Трамп і Путін можуть заробити на постачанні російського газу через «Північний потік-2» - експерт
Адміністрація президента США Дональда Трампа та Кремль можуть бути зацікавлені у відновленні постачання російського газу до Європи через «Північний потік-2» за участю американських інвесторів.
Водночас Європа ризикує знову опинитися в енергетичній залежності від Кремля, вважає президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар. Таку думку він висловив у новому випуску «Програми Ігоря Долгова», який вийшов на Ютуб-каналі Укрінформу.
За словами експерта, за публічними заявами про енергетичну співпрацю та можливі домовленості між Вашингтоном і Москвою можуть стояти масштабні комерційні інтереси. Йдеться не лише про російські нафтопродукти, а й про закордонні активи російської компанії «Лукойл» та перспективи відновлення роботи газопроводів «Північний потік».
«Це не якісь там журавлі в небі, типу тунелю під Берінговою протокою, а це такі доволі конкретні, багатомільярдні перспективні оборудки, які, в принципі, цікаві клану Трампа», – зазначив Гончар.
На його думку, російська сторона намагається використати зацікавленість американського президента в бізнесових домовленостях, щоб досягти політичних поступок, зокрема домогтися припинення українських ударів по російських нафтопереробних заводах.
«Путіну припекло через ці удари по НПЗ, тому звідси пішла стимуляція Трампа ось цими доволі конкретними трильйонними оборудками», – пояснив експерт.
Гончар звернув увагу на можливу угоду щодо закордонних активів «Лукойлу», до якої, за повідомленнями медіа, можуть бути залучені представники американського бізнесу та інвестори з країн Близького Сходу.
«А далі пішла мова про зарубіжні активи "Лукойлу", наприклад, які хоче придбати доволі дивний консорціум. Але так чи інакше там стирчать вуха і бізнес-партнера Трампа Віткоффа, і синів, і зятя Кушнера, і доньки Іванки там, разом з арабськими шейхами», – сказав експерт.
За його словами, принципова особливість такої потенційної угоди полягає в тому, що санкції знижують вартість російських активів, а зміна власника та можливе пом’якшення обмежень можуть створити умови для подальшого зростання їхньої вартості.
«Одна справа – активи "Лукойлу" під санкціями, одну вартість мають. Інша справа потім, коли набудуть іншого власника, звісно, вартість зросте. На цьому зароблять і далі зароблятимуть», – пояснив Гончар.
Він припускає, що залучення міжнародного консорціуму за участю американських і близькосхідних інвесторів може допомогти представити домовленості як звичайну комерційну операцію, хоча вони матимуть і політичні наслідки.
Ще одним напрямком можливої співпраці Вашингтона і Москви Гончар назвав перспективу відновлення постачання російського газу до Європи через «Північний потік-2» за участю американського інвестора.
«Знову виникло питання, пов’язане з "Нордстрімом". Воно не вперше виникає, але ось знову з’являється американський інвестор, який хоче попрацювати на європейському ринку з російським газом. Відновити цілу гілку "Північного потоку-2" – той самий газ, але в американській обгортці, принаймні на початку», – зазначив експерт.
На його думку, такий сценарій може бути вигідним і Кремлю, і американським інвесторам: Росія відновить доступ до європейського енергетичного ринку, а бізнесмени отримуватимуть прибутки від постачання газу.
Гончар застеріг, що повернення російського газу на європейський ринок, навіть через американських посередників, не усуне стратегічних ризиків для Європи. На думку експерта, можливі енергетичні домовленості вписуються у ширшу стратегію, яка може послабити єдність європейських країн і створити передумови для відновлення економічного впливу Москви.
«Купуємо привабливими пропозиціями, в результаті яких Європа потрапляє у залежність. Путін керує Україною через ті ж трубопроводи, газопроводи і так далі. Європа купує російські газ і нафту під виглядом американських на папері», – заявив Гончар.
Він нагадав, що європейські країни доклали значних зусиль, щоб зменшити залежність від російських енергоносіїв після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Повернення до попередньої моделі, навіть за участю американського капіталу, могло б нівелювати частину цих зусиль.
«Отже, ці цілі мають глобальний характер. Україна використовується тут, мені здається, як та ланка, яка зараз є найбільш чутливою і лежить на поверхні. Слабке місце, в яке вони хочуть спробувати тиснути», – зауважив експерт.
Гончар вважає, що можливі бізнесові домовленості Трампа і Путіна не можна розглядати окремо від політичних відносин. Російський лідер, за його оцінкою, пропонує американській стороні комерційні перспективи в обмін на поступки щодо України та ширше відновлення економічних зв’язків із Росією.
«Загалом можна сказати так, що тут вони обоє, і Трамп, і Путін, діють за принципом "послуга за послугу"», – підсумував експерт.
Як повідомляв Укрінформ, 15 жовтня Міністерство фінансів США продовжило дію винятку із санкцій для російського нафтового гіганта «Лукойл» до квітня 2027 року.
За даними Reuters від 8 жовтня, представники США та Росії обговорювали можливе залучення американського інвестора до газопроводів «Північний потік».