Оподаткування лізингу повітряних суден та ризики для української авіації
8 липня, 11:00 - круглий стіл на тему: «Нова податкова практика щодо лізингу повітряних суден».
Організатори: Українська авіатранспортна асоціація.
Учасники: Володимир Крейденко - заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури; Андрій Ніколаєнко - представник Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики; Данііл Меньшиков - голова Державної авіаційної служби України; Олена Чорна - старша юридична менеджерка Ради бізнес-омбудсмена; Григол Катамадзе - голова Наглядової ради Української ради бізнесу, президент ВГО “Асоціація платників податків України”; Олена Кузнечікова - керівна партнерка LAW GUIDE; Тетяна Шевцова - керівна партнерка аудиторської компанії “Капітал Плюс”, членкиня Громадської ради при Міністерстві фінансів; Святослав Болінський - CEO юридичної компанії “Болінський і команда”; Руслан Мельниченко - адвокат, голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України.
Модератор: Микола Щербина - виконавчий директор Української авіатранспортної асоціації.
Коротко. Під час круглого столу експерти, представники авіаційного ринку, профільних асоціацій, парламенту та державних органів обговорять нову податкову практику щодо лізингу повітряних суден. Йдеться про трактування лізингових платежів як роялті — підхід, який почав застосовуватися без змін у законодавстві та викликає суттєві питання щодо правових підстав і наслідків для українських авіакомпаній.
Операційний лізинг повітряних суден є стандартною міжнародною моделлю роботи авіаперевізників. Протягом багатьох років українські авіакомпанії здійснювали такі платежі відповідно до чинного законодавства, міжнародних договорів та сформованої практики правозастосування. У 2024–2025 роках почала формуватися нова практика трактування таких платежів як роялті (плата за користування інтелектуальною власністю). Окремої уваги потребує застосування нових підходів до попередніх періодів, а також випадки, коли податкові спори переходять у площину кримінальних проваджень.
Учасники також поговорять про можливі наслідки для авіакомпаній, які вже працюють в умовах викликів, спричинених повномасштабною війною. Окремо буде розглянуто міжнародний контекст, адже українська авіація інтегрована в глобальні ринки лізингу, страхування, технічного обслуговування, сертифікації та міжнародних перевезень. Саме тому передбачуваність підходів до оподаткування та зрозумілі правила для міжнародних контрагентів мають критичне значення для зміцнення довіри до України як юрисдикції.
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: Ксенія Букшина, пресслужба Української авіатранспортної асоціації: +380503630528, kseniyabukshina@gmail.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Учасники ринку вимагають впорядкувати оподаткування операцій з оплати лізингу авіатранспорту
Різночитання та невизначеність при оподаткуванні лізингових платежів, які вітчизняні авіакомпанії сплачують іноземним компаніям за користування повітряними суднами, загрожує існуванню української цивільної авіації.
Про це під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Нова податкова практика щодо лізингу повітряних суден» сказав заступник керівника наглядової ради Громадської спілки «Українська авіатранспортна асоціація» (УАТА) Михайло Пінкевич.
Він зауважив, що йдеться про неправильний підхід до оподаткування лізингових платежів, які вітчизняні авіакомпанії сплачують нерезидентам - лізинговим компаніям, зареєстрованим поза українською юрисдикцією. Фіскальні органи, починаючи від 2024 року, визначають отримані в лізинг повітряні судна не як «транспорт», а як «обладнання», і, відповідно, трактують оплату за лізинг як сплату роялті.
«Правова невизначеність створюється не законом, а позицією контролюючих органів, які намагаються штучно розширити зміст поняття «роялті» та поширити його на звичайні лізингові платежі за експлуатаційне користування повітряними суднами. Наша позиція: повітряне судно є транспортним засобом, а не об’єктом інтелектуальної чи промислової власності», - пояснив Пінкевич.
Такий підхід відповідає чинному законодавству нашої країни, в тому числі українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та практиці митних органів, які при оформленні повітряних суден класифікують їх саме як «транспортні засоби», а не як «обладнання».
Натомість Податкова віднедавна почала застосовувати інший підхід, причому - без жодних змін до законодавства. Більше того, від авіакомпаній вимагають сплати штучно сформованої податкової заборгованості «заднім числом» - за сім останніх років.
«Особливе занепокоєння викликає те, що слідчі БЕБ, не чекаючи остаточного вирішення спірних питань у судовому порядку, розпочали низку досудових розслідувань щодо авіакомпаній та їхніх посадових осіб, трактуючи лізинг як роялті», - продовжив представник УАТА.
За його словами, проблема набула системного характеру, вже впливає на роботу більшості авіакомпаній та створює реальні загрози для подальшого існування у нашій країні цивільної авіації.
«Авіакомпанії не заперечують обов’язку сплачувати законно визначені податки. Проте податкові спори мають вирішуватися у правовому полі, а не у репресивному порядку. Податкові зобов’язання мають визначатися відповідно до закону, конкретного міжнародного договору та реального змісту операції, а не через зміну адміністративного підходу та через кримінально-правовий тиск на платників податків», - наголосив фахівець.
Він нагадав, що, незважаючи на закритий повітряний простір усередині країни, наші компанії продовжують працювати, зберігаючи колективи та забезпечуючи мільярдні надходження до бюджету. Українська авіація інтегрована у глобальні ринки лізингу, страхування, технічного обслуговування, сертифікації та міжнародних перевезень.
«Наші авіакомпанії, незважаючи на повномасштабну війну, посилили присутність на міжнародному ринку, продовжують виконувати гуманітарні місії ООН, а також витісняють російських операторів із низки дуже важливих сегментів, де частка України перевищує 40%», - додав Пінкевич.
До того ж, за висновками учасників круглого столу, без стабільної роботи вітчизняних авіакомпаній буде неможливо швидко відновити авіасполучення у нашій країні після відкриття повітряного простору.
Як повідомлялося, у березні 2026 року Кабінет міністрів створив робочу групу із підготовки до відновлення функціонування аеропортів України. Вона координує дії всіх сторін, залучених до процесу відкриття повітряного простору. За відсутності авіасполучення її пріоритетами є збереження інфраструктури аеропортів та можливостей швидкого відновлення польотів, щойно це дозволить ситуація із безпекою.
Не врегулювавши питань оподаткування операцій з лізингу літаків, Україна ризикує втратити всі авіакомпанії - депутат
Якщо в Україні не вдасться розв’язати проблеми з оподаткуванням лізингових платежів за користування повітряними суднами, після відкриття повітряного простору ми можемо залишитися без вітчизняних авіакомпаній.
Про це заявив заступник голови комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Нова податкова практика щодо лізингу повітряних суден» .
Він нагадав, що більшість авіакомпаній не купують літаки, а беруть їх у лізинг у закордонних власників, сплачучи гроші за право користуватися.
«Це звична міжнародна практика, без якої сучасна авіація фактично не може працювати. Протягом багатьох років українські компанії здійснювали такі платежі відповідно до усталеної практики і власного розуміння вітчизняного законодавства та міжнародних договорів. Однак із 2024 року контролюючі органи застосовують інші підходи: лізингові платежі за користування літаками розглядають як роялті і донараховують компаніям податки, штрафи та пеню за попередні періоди - у деяких випадках навіть за сім років», - розповів Крейденко.
Він пояснив, що роялті - це переважно плата за використання авторських прав, патентів, торговельних марок, технологій чи ноу-хау. В умовах же операційного лізингу авіакомпанії не отримують жодних прав на технології виробництва літаків, а лише користуються готовими транспортними засобами. Отже, й оподатковувати такі операції треба інакше.
«Найбільше тривожить, що податкові спори супроводжуються досудовими розслідуваннями щодо авіакомпаній та їхніх посадових осіб. Це - додатковий тиск на бізнес, що особливо небезпечно в умовах дії воєнного стану. Це не дозволяє галузі розвиватися», - продовжив заступник керівника транспортного комітету ВР.
Безумовно, держава, на його думку, повинна реагувати на випадки, коли компанії чи то приховують доходи, чи підробляють документи, чи використовують фіктивні договори.
«Але якщо операція була відкритою, задекларованою, платежі здійснювалися офіційно через банки, а суперечка виникла лише через різне тлумачення закону, спочатку її мають вирішувати податкові органи та суд. Податковий спір не повинен автоматично перетворюватися на кримінальне переслідування», - переконаний парламентарій.
Особливо небезпечно змінювати підхід «заднім числом». Бізнес має знати правила до початку будь-яких операцій. Вимога ж сплатити багатомільярдні суми штучно створеної податкової заборгованості стануть неабияким тягарем для авіабізнесу, який в умовах закриття внутрішнього повітряного простору працює з мінімальною рентабельністю.
«Після початку повномасштабної війни українські перевізники втратили внутрішній ринок, перенесли частину діяльності за кордон і тепер намагаються зберегти літаки, екіпажі, інженерів та міжнародні контракти. Якщо до наслідків війни додати багатомільйонні нарахування, кримінальний тиск, компанія може припинити роботу й остаточно перенести діяльність в інші держави. Тоді після відкриття повітряного простору ми просто можемо залишитися без українських авіаційних компаній», - вважає народний депутат.
Він запропонував провести консультації за участі представників Міністерств фінансів, Державної податкової служби, Бюро економічної безпеки, Міністерства розвитку громад та територій, профільних комітетів ВР. За підсумками обговорення Мінфін має оприлюднити єдине офіційне роз’яснення щодо оподаткування лізингових платежів за користування повітряними суднами.
Якщо це не допоможе, і на рівні роз’яснень та нормативних актів розв’язати проблему не вдасться, вочевидь, доведеться вносити зміни до Податкового кодексу, прогнозує Крейденко.
Як повідомлялося, у березні 2026 року Кабінет міністрів створив робочу групу із підготовки до відновлення функціонування аеропортів України. Вона координує дії всіх сторін, залучених до процесу відкриття повітряного простору. За відсутності авіасполучення її пріоритетами є збереження інфраструктури аеропортів та можливостей швидкого відновлення польотів, щойно це дозволить ситуація із безпекою.
Відео: