Культурна дипломатія під час війни: промоція в Європі опери Бортнянського «Креонт»
13 січня, 12:00 - круглий стіл на тему: «Міжнародний проєкт промоції опери українського композитора Дмитра Бортнянського "Креонт" — складова культурної дипломатії України під час війни».
Організатор: благодійна організація «Фонд Глобал Хармоні Арт».
Учасники: Герман Макаренко - автор проєкту, артист ЮНЕСКО в імʼя миру, диригент Національної опери України; Ернесто Оттоне - заступник генерального директора ЮНЕСКО з питань культури; Сергій Дворник - директор департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України; Сергій Череватий - генеральний директор Укрінформу; Марина Сингаївська - заступниця головного редактора LB.ua; Ігор Осташ - директор Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України; Андрій Олександрович - заслужений діяч мистецтв України, сценограф опери «Креонт»; Ольга Фомичова - виконавиця партії Антігони; Маргарита Білокіз - виконавиця партії Ісмени; Василь Понайда - заслужений артист України, виконавець партії Адраста; Ольга Шадріна - виконавиця партії клавесина; Ганна Духовична - художниця- костюмерка опери «Креонт»; Ольга Шуміліна - науковиця, докторка мистецтвознавства; Стефан Буріанек - засновник OPERN∙NEWS; Марсель Реймонд Теру - англо-американський письменник, телеведучий.
До участі запрошені: учасники проєкту «Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт», державні та громадські діячі України, Австрії, Франції, Британії, Польщі тощо.
Модератор: Любов Базів - журналістка Укрінформу.
Питання до обговорення:
- Якими шляхами має відбуватися промоція української культурної спадщини в Європі?
- Чи є представлення української культури змаганням за увагу європейського глядача й слухача — і якою має бути ця конкуренція?
- Яку роль відіграють культурні проєкти України на міжнародній арені під час війни та про що саме необхідно говорити зі світом мовою культури?
- Чому постать генія Дмитра Бортнянського саме сьогодні, у розпал війни, знову стала об’єктом спроб культурного привласнення з боку Росії?
Чому це цікаво?
Під час заходу буде оголошено про старт міжнародного проєкту з промоції на сценах оперних театрів Європи опери українського композитора Дмитра Бортнянського «Креонт» — твору, що вперше прозвучав на українській сцені у 2024 році.
Саме ця масштабна праця українських музикантів, виконавців, науковців, дослідників культурної спадщини, діячів культури та лідерів громадської думки, яка тривала понад два роки, викликала значний резонанс у Європі та відкрила нові можливості для міжнародної культурної співпраці.
Символічно, що амбасадором української культури стане саме «Креонт» — класична опера про свободу, гідність і боротьбу з тиранією. Свого часу цей твір був фактично прихований від цензури російської імперії та століттями зберігався в одній з європейських бібліотек.
Оперу було віднайдено в розпал повномасштабної війни Росії проти України науковицею, докторкою мистецтвознавства Ольгою Шуміліною, а згодом уперше поставлено на українській сцені під патронатом ЮНЕСКО творчим колективом під керівництвом артиста ЮНЕСКО в ім’я миру, диригента Національної опери України Германа Макаренка.
Сьогодні проєкт уже викликає значну зацікавленість з боку європейських оперних театрів і має потенціал стати масштабною міжнародною мистецькою ініціативою — одним з унікальних шансів інтегрувати українську культуру в європейський культурний простір та відновити спільну історичну традицію.
Довідково. Опера українського композитора Дмитра Бортнянського «Креонт», перша у його творчому доробку, вважалася втраченою майже два з половиною століття. Рукопис твору було віднайдено в архіві бібліотеки Аджуда (Лісабон).
У листопаді 2024 року «Креонт» уперше був представлений в концертному виконанні в залі Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України.
У жовтні 2025 року в Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської відбулася світова прем’єра сценічної постановки опери Дмитра Бортнянського «Креонт».
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: evropressa@gmail.com +380966179097 (WhatsApp, Telegram).
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Опера Дмитра Бортнянського «Креонт» буде представлена у країнах Європи
Розпочинається міжнародний проєкт з промоції в країнах Європи опери «Креонт» українського композитора Дмитра Бортнянського, що є важливою частиною культурної дипломатії.
Про це йшлося під час круглого столу в Укрінформі, де зібрались учасники прем’єри віднайденої першої опери Бортнянського, а також державні та громадські діячі з України та Європи.
«Промоцію цього шедевру європейської класики у світі я вважаю своєю місією», – зазначив автор проєкту, Артист ЮНЕСКО в імʼя миру, диригент Національної опери Герман Макаренко.
Він підкреслив, що вперше опера була поставлена в Італії 250 років тому, але пізніше ноти були втрачені. На початку 2000-х років їх знайшли в Європі росіяни і вже під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну раптом вирішили поставити цей твір у Європі.
«Нам було важливо повернути європейській культурі Дмитра Бортнянського – українського генія з польським корінням. Вдалося зібрати з усієї країни артистів, ми їх назвали оперною збірною України... Ми знайшли оперний театр у Чернівцях, який майже повністю відтворює барокову сцену італійського театру 1770-х років, де була премʼєра за життя композитора. Наша, українська премʼєра відбулась у жовтні 2025 року в Чернівцях і викликала резонанс у міжнародному середовищі. Ми прагнемо представити цей твір європейської класики в театрах Європи як спільне культурне надбання», – розповів Макаренко.
Диригент зазначив, що це вже шостий його міжнародний проєкт, який дістав підтримку ЮНЕСКО, що є свідченням високої оцінки української музичної традиції.
Заступник генерального директора ЮНЕСКО з питань культури Ернесто Оттоне у зверненні до учасників круглого столу зазначив, що відродження «Креонта» дало нам змогу заново відкрити цю культурну перлину. «Для ЮНЕСКО велика честь надати патронат проєкту, що дозволило цьому шедевру знову звучати зі сцени... Мистецтво має силу сприяти діалогу й миру, і ЮНЕСКО залишається глибоко відданою справі збереження та охорони культурної спадщини», - сказав він.
За словами директора департаменту міжнародних організацій МЗС Сергія Дворника, культурна дипломатія особливо важлива під час війни, коли Росія прагне знищити українську ідентичність.
«Це саме той випадок, коли повернення одного твору означає відкриття цілої традиції. Ми в МЗС переконані, що міжнародний тур цієї опери стане значною мистецькою подією і потужним дипломатичним актом просування нашої культури, нашої ідентичності», - наголосив дипломат.
На його переконання, повернення світові «Креонта» як українського продукту – це відтворення його справжнього історичного контексту, і проєкт «є саме тією ініціативою, яка демонструє силу нашої дипломатії, стає потужним аргументом у глобальній розмові про цінності, які просуває наша держава».
Британсько-американський письменник і телеведучий Марсель Реймонд Теру відзначив унікальну роль української культури. «Для мене як людини, яка багато часу вивчала колишній Радянський Союз, є очевидним, що нас, на жаль, всіляко переконували, що Україна була «молодшим братом» російської культури. А перегляд постановки опери «Креонт» дозволили мені оцінити значення українського композитора, унікальність і особливість української культури», – зазначив письменник.
Засновник австрійського видання OPERN NEWS Стефан Буріанек зауважив, що ресурс регулярно повідомляє про російську культурну пропаганду та її представників на Заході. «І це нелегко, оскільки я щодня бачу, наскільки сильними є російські культурні мережі тут, особливо в Австрії та Італії», - зазначив він.
Буріанек переконаний, що на громадську думку на Заході сильно впливає «м'яка сила культури». За його словами, росіяни зуміли прищепити свою культуру багатьом людям в Австрії, які вважають її «незамінною, чимсь, що вони не хочуть втрачати», а насправді ці твори не мають жодного стосунку до Росії.
Рецензент з Німеччини Віллі Патцельт розповів, що не зміг потрапити на премʼєру «Креонта» в Чернівцях, бо саме тоді російські дрони паралізували аеропорт Мюнхена, і це теж показово. За його словами, і Німеччина і Україна є частиною Європи, а культура є одним із найбільших джерел цінностей, які нас обʼєднують.
«Креонт» є дуже європейським твором, створеним українським композитором в Італії, сповненим духом епохи Просвітництва. Тому я вважаю, що важливо привезти цей твір до Європи - до решти Європи! - і показати його. Зосередження уваги на українському мистецтві в Європі розповість, що саме ми захищаємо, які цінності захищає Україна, яке значення має свобода від ідеї тоталітарного та диктаторського способу життя», – зазначив німецький експерт.
Як повідомляв Укрінформ, українська прем’єра опери «Креонт» відбулася 3 жовтня 2025 року в Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської. Проєкт, ініційований Германом Макаренком, отримав патронат ЮНЕСКО – як на сценічну постановку, так і загалом на його реалізацію, а також патронат від Європа Ностра – організації, яка займається популяризацією і захистом культурної спадщини Європи. Підтримали проєкт Міністерство закордонних справ України, Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, громади Буковини. Генеральним інформаційним партнером проєкту став Укрінформ.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк