Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр з відновлення України - міністр розвитку громад та територій

Євросоюз зібрав чиновників, експертів та представників громадянського суспільства, щоб обговорити готовність ЄС, держав-членів та суспільств до кризових ситуацій. Обговорення відбулося у рамках спеціалізованої конференції, яка проходила 23-24 березня у Брюсселі. Захід відкрила єврокомісарка з питань готовності та управління кризами Аджа Лябіб, яка підкреслила, що Європейський Союз має бути готовим до більш небезпечного світу та зробити готовність способом мислення.

На конференцію був запрошений віцепрем’єр-міністр з відновлення України - міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, адже єврочиновники визнають: досвід стійкості України в умовах повномасштабної війни – неоціненний. На полях заходу Укрінформ поспілкувався з віцепрем’єром, який розповів про запити європейських партнерів, допомогу, на яку розраховує Україна для кращого захисту критичної інфраструктури, а також підготовку до наступної зими.

НЕ ВСЮДИ В ЄВРОПІ РОЗУМІЮТЬ ВІЙСЬКОВІ ЗАГРОЗИ

- Вас запросили на конференцію для того, щоб дізнатися більше про стійкість під час війни в Україні. А чого саме бажає навчитися ЄС?

- На відкритті конференції багато говорили про готовність Європи до кліматичних викликів, зокрема до масштабних лісових пожеж. Це надзвичайно важливий і правильний фокус, адже для європейських країн такі події є серйозними кризами, що потребують системної підготовки та реагування.

Водночас для України контекст готовності інший. Ми живемо в умовах повномасштабної війни, де критична інфраструктура щодня зазнає цілеспрямованих атак. І для нас «готовність» – це передусім здатність систем працювати під постійною загрозою обстрілів і швидко відновлюватися після них.

Це – інші заходи з боку держави та інше розуміння для кожного українця.

Саме тому наша мета на цьому заході – поділитися практичним досвідом, який Україна здобула в умовах постійних криз.

Ми отримали його не з власної волі, але сьогодні вже маємо напрацьовані рішення і готові ділитися ними з європейськими партнерами. Насамперед, щоб посилити спільне розуміння того, на які аспекти стійкості варто звертати увагу вже зараз.

Час для підготовки ще є, але саме зараз є можливість використати наш досвід максимально ефективно.

- Один із важливих елементів – це стійкість енергетичної інфраструктури. Чи з’явилося в ЄС розуміння необхідності забезпечення такої стійкості у комфорті мирного часу, особливо з огляду на нові загрози, в тому числі ті, що надходять з Ірану?

- Європейський Союз послідовно рухається в напрямі зеленої трансформації, і це стратегічно важливий курс. Водночас нові безпекові виклики, зокрема пов’язані з гібридними та воєнними загрозами, ставлять додаткові вимоги до стійкості енергосистем.

Український досвід показує, що критичною є диверсифікація джерел енергії. Саме завдяки поєднанню різних типів генерації – атомної, гідро-, теплової та інших – наша енергосистема змогла зберегти керованість і стабільність навіть в умовах системних комбінованих атак.

Ця гнучкість і розгалуженість дозволяють нам балансувати систему під постійним тиском і забезпечувати базові потреби населення та економіки.

Саме тому Україна перейшла від реагування на надзвичайні ситуації до системного підходу – через розробку регіональних і муніципальних планів стійкості.

Європейський Союз зробив важливий крок, ухваливши Стратегію готовності Союзу (Preparedness Union Strategy). Як зазначено у концепції конференції, готовність має охоплювати уряди, бізнес, громадянське суспільство та громадян.

Отже, Україна може зробити свій внесок у цю дискусію не лише як партнер, а й як країна з реальним практичним досвідом функціонування в екстремальних умовах.

- Чи порушуватимуться на заході питання стійкості транспортної інфраструктури та військової мобільності, яка потребує вдосконалення в ЄС, що визнають самі єврочиновники, зокрема єврокомісар з питань оборони і космосу Андрюс Кубілюс?

- У нас сьогодні (23 березня, – ред.) якраз запланована зустріч з єврокомісаром Кубілюсом, і ми будемо про це говорити. Для України це питання надзвичайно актуальне.

Наприклад, лише за останній місяць відбулося 160 ударів по нашій залізничній та логістичній інфраструктурі.

У нас була ще одна зустріч напередодні цієї конференції з європейськими партнерами, де ми порушували тему нашого запиту на отримання захисних сіток для наших доріг, який ми зробили ще наприкінці минулого року.

Зараз разом із французькими партнерами опрацьовуємо деталі отримання допомоги для захисту інфраструктури. Вже найближчим часом очікуємо поставку спеціальних сіток для облаштування захисту над дорогами. Водночас важливо, що паралельно ми вже реалізуємо такі рішення власними силами – побудовано понад 100 кілометрів захищених ділянок.

Бачимо значний інтерес з боку ЄС до українського досвіду готовності. Окремо відзначаються країни Північної Європи, де культура підготовки до криз є системною – від освіти у школах до розвиненої інфраструктури укриттів. Це приклад послідовного підходу до формування стійкості на рівні держави і суспільства.

Водночас різні регіони Європи живуть у різних безпекових контекстах. Для країн Південної Європи, зокрема Греції, Іспанії чи Португалії, більш звичними є кліматичні виклики, такі як масштабні пожежі. І це природно формує інші пріоритети у підготовці.

Утім, останні події у світі, зокрема ескалація на Близькому Сході, а також нові типи загроз, які ми вже переживаємо в Україні, поступово змінюють це сприйняття. Питання готовності стає більш комплексним і актуальним для всієї Європи.

Саме тому сьогодні важливо використовувати час для підготовки – з урахуванням тих уроків, які вже отримала Україна.

МИ ВПРОВАДЖУЄМО МОДУЛЬНІ РІШЕННЯ У ТЕПЛОПОСТАЧАННІ

- Чи достатньо наразі фінансових і організаційних ресурсів для виконання всіх запланованих заходів до старту опалювального сезону?

- Уряд робить зараз усе для того, щоб забезпечити фінансування. Було виділено перші 10 мільярдів гривень з резервного фонду для того, щоб почалося будівництво інженерного захисту енергетичних об'єктів. Наступний транш на 9 мільярдів гривень також буде цілеспрямовано виділено на будівництво енергозахисту. Це перший напрям.

Щодо отримання обладнання, то у нас є на сьогодні завдання встановити все те обладнання, яке вже доставлене в Україну. Його досить багато, це більше 530 МВт. Паралельно треба працювати з партнерами щодо отримання додаткового обладнання у вигляді когенераційних установок, які можуть виробляти як світло, так і тепло.

Ми розвиваємо мережу розподіленої генерації із цільовим показником 4 ГВт, у тому числі 1,5 ГВт цього року – це мінімально необхідний рівень для забезпечення роботи критичної інфраструктури.

Ми впроваджуємо модульні рішення у теплопостачанні з метою додати понад 5 ГВт потужності до наступного опалювального сезону. Завдання нашого міністерства – сфокусуватися на блочно-модульних котельнях, які вироблятимуть тепло.

Загалом реалізація регіональних планів енергетичної стійкості потребує понад 5,4 млрд євро інвестицій – це захист, генерація, вода і тепло.

БЕЗ ЄВРОПЕЙСЬКОГО КРЕДИТУ УКРАЇНІ БУДЕ ДУЖЕ ВАЖКО

- Наразі основним інструментом європейської допомоги у цій сфері залишається Фонд підтримки енергетики України?

- Так, це ключовий інструмент. Ми тут повністю синхронізовані з міністерством енергетики. Є розуміння, що де-юре тут існують потреби різних міністерств. Теплопостачальне обладнання – це відповідальність міністерства розвитку громад і територій, а енергетичне обладнання – це сфера міністерства енергетики. Але ми домовились, що у нас буде спільний документ, в якому будуть зібрані всі потреби. Це зручно і для партнерів, і для координації в межах уряду.

- Наскільки залежна робота зі збереження стійкості громад від своєчасного надходження європейського кредиту на підтримку України на 2026-2027 роки?

- Безумовно, для України це фінансування є важливим елементом макрофінансової стабільності, оскільки йдеться про значну підтримку державного бюджету на найближчі роки.

Водночас важливо, що це рішення має чітку політичну основу – воно є результатом узгодженої позиції лідерів країн Європейського Союзу. Саме тому ми розглядаємо його як спільне зобов’язання, яке вже інтегроване у середньострокове бюджетне планування.

На початковому етапі обговорювалася можливість використання заморожених російських активів як джерела фінансування. У процесі дискусій було знайдено компромісне рішення – механізм спільного кредитування, який дозволяє забезпечити необхідний обсяг підтримки.

Сьогодні ці ресурси вже враховані в бюджетних планах України на 2026–2027 роки і є важливими для збереження фінансової стійкості нашої держави.

МИ ХОЧЕМО ПЕРЕБУДУВАТИ ВСЮ СИСТЕМУ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

- Особливо з огляду на зиму, яку пережила країна, та на наступний період… До речі, за оцінками, влітку також слід очікувати російських ударів по нашій енергетиці, адже агресор захоче залишити населення без води, каналізації та кондиціонування. Що зараз робиться у плані підготовки до літа, щоб не допустити гуманітарних катастроф?

- Безумовно, ми готуємось. Коли ми говоримо про те, що готуємось до опалювального сезону, це насправді досить спрощена формула. Ми готуємось до того, щоб перебудувати всю систему критичної інфраструктури, зробити її більш стійкою та менш вразливою. Ми мусимо максимально дати цій системі альтернативні джерела живлення. Тому в рамках планів стійкості в кожному регіоні визначені окремі проєкти по водопостачанню, теплопостачанню, децентралізації енергетики і захисту критичної інфраструктури.

Тобто ми не говоримо про те, що ми підготували план на 5,4 мільярда євро і хочемо просто пройти наступну зиму. Це зовсім не так. Ми підготували план як перехід від необхідності прийняття термінових, авральних рішень, які ми мали в енергетиці, до комплексного підходу, до системної, повноцінної програми, яка дозволить нам максимально захистити нашу критичну інфраструктуру.

Ми інтегруємо ці плани зі складовими безпеки, зокрема з протиповітряною обороною, системами перехоплення дронів і радіоелектронною боротьбою. У такій логіці формується цілісна система, яка працює на рівні кожного регіону і є значно ефективнішою, аніж точкове реагування на окремі загрози.

Саме такий підхід – системний і випереджальний – ми пропонуємо як основу для посилення готовності Євросоюзу.

В його основі – чотири ключові елементи: захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації, безперебійне водопостачання та водовідведення, а також надійне теплопостачання.

УКРАЇНА НЕ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ВІД ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

- Ми говоримо про розподілену генерацію, але як щодо наших потужних енергообєктів, таких як ТЕЦ-4? Чи встигнуть відновити ТЕЦ-4 до нового опалювального сезону та які заходи плануються для її додаткового захисту від нових ударів?

- Наша рамка дуже проста. Ми не відмовляємося від центрального опалення, від генерації електроенергії – ні в містах, ні в районах. Кожна київська ТЕЦ генерує не менше одного гігавата електроенергії, плюс приблизно стільки ж теплової енергії, теплої води, яка йде по трубах і заходить у вигляді опалення нашим мешканцям.

Тому ми в жодному разі не відмовляємось від наших великих генеруючих підприємств, але розуміємо, що вони дуже вразливі, і тому ми маємо якомога швидше побудувати альтернативу, яка дасть можливість забезпечити людям тепло та світло, навіть якщо ці станції будуть знищені повністю. Ось така задача плану енергетичної стійкості.

- Експерти кажуть, що для таких потужних станцій важливо мати критичний резерв запчастин, але жодна європейська країна не має відповідних резервів…

- Тут проблема також у тому, що здебільшого їхнє обладнання просто фізично нам не підходить, тому що довгий час у нас були різні енергетичні системи, адже ми були приєднані до радянської.

- На фоні глобальної кризи з надійністю постачання енергоресурсів, чи вдасться накопичити достатньо запасів газу до початку опалювального сезону?

- Це скоріше питання до міністерства енергетики. Я можу сказати, що ми відправляємо перші листи органам місцевого самоврядування щодо завершення цьогорічного опалювального сезону.

Тобто ми виходимо на процедуру завершення сезону. Згідно із законодавством, відповідні рішення приймають органи місцевого самоврядування, але ми превентивно робимо їм запит – коли в нас середня добова температура три дні поспіль буде вище 8 градусів тепла, можна відключати теплоносії. Що і буде зроблено.

Тому ми можемо говорити, що ми пройшли цей найскладніший опалювальний сезон – 99% багатоквартирних будинків залишилися з теплом.

Росіяни умисне цілились у теплове обладнання саме тоді, коли температура сягала -25 градусів. 

Лише одне зі столичних підприємств теплопостачання зазнало понад 25 цілеспрямованих масштабних ударів ракетами та дронами, а одна така зруйнована станція – це відсутність тепла для 250 тисяч населення.

Але водночас ми вже маємо приклади у Сумській, Харківській, Одеській та інших областях, де збудований нами фізичний захист витримав 20-30 ударів. Один із трансформаторів ми назвали рекордсменом – 40 прямих влучань. Обладнання працює. Кожен такий засіб захисту – це тепло в оселях людей.

Євген Матюшенко, Брюссель

Фото автора