Соціальні місця несвободи під час повномасштабного вторгнення: виклики та загрози
8 червня, 10:00 - круглий стіл на тему: «Соціальні місця несвободи під час повномасштабного вторгнення: виклики та загрози».
Організатор: ГО «Україна без тортур».
Учасники: Костянтин Ключарьов - голова правління ГО «Україна без тортур»; Уляна Бах - керівниця офісу Данського інституту проти катувань DIGNITY; Артем Володін - директор департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Олена Прашко - експертка ГО “Україна без тортур”; Владислав Єгоров - експерт ГО “Україна без тортур”; Наіра Арутюнова - правова радниця Global Rights Compliance; Олександр Зюзь - начальник відділу взаємодії з міжурядовими, державними та неурядовими організаціями управління організаційно-методичного та аналітичного забезпечення департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора; Андрій Крючков - представник Уповноваженого у Закарпатській області (онлайн); Надія Слухай - голова секретаріату Коаліції 1325 у Київській області.
Коротко. Повномасштабна війна створила нові виклики для захисту прав людей, які проживають у психоневрологічних інтернатах, геріатричних пансіонатах та інших соціальних місцях несвободи. Частина таких закладів опинилася в зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, що поставило перед державою складні виклики щодо евакуації, безпеки мешканців та забезпечення їхніх основоположних прав.
Протягом останніх років ці питання залишаються недостатньо дослідженими, а окремі випадки свідчать про можливі порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини. Саме тому ГО «Україна без тортур» провела два аналітичні дослідження, присвячені долі осіб із соціальних місць несвободи в умовах війни.
Під час круглого столу будуть презентовані результати аналітичного звіту «Без права на вибір: евакуація осіб із соціальних місць несвободи у зоні бойових дій (2022–2025)», який висвітлює основні виклики, практики та проблеми евакуації таких закладів, а також дослідження «Забуті й вивезені: депортація та незаконне переміщення людей із соціальних місць несвободи з окупованих територій України», присвячене документуванню випадків незаконного переміщення та депортації мешканців соціальних установ.
Учасники матимуть можливість долучитися до фахової дискусії щодо вищезазначених проблем, їх наслідків та можливих шляхів реагування і захисту прав постраждалих осіб.
Довідково. Для участі просимо пройти попередню реєстрацію. Посилання для підключення буде надіслано зареєстрованим учасникам напередодні заходу.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Від початку війни ідентифіковано понад 13 тис. депортованих і примусово переміщених дорослих – ОГП
Із 24 лютого 2022 року українські правоохоронці ідентифікували понад 13 тисяч дорослих, яких Росія депортувала або примусово перемістила.
Про це під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Соціальні місця несвободи під час повномасштабного вторгнення: виклики та загрози» повідомив очільник відділу взаємодії з міжурядовими, державними та неурядовими організаціями управління організаційно-методичного та аналітичного забезпечення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генерального прокурора Олександр Зюзь.
«З 24 лютого 2022 року під час досудового розслідування було ідентифіковано більше 13 000 дорослих, які були депортовані та примусово переміщені, а також більше 19 000 дітей. І обласні прокуратури та Офіс генпрокурора здійснюють досудове розслідування за фактами депортації та примусового переміщення більш ніж у 130 кримінальних провадженнях», - сказав він.
Представник ОГП зазначив, що в більшості регіонів відкриті так звані магістральні провадження, у межах яких досліджуються як індивідуальні випадки, так і масові переміщення людей із соціальних закладів.
Зокрема, слідчі СБУ в Донецькій і Луганській областях розслідують провадження за 40 епізодами примусового переміщення цивільних. Серед них – 88 мешканців Маріупольського будинку-інтернату для людей похилого віку та осіб з інвалідністю.
Окремі провадження тривають у Запорізькій області щодо інтернатних закладів, де загалом проживало понад 500 людей. За даними слідства, їхні керівники могли співпрацювати з окупаційною владою, через що доля підопічних залишається невідомою.
«Колеги з Херсонської області розслідують низку кримінальних проваджень стосовно захоплення і тимчасового переміщення, а також щодо депортації осіб з Каїрського психоневрологічного будинку-інтернату, Дніпрянського психоневрологічного будинку-інтернату, Чаплинського геріатричного пансіонату, Олешківського психоневрологічного будинку-інтернату, Каховського геріатричного пансіонату, Голопристанського геріатричного пансіонату та інших», - зазначив Зюзь.
За його даними, у цих справах встановлено більш ніж 600 осіб, які були депортовані на територію РФ або примусово переміщено на територію АРК.
Він також зазначив, у Херсонській області також є вироки. Зокрема, до відповідальності притягнуто директора психоневрологічного інтернату, якому інкримінують примусове переміщення 54 підопічних жінок до АРК.
Як повідомлялося, у квітні Європол передав Україні інформацію про 45 депортованих дітей.
На ТОТ залишилися понад 2,2 тис. мешканців соціальних закладів – експерт
На тимчасово окупованих територіях України залишаються 2217 осіб, які перебували у соціальних закладах несвободи, зокрема психоневрологічних інтернатах, геріатричних будинках і пансіонатах.
Про це під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Соціальні місця несвободи під час повномасштабного вторгнення: виклики та загрози» повідомив експерт ГО “Україна без тортур” Владислав Єгоров.
За його словами, ці люди опинилися під контролем російських військових і могли використовуватися як «живі щити». Частину з них було депортовано або примусово переміщено.
Єгоров зазначив, що серед проблем, з якими зіштовхуються, зокрема, незаконно переміщені, - примусова паспортизація, переміщення по території Російської Федерації, що ускладнює пошук родичами.
Також він звернув увагу, що адміністрації російських установ, куди таких осіб вивозять, можуть відмовляти їм у добровільному залишенні закладів.
Правова радниця Global Rights Compliance Наіра Арутюнова зазначила, що Росія часто подає випадки примусового переміщення як «евакуацію», однак на практиці вони не відповідають нормам міжнародного гуманітарного права, зокрема щодо тимчасовості та повернення людей.
Вона також зауважила, що відстеження таких випадків ускладнюється, якщо вони не висвітлюються в російських медіа.
Водночас експертка ГО «Україна без тортур» Олена Прашко наголосила, що частина закладів на підконтрольній Україні території досі розташована за менш ніж 100 км від лінії фронту, а процес їхньої евакуації залишається повільним. Вона також звернула увагу на переповненість установ та нестачу фахівців, зокрема психологів і соціальних працівників.
Як повідомляв Укрінформ, 100 підопічних Покровського психоневрологічного інтернату на Донеччині були евакуйовані до Іспанії з метою збереження життя та здоров’я.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк