Клікбейт і таргетована реклама як знаряддя маніпуляцій та шахрайства
22 жовтня, 12:30 - презентація дослідження «Небезпека в стрічці Facebook: клікбейт і таргетована реклама як знаряддя маніпуляцій та шахрайства».
Організатори: Центр демократії та верховенства права за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.
Учасники: Ігор Розкладай - заступник директора Центру демократії та верховенства права; Ірина Субота - менеджерка проєктів у сфері протидії дезінформації та підвищення медіаграмотності ЦЕДЕМ; Павло Бурдяк - аналітик Центру демократії та верховенства права (онлайн); Павло Бєлоусов - експерт з цифрової безпеки в Nadiyno.org; Альона Романюк - засновниця і фактчекерка НотаЄнота, викладачка кафедри онлайн-медіа КНУ ім. Т. Шевченка; Ольга Юркова - співзасновниця StopFake; Дзвенислава Щерба - аналітикиня ГО «Інтерньюз-Україна»; Анастасія Романюк - аналітикиня цифрових платформ, ОПОРА.
Модератор: Олексій Третьяков-Гродзевич - менеджер проєктів Центру демократії та верховенства права.
Коротко. Центр демократії та верховенства права провів дослідження щодо особливостей функціонування клікбейтних і шахрайських сторінок у Facebook, спрямоване на вироблення нових рекомендацій для підвищення рівня стійкості цифрового й інформаційного простору України.
Під час заходу будуть представлені:
- основні ознаки, тактики та приховані цілі клікбейтних сторінок — від збору трафіку до поширення російської пропаганди та радянської ностальгії;
- типи шахрайства, що маскуються під рекламу — зокрема продаж «фуфломіцинів», оренда акаунтів чи банківських рахунків;
- рекомендації користувачам і Meta щодо протидії цим загрозам.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Реєстрація учасників та акредитація представників медіа - за посиланням.
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Аналітики назвали основні тактики клікбейту у соцмережах
Основними тактиками клікбейту для збільшення охоплення аудиторії у соцмережах є використання емоційних сюжетів і публікація "сенсаційних" псевдоновин.
Про це повідомив аналітик Центру демократії та верховенства права Павло Бурдяк під час презентації дослідження «Небезпека в стрічці Facebook: клікбейт і таргетована реклама як знаряддя маніпуляцій та шахрайства» в Укрінформі.
«Ми виокремили кілька основних тактик, які використовують клікбейтні сторінки, щоб збільшити охоплення, перш ніж вони починають показувати своє справжнє обличчя. Перша - це використання емоційних сюжетів», - зазначив він.
За його словами, йдеться, наприклад, про дописи про військових, яких нібито ніхто не привітав із днем народження, про святкування особливих подій, заклики до взаємодії.
«Таким чином вони набирають охоплення. І щоб створити ілюзію справжності цього контенту, сюжету, використовують часто зображення і відео, згенеровані штучним інтелектом», - зазначив Бурдяк.
Ще однією поширеною тактикою, за його словами, є публікація так званих сенсаційних псевдоновин. Експерт зауважив, що при цьому дуже часто використовується суміжна тактика - йдеться про заміну символів (наприклад, замість українських літер у заголовках таких новин використовуються літери латинського алфавіту або спецзнаки).
«Це робиться для того, щоб обійти алгоритми штучного інтелекту платформи, тому що Facebook, наприклад, офіційно декларує політику заниження розповсюджуваності клікбейтного контенту, контенту низької якості. І щоб обійти алгоритми платформи, вони послуговуються також тактикою заміни знаків», - пояснив він.
Серед інших тактик Бурдяк назвав використання нерелевантних хештегів і тематичних хвостів, а також редагування постів після того, як була певна кількість взаємодій.
«Тобто публікується типовий клікбейтний контент, набираються сотні або тисячі лайків. Потім через певний час цей пост редагується і замість нього з'являються, наприклад, релігійні заклики приєднатися до якоїсь групи, щоб детальніше вивчати Слово Боже. Або можуть з'являтися також різні типи шахрайського контенту», - пояснив Бурдяк.
Як повідомлялося, у Міністерстві культури закликали українців перевіряти будь-яку інформацію, яка має ознаки фейку.
Обсяги клікбейту в українському сегменті Фейсбуку дуже зросли за останні три роки - аналітик
В українському сегменті Фейсбуку за останні три роки суттєво зросли обсяги клікбейту та шахрайства.
Про це повідомив під час онлайн-включення на презентації дослідження «Небезпека в стрічці Facebook: клікбейт і таргетована реклама як знаряддя маніпуляцій та шахрайства» в Укрінформі аналітик Центру демократії та верховенства права Павло Бурдяк.
