Геннадій Труханов, міський голова Одеси

Ворогу не взяти наше місто – ні з моря, ані з суходолу

Ворожі стратеги планували захопити «морську столицю» України ще наприкінці лютого. Але й упродовж березня кораблям ескадри загарбника не вдалось наблизитись до Одеси ближче, ніж на гарматний постріл. Підрозділи ЗСУ успішно відбивають атаки ворога. Хоча з Криму триває рух колон воєнної техніки. Чи підготувалися одесити до належної зустрічі ворога, чи спроможні витримати в разі потреби облогу? Про це розпитав міського голову Геннадія Труханова кореспондент Укрінформу.

- Оскільки ви офіцер запасу, хочу спитати: з якого напрямку найімовірніший наступ ворога на Одесу?

- Буду відвертим: ми розглядаємо різні сценарії вторгнення і діяльно готуємось до оборони. Ключовим фактором є те, що Одеса має розвинутий безпековий сектор, який, до речі, сьогодні як використовується військовими, так і сприяє правоохоронцям розкривати ДРГ. Також підготували укриття для захисту цивільного населення, збудували систему оповіщення і провели в бомбосховища Інтернет. Зайве приховувати: напад ворога 24 лютого на столичний Київ та інші великі міста викликав шок. Проте загарбники не врахували того, що з початку війни на сході України наші Збройні Сили якісно змінились, перетворившись на високомотивовану, добре підготовану й озброєну армію.

За даними нашої розвідки, у планах ворога було взяти Одесу в кільце. При розгромі однієї з розвідувальних груп збройних сил росії навіть знайшли сценарій захоплення і карти Одеси. Планували зайти з Миколаївської області, а з боку окупованого Придністров’я мало підійти підкріплення, водночас передбачали атаку десанту з моря. Але цим планам не судилось здійснитися – підрозділи ЗСУ дали їм гідну відсіч на підступах до Миколаєва і відкинули ворога в напрямку Херсона. Жодна десантна група не змогла висадитись наше узбережжя і з моря, спроби ворожих кораблів підійти до берега закінчувалась провалами, втратами живої сили і техніки.

З іншого боку ми, цивільні, об’єднавши всі наші зусилля – влада, бізнес, волонтери - використовували кожну хвилину, щоб готувати Одесу до оборони. Тому я впевнений: ворогу не взяти Одесу – ні з моря, ані з суходолу!

- Днями ви звернулися до бізнесменів із закликом відновити роботу підприємств, очевидно, виходячи з того, що битви виграє армія, а війну – економіка. Чи не могли б розповісти, які з-поміж них уже у квітні зможуть поновити випуск продукції?

- До 24 лютого економічний сектор Одеси стабільно працював і платив податки, які направляли зокрема й для підвищення обороноздатності України. Звісно ж, коли ворог вторгся на українську землю, більшість підприємств Одеси зупинили роботу. Пам’ятаю перші дні війни, коли ми – місцева влада разом з регіональним керівництвом правоохоронних структур та ДСНС – майже цілодобово розробляли за круглим столом комплекс заходів підвищення безпеки й оборони міста, логістику руху, евакуаційні маршрути, працювали над забезпеченням необхідної допомоги ЗСУ. Тоді мені навіть дорікали, що я зник з інформпростору.

Розумію, що одеситам потрібно було усвідомлювати, що влада поруч і робить усе необхідне. Але, як усі зараз знають, не все те, що відбувається під час війни, підлягає розголосу. А про актуальне – роботу міських служб, лікарень, підприємств критичної інфраструктури – щоденно інформуємо не тільки одеситів. Розповідаємо про ситуацію в Одесі також іноземним ЗМІ, зокрема й про допомогу з міст-побратимів, яку отримуємо у відповідь на мої звернення. До міста вже прибули двадцять п’ять 40-футових фур, які доставили 489 тонн гуманітарних вантажів із країн Євросоюзу.

До роботи місцевої влади долучилися волонтери та бізнес, комунальники, колективи навчальних закладів, відгукнулись прості одесити. Хочу принагідно ще раз подякувати всім за щоденну самовіддану роботу, яку виконує кожен на своєму «фронті». Крім того, одесити щиро діляться всім, що мають, – грошима, речами, ковдрами, технікою, обладнанням – з евакуйованими, які нерідко цього гостро потребують. Історія вже неодноразово показала, що така людяність і готовність прийти на допомогу, попри ризик для власного життя, притаманна українцям. Упевнений, якраз ця єдність і самовідданість є запорукою успіху України й сьогодні.

Але, погодьтесь, щоб країна могла існувати й підтримувати свій оборонний комплекс, потрібно, щоб люди працювали й мали змогу поповнювати бюджети всіх рівнів. Крім того, від українського бізнесу залежить забезпечення комплектувальними підприємств інших країн, від аграріїв – забезпечення багатьох держав зерном, олією і цукром. Тому я звернувся до бізнесменів, коли ситуація стала більш-менш безпечною, з проханням поновити роботу підприємств. Позиція міської влади така: навіть в умовах війни бізнес має працювати на відносно безпечних територіях. І низка наших підприємств відновлюють випуск продукції. Це, зокрема, заводи «Одескабель», «Телекомунікаційні технології», компанії Інтерхім», «Цемент», «Куліндорівський КХП» та інші. А ті фірми, яким можуть загрожувати бойові дії, орієнтуємо на перенесення виробничих потужностей, деякі цехи – на випуск оборонної продукції. Наголошуємо, що Кабінетом Міністрів України впроваджені зміни в податкове й бюджетне законодавство, які спрямовані на підтримку бізнесу.

- Чим гарячіші бої на підступах до сусіднього Миколаєва, що заступає шлях ворогові на Одесу зі сходу, тим більше біженців прямують до «морської столиці» і до західного кордону. Інколи складається враження, що Одеса набуває статусу ще й транзитного центру півдня України.

- Природно, що поки Миколаїв тримає оборону, ми допомагаємо евакуювати частину жителів міста і довколишніх сіл, передусім жінок з дітьми та старих людей, до більш безпечних місць у західних областях України і в сусідніх Румунії та Болгарії. Спільно з військовою владою розробили маршрут, за яким організували переїзд людей автобусами до Одеси, тут забезпечуємо більш-менш комфортне розміщення людей на вокзалі, харчування їх, резервуємо необхідну кількість місць у вагонах евакуаційних потягів. А тим, хто вирішив залишитися в Одесі, знаходимо місця для тимчасового проживання та забезпечуємо гуманітарною допомогою. Адже серед тисяч евакуйованих є і такі, що внаслідок обстрілів втратили свої домівки, а з майна мають лиш те, в чому одягнуті...

- Розкажіть, як міська влада формує запаси продовольства, що робить для збереження визначних історичних пам'яток у разі наближення ворога до міста.

- В умовах воєнного стану міська влада мусить сформувати оборонні резерви, поповнити запаси ліків та продовольства, забезпечувати життєдіяльність міста, продовжувати виконувати соціальні програми. Саме тому зараз украй необхідно вживати заходів зі своєчасного наповнення міського бюджету. Крім того, істотною підтримкою є допомога європейців. Ми формуємо список необхідного, а наші закордонні друзі збирають і надсилають гуманітарну допомогу. Наразі в Одесі сформований і підтримується місячний запас продовольства, медикаментів і засобів гігієни.

Що стосується збереження нашої спадщини, напрошуються аналогії, пов’язані з Другою світовою війною, коли фашисти намагалися завдати якнайменше руйнувань пам’яткам архітектури, лікарням та церквам. Але бачимо, що в «рашистів» нема нічого святого. Це показав досвід інших міст України, які були бомбардовані. Тож уживаємо заходів для захисту культурних надбань, наприклад, обклали горою мішків з піском пам’ятник Дюку, що став символом оборони Одеси. Узагалі центр міста зараз не впізнати: тут зведено укріплення, блокпости, протитанкові їжаки. Хоча усвідомлюємо: усе це не в змозі захистити будівлі від ракет. Покладаємось виключно на наші сили ППО…

І ще один дуже важливий момент. Ми живемо в місті з унікальною архітектурою, що дісталася ще від його засновників. Тож вважаємо обов’язком передати цю спадщину своїм дітям. І поки військові захищають наші життя, маємо подбати про її збереження. Заради цього я звернувся до глав Міністерства культури та інформаційної політики та МЗС України з проханням - максимально прискорити процедуру формування нашої заявки до ЮНЕСКО, яка дозволить захистити історичний центр Одеси від бойових дій.

- Півтора місяця тому міськрада прийняла Міську цільову програму сприяння силам тероборони, виділила під їх дислокацію будівлі й розпочала ремонт. Згодом організувала й продзабезпечення бійців. Утім, зроблено це було, на думку деяких захисників міста, з певним запізненням. Чи аналізували ви причини і наскільки мерії вдається надолужити, зокрема завдяки створенню Гуманітарного волонтерського центру?

- Я розумію, людям важко розділяти обов’язки та повноваження різних органів влади. Створення підрозділів територіальної оборони – цілком функція військових. Вони оцінюють кількісний склад ТРО, виходячи з особливостей регіону, здійснюють набір і перевірку осіб, забезпечення їх зброєю, проведення навчань і бойового злагодження, а також визначають місця розташування підрозділів. Адже приміщення мають відповідати певним критеріям, приміром, повинно бути забезпечено надійне зберігання секретних документів, зброї тощо.

Ви абсолютно правильно визначили, що завдання місцевого самоврядування – саме матеріально-технічне забезпечення функціонування підрозділів ТРО. Згідно з запитами, на це з міського бюджету було виділено 20 мільйонів гривень, а після вторгнення - ще 100 мільйонів. І сьогодні міські служби та волонтери продовжують забезпечувати запити, що надходять від військових. Завдяки такому симбіозу ситуація в Одесі зараз цілком контрольована.

- Що робиться зараз в культурно-мистецькому полі Одеси, щоб надихати наших захисників на перемогу?

- Звісно ж, мотивація, підтримка та натхнення - одна зі складових перемоги. Відгукнувшись на заклик департаменту культури мерії, сотні митців, а також наші прекрасні діти почали вже з перших днів війни надсилати свої творчі роботи, вірші, малюнки, заклики. Ми їх щодня публікуємо. На вулицях проходять актуальні флешмоби, артисти організовують концерти для захисників і волонтерів, які готуються до оборони міста.

Одним із яскравих епізодів того, як музиканти підіймають дух волонтерів, що утворили великий живий конвеєр на узбережжі міста, наповнюючи піском мішки і завантажуючи його на автопричепи для подальшого укріплення блокпостів, стало виконання життєствердної пісні «It’s My Life», що набуло вірусного розповсюдження у соцмережах.

- Останнім часом викликають тривогу часті вкиди в інформпростір фейків, що стосуються Одеси. В одних ішлося, що нібито влада розпорядилась замінувати Хаджибейську дамбу чи Одеську оперу, в інших – нібито розмістила «вогневі точки» в лікарнях та інших закладах. Як на це реагуєте і з чим пов’язуєте?

- Упродовж восьми років триває гібридна війна, коли ворог паралельно з військовими діями атакує нас в інформаційному просторі. Тож зараз уже маємо все необхідне для кіберзахисту і постійно радимо одеситам черпати інформацію передусім з офіційних джерел, зокрема з Генштабу України, а інші повідомлення потребують перевірки.

Крім того, в Одесі створений Центр інформаційної оборони міста, який є невіддільною частиною єдиного вітчизняного інформаційного простору. Українські ЗМІ, вебресурси органів влади, соцмережі - усі об’єдналися і тримаємо свій фронт. Здійснюємо інформування населення, збір та перевірку інформації, всіляко протидіючи фейкам. За це окрема подяка журналістам, фотографам, відеооператорам, блогерам - усім, хто не шкодує зусиль, щоби наблизити країну до перемоги.

Михайло Аксанюк, Одеса