Наслідки російсько-української війни для світу

21 лютого, 15.00 -  міжнародний круглий стіл на тему: «Наслідки російсько-української війни для світу».

Організатори: Благодійний Фонд «Акцент» за сприяння ГІ «Бурштиновий шлях».

До участі запрошені: Микола Давидюк - політолог; Міхаіл Сіркелі - головний редактор телеканалу Nokta.MD (Молдова); Іван Якубець - політолог, військовий експерт, командувач Аеромобільних військ України у 1998-2005 рр.;  Ігор Петренко - політолог Міжнародного центру перспективних досліджень;  Ігор Чаленко - політолог; Наталія Гебрич - активіст української громади Італії; Боляєнь Сиресь - Інязор народу Ерзя; Михайло Гончар - президент Центру Глобалістики «Стратегія ХХІ».

Модератори: Дмитро Левусь - співкоординатор ГІ «Бурштиновий шлях», директор ЦСД «Український меридіан»; Олег Лісний - виконавчий директор БФ «Акцент».

Коротко. Сили оборони України зірвали плани рф із захоплення України та перетворення рф на полюс сили у світі, розвіяли міф про високі бойві якості та непереможність російської армії. Геноцид, влаштований росіянами на окупованих територіях України та російський ядерний шантаж, примусили світове співтовариство переглянути роль рф у сфері безпеки. Якими мають бути дії України та світу, щоб забезпечити поразку росії?

Додаткова інформація за тел.: (050) 385 16 03 (Дмитро Левусь).

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform

Підсумкові матеріали:

Україна має аналітично намалювати майбутнє без росії – політолог

У нашої держави серед низки задач, які перед нею наразі існують, є і аналітично зобразити майбутнє без росії.

Про це під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Наслідки російсько-української війни для світу» заявив політолог Микола Давидюк.

«Мені здається, що серед задач України – аналітично намалювати (тут маю на увазі, смислами), видати майбутнє без росії. Бо у нас що є – у нас є дуже велика сильна емоція: «дивіться, ми хочемо їх знищити». Але ми цифр не даємо, ми аналітику не видали, що таке - світ без росії», - сказав він.

На думку Давидюка, у нашій державі не опрацювали питання щодо майбутнього без росії, по типу демонтажу цієї країни.

«У нас було дуже багато емоцій за 30 років. Але у нас немає, наприклад, (матеріалів щодо – ред.) економіки розваленої росії. Це скільки держав? 7,8,10? Чи наприклад, виходу одного Дагестану чи Ічкерії вистачить? Мені здається, що нам треба більше аналітики робити і щодо розвалу росії, - смислами малювати, що вона можлива і розвалена», - уточнив політолог.

На переконання Давидюка, політичний демонтаж росії може бути дешевшим, чим виключно ставка тільки на військову перемогу над нею.

У свою чергу політолог, військовий експерт, командувач Аеромобільних військ України у 1998-2005 роках Іван Якубець заявив, що ми зараз переходимо в ту фазу війни з рф, яка може примусити нас заплатити ціну за досягнення перемоги не менше, чим ми заплатили за попередній рік.

«рф і її воєнно-політичне керівництво все зробить для того, щоб нас поставити перед фактом, що ціна перемоги для нас буде неприйнятною щодо звільнення територій, які вони захопили зараз. Зараз це їхнє стратегічне головне питання. Усе решта - ігри з їхнім ядерним озброєнням, союзниками і так далі – це все речі, які є вихідними від цього головного питання», - вважає військовий експерт.

На думку Якубця, громадянам треба розуміти, що попереду – дуже важкі і криваві бої, якщо ми захочемо звільняти наші території.

«Щодо того, що ми ведемо війну до переможного кінця у плані знищення російського угруповання і звільнення нашої території у Донбаському регіоні та на півдні, а також у подальшому – і звільнення Криму, то до цього треба готуватися дуже щільно всім. І не тільки військовим, які дуже ретельно, я думаю, готуються до цього питання, - до початку активних дій, але і нам з вами, хто знаходяться у тилу», - сказав він.

Політолог уточнив, що українці мають знати, що це буде для нас непросто. «Це потребуватиме напруги (для – ред.) нашого народу не меншої, ніж була упродовж цього року», - зазначив він.

Як повідомлялося, радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк заявив, що у найближчому майбутньому вплив рф на глобальний порядок денний буде нікчемним - вона практично не впливатиме на ключові обговорення у міжнародній спільноті.

На його думку, майбутнє росії виглядає як країни-вигнанця третього світу.

Ініціаторами контрольованої денуклеаризації росії мають виступити 4 країни-носії ядерної зброї - експерт

Ядерне роззброєння росії наразі є серйозним питанням, і чотири країни-носії ядерної зброї, серед яких - Велика Британія і США, мають стати ініціаторами контрольованої денуклеаризації росії.

Про це під час круглого столу в Укрінформі заявив президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар.

“Ми маємо унікальну ситуацію. Ядерна держава спричинила ситуацію агресії проти без'ядерної держави. Тому, відповідно, офіційний ядерний клуб, який без росії нараховує 4 держави, - Британія, США, Франція і Китай, що виступають проти застосування ядерної зброї, мають стати ініціаторами контрольованої денуклеаризації росії”, - зауважив Гончар.

За словами експерта, західні країни мають першими скласти механізм роззброєння держави-агресора - рф, і за подальшої допомоги Китаю узгодити оптимальний варіант.

“Ми ж усі розуміємо, що доброї волі з боку росії не буде. Саме тому важливо не просто вводити санкції, а й ізолювати її економічно”, - наголосив президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”.

Експерт наголосив, що тільки тоді можна буде досягти примусу до денуклеаризації росії.

Як повідомляв Укрінформ, 12 лютого японське видання Kyodo заявило, що Китай має намір до 2035 року потроїти свій арсенал ядерних боєголовок і довести їхню чисельність до 900 одиниць, очікуючи подальшого загострення напруженості у відносинах зі США через Тайвань.

Санкції проти рф діють, але не так, щоб зупинити війну – Гончар

Санкції проти рф діють, але вони не діють так, як потрібно, щоб зупинити війну проти України.

Про це під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Наслідки російсько-української війни для світу» заявив президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

«Санкції (проти рф – ред.) діють, так, але вони не діють так, як потрібно, щоб зупинити війну, і це факт. Так, вони стримують росію, не дають їй стільки грошей, як це було раніше. Але навіть за санкційних умов, з урахуванням досвіду Ірану, росія отримуватиме. – принаймні цього року – те, що їй необхідно для ведення війни. Не дивлячись на дефіцит бюджету, урізання соціалки, яка буде, тощо», - сказав він.

Гончар уточнив, що ті санкції, які були введені щодо рф, не є достатніми.

«Ми бачимо продовження санкційних пакетів. Але там ще немає, наприклад, чи тільки перші спроби були зроблені щодо росатому. Немає у порядку денному газового ембарго, хоча воно обговорювалося, і так далі. Тому тут є над чим працювати», - вважає експерт.

За його словами, є два варіанти щодо впливу у цьому питанні, і вони виглядають доволі екстремістськими, але, з іншого боку - вони фундаментально правильні.

Йдеться про те, що потрібно або блокувати Данські протоки і Дарданели на захід у російські порти порожніх танкерів під завантаження, або потрібно взяти під контроль фінансові потоки.

Президент Центру глобалістики зазначив, що у другому варіанті мається на увазі те, що росія, її компанії не мають отримувати гроші за реалізовану нафту. Ці кошти мають спрямовуватися на певний рахунок, і розрахунок відбудеться після того, як росія забереться з окупованих територій.

«Такі варіанти опрацьовувалися у ЄС, але якби було прийнято рішення, що це якось надто не по-бізнесовому. Але війна ведеться не по бізнес-шаблонам, а за іншими шаблонами. І у цьому контексті без таких варіантів, які на сьогодні виглядають екстремістськими, насправді зупинити війну не вдасться, бо через рік вона буде ще більш жахливою», - переконаний Гончар.

У свою чергу політолог Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко зауважив, що росія ще має ресурси, і у цьому плані вона є незалежною країною.

«У технологічному плані це дуже залежна країна, у ресурсному - ні. Так, санкції працюють, але поки ми не почнемо нормально відпрацьовувати механізм вторинних санкцій, то є дуже багато лазівок... є шпарини, які необхідно закривати», - заявив політолог.

Петренко зазначив, що потрібно, звісно, розуміти, що війну з рф ми ще не виграли, і тут нам ще дуже багато потрібно зробити, але росіяни вже багато в чому програли. «У геополітичному вимірі рф відкотилася дуже далеко», - вважає він.

За словами представника Міжнародного центру перспективних досліджень, повномасштабна війна з рф навчила нас того, що немає нічого неможливого.

«Я думаю, що 24 лютого ми думали про одну ситуацію, яка може бути в країні, а зараз ми маємо абсолютно іншу. І для рф ця ситуація доволі складна і катастрофічна. Як і для самого путіна, його амбіцій і якогось його бачення. Усе воно потім конвертується у те, що нам потрібно», - поінформував політолог.

Петренко переконаний, що наразі дійсно треба артикулювати питання щодо розвалу росії.

«Те, що ми говоримо про розвал росії - це не наші мрії, ні. Це просто наш напрямок і спрямованість думки, яку ми будемо підсилювати певними діями і яка обов'язково конвертується в конкретний результат», - уточнив він.

Як повідомляв Укрінформ, міністр фінансів Японії Сунічі Судзукі заявив, що Японія, яка зараз головує в G7, проведе зустріч глав фінансових міністерств та центробанків країн Великої сімки, щоб обговорити їхню відповідь на війну росії в Україні, включаючи санкції.

За його словами, нарада відбудеться 23 лютого на полях ширшої зустрічі представників країн G20 в Бангалуру, Індія.

Відео: