Для полів і бомб: добрива та їхня роль у російській економіці й війні
30 січня, 10:00 - круглий стіл на тему: «Для полів і бомб: добрива та їхня роль у російській економіці й війні».
Організатор: Незалежна антикорупційна комісія (НАКО).
Учасники: Богдан Чумак - представник управління санкційної політики Міністерства закордонних справ України; Андрій Коваленко - керівник Центру протидії дезінформації при РНБО; Вікторія Вишнівська - старша дослідниця Незалежної антикорупційної комісії (НАКО); Павло Шкуренко - експерт з питань санкційної політики, KSE Institute; Андрій Закревський - заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України; Ілля Несходовський - експерт з економіки Мережі захисту національних інтересів «АНТС».
Модераторка: Юлія Бєглєцова - фахівчиня з комунікацій НАКО.
Коротко. Учасники заходу представлять дослідження Незалежної антикорупційної комісії (НАКО) щодо виробництва компонентів для вибухівки із сировини, що використовується для виробництва добрив.
НАКО ідентифікувала 56 підприємств, залучених до ланцюга постачання хімічних компонентів, які використовуються у виробництві добрив і водночас постачаються провідним виробникам вибухових речовин та порохів у Росії. Загальна сума контрактів з цими компаніями сягала 98 млн доларів США.
Під час презентації йтиметься про стратегічну роль природного газу як основи виробництва азотних добрив, його значення для російської економіки та воєнної машини, торгівлю добривами й місце Росії на глобальному ринку добрив. Експерти також розглянуть кейси атак на заводи з виробництва компонентів для вибухових речовин.
Довідково. НАКО (Незалежна антикорупційна комісія) - це громадська організація, яка прагне мінімізувати можливості для корупції в оборонному секторі України через ґрунтовні дослідження, ефективну адвокацію та підвищення обізнаності громадськості. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, НАКО запустила проєкт, присвячений моніторингу та посиленню санкцій проти Росії в оборонній промисловості.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно посилатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Росія використовує своїх виробників добрив для закупівлі ключових компонентів для боєприпасів та артилерійських снарядів в обхід санкцій.
Про це йдеться у доповіді Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), яку представила старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська в Укрінформі.
Згідно з дослідженням, через нібито цивільні компанії Уралхим, ЕвроХим, Акрон, ФосАгро Росія закуповує азотну і азотно-сірчану кислоти, які є ключовими компонентами для вибухівки. Ці хімікати далі постачаються підприємствам, повʼязаним із виробництвом боєприпасів і артилерійських снарядів.
Авторка дослідження констатувала, що санкційний режим має структурну прогалину, де аграрний сектор фактично підтримує військовий, адже добривні гіганти залишаються переважно поза жорсткими санкціями через аргумент продовольчої безпеки. Такий підхід, на її думку, дозволяє Росії підтримувати масове виробництво боєприпасів попри санкції.
Вона також вказала, що добрива є дражливою і складною політичною темою, а їхнє виробництво повʼязаним із державним суверенітетом і геополітичним впливом.
“Це прекрасно демонструє Росія з її політикою вепонізації агропродукції”, – наголосила дослідниця.
Представник управління санкційної політики Міністерства закордонних справ України Богдан Чумак, своєю чергою, виступив за збільшення мит на російські і білоруські добрива та пошук альтернатив. Хоча він визнає, що країни стикаються з низкою проблем, адже Росія і Білорусь контролюють 40% ринку.
Експерт з економіки Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський нагадав, що Росія використовує цінову приманку, пропонуючи свої добрива.
“Вартість газу, яку вони передають на підприємства з виробництва азотних добрив, у сім разів нижча за ціни в ЄС. Країни приймають рішення купувати російські добрива не через відсутність альтернатив, а через те, що ці добрива набагато дешевші. Росія відверто демпінгує”, – пояснив він.
Вишнівська наголосила, що через подвійне призначення російських добрив санкції не враховують хімікати для вибухівки, тому потрібно встановити цільовий контроль за такими компонентами, як азотна кислота і селітра, а не лише готові товари.
Як повідомляв Укрінформ, у червні 2025 року Рада міністрів Європейського Союзу з питань юстиції та внутрішніх справ запровадила нові тарифи на імпорт до ЄС сільськогосподарської продукції та добрив, що вироблені в Росії й Білорусі.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк