Мито для каменю: що стоїть за спробою обкласти митом експорт та наслідки для України

Ініціатива щодо запровадження експортного мита на камінь викликала критику з боку представників галузі, які вважають запропоновану модель надмірно узагальненою та такою, що не відповідає регуляторній логіці ринку.

Таку думку під час круглого столу в Укрінформі висловив заступник директора - керівник відділу експертизи напівдорогоцінного та декоративного каміння Державного гемологічного центру України (2025-2026) Олег Гелета.

За його словами, документ замість регулювання ринку створює певний бар'єр і не враховує інтереси зокрема й експортерів.

«Та узагальнена ставка 0,3 євро за кілограм – це не регуляторний підхід, а фактично обмежувальний механізм для цієї галузі. Є експортери, які працюють прозоро, за нормальними цінами, і є випадки заниження. Але підхід, коли всіх «рівняють під одну гребінку», є неправильним. На мою думку, ця законодавча пропозиція недопрацьована і потребує додаткових консультацій із ринком», - сказав Гелета.

Законопроєкт №15111-д передбачає запровадження вивізного мита у розмірі 0,3 євро за кілограм на камінь групи 2516 УКТ ЗЕД, тобто на необроблені блоки граніту, габро, лабрадориту та споріднених порід. Ініціатори пояснюють, що за такого підходу експорт сировини стає економічно менш вигідним, що має стимулювати глибшу переробку всередині країни.

Власне ініціатором звернення до профільного комітету Верховної Ради виступила Національна асоціація добувної промисловості України. Виконавча директорка асоціації Ксенія Оринчак заявила, що підставою для ініціативи стали звернення учасників ринку щодо проблеми цінових дисбалансів на ринку каменю, зокрема лабрадориту.

Позицію щодо необхідності обмеження експорту сировини з метою розвитку внутрішньої переробки також підтримав генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов.

Водночас представники бізнесу та експортери наголошують на кулуарності підготовки документа та недостатньому врахуванні виробничих реалій, особливо в умовах війни.

Комерційний директор BMBC Group Олександр Чугаєвський зазначив, що запропоновані строки та підходи є нереалістичними з огляду на стан галузі.

«Наше підприємство під час війни підготувало проєкт будівництва заводу з каменеобробки. Але сьогодні ми стикаємося з дефіцитом кадрів і загальною складністю реалізації інвестиційних проєктів. 20 працівників підприємства захищають країну. У таких умовах говорити про швидке розгортання переробки та встановлення жорстких регуляцій є некоректно. Ринок каменеобробки є складним, а вихід продукції – низьким. Тому рішення виглядає поспішним», - сказав він.

Учасники дискусії загалом погодилися, що стратегічна мета розвитку внутрішньої переробки є обґрунтованою, однак чинна редакція законопроєкту потребує доопрацювання, зокрема диференціації підходів та перехідного періоду для адаптації ринку.

Як повідомлялось, в Україні накопичилося близько 11,7 млн т відходів від руйнувань, що утворились через російську агресію, з яких до 8,2 млн т можуть бути перероблені.