Патріоти, не затопчіть Говерлу!

Чому патріотична традиція піднімати прапор до Дня Незалежності та співати гімн на Говерлі перетворюється на загрозу для найвищої гори країни

У головне свято кожного українця — День Незалежності — на найвищій в Україні карпатській горі Говерлі людно, як на Хрещатику. Відрізняється ситуація хіба тим, що Хрещатиком патріоти ходять масово, але організовано, а от Говерлою — ні. Починаючи з 23 серпня на кілька днів поспіль тут у рази збільшується чисельність туристів. Людям конче необхідно зійти на вершину саме 24 серпня, іноді навіть попри негоду та густий туман, — “зачекінитися” та зробити селфі на фоні синьо-жовтого прапора. Відтак місце, куди зазвичай ідуть за тишею, перетворюється на людський вир, зі штовханиною, заторами і, звісно ж, купами сміття, що його “щирі патріоти” залишають на вершині, а інші потім мусять прибирати.

ТРАДИЦІЯ: ДО ЮЩЕНКА І ПІСЛЯ

- Традиція патріотичних сходжень на Говерлу у знакові дати існувала ще задовго до Незалежності, — каже професор Федір Шандор, якого називають “батьком закарпатського туризму”. - На цю гору ходили патріоти піднімати синьо-жовтий прапор 16 липня — щоб відзначити прийняття Декларації про державний суверенітет 1990 року. Після тих акцій прикордонники завжди знімали прапор. Але традиція існувала й надалі. Коли ж за часів Ющенка на Говерлі 24 серпня проголосили створення партії “Наша Україна”, на вершину щороку почали вже масово сходити нардепи, члени партії, його прихильники. Після Помаранчевої революції одне зі сходжень, як пам’ятаєте, стало трагічним: через блискавку на вершині загинули три людини...

Федір Шандор

І хоча про Віктора Ющенка уже забули, але з того часу ця традиція вкорінилася і набула масовості. І зараз 24 серпня рік від року збирається дедалі більше людей на Говерлі, хоч уже й без Ющенка.

До речі, каже Шандор, є ще один день, коли на Говерлі багато туристів, — Новий рік. Але взимку їх усе ж не така кількість, як улітку.

Сам Федір Шандор на Говерлу 24 серпня не ходить, хоча за часів Ющенка по двічі на день супроводжував групи наверх як гід.

- Це була робота за гроші, а так на Говерлу в такий день я б не пішов, бо насправді люблю природу і вважаю, що це — зайве навантаження на гору, - каже Шандор.

ПАТРІОТИЗМ - У ПРИБРАНИХ ЗА СОБОЮ ПЛЯШКАХ

Традиція, в принципі, непогана: патріотичний дух, синьо-жовтий стяг, гімн, мурашки по спині. Це все добре, зазначає професор, але мінусів — набагато більше, ніж плюсів.

- По-перше, це — різке навантаження на природу: люди витоптують червонокнижні рослини, ходять у туалет, п'ють, їдять та викидають залишки, залишають сміття. По-друге, це часто стає небезпечним для самих масових туристів, бо вони йдуть у гори непідготовленими. І оскільки щороку ця традиція набирає обертів, зараз уже треба думати про якісь запобіжники. Вихід в гори не “дикунами”, а з провідником — це раз, реєстрування у Карпатському біосферному заповіднику та в рятувальників — два, оплата — три. Ну, й головне правило: скільки пляшок виніс із собою на вершину, стільки маєш і знести вниз. Я би патріотизм вимірював оцією кількістю знесених із собою додолу пляшок.

- Так, День Незалежності на Говерлі — це свято, - погоджується експерт із туризму Олександр Коваль, директор порталу “Турінформ Закарпаття”. - Такі акції збирають на вершині справжніх патріотів. Часом побачиш, як старші люди йдуть на Говерлу разом з онуками і з прапором — гордість проймає. Але слід зазначити, що це бажання виникає переважно у молодих людей. Що ними керує? Звісно, первинно, це зробити “чекін” і фотозвіт у соцмережі.