“Обсяги клікбейту і шахрайства в українському сегменті Facebook та в інших соцмережах суттєво зросли з 2022 року. Цьому сприяла низка факторів, серед яких є і російська агресія, яка створила нові теми, які можуть експлуатувати маніпулятори – тема війни, обстрілів військових”, - зазначив Бурдяк.
Аналітик закцентував увагу на розвитку інструментів ШІ, який зараз дозволяє згенерувати значні обсяги контенту за секунди, і при цьому - дуже дешево.
За його словами, штучний інтелект також сприяє і клікбейтним маніпуляціям, і рекламному шахрайству.
“Щоб протидіяти цим загрозам, потрібно співпрацювати з (різними – ред.) платформами (на кшталт Фейсбуку – ред.) і намагатися знайти спільні конструктивні рішення, а також - проводити інформаційно-просвітницькі кампанії серед користувачів, на яких, власне, таргетуються і клікбейт, і шахрайство”, - зазначив він.
Бурдяк повідомив, що вони розробили відповідні рекомендації для звичайних користувачів платформ і для Meta зокрема (материнська корпорація, яка володіє Facebook – ред.).
За його словами, користувачам потрібно перед взаємодією з будь-яким типом контенту, який викликає емоційну реакцію, ставити запитання про те, хто його поширює і навіщо, тобто - критично аналізувати дописи, з якими вони взаємодіють.
“Також варто перевіряти деталі сторінки, яка поширює клікбейтний контент. Окрім того, потрібно також дивитися, чи візуальний контент, тобто зображення або відео, містять ознаки контенту, який був згенерований ШІ”, - порадив Бурдяк.
Аналітик поінформував, що Meta варто розглянути можливість підвищити прозорість сторінок, зокрема для сторінок, які мають дуже багато підписників і постійно велике охоплення. За його словами, варто обмежити цим сторінкам можливість приховувати країни, з якої вони адмініструються.
“Окрім того, варто провести аудит алгоритмів маркування і рекомендації контенту, згенерованим ШІ, бо зараз алгоритми Meta з цим не справляються. І варто переглянути політику щодо маніпулятивних візуалів, які не є відвертою дезінформацією, але, тим не менш, спрямовані на введення користувачів в оману”, - сказав представник ЦЕДЕМ.
Говорячи про протидію шахрайській рекламі, він зазначив, що звичайним користувачам рекомендується не вірити гучним обіцянкам легкого заробітку чи заробітку за хвилини та завжди перевіряти офіційні джерела.
Окрім цього, людям варто перевіряти сторінки держустанов і слідкувати за медіа з «Білого листа» перевірених медіа, додав Бурдяк.
“Інша рекомендація для користувачів - аналізувати рекламні сторінки, бо дуже часто це сторінки-одноденки, які мають дивні назви і були створені нещодавно. Варто дивитись на домен сайту, куди ця рекламна сторінка особу переспрямовує. І не потрібно ніколи нікому передавати дані до своїх акаунтів чи карток”, - зауважив аналітик.
На його думку, Meta потрібно вдосконалити модерацію реклами за словами-тригерами.
“Бо все одно алгоритми Meta пропускають реклами, які обіцяють легкий заробіток чи навіть оренду акаунтів, що вже порушує правила самого Meta. І потрібно удосконалити виявлення таких ключових слів та активніше видаляти цю рекламу чи навіть не допускати такі пости до стадії реклами”, - сказав він.
Бурдяк поінформував, що, окрім того, платформам варто розглянути можливість додати опцію скарги на діпфейки публічних осіб і на фінансове шахрайство.
“Тобто, якщо я бачу рекламу, в якій використовується якась відома особа, яка начебто рекламує якийсь медпрепарат, то потрібно додати опцію скарги на цей діпфейк публічних осіб і швидше розглядати такі скарги”, - пояснив аналітик.
Як повідомлялося, у Києві відбулася презентація дослідження “Спіраль залежності: як алгоритми YouTube просувають конспірологію та пропаганду”.
У ЦЕДЕМ вказали на недостатню ефективність щодо маркування ШІ-контенту у Фейсбуці
Фейсбук недостатньо ефективно використовує свої алгоритми для виявлення і маркування зображень і відео, згенерованих штучним інтелектом.
Про це заявив аналітик Центру демократії та верховенства права Павло Бурдяк під час презентації дослідження «Небезпека в стрічці Facebook: клікбейт і таргетована реклама як знаряддя маніпуляцій та шахрайства» в Укрінформі.
«Фейсбук недостатньо ефективно використовує власні алгоритми для знаходження і маркування зображень та відео, які були згенеровані ШІ, хоча у Фейсбуку є відповідна політика», - зазначив він.
За словами експерта, кілька типів шахрайства з використанням таргетованої реклами залишаються релевантними в українському сегменті Фейсбуку.
