Перспективи розширення російської агресії. Протидія планам Кремля у різних країнах
27 листопада, 12:00 - круглий стіл на тему: «Перспективи розширення російської агресії. Як скоординувати протидію планам Кремля у різних країнах».
Організатори: Громадська ініціатива «Бурштиновий шлях», БФ «Акцент».
Учасники: Олег Лісний - виконавчий директор «Благодійного фонду «Акцент»; Віталій Кулик - політолог, завідувач Лабораторії протидії дезінформації КНЕУ; Володимир Копчак - керівник Південнокавказького відділення Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння; Микола Давидюк - політолог, автор книги «Як працює путінська пропаганда»; Дайнюс Радзявічюс - медіа-омбудсмен, Литва; Міхаіл Сіркелі - головний редактор Нокта МД, Молдова; Павел Боболович - журналіст Radio Wnet/Чорне Небо, Польща; Анна Стожко - шефредакторка Українсько-польської медіаплатформи, Артем Бронжуков – політолог.
Модератор: Дмитро Левусь - політолог, співкоординатор ГІ «Бурштиновий шлях».
Питання до обговорення:
- Роль експертів та громадянського суспільства України в сприянні викриттю агресивних планів Росії
- Відповідь європейських країн на можливе розширення російської агресії
- Обʼєднання зусиль задля протидії Москві та завдання поразки РФ.
Коротко. РФ намагається залякати країни, що підтримують Україну та дієво тиснуть на агресора, з метою припинення цієї підтримки та їх виходу із антипутніської коаліції. Крім того, Кремль прагне продемонструвати нездатність НАТО захистити своїх членів, тобто дискредитувати Альянс на міжнародній арені. Агресивні дії росіян спрямовані на розширення меж припустимого для Росії, послаблення бойової готовності та порогової реакції союзників, що полегшить гібридну чи повномасштабну війну. Протягом 2025 року Москва неодноразово вдавалася до провокацій у багатьох країнах НАТО та тих, які Кремль вважає «своїми». Саме ці дії свідчать про наявність тенденції до розширення російської агресії.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Створення локальних безпекових альянсів допоможе швидше реагувати на виклики - політолог
Створення нових локальних альянсів між державами надасть можливість швидше реагувати на наявні загрози з боку ворога, а також може стати можливістю для більш стратегічного оборонного планування і взаємного політичного посилення.
Про це зазначив політолог Артем Бронжуков під час круглого столу «Перспективи розширення російської агресії. Протидія планам Кремля у різних країнах», що відбувся в Укрінформі.
«Насправді ми стоїмо зараз на межі доволі серйозних викликів, які в першу чергу стосуються того, що наш спільний безпековий простір знаходиться під постійним сильним тиском Російської Федерації. Однак ми не бачимо адекватної відповіді на цей тиск… Останні події чітко показують, що світ знову стає біполярним», - сказав політолог.
За його словами, ліберальна демократія, яка раніше мала домінуючу позицію у світі, сьогодні поставлена під серйозний сумнів, особливо через Китай і його союзників: «Росія, звісно, є ключовим союзником Китаю в нашому регіоні та основною загрозою для нас».
«Глобально, дивлячись на процеси, відчувається доволі серйозна криза в політичних та військово-політичних блоках. Особливо це видно на прикладі Північноатлантичного альянсу, який переживає турбулентність після приходу Дональда Трампа до влади в США. Саме через це останнім часом ми все детальніше і частіше говоримо про загрозу, наприклад, для країн Балтії щодо російського вторгнення. Але, на жаль, поки що не було і не напрацьовано адекватної відповіді з боку континентальних держав», - підкреслив експерт.
Бронжуков зазначив, що все частіше країни-партнери наголошують на тому, що Україна є форпостом захисту і одним із провайдерів спільного безпекового простору, але водночас «сьогодні в контексті НАТО і ЄС спостерігається, як Росія через своїх агентів впливу, таких як Орбан чи Фіцо, намагається блокувати ухвалення рішень, що можуть зміцнити Європу. Це також стосується інтеграції України в Європейський Союз».
«Тому, на мою думку, наше майбутнє і головна можливість протистояти російським викликам — це пошук нових форматів співпраці. Можливо, не в НАТО чи ЄС, а в більш локальних формах, здатних швидше реагувати на наявні загрози. Це також може стати можливістю для більш стратегічного оборонного планування і взаємного політичного посилення», - заявив політолог.
Як повідомляв Укрінформ, Україна готується до політичних змін і потрясінь у багатьох західних країнах, однак розраховує на розуміння ними критичної важливості військової та фінансової підтримки нашої країни.
Кремль у 2025 році посилив гібридний тиск на країни ЄС та НАТО - експерти
Росія нарощує тиск у Балтії, Польщі, Центральній Азії та Молдові, використовуючи безпілотники, інформаційні операції, економічні важелі та військові провокації.
Про це зазначили експерти під час круглого столу «Перспективи розширення російської агресії. Протидія планам Кремля у різних країнах», що відбувся в Укрінформі.
Політолог, співкоординатор громадської ініціативи ГІ «Бурштиновий шлях» Дмитро Левусь заявив, що війна триває безперервно і має тенденцію до географічного та інструментального розширення.
«Росія, як почала війну у 2022 році повномасштабно проти України, так її і не припиняла. І щобільше, ми бачимо, що є тенденції до розширення цієї агресії. Особливо 2025 рік, був дуже знаковим в цьому плані: масована атака Польщі дронами, інциденти на естонському кордоні, зальоти БПЛА до Литви, Латвії, різноманітні гібридні агресії однозначно демонструє зростання цього градусу», - зазначив він
За його словами, агресія РФ різноспрямована: «вона також спрямована і на країни, які входять до блоку НАТО, бо Росія намагається взяти під контроль колишній Радянський Союз»
Водночас виконавчий директор благодійного фонду «Акцент» Олег Лісний заявив, що хибна впевненість Європи у «локальності» війн може призвести до стратегічного прорахунку.
«Певний період у Європі вважали: в Україні, як і в Грузії - це все локальні конфлікти, далі агресор не піде. Але закони війни прості: якщо конфлікт триває понад три роки, він обовʼязково перетне кордони», - зауважив він.
Експерт додав, що сусідні країни розуміють, що вони можуть бути наступними жертвами агресії і їм треба готуватися до війни.
«Зараз потерпає Польща та інші країни… Просто треба визнати, що війна вже почалася. Гібридна війна вже перейшла кордони Європи давно. Вона навіть перейшла через прекрасний великий океан, який може відгороджувати війни. І головне, що мають зрозуміти сусіди: за БПЛА завжди летять ракети», - наголосив він.
Своєю чергою, медіаомбудсмен Литви Дайнюс Радзявічюс окреслив, що демократичні зміни у Росії наразі не проглядаються, тому оптимальний сценарій завершення війни - переведення гарячої фази у холодну стадію з жорстким стримуванням.
«Єдиний шанс змін у диктатурах - внутрішнє повстання людей і встановлення демократичного порядку. Наразі жодних таких індикацій щодо Росії я не бачу… Найбільш оптимістичний і найкращий сценарій - щоб війна військово-технічно і політично зупинилася і перейшла у стадію холодної війни, яка включає кордони, санкції та довгострокове стримування Росії як держави-агресора», - підкреслив він.
Омбудсмен також додав, що країни Європи мають бути готові зустріти російську агресію у випадку нападу.
«До великої війни неможливо підготуватися повністю, але країни Європи мають готуватися, це буде великим плюсом. Ми будемо готові до найгіршого сценарію краще, ніж росіяни думають», - заявив Радзявічюс.
Водночас польський журналіст Radio Wnet та очільник медіапроєкту «Чорне небо» Павел Боболович також наголосив, що країни Європи повинні бути готові до будь-якого сценарію, адже за інформаційною та гібридною війною може слідувати повноцінна агресія.
«Зараз найкращим захистом від війни для подальшої частини світу, в тому числі для моєї Батьківщини, є українські військові, які на фронті. Вони є захисниками не тільки своєї держави, але й цивілізованого західного світу», - зазначив журналіст.
Від також наголосив, що європейським державам потрібно це більше усвідомлювати та допомагати українській армії.
Головний редактор молдовського медіа Nokta MD Міхаіл Сіркелі заявив, що Кремль намагається діяти в його країні через лояльні політичні структури та існуючу військову присутність у Придністровʼї, щоб втягнути державу у новий конфлікт.
«Через своїх гауляйтерів Росія може згорнути демократичний порядок у Молдові за лічені місяці - у прискореному, брутальному і жорсткому темпі, щоб втягнути Молдову у війну проти України на дипломатичному, політичному, і, якщо знадобиться, воєнному рівні. Ніколи не забуваймо, на території Придністров’я розміщені російські війська й армія з боєприпасами», - зазначив він.
Медійник наголосив, що важливо транслювати консолідований меседж суспільству і партнерам про загрози російського впливу, «як ми це робили під час останніх парламентських виборів».
Своєю чергою, політолог, керівник лабораторії протидії дезінформації КНЕУ Віталій Кулик зауважив, що Кремль активно посилює присутність в Центральній Азії та намагається бити по вразливих точках - особливо це може статися під час транзиту влади.
«Зараз ними запущені всі "інформаційні послуги" в Центральній Азії і працює один наратив про те, що як тільки Центральноазіатські країни зайдуть за якусь "червону лінію" - вони отримують силову відповідь. Окрім безпосередньо інформаційного впливу, РФ формує мережі присутності через модифікацію "руських домів", намагаючись видавати це за формати міжакадемічної взаємодії. Чинить тиск економічно, і через обмеження - митні та торговельні, а також використовує збройні навчання як елемент тиску та залякування».
За словами експерта, Росія буде нападати «там, де тонко, і де можна порвати, буде нападати на ті регіони, де вона відчуває силу, де вона може здійснити швидкі перемоги».
Кулик висловив думку, що регіон Центральної Азії буде найбільш цікавим з точки зору процесів, боротьби за свободу, «але дуже небезпечним з точки зору випробування Росією».
Шеф-редакторка українсько-польської медіаплатформи Анна Стожко заявила, що необхідно також боротися з російським впливом і в кіберпросторі: «блокування ботів, відстежування мереж впливу, негайні реакції на дезінформацію - це те, чому всі мають навчитися і використовувати».
Як повідомляв Укрінформ, за словами начальника ГУР МО України, генерал-лейтенанта Кирила Буданова, Росія посилюватиме гібридну агресію проти держав ЄС і НАТО, якщо Москва не відчуватиме опору.
Відео: