Перш ніж говорити про безпеку Європи, треба припинити вогонь в Україні - глава МЗС Чехії
Першим кроком до завершення російсько-української війни має стати припинення вогню, а переговори про територіальні питання та архітектуру європейської безпеки повинні відбуватися вже після цього.
Як передає Укрінформ, таку думку міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка висловив в інтерв'ю Чеському телебаченню, коментуючи перебіг мирних переговорів та вимоги Росії щодо фіксування зміни безпекового устрою Європи до завершення бойових дій.
«Якби це залежало від мене, моя позиція була б прямо протилежною: спочатку зупиняємо вогонь. Домовмося про перемир'я, зупинімо вбивства, руйнування країни та марнування колосальних ресурсів, а вже потім розмовляймо про мир, території та безпековий устрій. Ця дискусія може тривати хоч 10 років, але стрілянина має припинитися», — сказав Мацінка.
За його словами, нинішні переговори мають бути спрямовані передусім на завершення бойових дій, а не на обговорення безпеки Чехії чи інших країн Центральної та Західної Європи. Адже безпека Чехії та всього європейського континенту погіршується саме через війну, яка триває в Україні.
Міністр назвав нереалістичними побоювання щодо можливого повернення до безпекового устрою, який діяв до розширення НАТО 1997 року або за часів СРСР. Він вказав, що будь-які зміни в статусі членства країн в Альянсі або поділ НАТО на держави з різним рівнем безпекових гарантій потребували б згоди всіх союзників.
«Це означало б колосальне послаблення Північноатлантичного альянсу, і жоден лідер жодної країни-члена на це ніколи не піде й навіть не розглядатиме такого», — запевнив глава МЗС.
Мацінка підкреслив, що Україна має бути безпосереднім учасником будь-яких домовленостей щодо її майбутнього: «Ми не повинні забувати про Україну. Жодної угоди не буде без згоди самої України. Якщо обговорюватимуться якісь територіальні втрати України — без її прямої згоди жодна домовленість не відбудеться».
Стосовно участі європейських країн у майбутніх мирних переговорах щодо України, міністр висловив переконання, що це має бути обов’язковим. Причому реалістичнішим варіантом є формування невеликої групи європейських лідерів, а не призначення одного спеціального представника.
За його словами, лідери дедалі більше усвідомлюють, що відсутність Європи за столом переговорів послаблює її позиції. При цьому майбутній європейський представник або група представників мають користуватися довірою як Заходу, так і Сходу, а також бути прийнятними для України.
«Цю людину має поважати Захід і одночасно сприймати Схід. Не можна призначити когось зашореного, з ким Росія ніколи не розмовлятиме, або того, кому не довіряє Україна», — пояснив глава чеської дипломатії.
Узгодити спільний мандат одного представника для всіх 27 країн ЄС буде непросто, вважає він. Тому необхідно створення невеликої переговорної групи. Серед можливих кандидатів глава МЗС позитивно оцінив президента Фінляндії Александра Стубба та прем'єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні. Він також висловився щодо можливості призначення на цю роль президента Чехії Петра Павела, кандидатуру якого згадувала британська газета The Telegraph.
На думку Мацінки, для Чехії це було б надзвичайно престижним, хоча досвід Павела як генерала НАТО може стати викликом у контексті сприйняття його кандидатури всіма сторонами переговорів.
«Якщо президенту Павелу буде довірена ця роль, МЗС Чехії повністю надасть йому всю необхідну підтримку», — запевнив міністр, відомий складними відносинами з главою держави.
Як повідомлялося, прем'єр-міністри Чехії та Словаччини Андрей Бабіш і Роберт Фіцо наполягають, що ЄС має бути безпосереднім учасником переговорів щодо завершення війни в Україні.
Фото Укрінформу можна купити тут