Виклики європейської політики пам’яті про Другу Світову в контексті російсько-української війни

8 травня, 14:00 - круглий стіл на тему: «Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу Світову в контексті російсько-української війни».

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Центр досліджень визвольного руху, Коаліція Реанімаційний пакет реформ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Національний музей історії України у Другій світовій війні.

До участі запрошені: Антон Дробович - голова Українського інституту національної пам’яті; Юрій Савчук - директор Національного музею історії України у Другій світовій війні; Оксана Романюк - директорка Інституту масової інформації; Андрій Когут - директор Архіву СБУ; Ярина Ясиневич - програмна директорка Центру досліджень визвольного руху, членкиня Ради Коаліції Реанімаційний пакет реформ; Володимир В’ятрович - історик, народний депутат, голова Українського інституту національної пам’яті у 2014-2019 роках; Олександр Зінченко - історик, заступник голови Українського інституту національної пам’яті у 2014-2018 роках; Вадим Міський - програмний директор ГО «Детектор медіа»; Артем Біденко - державний секретар Міністерства інформаційної політики України у 2014-2019 роках; Євген Бистрицький - філософ, громадський діяч; Олег Слабоспицький - громадський активіст, член правління Національного українського молодіжного об'єднання; Тетяна Швидченко - завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін у Зіґмунд Фройд Університет Україна; Сергій Громенко - історик; Максим Майоров - історик, співробітник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки; Олеся Ісаюк - наукова співробітниця Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького».

Чому це важливо?

Повномасштабна війна РФ проти України гостро поставила питання переосмислення ролі Росії у Другій Світовій війні, та загалом — загальноєвропейської політики пам'яті про війну. 

Росія використовує міф про «вітчизняну війну» у своїй пропаганді, а фраза «можем повторіть» лунає паралельно з все більшою агресією проти демократичних країн. Сам факт агресивного нападу та порушення принципів світопорядку, усталених після Другої Світової війни, спонукає до нових поглядів на події тієї війни. 

Особливо критичним є непроговорений та недооцінений досвід Східної Європи. Досі ці народи тлумачили, або як частину «Росії», або щонайменше зону її впливів, або як місце діяльності агресивних етнонаціоналізмів. Повномасштабний напад Росії на Україну знову засвідчив, що цей регіон був об’єктом імперських аспірацій, як Третього Райху, так і  СРСР. Відтак без аналізу трагедії Східної Європи навряд чи можливо сформувати робочу модель пам’яті про Другу Світову війну, покликану попередити нові криваві конфлікти в регіоні та не допустити повторення масових злочинів проти людяності. 

Чому попри гасло «Ніколи знову!», що було квінтесенцією європейської політики пам’яті та примирення, в Європі знову точиться кривава війна та здійснюється геноцид, а континент та світ постав перед загрозою третьої світової війни?

Про це українські історики й політики говоритимуть за круглим столом «Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу Світову в контексті російсько-української війни».

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Реєстрація та акредитація представників ЗМІ - за посиланням. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram.

Підсумкові матеріали:

Війна призвела до відмови українців від російсько-радянської моделі пам’ятання — Дробович

Повномасштабна війна РФ проти України призвела до переосмислення українцями ролі Росії у Другій світовій війні та схилила їх до загальноєвропейської моделі пам'яті про війну.

Таку думку висловив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни».

“Російсько-українська війна призвела до того, що українці дистанціювалися від російської, а заодно і радянської моделі пам’ятання”, - вважає Дробович.

Він нагадав, як російська ідеологія пам'яті про Другу світову війну призводила до поступового відчуження українського суспільства.

“Путін ще в 2010 році, проголошуючи, що Росія і сама перемогла б у війні, - означив точку неповернення. Українське суспільство зрозуміло, що Росія перетворює своє “побєдобєсіє” на токсичну річ. І з того моменту падає рівень підтримки (українцями — ред.) 9 травня і все більше зростає рівень підтримки (відзначення — ред.) двох дат — 8 і 9 травня, коли вони офіційно з’явилися з 2015 року, а потім зростає підтримка тільки 8 травня як єдиного дня (вшанування — ред.)”, - нагадав Дробович.

На його думку, токсичність російської ідеології пришвидшила перехід українців на європейську модель пам’ятання.

“Росія перетворює пам’ять про Другу світову війну на токсичну “скрєпу” під гаслом “можем повторить”, написами “на Берлин”, перевдяганням дітей в одяг танків, обгортанням купальників георгіївською стрічкою... Чим більш токсичним Росія робить пам’ятання Другої світової війни і відверто її інструменталізує — тим далі від цього стає українське суспільство. Це допомогло органічно перейти до нової — європейської моделі пам’ятання”, - зазначив Дробович.

Він також вважає доречним замість гасла «Ніколи знову!» використовувати “Пам’ятаємо! Перемагаємо!”, оскільки в Європі знову точиться війна та здійснюється геноцид, а світ постав перед загрозою третьої світової війни.

“Пам’ять не є гарантією неповторення. Пам’ять є запрошенням до принципової позиції і сильних дій. І українське суспільство після 2014-го, а особливо після 2022 року прийняло це. Пам’ять стала важливим чинником нашої боротьби, бо це теж поле бою”, - наголосив Дробович.

Організаторами круглого столу «Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу Світову в контексті російсько-української війни» стали: Український інститут національної пам’яті, Центр досліджень визвольного руху, Коаліція «Реанімаційний пакет реформ», Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Як повідомлялося, цього року Україна вперше відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк