Як зробити ідентифікацію воєнних злочинців неминучою?
18 грудня, 14:30 - публічна дискусія на тему: "Як зробити ідентифікацію воєнних злочинців неминучою?".
Організатор: Центр громадянських свобод.
Спікери: Олександр Павліченко - виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини; Каріна Бугайченко, Владислава Кобко - журналістки-розслідувачки «Слідство.Інфо»; Богдан Охріменко - керівник секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими; Дмитро Осипов - начальник відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора; Денис Поліщук - керівник київського офісу Харківської правозахисної групи.
До участі запрошені: правозахисники, журналісти-розслідувачі, представники державних інституцій, міжнародні партнери та дослідники.
Модератор: Михайло Савва - постійний експерт Центру громадянських свобод.
Питання до обговорення:
- Як зростає доказова база та як працюють міжнародні механізми зі встановлення винних?
- Які захищені канали передавання інформації можуть використовувати родини, свідки та правозахисники?
- Які підходи допомагають зберегти безпеку й гідність потерпілих у процесі документування?
Коротко. Досвід багатьох країн показує: коли суспільство та інституції системно працюють над документуванням воєнних злочинів, з часом відкриваються нові джерела інформації, з’являються свідки, накопичуються цифрові сліди.
Мета дискусії — обговорити, як створити середовище, у якому ідентифікація злочинців стане логічним і невідворотним процесом, а кожен доказ працюватиме на встановлення правди.
У межах заходу представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та Офісу Генерального прокурора презентують новий проєкт «Покаяніє», метою якого є, зокрема, ідентифікація осіб, причетних до воєнних злочинів.
Довідково. Захід профінансований Європейським Союзом. Його зміст є відповідальністю Центру громадянських свобод і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа - за посиланням.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Коордштаб і ОГП запускають проєкт «Покаяние» для викриття злочинів щодо українських військовополонених у РФ
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими і Офіс генерального прокурора запускають проєкт «Покаяние», який має на меті налагодити роботу з російськими правоохоронцями, щоб вони давали свідчення про злочини щодо українських військовополонених на території РФ.
Про це повідомили під час публічної дискусії в Укрінформі "Як зробити ідентифікацію воєнних злочинців неминучою?" керівник секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко і начальник відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора Дмитро Осипов.
«Коордштаб разом з Офісом генерального прокурора за підтримки Головного управління розвідки Міністерства оборони ініціює проєкт «Покаяние». Головна мета - налагодити взаємну роботу з працівниками правоохоронних органів Росії. У рамках проєкту ми хочемо звернутися до співробітників російської правової системи, які ще не втратили гідність, моральні принципи і готові до опору репресивній путінській системі, зокрема шляхом надання інформації про місця утримання українських військовополонених, вчинені воєнні злочини проти них, даних на силовиків і інших учасників російської репресивної машини», - сказав Охріменко.
За його словами, на сайті «Покаяние» вказано, як російські правоохоронці можуть надати інформацію про скоєні злочини щодо громадян України у місцях утримання в Росії.
Українські правоохоронці зі свого боку гарантують учасникам проєкту звільнення від кримінального переслідування українськими та міжнародними інституціями, а також вилучення із санкційних списків.
Автори проєкту розраховують, що російські правоохоронці, які погодяться на співпрацю, у майбутньому стануть свідками у судових процесах щодо воєнних злочинів путінського режиму у міжнародних судах і таким чином отримають і міжнародний захист.
«Ми відкриті до діалогу. Хочемо побачити, скільки у правовій системі Росії ще залишилося людей, які зберігають адекватне мислення і хочуть дотримуватися принципів справедливості», - сказав Охріменко.
Своєю чергою Осипов висловив сподівання, що у Росії є правосвідомі громадяни, які стали заручниками ситуації в країні.
«У свою чергу правоохоронні органи України будуть забезпечувати безпеку особам, які не вчиняли воєнних злочинів і є свідками. Для цього у нас є такі інструменти, як зміна анкетних даних, закриття облич, зміна голосів», - сказав представник ОГП.
Організатори проєкту «Покаяние» розраховують, що він стане не менш успішним, ніж раніше розпочаті проєкти «Хочу жить» і «Хочу найти».
Як повідомляв Укрінформ, “Хочу жить" - державний проєкт, покликаний допомогти військовослужбовцям з РФ безпечно здатися в полон.
Проєкт “Хочу найти” розпочав роботу з січня 2024 року, він надає інформацію щодо перебування військових ЗС РФ в Україні як військовополонених. Такі відомості дають підставу їхнім родичам добиватися від російської влади надання статусу військовополонених, включення їх до списків на обмін і проведення обмінів.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк