Роль воєнних журналістів у документуванні воєнних злочинів. Імплементація Протоколу Берклі в Україні
10 липня, 13:00 - обговорення на тему: «Роль воєнних журналістів у документуванні воєнних злочинів та імплементації Протоколу Берклі в Україні».
Організатор: Дипломатичний правовий хаб.
Учасники: Людмила Кожура - докторка юридичних наук, професорка, директорка юридичного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, модераторка; Скотт Дуглас Джейкобсен - канадський журналіст, письменник, координатор Diplomatic Legal Hub, модератор; Марічка Байса - керівниця комунікаційної команди Міністерства оборони України; Дмитро Швидченко - начальник відділу аналітичної роботи департаменту контролю, аналізу, стратегічного та регіонального розвитку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Євгеній Литвиненко - заступник начальника відділу організаційно-аналітичного забезпечення департаменту моніторингу додержання прав у секторі оборони та прав ветеранів і військовослужбовців, полонених та членів їх родин Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Марк МакНамі - керівник відділу стратегії Two Ravens; Елеонора Белей - керівниця відділу досліджень Архіву Війни; Ірина Цукерман - юристка, журналістка, головна редакторка видання The Washington Outsider, президентка компанії Scarab Rising, Inc; Надія Балагурак - воєнна журналістка, військова репортерка, пресофіцерка бойової бригади; Нестор Барчук - представник відділу стратегічних комунікацій 1-го корпусу НГУ “Азов”.
Питання до обговорення:
- роль воєнних журналістів у документуванні воєнних злочинів відповідно до міжнародних стандартів;
- імплементація Протоколу Берклі в Україні та використання журналістських матеріалів як доказів;
- застосування цифрових доказів та OSINT під час документування воєнних злочинів;
- міжнародний досвід документування воєнних злочинів та його впровадження в Україні;
- протидія дезінформації, збереження цифрових архівів і практичний досвід роботи воєнних журналістів в умовах війни.
Коротко. Метою заходу є об'єднання воєнних журналістів, представників органів державної влади, сектору безпеки й оборони, правозахисної та експертної спільноти для обговорення ролі воєнних журналістів у документуванні воєнних злочинів, практичного застосування Протоколу Берклі в Україні та напрацювання рекомендацій щодо взаємодії всіх учасників цього процесу.
Під час дискусії учасники обговорять міжнародний досвід документування воєнних злочинів, використання матеріалів відкритих джерел (OSINT), забезпечення доказової цінності цифрових матеріалів, а також механізми взаємодії журналістів, органів державної влади, сектору безпеки й оборони та міжнародної експертної спільноти.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумуові матеріали:
Україна має унікальний досвід документування воєнних злочинів і повинна брати активну участь у формуванні міжнародних підходів у цій сфері.
На цьому наголосила адвокатка АО «Відсіч» Яна Бут під час обговорення в Укрінформі на тему «Роль воєнних журналістів у документуванні воєнних злочинів та імплементації Протоколу Берклі в Україні».
За її словами, Україна в режимі реального часу формує практику використання цифрової інформації для документування воєнних злочинів.
«Саме тому ми маємо не лише імплементувати міжнародні стандарти - ми маємо брати активну участь у формуванні майбутніх міжнародних підходів до документування і саме використання цих доказів», - переконана юристка.
Докторка юридичних наук, професорка, директорка юридичного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана Людмила Кожура нагадала, що Протокол Берклі базується на трьох фундаментальних принципах, перший з яких - автентичність.
«Другий принцип - це цілісність: від моменту створення і до передачі компетентним органам інформація не має бути змінена. Саме тому надзвичайно важливим є дотримання так званого ланцюга збереження доказів - можливості простежити весь шлях цифрового матеріалу: хто створив, хто отримав доступ, як він передавався і зберігався», - зазначила вона.
За її словами, третій принцип - можливість незалежної перевірки матеріалу. «Тобто будь-який цифровий доказ має бути таким, щоб його можна було верифікувати за допомогою інших джерел, відкритих даних, геолокації, супутникових знімків та інших методів цифрової криміналістики», - пояснила Кожура.
Вона підкреслила, що сучасний цифровий доказ давно перестав бути просто фотографією чи відеозаписом. "Це також метадані - час і місце створення, це геолокація, це авторство, це первинний файл і історія його збереження. І саме ці елементи дедалі частіше визначають, чи набуде матеріал доказового значення", - сказала професорка.
Кожура наголосила, що документування міжнародних злочинів сьогодні перестало бути сферою відповідальності тільки однієї професії: «Сьогодні це і журналісти, в першу чергу, безумовно, це ОСІНТ-аналітики, слідчі, судді, прокурори, експерти з цифрової криміналістики, архівісти, правознавці, і безумовно, це академічна спільнота».
На її переконання, цифровий матеріал роблять доказом "стандарти, професійність, етика і відповідальність".
Канадський журналіст, письменник, координатор Diplomatic Legal Hub Скотт Дуглас Джейкобсен акцентував, що потрібно відрізняти інформацію від доказів.
«У нас дуже багато інформації, але доказів - менше. Пост, картинка відео – вони можуть бути важливими, але їх прийнятність може бути різною», - сказав журналіст.
Зі свого боку Бут зауважила, що цифровий матеріал часто під час підготовки у медіа зазнає змін - ідеться про монтаж відео, накладання титрів, водних знаків тощо. Тому Протокол Берклі рекомендує вчиняти будь-які маніпуляції виключно з копією матеріалу, щоб за необхідності можна було надати оригінал файлу для проведення експертних досліджень, для дослідження його під час судового розгляду.
Як повідомлялося, Протокол Берклі щодо розслідування з використанням цифрових відкритих джерел - це міжнародний рекомендаційний стандарт, який був розроблений під егідою Управління Верховного комісара ООН з прав людини у співпраці з експертами Каліфорнійського університету в Берклі. Його мета - встановити професійні стандарти збирання, перевірки, збереження та використання цифрової інформації з відкритих джерел для документування порушень прав людини, міжнародних злочинів і потенційного судового використання.
Воєнна журналістика не має ставати журналістикою особистих оцінок – МОУ
Воєнна журналістика не має ставати журналістикою особистих оцінок, її основна місія - документувати факти, фіксувати злочини, збирати докази тощо.
Про це під час обговорення в Укрінформі на тему: «Роль воєнних журналістів у документуванні воєнних злочинів та імплементації Протоколу Берклі в Україні» заявила керівниця комунікаційної команди Міністерства оборони України Марічка Байса.
«Воєнна журналістика не має ставати журналістикою особистих оцінок. Її основна місія - документувати факти, фіксувати злочини, збирати докази та залишати після події максимально об'єктивну (інформацію – ред.). Саме тому співпраця з офіційними джерелами є критично важливою - Міністерство оборони України, Генеральний штаб тощо», - сказала вона.
Адвокатка АО «Відсіч» Яна Бут зазначила, що воєнні журналісти не переймають на себе роль слідчого, але вони можуть забезпечити найважливіше - збереження первинної інформації про подію, яка в подальшому має стати предметом кримінального провадження та досудового розслідування.
Байса акцентувала увагу на тому, що журналісти завжди мають працювати з перевірними, офіційними джерелами та верифікувати інформацію.
«І коли ми говоримо про воєнну журналістику, це правило перестає бути просто професійним стандартом. Воно стає питанням людських життів і національної безпеки в тому числі. Кожен матеріал, кожне фото, кожне слово і кожна цитата можуть формувати міжнародну думку про Україну. Журналіст має добре усвідомлювати не лише, що він говорить, а кому він говорить, коли і як він це говорить», - заявила представниця МОУ.
Вона пояснила, що одне необережне формулювання або неперевірений факт можуть викликати паніку, завдати болю або навіть поставити під загрозу проведення певної військової операції.
Байса поінформувала, що у Канаді і Америці практично кожне відповідальне медіа перед публікацією матеріалу звертається до державних органів за коментарем, щоб верифікувати певну інформацію.
«Тому що вони розуміють: якісна журналістика починається з перевірки інформації. Саме так формується довіра між державою та народом, між державою та людиною. Саме така взаємодія мінімізує ризики поширення дезінформації», - заявила представниця МОУ.
Вона зазначила, що ворогу достатньо однієї помилки, одного неперевіреного повідомлення або одного вирваного з контексту заголовку - і дезінформація поширюється миттєво, всередині країни і особливо – за кордоном.
Окремо Байса акцентувала увагу на тому, що хоч майже чотири з половиною роки повномасштабної війни приносять українцям важкі новини, але важливо комунікувати не лише про втрати і про загрозу з фронту, а і про більш-менш позитивні події, які відбуваються.
«Стійкість країни - це також певний елемент і безпеки. Сьогодні позитивними подіями можна назвати і те, як ми виграли кілометр на лінії фронту, те, як наші зброярі якісно роблять нашу українську зброю тощо», - повідомила представниця МОУ.
Вона наголлосила, що війна – це не лише те, що на полі бою, це і люди, які виробляють зброю та озброюють (військових - ред.), це - інженери, техніки тощо.
«Також це і ветерани, які повернулися працювати в цю сферу. Це і міжнародні партнери, які інвестують в цю сферу. Про це все можна і потрібно розповідати, бо це теж правда про Україну», - вважає Байса.
Окремо докторка юридичних наук, професорка, директорка юридичного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана Людмила Кожура акцентувала увагу на тому, що швидкість ніколи не має переважати достовірність, особливо під час війни.
Як повідомляв Укрінформ, у Національній спілці журналістів України заявили, що основним правилом роботи журналістів наразі має бути гасло: «Не нашкодь».
Відео: