Громада, що впоралась із викликами війни

Як сільська громада на Полтавщині вирішує загальнодержавні задачі

Нехворощанська громада – не найбільша на Полтавщині, зате зі стратегічним підходом до вирішення наявних проблем. Але якщо раніше проблеми для керівників територіальних громад були все ж більш-менш знайомі, то після 24 лютого перед ними постала геть нова: приплив біженців. Стратегічне мислення не зрадило нехворощанцям і тут. Зрозуміло, громада не залишилась сама. Їй підставили плече й обласна влада, і благодійні організації, й підприємства. А систематизувати спільні зусилля допомагає давній партнер – програма «U-LEAD з Європою».

СТРАТЕГІЯ – ЖИТИ

- Громада стрімко розвивалась, але 24 лютого минулого року почалась російська навала, і вона стала для нас новим викликом. Ми згуртовували навколо себе людей, приймали переселенців – і на одну ніч, на довший термін. Нехворощанці намагались допомогти, чим зможуть. Не тільки тим, хто втікав від війни, а й тим, хто залишався вдома під обстрілами. Відправляли допомогу в Харків, у Сумську область – усім, кому вона була потрібна, – поділився Нехворощанський сільській голова Віктор Дубович.

Сьогодні на території Нехворощанської громади проживає понад 5 тисяч місцевих мешканців, а крім них – близько п’яти сотень ВПО – 10% від загальної кількості населення. При цьому ніяких скільки-небудь помітних конфліктів між двома групами і між новоприбулими та керівництвом помічено не було. Якщо всі негаразди людей, які втекли від війни, вирішити одразу було неможливо, то люди бачать, що громада не сидить, склавши руки, а постійно працює, причому працює успішно. Своїми напрацюваннями вона ділилася з іншими громадами країни під час онлайн-візиту в рамках навчальної програми «Кроки для спеціалістів. Організація роботи з ВПО – 2023».

Керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Полтавській області Ірина Балибіна розповіла, що Нехворощанська громада має цікавий досвід різносторонньої роботи з ВПО: розселення, гуманітарна допомога, надання базових послуг – медичних, соціальних, освітніх, створення житлового фонду, інтеграція переселенців у життя.

- З огляду на те, що останнім часом проживання в сільській місцевості серед ВПО користується попитом, а потік переселенців не зупинився, ймовірно громадам буде потрібно розширяти й удосконалювати роботу в цьому напрямі, тож досвід Нехворощанської громади стане їм у пригоді, – зазначила Балибіна.

Перше, що довелось робити – це розмістити новоприбулих і дати їм мінімальні умови для проживання, харчування – і допомогти подолати стрес у людей, які опинились перед особистою катастрофою.

- У 21-му році, за консультаційної підтримки експертів програми «U-LEAD з Європою», ми оптимізували освітню мережу. Зокрема довелось закрити Лівенський навчально-виховний комплекс, який був визнаний малокомплектним. Приміщення його стало в нагоді в 2022 році. Рішенням виконкому ця школа була визначена як місце проживання ВПО. У двох корпусах проживало понад 50 осіб. Завдяки проєктній роботі, ми обладнали приміщення пральними машинами, побутовою технікою, вставили нові рами. Сьогодні цих людей ми вважаємо нашими жителями і сподіваємось, що вони в нас залишаться. З ними ми сподіваємось на новий виток розвитку Нехворощанської громади. Це наповнення і шкіл, і дитячих садочків, і нові робочі руки, – розповіла заступниця голови Ольга Хоменко.

УСІ – СВОЇ

А після створення прихистків та надання гуманітарної допомоги громада почала шукати житло для розселення людей. Так виникла ідея створення житлового фонду.

- Фонд – це база даних з переліком будинків, на які громада отримала права власності шляхом визнання садиб як відумерлої спадщини. Таких будинків багато на сільських територіях. Вони обліковуються та надаються, як соціальне чи службове житло, у користування переселенцям, які вирішили залишитися жити в нас, – пояснила Ольга Станиславівна.

Ще одним кроком у роботі з переселенцями стало розроблення програми інтеграції ВПО. Консультативну підтримку надали експерти Програми U-LEAD. Документ передбачає детальний аналіз проблем та запитів ВПО, які виникають у зв’язку з воєнним станом та з масовим внутрішнім переміщенням осіб із небезпечних територій.

На думку заступниці голови, проведена робота допомогла громаді визначити потреби переселенців, а отриманні результати корисні при плануванні стратегічних напрямів роботи з ВПО.

- Після проведення опитування ми зрозуміли, чого саме їм не вистачає для повної інтеграції в наше життя громади. А також зрозуміли, що маємо на своїй території спеціалістів, яких раніше бракувало, тож працевлаштовуємо таких людей: у нас з’явилися лікарі-стоматологи, вчителі тощо.

Програма інтеграції вже прийнята рішенням сесії сільської ради, під потреби ВПО закладено кошти. Ще однією спільною ініціативою експертів U-LEAD та фахівців громади стало внесення змін до програми харчування школярів. Вона доповнена пунктом «Безоплатне харчування для дітей переселенців», тобто коштом місцевого бюджету.

Наразі громада працює над організацією процесу надання медичних послуг – облаштовує нову амбулаторію. А також працює над пошуком фінансування для реконструкції багатоквартирного будинку, який буде використано як житло для ВПО.

Тут варто нагадати, що метою навчальної програми «Кроки для спеціалістів. Організація роботи з ВПО – 2023» є ознайомити громади-учасниці з основними підходами та роз’яснити базові принципи роботи з ВПО, проаналізувати складові організації роботи з ними. А також розкрити особливості побудови ефективної комунікації й створення умов для успішної інтеграції ВПО в життя громади та опрацювати навички налагодження взаємодії всіх зацікавлених сторін.

ПРАЦЯ – НАЙКРАЩІ ЛІКИ ВІД ДЕПРЕСІЇ

До складу Нехворощанської територіальної громади входить кілька сіл, зокрема, Андріївка. Характерно, що Андріївський ліцей за рівнем оснащення мало чим поступається школі в центральному селі громади. А отже він також узяв участь у прийомі біженців.

- З перших днів навали наш заклад прийняв велику кількість внутрішньо переміщених осіб, – підтвердила директорка ліцею Оксана Борсук. – Так трапилось, що їх транзитом дуже багато проходило. Для нас усе це було чимось новим, було важко, і команда нашого закладу працювала, як то кажуть, 24/7. Сьогодні можна сказати, що ми знаємо цю роботу, створили всі умови для людей внутрішньо переміщених – для проживання, для їхньої соціалізації. Звичайно, для нас важливим було не тільки прихисток створити, не тільки психологічно допомогти пережити ту травму, яку вони отримали. Не тільки згуртувати їх, тому що це дуже важко, коли в одній кімнаті, в одному корпусі живуть різні люди, різні сім’ї, різні історії, різні долі – в більшості своїй трагічні. Але й, звичайно, дуже хотілось допомогти ще й із працевлаштуванням, допомогти з навчанням дітей.

Один із таких працевлаштованих – учитель математики В’ячеслав Бокач.

- Я знайшов оголошення в Полтавському обласному Центрі зайнятості, звернувся туди. Мені дали телефон Андріївського ліцею. Оксана Вікторівна, вислухавши мене, сказала: «Раз ви готові працювати з дітьми – приїжджайте з мамою, з сестрою, дамо прихисток». Уже наступного дня ми були в ліцеї, а ще за день я вже був оформлений на роботу.

А в Нехворощанській амбулаторії сімейної медицини працює подружжя стоматологів, Михайло та Олена Заїкіни, переселенці з Нової Каховки.

- Амбулаторія сімейної медицини Нехворощанської територіальної громади, – представив заклад Віктор Дубович. – До реформи це було терапевтичне відділення Новосанжарської районної лікарні, але потім перейшло у власність громади. Село знаходиться за 40 км від найближчого лікувального закладу в Нових Санжарах, і тому було проведено реконструкцію відділення. До речі, ліцензію на практику сімейної медицини ми отримали тільки в лютому. Незважаючи на вторгнення, ми продовжили працювати над тим, аби якомога швидше запустити цю амбулаторію. Вона може стати в пригоді не тільки для нашого населення і ВПО, які проживають у громаді, а також може надавати кваліфіковану допомогу і військовослужбовцям як заклад реабілітації.

Як удалося знайти роботу в Нехворощі, розповів Михайло Заїкін:

- Приїхали з окупації, місяць побули в Полтаві, потім знайомі підказали. Заїхали до Віктора Олександровича, а він каже: «Є робоче місце, погляньте на нього». І скоро почали тут працювати. Ще з нами дві маленькі дитини. Наразі ми вже восьмий місяць тут працюємо.

ДАХ НАД ГОЛОВОЮ…

Інша заступниця голови Зоя Короленко показала один зі шляхів вирішення житлової проблеми переселенців. А заразом і те, як правильно залучати потенційних донорів.

- Цей будиночок громада оформила як відумерлу спадщину (спадщину, власники якої померли, а спадкоємців немає – ред.). Було прийнято рішення поселити в ньому осіб, які потребували житла – сім’я переселенців з-під Харкова. Вони погодилися навести лад у будинку й оселитися в ньому. Мають дитину, яка відвідує нашу Нехворощанську школу. Господар будинку Дмитро Пересічанський працевлаштувався у відділі благоустрою нашої громади. Золоті руки! Займається ремонтом, то ж нам певною мірою пощастило, що такі цінні кадри прибули до нас. Також на території громади ми проводимо роботу з оформлення права власності на безгосподарне майно. На даний час дві будівлі вже перейшли у власність громади. Виготовлена проєктно-кошторисна документація на реконструкцію однієї будівлі, де планується облаштувати житло для внутрішньо переселених осіб. Це буде багатоквартирний будинок. Зараз активно шукаємо інвестора.

Один із таких інвесторів не потребує особливого представлення. Це – СП «Полтавська нафтова компанія». Про гуманітарну складову її діяльності розповіла прессекретарка СП Катерина Гурєєва:

- Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Полтавська нафтова компанія не змогла залишитись осторонь від проблем місцевої громади, і ми залучилися до цієї важливої справи. Велика кількість людей, біженців із тимчасово окупованих територій, знайшлм прихисток на Полтавщині і, зокрема, на території Нехворощанської громади. І коли керівництво тергромади звернулось до нас із проханням допомогти – звичайно, ми пристали на цю пропозицію. Компанія неодноразово надавала допомогу, в тому числі у вигляді бензину для потреб громади, у вирішенні побутових проблем біженців, які живуть на території Андріївського ліцею. Крім того, ми вважаємо надзвичайно важливим забезпечення медичного обслуговування населення на території сільської територіальної громади і тому дуже активно співпрацювали з громадою в облаштуванні амбулаторії і придбали квартиру для медичних працівників.

Підсумок даного етапу роботи з внутрішньо переміщеними особами підбила Ольга Хоменко.

- Нехворощанська громада зовсім молода – восени відсвяткували п’ятирічний ювілей. У 2017-му новостворена громада постала перед новими завданнями. Завдяки програмі «U-LEAD з Європою» наші спеціалісти пройшли навчання з проєктного менеджменту. Одна з пріоритетних галузей нашого розвитку – залучення інвестицій. Наш Відділ соціального захисту і я, як профільний заступник, долучились до навчання і написання програми підтримки інтеграції ВПО за підтримки експертів U-LEAD. На початку за їхньою рекомендацією ми провели аналіз внутрішньо переміщених осіб, що знаходяться в нашій громаді. І якщо ми знали цих людей по зовнішності, по паспортних даних, то не акцентували свою увагу на тому, яка в них професія, чим би вони хотіли займатись уже на нашій території. Провівши такий аналіз, ми для себе відкрили зовсім інші грані цих людей. Завдяки цій спільній роботі ми вже написали й затвердили програму підтримки та інтеграції ВПО на території громади. Також ми доповнили програму харчування школярів, додавши пункт «Безкоштовне харчування дітей з числа ВПО». Постійне навчання працівників виконавчого комітету в різних напрямках навчило наших керівників комунікувати не лише з жителями нашої громади, а й дало змогу успішно впоратись в комунікації з донорами, які зайшли в 2022 році працювати на території України, з різними громадськими й благодійними організаціями задля залучення різної допомоги для ВПО, як особливої категорії, і не лише в нашій громаді. За перші два-три місяці наші працівники налагодили комунікацію і залучили допомогу у вигляді продуктів харчування, засобів гігієни, одягу. Співпраця з Полтавською обласною військовою адміністрацією допомогла нам не стати осторонь біди цих людей.

* * *
Риску підвів сільський голова Віктор Дубович:

- Якщо в лютому 2022-го року для нашої громади, для нашої команди це був виклик, то вже сьогодні, у квітні 2023 року – це наше повсякдення. Це вже не переміщені особи, а люди, що живуть опліч з нами. Це – наші діти, учні наших навчальних закладів і дитячих садочків. І цей ритм життя, який ми взяли, і курс на перемогу – яка, надіюсь, скоро до нас прийде – залишаться тільки добрими спогадами про ці часи. А сьогодення хай буде для нас світлим і щасливим.

Михайло Бублик, Полтава

Фото: Арсеній Капосний