Європейська оборона не має стати предметом торгу під час мирних переговорів щодо України - Стере
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере сумнівається, що російський лідер Володимир Путін справді прагне миру, попри заяви президента США Дональда Трампа про близьке укладення масштабної мирної угоди, яка покладе край війні Росії проти України.
Про це він сказав в інтерв’ю Politico напередодні відновлення тристоронніх переговорів в Абу-Дабі, передає Укрінформ.
На тлі заяв Білого дому про плани докорінно переглянути чинний безпековий порядок у Європі Стере також застеріг, що питання європейської оборони не повинні ставати предметом торгу під час переговорів про припинення війни в Україні.
«Я був би обережним. Абу-Дабі — це лише проміжний етап, і одним із результатів зустрічі має стати домовленість про продовження переговорів уже найближчим часом», — сказав Стере, відповідаючи на запитання про свої очікування від переговорів в Об’єднаних Арабських Еміратах.
За словами норвезького прем’єра, на порядку денному зустрічей в Абу-Дабі, ймовірно, будуть питання припинення вогню в Чорному морі для забезпечення безпечного транспортування зерна, перемир’я щодо енергетичної інфраструктури, замороження лінії фронту та «інші заходи зі зміцнення довіри», зокрема обмін полоненими. Він додав, що ведеться робота над питанням гарантій безпеки, щоб упевнитися, що Путін не нападе знову.
«Я вірю, що США шукають спосіб покласти край цій війні», — сказав Стере.
Коментуючи спільну з президентом Фінляндії Александром Стуббом розмову від 27 жовтня з Путіним, Стере пояснив рішення налагодити прямий зв’язок із Кремлем: «Давайте визнаємо: він не ізольований. Єдиний голос, який чують у Москві, лунає з Вашингтона».
За його словами, попри добрі відносини Норвегії та Фінляндії з американськими переговорниками Джаредом Кушнером і Стівом Віткоффом, війна відбувається в Європі.
«Вважати місяць за місяцем, що війна закінчиться завдяки тому, що Європа не спілкується з Москвою, — це ілюзія. Ми вважаємо, що Путін має чути позицію європейців і розуміти, чому та як ми підтримуємо Україну», — зазначив норвезький прем’єр.
На запитання, як він охарактеризував би Путіна після розмови, Стере відповів, що той поводився професійно й раціонально.
«Це була розмова, під час якої ми домовилися про принципи — ми не перебиватимемо один одного, дотримуватимемося заявлених позицій. Його аргументи були викладені абсолютно чітко», - сказав Стере.
У деяких повідомленнях ЗМІ висловлювалося припущення, що Путін використав розмову, аби прочитати двом скандинавським лідерам лекцію зі слов’янської історії та виправдати війну. Стере спростував це: «Я просто мушу сказати: я там був. Він цього не робив».
На запитання, чи вірить він, що Путін хоче миру, норвезький прем’єр відповів, що якби це було так, війни взагалі не було б.
«Якби він хотів миру, війни б і не було з самого початку. Якби він хотів миру протягом цих п’яти років, коли бачить, що його країна занепадає, що сусідні країни стають членами НАТО, що його народ гине, війна б уже закінчилася. Ось це одна сторона питання», — зауважив Стере.
Водночас сам факт, що Путін «бере слухавку», свідчить, на думку норвезького прем’єра, принаймні про готовність до переговорів. Хоча він поки не бачить ознак того, що російський лідер справді готовий до угоди, відправлення делегації до Абу-Дабі та визнання того, що переговори не дали результату, також має свою ціну.
Пізніше цього тижня на неформальному саміті в Дубліні європейські лідери мають обговорити, хто представлятиме їх на переговорах щодо України. Стере підтримав ідею призначити представника, який говоритиме від імені ширшої групи європейських країн.
За його словами, це може бути одна людина або певна структура. Спочатку Європі потрібно узгодити спільні позиції та цілі, а потім визначити, хто донесе їх до президента США Дональда Трампа та Путіна. Стере дедалі більше схиляється до того, щоб цю роль узяла на себе група E3 — Німеччина, Франція та Велика Британія.
Водночас Норвегія та інші країни Північної Європи й Балтії виступають проти включення питання майбутньої ролі США в європейській безпеці до переговорів про припинення російського вторгнення в Україну.
«Питання європейської архітектури безпеки потрібно буде вирішувати після завершення війни. Росія продовжує висувати пропозиції, які озвучувала наприкінці 2021 року, щодо того, де може бути НАТО, а де — ні. Не Росії це вирішувати. Це питання не стосується нинішнього етапу переговорів», — наголосив Стере.
Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере провели телефонну розмову з Путіним.
Пізніше Президент України Володимир Зеленський обговорив зі Стуббом і Стере дзвінок до Путіна.
Президент Фінляндії Александр Стубб спростував інформацію ЗМІ про те, що президент РФ Володимир Путін "прочитав лекцію" про історію слов'ян під час їх телефонної розмови і сказав, що дзвінок був на прохання української сторони.