Олександр Коваль / Фото: Facebook

Загалом, каже Коваль, потік туристів у гори — це добре з економічної точки зору, адже заробляють кошти десятки суб’єктів. На Говерлу наразі є три популярні стежки, різні за рівнем складності: від турбази Заросляк на Прикарпатті, з Лазещини та Богдана — на Закарпатті. Тож саме ці населені пункти й користуються перевагами від потоків візитерів, заробляючи гроші.

Але є й недоліки, про які варто говорити. Натовпам відвідувачів не слід забувати, що це територія заповідника, де чітко регулюється показник кількості осіб на кілометр квадратний. А в такі періоди, як День Незалежності чи вихідні літні дні, там хаос, втрачається природна атмосфера спокою. Всі хочуть прийти, щось з’їсти і випити — як результат, на дорозі з’являються купи сміття, котрі потім справжні патріоти забирають зі собою, прибираючи за іншими. Словом, на Говерлі також треба пам'ятати гасло, що Україна починається з кожного з нас, і чинити відповідно.

ГОВЕРЛА ТАКА САМА І 23, І 25 СЕРПНЯ

Сергій Прокоп, гід-екскурсовод, постійно водить групи в Карпати і часто — саме Чорногірським хребтом.

- З початку серпня маємо по два дзвінки на день із пропозиціями повести групу на Говерлу саме 24 серпня. Але я принципово не ходжу туди в цей день: надто багато людей, — каже Прокоп. — Якщо вдається, переконую клієнтів піти 23-го чи 25-го, 26 серпня — Говерла в ці дні така сама. А цього року ми узагалі йдемо 24 серпня на Піп Іван Чорногірський, де стоїть обсерваторія Білий слон.

Колишня обсерваторія

Загалом серпень — гарячий час на Чорногірському хребті, саме тоді тут найбільше туристів. Переважно в цей період року в горах мало опадів, посушливо, погодні умови сприяють масовим походам. Але непідготовлені туристи не розуміють, що навіть у погожу днину може прийти грозова хмара, і вони опиняться у справжньому пеклі - з градом та блискавками, густим туманом.

- Тому я стою на тому, що кожен, хто зібрався у гори, повинен наперед поцікавитися умовами і підготуватися, мати змінний одяг і взуття. Завжди раджу брати гіда - і слухати його. Якщо погода різко погіршилася, не варто ризикувати здоров'ям, краще спуститися, а тоді ще раз приїхати і взяти вершину. Хоча з досвіду скажу: дуже важко переконати групу спуститися в негоду, бо вони виділили час, взяли квитки і хочуть таки зійти на ту вершину, - розповідає Прокоп.

Сергій Прокоп / Фото: Facebook

А 24 серпня на Говерлу більшість людей піднімаються не те що непідготовленими — туристи йдуть у “шльопках”, легкому одязі, словом, наче в парк на прогулянку. Ну, й звісно - “гіда нам не треба” (хоча, будьмо відверті, на таку кількість туристів у цей день гідів і не настачишся). А при різкому погіршенні погоди — як от минулого року, коли був густий туман, — такі туристи прибиваються до організованих груп і просять допомоги. Торік, згадує Прокоп, були люди, які зійшли не тією стежкою з вершини і замість Заросляка на Івано-Франківщині спустилися в Рахів на Закарпатті.

І фактор сміття — справді вагомий, там його просто купи після масових сходжень.

- Відомий факт, що за часів Ющенка у вересні першокурсники університетів із Івано-Франківська йшли замість практики збирати сміття на Говерлу. Зараз це роблять після сходження “патріотичних громадян”, які там кидають пляшки та одноразовий посуд, співробітники Карпатського біосферного заповідника, - каже Прокоп.

ЕКОНОМІЧНА КОРИСТЬ ВІД МАСОВИХ ПОХОДІВ НЕВЕЛИКА

У біосферному заповіднику 24 серпня очікують без великої радості — у ці святкові дні майже у всіх співробітників посилені наряди, а вихідний мають хіба що бухгалтери.

- У нас у ці серпневі дні завжди “гаряче”, - каже Роман Кузьмінський, заступник директора КБЗ, головний природознавець. - На чергування виходять усі співробітники відділів природоохоронних установ як у КБЗ, так і в Карпатському Нацпарку з івано-франківського боку. Заборонити чи обмежити когось у праві відвідати Говерлу в ці дні ми не можемо, тому намагаємося забезпечити порядок тими силами, що маємо. Йде також посилене патрулювання — на самій вершині Говерли, на сусідньому Петросі. Патрулі стежать, щоб туристи не розпалювали багаття там, де не можна, не залишали непотріб. І все одно після 24 серпня двома вантажівками донизу звозимо сміття: ПЕТ-пляшки, скляну тару, пакети, консервні банки...

У КБЗ кажуть, що економічна вигода від масових сходжень на Говерлу — не надто велика.

- У нас плата за вхід на територію заповідника зараз - 30 гривень. Але місцеві жителі не платять, а саме їх найбільша кількість. Тому якщо йде, приміром, тисяча осіб, то лише сотня із них заплатить збір, - каже Роман Кузьмінський. - Але повторюсь: заборонити ці масові сходження ми не можемо. Тому намагаємося переконати не йти на вершину, якщо погана погода або якщо бачимо, що люди — у невідповідному одязі та взутті (я сам бачив, як на Говерлу йшли жінки на високих підборах після профільного семінару!) Хоча, як правило, це не діє. Якщо люди вже приїхали і дійшли до Перемички, то таки йтимуть на Говерлу. Щастить, якщо вдається переконати так званих “дикунів” взяти гіда і є ще вільні хлопці для супроводу.

ЙТИ НА ГОВЕРЛУ, ЩОБ БАЧИТИ НЕ КРАЄВИДИ, А ЧИЇСЬ СПИНИ?

А якщо не щастить, то потім із такими “дикими” туристами мають клопіт гірські рятувальники.

Втім, заступник начальника гірської пошуково-рятувальної частини УДСНС у Закарпатській області Віктор Опаленик каже, що 24 серпня масові туристи на Говерлі проблеми створюють не стільки відповідним службам, як собі.

- Якщо людей попереджають не здійснювати сходження в негоду чи кажуть, що у них невідповідний одяг, взуття та спорядження, а вони таки йдуть на вершину, то переважно проблеми потім у них, а не у нас. Бо у нас — це робота (хоча й посилене чергування), а в них — розтяжки і переломи, - зазначає він.

Якщо брати свіжу статистику, каже Опаленик, то з початку 2019 року в районі Говерли і Петроса уже було здійснено понад 20 рятувальних операцій.

- Буквально сьогодні зранку був випадок, коли між Говерлою та Петросом на маршруті травмувався турист. Знадобилися ноші і допомога, щоб він спустився, - розповів Опаленик у розмові з нами за кілька днів до Дня Незалежності.

За останні роки потік туристів у цей район Карпат збільшився в рази. У літній період буває таке, що рятувальники обліковують до 600 груп за тиждень. Що ж до 24 серпня, то масових виходів очікують і готові до них.

- Хоча я особисто цього не розумію, - зазначає гірський рятувальник. - У цей день треба розраховувати на те, що на Говерлі не буде де пляшку з мінералкою поставити! Підніматися на гору, щоби бачити перед собою не карпатські краєвиди, а чиїсь спини — це не кайф. Щоб отримати насолоду від походу на Говерлу, краще спланувати його в інший час. І переглянути попередньо прогноз погоди.

Тетяна Когутич, Ужгород

Фото Сергія Гудака