«Перший пов’язаний з фальшивими обіцянками фінансових виплат. Наступний тип шахрайства, який зараз активно поширюється, – це реклама так званих фуфломіцинів («чудо-препаратів» - ред.) і «держпрограм здоров’я»», - сказав він.
Аналітик зазначив, що сюди також належать шахрайства, пов'язані з орендою банківських карток і Фейсбук-акаунтів.
«Окрім того, ваш акаунт можуть використовувати, щоб писати коментарі і поширювати дезінформацію на певну тематику. Або деякі акаунти можуть використовуватися, щоб сконтактувати з вашими друзями, знайомими, просити коштів і таким чином також здійснювати інші типи шахрайських операцій», - зазначив представник ЦЕДЕМ.
Поширеними у рекламі в соцмережах є також обіцянки так званих швидких чи легких заробітків.
«Шахраї у Телеграмі дуже часто використовують інструменти штучного інтелекту.., щоб спонукати українців інвестувати на таких псевдоплатформах для заробітку. Окрім того, є дуже багато реклами у Фейсбуці, яка обіцяє легкий заробіток за лайки, перегляди, коментарі чи поширення якогось типу контенту на третіх платформах», - зазначив він.
Далі, за його словами, людині пропонують приєднатися до «робочої групи» і просять або купити дорогі речі, або інвестувати кошти, щоб отримати «шалений прибуток».
«Але потім, щоб вивести цей зароблений прибуток, потрібно інвестувати ще більше і більше. Користувач має лише інвестувати і інвестувати, а отримати назад свої кошти насправді не може», - пояснив Бурдяк.
На його думку, корпорації Meta, яка володіє Facebook, слід спільно з українськими ГО запускати інформкампанії щодо поширених шахрайств і таргетувати їх на українських користувачів.
Як повідомлялося, у Міністерстві культури заявили, що інформаційний вплив РФ потрібно максимально обмежити.
Спростування малих фейків може лише збільшити інтерес до них – медійниця
Потрібно спростовувати лише окремі фейки, які дійсно вже встигли стати вірусними, бо якщо спростовувати щось оприлюднене на сторінці з невеликою кількістю підписників і вподобайок, то можна навпаки – розширити цей неправдивий контент на свою аудиторію.
Таку думку під час презентації дослідження «Небезпека в стрічці Facebook: клікбейт і таргетована реклама як знаряддя маніпуляцій та шахрайства» в Укрінформі висловила засновниця і фактчекерка ініціативи «НотаЄнота», викладачка кафедри онлайн-медіа КНУ ім. Т. Шевченка Альона Романюк.
«Насправді я, коли мене запрошують розказати, як фактчекити і так далі, кажу: будь ласка, не спростовуйте, якщо ви знайшли, наприклад, якусь сторінку, якихось пару десятків підписників і три десятки лайків - будь ласка, не спростовуйте. Ви таким чином поширюєте цей контент на свою аудиторію. Є сенс спростовувати те, що дійсно вже завірусилося, стало максимально великим - тоді є сенс спростовувати окремі кейси», - сказала вона.
Окремо аналітик Центру демократії та верховенства права Павло Бурдяк відзначив, що у ЦЕДЕМ виокремили низку цілей клікбейтних сторінок, створених передусім задля поширення російської пропаганди та дезінформації.
«Як вони працюють: спершу з'являється типовий клікбейтний контент, як, наприклад, військові, які одружилися, але їх ніхто не привітав. Так формується певна база, аудиторія, яка взаємодіє з таким типом контенту. Потім їй починають підсовувати контент на політичні теми. І так формується ще більш стійкий зв'язок з цими клікбейтними сторінками. Згодом сторінка проявляє своє справжнє обличчя і починає поширювати вже відверту російську пропаганду та дезінформацію», - сказав він.
За його словами, іншою ціллю для окремої категорії клікбейтних сторінок є поширення радянської ностальгії, де схема дії аналогічна з попередньою, пояснив аналітик.
«Також є сторінки, які мімікрують під новинні видання і згодом поширюють певні типи політичного контенту. Такі сторінки також спочатку публікують типовий клікбейтний контент на релігійну або військову тематику. А після того вже з'являється контент політичного характеру, не завжди найвищої якості тощо», - заявив представник ЦЕДЕМ.
Бурдяк зазначив, що окрім цього, існують клікбейтні сторінки, ціллю яких є перенаправлення трафіку з Фейсбуку/Телеграму на інші платформи/Телеграм-канали тощо.
«Інша ціль, яку переслідує частина клікбейтних сторінок - це кошти», - сказав він.
Як повідомлялося, у МВС Польщі застерегли суспільство від російських фейків про підготовку «українського нападу на Польщу».
Відео: