в глибинці під час війни

Подільський шлях святого Якова – 250-кілометровий маршрут, що пролягає через 11 громад Вінниччини й Хмельниччини

Навіть під час повномасштабної війни в Україні реалізуються проєкти, які інтегрують нашу країну в єдиний європейський простір. Одним із них став Подільський шлях святого Якова, або ж Camino Podoliсo. Цей 250-кілометровий маршрут проліг через одинадцять громад Вінниччини й Хмельниччини, у яких розбудив агентів змін і створив нові стимули для розвитку. А для пілігримів, які долають цей шлях пішки або на велосипеді, з'явилася чудова можливість збагатити своє духовне життя, набратися вражень від знайомства із самобутніми пам'ятками та особливостями Поділля і скуштувати автентичні страви, які готують тільки тут.

КУЛЬТУРНИЙ МАРШРУТ З ВІННИЦІ ДО КАМ'ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО

Якщо розповідати про Подільський шлях святого Якова офіційно, то це культурно-пізнавальний та паломницький маршрут з Вінниці до Кам’янця-Подільського через місто Бар. Його створили міські ради цих опорних громад за зразком Шляхів святого Якова, які проходять через усю Європу та ведуть до міста Сантьяго-де-Компостела в Іспанії, до мощів апостола Якова. 

Подільський шлях святого Якова

Започаткований 2021 року за грантової підтримки Українського культурного фонду, наразі Camino Podolico поєднує 13 точок Вінницької та Хмельницької областей. Практично в кожному населеному пункті маршруту є сакральні пам’ятки та інші об’єкти, що оповідають про багату історію Поділля та його мешканців. Побачити усі ці туристичні принади можна, мандруючи пішки або велосипедом упродовж 252 км шляху. На це знадобиться 12-14 днів, а для зручності пілігримів є необхідна інфраструктура для харчування та ночівель кожних 20-25 кілометрів. 

Пам'ятник св. Якову у м. Вінниця

Вже у період тестової роботи Camino Podolico ним пройшла понад сотня пілігримів. Мандрівники, які долають більше 100 км шляху, отримують сертифікати. Також вони мають усі відомості про місця ночівлі та харчування, цікаві відомості про історію та пам’ятки краю через офіційні сторінки проєкту.

Цікаві локації маршруту промарковані та обладнані інформаційними стендами

Крім того, створена туристична навігація для комфортного долання маршруту, зокрема встановлено вказівники та стенди у кожній громаді, через яку проходить маршрут, та розроблено електронну мапу з детальним треком. 

Карта Подільського шляху святого Якова

З огляду на безпекові питання на початку повномасштабного вторгнення стимулювати людей до паломництва у 2022 році було ризикованим, тим більше, що місцеві громади переорієнтувалися на прийом внутрішньо переміщених осіб у всіх можливих місцях для нічлігу. Та окремі відчайдухи не просто вирушали в мандрівку, а й проводили паралельно з цим збір донатів через соцмережі. Це теж стало формою боротьби – йти заради підтримки України.

«Ми бачимо, який є запит від людей іти ним, незважаючи на всі невизначеності. До того ж, і громади, через які він пролягає, після перших шокових місяців війни задумалися над тим, що це було б дуже добре – знову приймати гостей. Тому ще минулого року ми задумалися над тим, що поки триває війна, потрібно трохи переформатувати цей маршрут, зробити його культурно-пізнавальним, – каже директор департаменту маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради Олександр Вешелені. – Нашою метою було потрапити у ці громади, побачити, чим вони зараз живуть, які в них є ініціативи, пов'язані з нематеріальною культурною спадщиною, адже матеріальну ми більшою мірою просували у попередні роки».

Олександр Вешелені

УКРАЇНСЬКИЙ ТУРИЗМ – ЗА ЄВРОПЕЙСЬКІ ГРОШІ

Реалізація цього задуму почалася з того, що фундатори Camino Podolico вирішили поборотися за грантові кошти на його втілення.

«Якраз трапилася така нагода: Рада Європи та Європейська Комісія оголосили міжнародний конкурс «Історії Днів європейської спадщини». І подалась туди наша менеджерка з історією того, як створювався цей маршрут, як вона приходила у цей проєкт і вчилася в процесі втілювати масштабні задуми. Ця історія потім увійшла в шорт-лист і здобула грантову підтримку», – розповідає директор департаменту.

Проєкт отримав назву «Шлях має тривати». Команда з Вінниці відправилася в експедиції за маршрутом й упродовж кількох тижнів зібрала велику кількість матеріалів, які лягли в основу промоційних відео про нематеріальну спадщину вздовж шляху: місцеві легенди та звичаї, історії окремих споруд і їх господарів, локальну гастрономію та ремесла.

Виготовлення барської кераміки

Барська кераміка

Віньківська громада, с.Великий Олександрів. Виготовлення короваю

с. Маліївці. Приготування білого борщу

«Нам цей грант дуже допоміг побачити реальну картину. Бо, спостерігаючи з Вінниці, ми сумнівалися, чи взагалі громади під час війни будуть готові займатися розвитком культури й туризму. Поїздили, побачили, надихнули їх. Такий формат, як Camino Podolico, може додати громадам більшої самоідентифікації та впевненості», – вважає Вешелені.

А ще в громадах провели воркшопи для впровадження там Днів європейської спадщини (ДЄС), які проходили під гаслом «Жива спадщина». У Вінниці в межах цієї ініціативи РЄ вони проводяться вже п'ять років, а цьогоріч долучитися до неї отримали можливість і малі громади Вінницької й Хмельницької областей вздовж маршруту Camino Podolico. Усе це підтвердило намір громад відновити функціонування культурного пішохідного маршруту за першої ж можливості.

Громадам надали не тільки методичну допомогу, а й за рахунок гранту РЄ підтримали заходи, які вони проводять цього року в рамках Днів європейської спадщини.

«У селі Щітки Вінницької громади, наприклад, був захід, присвячений рогозоплетінню. Окрім вже традиційного майстер-класу відвідувачі могли побачити місце заготівлі рогози, а ще було інтегровано компонент сучасного мистецтва – лендарт-об’єкти від відомого вінницького художника Олександра Нікітюка. У Кам'янці-Подільському ж відтворювали традиційний місцевий танець «Варварка»», – ділиться Олександр.

За його словами, у Дунаївцях, до проведення Днів європейської спадщини залучили місцевих майстрів народних ремесел, народний аматорський фольклорний колектив «Кружіль» та заклади культури. Там у рамках проєкту «Жива спадщина Дунаєвеччини» пройшла ціла низка подій з екскурсіями і майстер-класами. А в Зінькові в рамках ДЄС вирішили дослідити особливості елементів місцевої нематеріальної культурної спадщини: кераміки, декоративного розпису, писанки і феномену зіньківської сорочки з подальшим виготовленням друкованої продукції, яка може стати сувеніром-візитівкою села. 

Віньківці. Традиційна місцева вишита сорочка

Наталя Гаєвська. Майстер-клас по створенню солом'яних іграшок

Дунаївці. Писанка-зернівка

с. Северинівка. Виготовлення дідуха

ЯКИЙ НА СМАК ПОДІЛЬСЬКИЙ ШЛЯХ СВЯТОГО ЯКОВА

У фокусі проєкту «Шлях має тривати» опинилася і гастроспадщина Поділля: заготівля продуктів, традиції випікання, цікаві локальні страви. Деякі з них готують тільки тут і скуштувати їх можна лише у місцевих господинь, мандруючи Подільським шляхом святого Якова. Цьогоріч маршрутом пройшла відома дослідниця подільської кухні Олена Павлова і викладачка училища сфери послуг Наталя Рибак. Вони розповіли, наскільки важливо було зафіксувати кулінарні родзинки, притаманні цьому краю, адже з відходом людини, яка вміє їх готувати, буде втрачено й унікальний рецепт чи традицію.

с. Северинівка, Карасі по-северинівськи

м. Бар. Вареники з яблуками

Поряд з маловідомими стравами вдалося підсилити й такі локальні гастробренди, як вінницький борщ на вишні, барські голубці королеви Бони Сфорци на реберцях із пшоном, а також зіньківську ковбасу за сторічним рецептом чи малієвецький білий борщ із сушнею з яблук і груш.

м. Бар. Голубці часів королеви Бони Сфорци

Маліївський білий борщ

с. Маліївці, Начинка.

Загалом, дослідники й дослідниці зібрали рецепти близько 25 автентичних страв, більшість яких увійшли до каталогу гастрономічної спадщини культурного маршруту Camino Podolico.

Каталог гастрономічної спадщини культурного маршруту Camino Podolico

CAMINO PODOLICO: ЯК РОЗБУДИТИ ГРОМАДИ

У громадах на тлі швидкого розвитку маршруту виявилися справжні фанати місцевої культури – від дослідників історії замків у Бару та Зінькові до рятівників палаців у Северинівці й Маліївцях. Кожен з них зумів об’єднати довкола себе місцеву владу, бізнес і діячів, здобути підтримку на збереження існуючих та реконструкцію втрачених пам’яток, зібрання багатого фольклору й кулінарних традицій краю.

Наприклад, цікаву колаборацію завдяки Camino Podolico вдалося налагодити у Барі. Людмила Власова, провідний спеціаліст з питань туризму, релігії, охорони культурної спадщини та туризму міської ради каже, що у Барі найбільше пілігримів приймає місцевий монастир.

м. Бар вид на місто з оглядового майданчика

«Вони мають можливість залишити в себе на ніч небагато мандрівників – двох-чотирьох людей. Але їх дуже гарно завжди приймають і навіть проводять екскурсії. Раніше вони такого не робили. Хоча по цьому шляху йдуть не тільки віруючі паломники, а й світські мандрівники. Але вони гостинно приймають усіх, навіть з тваринами.

А наша публічна бібліотека взяла на себе функції туристично-інформаційного центру. Вони зустрічають усіх пілігримів, координують їх. Якщо потрібно, зв'язуються з наступними точками, куди йдуть мандрівники, домовляються, щоб далі по шляху їх зустріли і вони мали де переночувати. Також вони й отець Роман у костелі ставлять штамп (печатку) про проходження маршруту», – розповідає Власова.

Вона відзначає, що до розміщення мандрівників залучили навіть зелену садибу «Подільська родина», розташовану за 12 км від маршруту. «Власниця садиби Оксана Бас давно працює в сфері сільського туризму, і багато тих, хто виходили на шлях, знаючи про неї, звертали з основного шляху, щоб завітати до неї, побачити й відчути родзинки Барського краю, які вона там популяризує».

Camino Podolico став стимулом для розвитку Малієвецького обласного історико-культурного музею, створеного на базі палацу Орловських, та місцевих підприємців зі сфери гостинності. Попри те, що більшість місцевих людей ще не зрозуміли, які вигоди можуть мати від туризму.

Анастасія Донець

Директорка музею Анастація Донець каже: «Дуже гарно попрацювали концептуальники й організатори цього проєкту. Це заохочення до подорожей, до вивчення свого краю і дуже гарний інформаційний продукт. Це стежечка, яка нас приєднує до подібного європейського простору. Тому люди, які вийшли на маршрут і йдуть по ньому, задоволені, вони приходять щасливі й з ними дуже позитивно спілкуватися.

Ми працюємо тільки два роки, і ще до того, як були зареєстровані, через Маліївці проліг цей шлях. Він нас дуже надихав, адже ми розуміли, що по цій стежці пілігрими підуть до нас. Місцеві люди здебільшого поки що далекі від туризму і від розуміння, наскільки круто і якісно він може змінити їхнє життя. Але, зважаючи на неймовірно якісний проєкт, його соціальну, туристичну і культурологічну місію, ті, хто ним усе ж користується, вже мають результати.

У нас є дві садиби зеленого туризму – «Хата біля річки» і «Бернадіна», й обидві приймають пілігримів Camino Podolico. Наприклад, велосипедисти, які до нас приїжджали, спочатку планували десь далі зупинитися, але ми їм показали наші садиби. І вони сказали: «Круто, ми у вас залишаємося!». Пілігрими також залишаються в нас у музеї. Ми маємо хостел, в якому поселяємо їх за символічну ціну. Саме пілігрими були нашими першими поселенцями і вони його тестували. Тому цей проєкт безперечно важливий і потрібний, він виводить нас на європейський рівень. Я буду його підтримувати усіма можливими способами».

У місті Гнівань під Вінницею Camino Podolico розглядають як рушій для започаткування і розвитку нових бізнесів.

«На жаль, поки триває війна, ми не можемо сподіватися, що Подільським шляхом святого Якова підуть закордонні туристи. Але те, що він усе ж стартував, і ним йдуть наші мандрівники, надихає. У нас вже є деякі невеликі проєкти, які ми будемо втілювати у життя в його межах. Зокрема, стосовно гастрономічної спадщини. Наші унікальні місцеві страви представлені у гастрокаталозі Camino Podolico. Дізнавшись про цей маршрут і проєкт у цілому, до мене підійшли підприємці, які хочуть збудувати якусь таку «зупинку» у центрі міста, яка була б зручною для мандрівників. Це має бути заклад, у якому пілігрими можуть відпочити і скуштувати гніванські смаколики. До того ж, вони готові популяризувати Подільський шлях святого Якова і серед мешканців нашої громади», – ділиться планами міський голова Володимир Кулешов.

Гніванська громада. Ворошилівські рубчики

Пиріжки з картоплею та повидлом

Окрім того, каже він, міськрада вже запропонувала включити до проєкту чудову локацію «Старий замок» на березі Південного Бугу. Цей готель, розташований у мальовничому місці, гарно облаштований, інфраструктурно розвинений і також готовий приймати пілігримів.

«Ми мріємо, щоб проєкт Camino Podolico пролягав не тільки по суші, а й по воді. У нашій громаді є сім населених пунктів, через які протікає Південний Буг, поруч впадає річка Рів. Тому, вирушаючи з Вінниці, частину шляху мандрівники могли б долати, сплавляючись водним шляхом, – додає посадовець. – А якщо нам вдасться настільки розвинути цей маршрут, щоб пілігримам було цікаво зайти у будь-який із населених пунктів нашої громади, думаю, ми зможемо розвивати і зелений туризм. У нас уже є напрацювання в цьому напрямку».

ШЛЯХ РЕТРИТУ ТА ВІДНОВЛЕННЯ

Тим часом Camino Podolico, хай і не у довоєнних масштабах, залишається привабливим для мандрівників. Їх не лякають ані ризики, пов'язані з повітряними тривогами, ані спека та негода, які супроводжують їх на шляху. Бо це не лише можливість побачити і дізнатися щось нове, скуштувати невідомі досі страви і добряче розім'ятися. Це ще й знайомство з новими людьми, спосіб духовно збагатитися і можливість психологічного перезавантаження.

Восени цей маршрут подолали пілігрими із прифронтового Запоріжжя, яке росіяни нещадно обстрілюють уже другий рік поспіль. Сергій Лавріненко, директор курорт-готелю «Пересип» на Азовському морі (нині окупований) і керівник Umbata afro drum school разом із друзями мандрували Поділлям на велосипедах. Він зацікавився можливістю побачити й пройти Camino Podolico як культурно-духовний маршрут.

Сергій Лавріненко із друзями(на старті)

Каже, були вражені архітектурними цікавинками й кількістю історичних храмів на Поділлі. А ще – гостинністю і відкритістю подолян. Люди їх залишали у своїх домівках на ніч і казали: просто зачините вранці двері й залишите ключі.

Сергій розповідає, що у Запоріжжі тривоги не припиняються взагалі: «Ось такі поїздки переключають, обнулюють, і ти вже приходиш у зовсім іншому стані. Одна з цілей була власне – перезавантажитись. У мене знайомі вибираються на тиждень кудись відпочити, і в основному всі їдуть у Карпати. Поділля і цей маршрут може бути чудовою альтернативою для урізноманітнення вражень. І думаю, що коли все це закінчиться, цю тему можна буде швидко розпіарити, щоб вона наповнила маленькі містечка і туристами, і грошима».

Запоріжці на маршруті

ЄДНАННЯ З ЄВРОПОЮ

Ініціатори Camino Podolico сподіваються, що навіть за умови тривання війни в Україні вдасться не тільки швидко відновити можливості його проходження, а й розвивати його і продовжити маршрут аж до кордону з ЄС. У 2023 році Camino Podolico прийняли до Європейської федерації Шляху святого Якова, що відкрило нові можливості для міжнародної співпраці. Сертифікація маршруту Радою Європи означатиме, що маршрут відповідає тим критеріям, за якими було започатковано програму європейських культурних маршрутів у 1987 році.

«Рада Європи має на сьогодні вже 47 сертифікованих маршрутів на різну тематику – археологія, історія, видатні постаті, ремесла, їжа та напої. Але саме Шлях святого Якова став тим еталоном, який демонструє, як упродовж тисячоліть пілігрими формували обличчя Європи, міжетнічні й міжкультурні зв'язки. Потім воно потягло за собою величезну культурну спадщину – художні тексти, традиції, живопис, гастрономію тощо. Ну, а ми зі свого боку цю традицію зараз відновлюємо і формуємо в Україні», – запевняє Олександр Вешелені.

Він каже, що після сертифікації Camino Podolico на ключових об'єктах з'явиться маркування Ради Європи та легендарна сонячна мушля – символ Шляху святого Якова. Це підтвердить, що Україна в нинішніх умовах продовжує боротися і за збереження своєї історії та культурної ідентичності.

Антоніна Мніх
Світлини надані Департаментом маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради

* * *
Матеріал підготовлено в рамках грантового проєкту «Шлях має тривати», який реалізовується департаментом маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради за підтримки Ради Європи й Європейського Союзу.