Стратегія звітності зі сталого розвитку для українських компаній
10 березня, 11:00 - пресконференція на тему: «Публічне обговорення Стратегії звітності зі сталого розвитку для українських компаній».
Організатори: DiXi Group.
Спікери: Людмила Гапоненко - директорка Департаменту методології бухгалтерського обліку та нормативного забезпечення аудиторської діяльності Міністерства фінансів України; Катерина Рожкова - перша заступниця Голови Національного банку України; Тетяна Сахарук - генеральна директорка Глобального Договору ООН в Україні; Андрій Грис - начальник управління екологічних та соціальних ризиків Укргазбанку, голова підкомітету ESG Незалежної асоціації банків України; Ольга Кулик - директорка департаменту екології та зеленої економіки Федерації роботодавців України; Олександр Суворов - заступник виконавчого директора Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю; Олексій Яцюк - експерт з ESG Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки України.
Модератор: Андрій Кітура - директор з розвитку DiXi Group, керівник Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки України.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Україна торік скоротила імпорт енергоресурсів на 14,2% - DiXi Group
Україна у 2024 році імпортувала паливно-енергетичних товарів на 8,9 млрд дол. США, що на 14,2% менше порівняно із 2023 роком.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє аналітичний центр DiXi Group.
"Протягом 2024 року Україна імпортувала паливно-енергетичних товарів на суму 8,9 млрд дол., що на 1,47 млрд дол. або на 14,2% менше ніж за 2023 рік. Надходження від експорту зменшилися майже вдвічі – з 0,39 млрд дол. до 0,2 млрд дол.", - йдеться у повідомленні.
Найбільшу частку імпорту займали закупівлі нафти і нафтопродуктів - 76,6% у грошовому еквіваленті. Частка електроенергії та нафтових газів в імпорту становила по 7,5%, кам'яного вугілля - 4,5%, частка інших ресурсів - кокс, бітум, торф, смоли, масла тощо - становила 3,9%.
Зокрема, нафти та нафтопродуктів (крім сирих) у 2024 році Україна імпортувала 7,56 млн тонн загальною вартістю 6,82 млрд доларів. Основні постачальники - Греція (19,3%), Польща (13,1%), Литва (10,0%) і Туреччина (8,8%).
Нафтових газів торік було імпортовано 0,98 млн тонн на 0,67 млрд доларів. Основні постачальники - Польща (17,4%), Алжир (15,1%) та Литва (13,2%).
Витрати на імпорт кам’яного вугілля у 2024 році склали 402,1 млн доларів, придбано 1,8 млн тонн вугілля. Найбільше контрактували вугілля із США (24,6%), Австралії (24,3%), Чехії (17,3%) і Польщі (14,5%).
У 2024 році Україна експортувала 12 видів паливно-енергетичних товарів до 103 країн, що забезпечило грошові надходження в сумі 201,3 млн доларів.
У структурі експорту найбільшу частку зайняв продаж електроенергії, що склав 81,0 млн доларів (40,3% від усіх надходжень). Виторг від продажу камʼяного вугілля склав 36,4 млн доларів (18,1%), нафти та нафтопродуктів – 29,1 млн доларів (14,4%). Решта паливно-енергетичних товарів, таких як гази нафтові, торф, смоли, кокс, пек, бітумінозні суміші, разом принесли Україні 54,8 млн доларів – 27,2% всіх надходжень.
Як повідомлялося, українські компанії у 2024 році витратили на імпорт електроенергії 669,4 млн доларів.
Україна у 2024 році порівняно із 2023 роком збільшила імпорт електроенергії у 5,5 раза - до 4,437 млн МВт-год. Експорт зменшився на 5% - до 348,5 тис. МВт-год.
З початку повномасштабної війни "Росатом" уклав понад 70 угод - DiXi Group
Активність корпорації "Росатом" із початку поаномасштабної віни Росії проти України демонструє тенденцію до зростання - за три роки було укладено понад 70 угод у різних країнах.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє аналітичний центр DiXi Group.
"За даними публічної звітності “Росатома”, активність корпорації на міжнародній арені демонструє тривожну тенденцію до зростання. Навіть у 2022 році, на тлі варварської ескалації агресії Кремля проти України та її союзників, було укладено 21 угоду та меморандуми, а у 2023 році ця цифра зросла до 29", - йдеться у повідомленні.
За підсумками 2024 року "Росатом" уклад 24 міжнародні угоди. Зазначається, що за три роки корпорація помітно розширила свою присутність у країнах Латинської Америки, Південно-Східної Азії, а особливий фокус у її діяльності спрямований на країни Африки.
"Така активність свідчить про системну стратегію розширення впливу в регіонах, де історично були сильними позиції західних компаній. Особливо показовим є те, що більшість цих угод стосується не лише ядерної енергетики, але й включають меморандуми про співпрацю в інших сферах, що створює довгострокову та комплексну залежність цих країн від російських технологій та експертизи", - застерігає DiXi Group.
Експерти зауважують, що "Росатом" дедалі більше стає помітним саме як інструмент агресивної зовнішньої політики Росії. Корпорація продовжує посідати перше місце у світі за кількістю проєктів будівництва АЕС за кордоном – 33 енергоблоки.
Крім того, "Росатом" продовжує зберігати критично важливі позиції на традиційних ринках через історично сформовані технологічні залежності. Найбільш значущою залишається залежність атомних електростанцій з реакторами типу ВВЕР у країнах ЄС від російського ядерного палива. Хоча всі країни, які експлуатують такі реактори, вже оголосили про підписання контрактів з іншими постачальниками, процес повного переходу потребує часу.
Російська частка у постачанні збагаченого урану до США та країн Європи становить близькл 30%. Особливе занепокоєння також викликає проєкт французької компанії Framatome із виробництва ядерного палива на своєму заводі в Лінгені (Німеччина) за ліцензією російської “ТВЕЛ” (дочірня компанія Росатома).
"Ми закликаємо міжнародну спільноту до рішучих дій, спрямованих на зупинення експансії Кремля в галузі ядерної енергетики", - наголошують у DiXi Group.
Експерти просять заборонити будь-яку нову співпрацю з "Росатомом" та компаніями, що входять до його структури, включаючи нові проєкти, наукові дослідження та обмін технологіями; заборонити імпорт ядерного палива та збагаченого урану з Росії; забезпечити інвестиції у розвиток потужностей з конверсії та збагачення урану, виготовлення ядерного палива, зберігання відпрацьованого ядерного палива.
Як повідомлялося, за даними газети Financial Times, російська атомна корпорація "Росатом", попри санкції на економіку країни, бере участь у будівництві понад третини нових реакторів по всьому світу, в тому числі в Китаї, Індії, Ірані та Єгипті.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк