Сьогоднішній день та перспективи медійної проблематики Криму
8 грудня об 11.00 відбувся захід на тему: "Сьогоднішній день та перспективи медійної проблематики Криму". (Зала 2)
Відео з прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
Організатори: Укрінформ, Міністерство інформаційної політики України.
Учасники: Рефат Чубаров, народний депутат України, голова Меджлісу кримськотатарського народу; Еміне Джеппар, радник Міністра інформаційної політики України з питань Криму; Андрій Кулаков, програмний директор «Інтерньюз-Україна»; Валентина Самар, директор, головний редактор «Центру журналістських розслідувань», власний кореспондент «Дзеркала тижня»; Володимир Притула, керівник проекту «Радіо Свобода» - «Крим.Реалії»; Сергій Костинський, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Контактний телефон: 0978886386, press@mip.gov.ua
Підсумкові матеріали:
Нацрада планує у 2016 році запустити радіомовлення в Криму
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення планує наступного року запустити радіомовлення на Крим, контент для якого мають створювати незалежні журналісти.
Про це на прес-конференції в Укрінформі у вівторок заявив член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський, повідомляє кореспондент агентства.
"Сьогодні основне завдання, яке стоїть перед державою, - запустити мовлення на Крим. Я вважаю, що нам потрібно мати мінімум чотири радіостанції, які зможуть, згідно з нашими розрахунками, «захопити» північ Криму, а у кращому випадку нам вдасться дістатися до Сімферополя", - сказав Костинський.
За його словами, запустити радіомовлення на окупованому півострові планується у наступному році, а контент для такого радіо мають створювати незалежні журналісти.
"Я вважаю, що державні ЗМІ мають виділити ефірний час для незалежних мовників. Вони зможуть надавати спеціалізований якісний адаптований для кримчан контент російською, українською та кримськотатарською мовами", - зазначив член Національної ради.
Про Крим необхідно говорити постійно, без інформаційного приводу - Юксель
Громадянська блокада Криму - яскравий приклад того, що про Крим говорять лише за наявності інформаційного приводу.
Про це під час круглого столу в Укрінформі "Сьогодення і перспективи медійної проблематики у Криму" розповіла директор інформаційного агентства QHA, член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель.
"Про Крим говорять усі за наявності інформаційного приводу - це добре продемонструвала громадянська блокада Криму. Але цього недостатньо - тема Криму в інформаційному медіапросторі України і світу має бути присутня постійно, регулярно", - переконана Юксель.
За її словами, про Крим постійно говорять лише "ті українські медіа, в ефірі яких і раніше регулярно повідомлялося про Крим, або кримські медіа, які покинули Крим і продовжують писати про нього".
Як заявила Юксель, агентство, яким вона керує, - яскравий приклад того, як окупаційна влада позбавлялася українських ЗМІ.
"Наше агентство - приклад того, що зробила окупаційна влада у Криму з тими медійними ресурсами, які багато років працювали на півострові. Протягом 10-ти років ми здійснювали свою діяльність у Криму, вели мовлення кількома мовами, маючи контент, користувача, але, на жаль, через події у березні 2014 року вимушені були покинути Крим", - розповіла Юксель.
За її словами, у Криму залишилися журналісти, які не зрадили власним поглядам, продовжують інформувати про події у Криму, і "вони на вагу золота".
Як вважає журналістка, для того щоб кримська тематика не зникала з фокусу українських і світових ЗМІ, "журналістам необхідно об'єднатися і діяти консолідовано".
Українські журналісти не мають достатнього доступу до інформації з Криму - дослідження
Лише 19 відсотків матеріалів, у яких журналісти з материкової України висвітлюють питання Криму, можуть розглядатися як такі, де є баланс думок, але ця обставина пов'язана із обмеженою доступністю півострова для українських журналістів.
Такі висновки тематичного дослідження, результати якого у вівторок оприлюднили експерти Товариства Східно-Європейського Демократичного Центру та "Інтерньюз-Україна" під час прес-конференції в Укрінформі.
"Частина матеріалів щодо Криму, де було можливо дотриматись балансу думок, не перевищує 19%. Такий показник є доволі низьким. Проте, відсутність такого балансу пояснюється тим, що значна кількість цих ЗМІ знаходяться на материковій Україні. Відповідно, отримати коментар з території Криму не завжди можливо", - йдеться у дослідженні.
При цьому експерти зазначили, що достовірність інформації при висвітленні пов'язаних із Кримом питань сягає 89% і підтверджується іншими джерелами, лише 11% матеріалів неможливо перевірити. Близько 80% джерел інформації, якою користуються журналісти, є повністю відкритими, ще 14% називаються журналістами лише частково і лише у 6% випадків журналісти посилаються не неназване або закрите джерело інформації. В більшості випадків журналісти не називають своє джерело саме з міркувань безпеки людини-інформанта, яка в умовах Криму може піддаватися утискам з боку окупаційної влади.
Дослідження проводилося 1 серпня - 30 вересня 2015 року, було проаналізовано близько тисячі матеріалів.