Стійкість без ілюзій: зміни ландшафту ризиків та загроз у регіонах і до чого готуватися у 2026 році

Ландшафт ризиків і загроз у регіонах в умовах затяжної війни та під впливом руйнування цивільної інфраструктури вимагає від українського суспільства нової моделі стійкості та переосмислення її пріоритетів.

Таку думку висловили експерти Національної платформи стійкості та згуртованості під час публічної дискусії в Укрінформі на тему: «Стійкість без ілюзій: як змінюється ландшафт ризиків та загроз у регіонах і до чого готуватися у 2026 році».

Як вважає співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян, в умовах затяжної війни українське суспільство має перейти від моделі стійкості з акцентом на опір до такої, яка базувалася б на самовідновлюваності.

«Модель стійкості багато в чому базувалася на перекосі у бік опірності, хоча й з урахуванням адаптивності та самовідновлюваності. І це зумовило екстенсивне використання ресурсів у багатьох напрямках – починаючи від політичного, морально-психологічного й завершуючи фінансовими, воєнними, демографічними ресурсами тощо. Наразі при війні «в довгу» потрібен перехід до інтенсивної моделі, яка б акцентувала увагу на самовідновлюваності, на потребі інвестицій у потенціал відновлення для забезпечення стійкості», - переконаний Саакян.

Тим часом, на думку співзасновниці Національної платформи стійкості та згуртованості Юлії Тищенко, для збереження національної стійкості в умовах війни ключовим ресурсом стала довіра між владою і суспільством, яку подекуди підриває відсутність належної комунікації, а також ворожі інформаційні атаки.

«Ворог руйнує українську інфраструктуру, й стресоване, втомлене суспільство тяжко реагує на наявні ризики та певну відсутність комунікацій щодо життєзабезпечення у великих містах. Адже високий рівень адаптивності українського суспільства має певну межу. У цих умовах довіра між владою та суспільством є головним ресурсом для української стійкості та безпеки. Ризик втрати довіри відбувається на тлі інформаційного вакууму та інформаційних операцій, які проводяться в українському просторі за допомогою анонімних Телеграм-каналів. Це чимдалі більше створює підгрунтя для подальшої фрагментації в українському суспільстві та ризики для соціальної згуртованості», - застерегла Тищенко.

Учасники заходу представили проміжні результати експертного опитування з оцінки ризиків у п’яти регіонах України - Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій і Харківській областях, проаналізувавши ключові тренди та динаміку розвитку ситуації в регіонах у 2025 році. В опитуванні взяли участь 120 експертів наприкінці грудня 2025 року.

Згідно з висновками експертного опитування, драйверами дестабілізації у регіонах визначено:

1. Ризик реалізації сценарію «ідеального шторму»: втрати підтримки міжнародних партнерів, ризик прориву на фронті, внутрішньополітичної дестабілізації та кризи управління.

2. Створення штучної гуманітарної катастрофи (холодомор), як інструмент підриву волі громадян України до національного спротиву, примусу до миру на умовах капітуляції.

3. Політизація корупційної тематики, використання боротьби з корупцією як інструменту зовнішнього впливу.

4. Обмеження демократичних практик та інститутів в умовах режиму воєнного стану.

5. Соціальна несправедливість – запит на справедливий розподіл тягаря війни.

6. Фрагментація країни через нерівномірність воєнних загроз та соціально-економічного розвитку регіонів.

7. Інформаційна війна РФ, розмивання когнітивного суверенітету, ПТСР.

Національна платформа стійкості та згуртованості досліджує стійкість держави та суспільства, згуртованість і єдність. За час своєї діяльності у межах проєкту проведено понад 120 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях за участю провідних міжнародних експертів із питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності.

Як повідомляв Укрінформ, 77% громадян вважають, що Україна здатна продовжувати опір Росії у війні.