«Безбар’єрність - це коли можеш»: підсумки року
Кампанія соціальних змін створює можливості жити, діяти й бути почутими без зайвих перешкод
На виконання Національної стратегії з безбарʼєрного простору, у межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» кампанія об’єднала флагманські проєкти міністерств, експертів, медіа та громади. Усього реалізується 25 проєктів, з яких 11 було розпочато в 2025 році.
Рік почався зі спільної презентації кампанії спільно з ЮНІСЕФ, де п’ять міністрів і шість заступників міністрів разом говорили про безбар’єрність як про спільну відповідальність держави. Далі були обговорення з представниками медіа – лекція про безбар’єрну комунікацію, яку переглянули 5,3 тис. разів, і п’ять регіональних подій, де журналісти й освітяни вчилися акцентувати увагу на людині, а не на її порушеннях.
Першою хвилею стала загальнонаціональна інформаційна кампанія з відеоманіфестом. Він звучав з екранів телевізорів і в цифрових каналах, охопивши понад 1,6 млн людей і залучивши 46 тис. користувачів і користувачок. Протягом року цей голос посилювався через системну диджитал- та зовнішню рекламу. У результаті цього повідомлення про безбар’єрність дійшли щонайменше до 2 млн людей по всій країні – не як абстрактна ідея, а як розмова про щоденні практики, ставлення до людини й вибір кожного з нас.
Особливо цінним стало формування національної спільноти амбасадорів та амбасадорок безбар’єрності. З понад 500 кандидатів і кандидаток було відібрано 50 – серед них також люди з інвалідністю. І всі вони сьогодні не просто говорять про зміни, а вже впроваджують їх у своїх громадах. Через навчання, діалоги та співпрацю з місцевою владою вони вже провели 15 заходів, залучили понад 500 учасників і учасниць та сприяли реальним локальним змінам – від поліпшення доступності в освітніх закладах до змін у публічних просторах.
СУСПІЛЬНО-ГРОМАДЯНСЬКА БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ
«Розвиток системи реабілітаційної допомоги» – це флагманський проєкт Міністерства охорони здоров'я, який крок за кроком вибудовує в Україні сучасну систему реабілітації за найкращими світовими стандартами.
У 2025 році безоплатну реабілітацію отримало понад 435 тисяч пацієнтів і пацієнток з усієї країни.
Окрема увага в наданні цієї допомоги приділяється дітям – тепер в Україні формується безперервна система якісної дитячої реабілітації: вона зосереджена конкретно на дітях, їхніх потребах і на їх супроводі від гострого етапу до амбулаторного відновлення.
У центрі проєкту з розвитку реабілітаційної допомоги – доказова реабілітація, безбар’єрні простори в кожній громаді та людиноцентричний шлях відновлення без жодних перешкод задля повернення до активного, самостійного життя після травм чи хвороб.
«Активні парки: локації безбар’єрного дозвілля (адаптивний спорт)» – флагманський проєкт Міністерства молоді і спорту України. Його головна ідея – допомогти ветеранам і ветеранкам, а також людям з інвалідністю поліпшити якість життя через рух, спорт і спільноту.
Станом на грудень 2025 року адаптивні клуби вже працюють у 18 областях та Києві – загалом 200 локацій, які разом зібрали понад 85 тисяч відвідувань. Важливим кроком стало й законодавче закріплення напряму: ухвалено Закон № 4370-IX, який визнав адаптивний спорт частиною державної політики, а 45 спортивних федерацій оновили правила змагань.
Проєкт активно розвивається завдяки партнерствам: разом із ПРООН підготовлено 104 тренери і тренерки та профінансовано 20 грантових проєктів для розвитку клубів у громадах. Також затверджено методичні рекомендації для тренерів-наставників за принципом «рівний – рівному». Усе це робить безбар’єрність не абстрактним поняттям, а реальною можливістю для руху, відновлення й участі в житті громади – незалежно від фізичного стану людини.
«Безбар’єрний доступ до правової інформації для національних меншин» – флагманський проєкт Міністерства юстиції України спільно із системою надання безоплатної правничої допомоги. Його мета: дати представникам і представницям національних спільнот змогу отримувати ключову правову інформацію рідною мовою.
У межах проєкту найпопулярніші консультації на платформі WikiLegalAid, зокрема щодо військово-лікарських комісій, відстрочки від призову та встановлення інвалідності, уже перекладено вірменською, угорською та ромською мовами. Робота триває й далі: готуються переклади правових матеріалів кримськотатарською мовою.
Цей проєкт яскраво показує інформаційний вимір безбар’єрності – коли кожна людина може реалізувати своє право на захист, розуміючи юридичні процедури й ухвалюючи рішення без мовних бар’єрів.
«Безбар’єрні автошколи» – флагманський проєкт Міністерства внутрішніх справ України, створений для людей з інвалідністю, зокрема, із порушеннями опорно-рухового апарату, які хочуть навчитися керувати автівкою. Проєкт дає змогу як уперше отримати водійське посвідчення, так і пройти перенавчання на адаптованих автомобілях.
Зараз вже працює мережа з семи безбар’єрних автошкіл — у Київській області, Дніпрі, Кропивницькому, Львові, Одесі, Кам’янці-Подільському та Вінниці. Від початку роботи проєкту завершили навчання, успішно склали відповідні іспити та отримали посвідчення водія вже 267 осіб, з них 122 особи – діючі або колишні військовослужбовці.
Щоб більше людей із порушеннями опорно-рухового апарату могли проходити навчання, у 2025 році було закуплено додаткові автомобілі, адаптовані для ручного керування, а на базі деяких університетів створено умови для проживання людей із інвалідністю, які проходять навчання в автошколі.
Триває розроблення адаптованого відеокурсу для людей із порушеннями слуху та мовлення.
«Реалізація Безбар’єрної стратегії у МЗС» – це системна робота Міністерства закордонних справ України, спрямована на створення інклюзивного середовища в дипломатичній службі та забезпечення безперешкодного доступу до консульських послуг для понад 8 млн українців за кордоном. У центрі цього плану змін – людина та її право взаємодіяти з державою легко, зрозуміло й без зайвих бар’єрів, незалежно від країни перебування.
Одним із ключових кроків стала цифрова трансформація консульських сервісів через систему «е-Консул». Це допомогло автоматизувати подання документів для нотаріальних дій, запровадити адресну міжнародну доставку паспортів і зробити можливим онлайн-оформлення довідок про несудимість.
Доповнює ці зміни інформаційна доступність: офіційний сайт МЗС адаптовано для користувачів із порушеннями зору, відновлено сторінку консульської служби з роз’ясненнями простою мовою, оновлено інформаційні матеріали ЗДУ відповідно до принципів доступності.
«Формула гідного повернення до цивільного життя» – флагманський проєкт Мінветеранів, який допомагає ветеранам, ветеранкам і їхнім родинам пройти шлях повернення до мирного життя. Йдеться про індивідуальний супровід, професійну адаптацію та розвиток власної справи як опору для нового етапу життя.
Станом на 2025 рік уже працює 15 просторів турботи на базі закладів охорони здоров’я, ще вісім – будується, а паралельно з’являється сім нових ветеранських просторів. У громадах ветеранів підтримує 2295 фахівців і фахівчинь із супроводу, які надали понад пів мільйона заходів допомоги: від консультацій до практичної підтримки. Окремий фокус – на самозайнятості: допомогу й супровід отримало 1 тис. 779 ветеранських бізнесів. Важливим складником стала й цифрова доступність – усі ключові сервіси зібрані на платформі «Ветеран PRO» та інтегровані в застосунок «Дія», а також розроблено однойменну цифрову платформу, на якій зібрано інформацію про усі державні можливості для ветеранів, ветеранок та їхніх родин. Разом це формує цілісну систему турботи, де ветеран не залишається наодинці зі своїми викликами.
«Розвиток спорту для ветеранів» – проєкт Міністерства у справах ветеранів, який допомагає відновлюватися через рух, команду й відчуття власної сили.
Проведено 45 всеукраїнських змагань, 10 навчально-тренувальних зборів і 166 регіональних спортивних подій. Українські ветерани гідно представляють країну й на міжнародній арені – участь у «Іграх Нескорених», Strong Spirit’s Games та чемпіонаті світу з пара-джиу-джитсу принесла команді 286 медалей, зокрема 122 золоті. Паралельно у громадах розширюється мережа безбар’єрних спортивних закладів, які враховують усі потреби ветеранів. Разом із «Формулою гідного повернення» цей проєкт доповнює екосистему підтримки після завершення служби.
«Вдосконалення системи забезпечення допоміжними засобами реабілітації» – це флагманський проєкт Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України.
Через війну кількість людей з ампутаціями зросла, а характер поранень став значно важчим – це означає довший і складніший шлях до відновлення. Саме тому держава зосередилася на оновленні системи забезпечення допоміжними засобами реабілітації.
В Україні активно розвивається протезно-ортопедична галузь: впроваджуються сучасні технології, використовуються високоякісні імпортні складники, зростає експертиза фахівців. Нині працює близько 130 підприємств, більше як 70 із них виготовляє протези та ортези. За 11 місяців 2025 року понад 100 тис. українців та українок отримало майже 400 тис. допоміжних засобів реабілітації на суму більше ніж 4,9 млрд грн.
«Підтримане проживання» – флагманський проєкт Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України з розвитку системи підтриманого проживання. Ця послуга допомагає людям з інвалідністю та людям старшого віку мешкати у звичайному житловому середовищі, отримуючи рівно стільки допомоги, скільки потрібно для щоденних справ – від побуту й покупок до приготування їжі та медичного супроводу.
Уже працює 14 таких будинків у п’яти регіонах. Вони стали новим домом для 81 людини. У 2025 році держава спрямувала на розвиток цієї послуги понад 366 млн грн, що дасть змогу надати підтримку більшій кількості людей. Це не лише допомога, а й навчання життєвих навичкок, доступ до соціального захисту, правової підтримки та медичного патронажу.
Розвиток підтриманого проживання запобігає потраплянню людей до інтернатних закладів і відповідає курсу на деінституціоналізацію та європейські зобов’язання України.
«Раннє втручання» – це флагманський проєкт Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України. Його мета – об’єднання медичної, соціальної допомоги та освіти, щоб якомога раніше помітити труднощі розвитку в дитини й допомогти родині в отриманні всіх послуг підтримки.
Сьогодні вже працює 105 команд раннього втручання у 23 регіонах. Лише за 10 місяців 2025 року вони допомогли понад 2,7 тис. дітей віком до чотирьох років – тим, хто має порушення розвитку або ризик їх виникнення. Це про шанс дітей на кращий старт і впевненість у завтрашньому дні.
«Покращення доступності волевиявлення для людей з інвалідністю» – флагманський проєкт Центральної виборчої комісії, який робить виборчий процес зрозумілим, зручним і доступним для кожного громадянина. Його мета – гарантувати можливість особисто реалізувати право на голос незалежно від стану здоров’я чи віку.
У 2025 році ЦВК затвердила офіційний порядок забезпечення виборчих дільниць допоміжними засобами. Кожна кабіна для голосування тепер обов’язково має обладнуватися збільшувальним склом із підсвічуванням, насадками для ручок, додатковим освітленням і підставками.
Забезпечено інформаційну доступність: виборчі плакати й відомості з бюлетенів перекладаються українською жестовою мовою, а QR-коди ведуть до аудіоформатів і цифрових текстів для доступності людей із порушеннями зору.
Паралельно проводиться системний моніторинг архітектурної доступності виборчих дільниць – ці дані вносяться до Державного реєстру виборців і є відкритими для громадян.
«Спеціалізована жіноча військова форма та бронежилети» – флагманський проєкт Міністерства оборони України, який робить військову службу більш безбар’єрною для жінок. Його основа – визнання того, що стандартні лекала не враховують жіночі антропометричні дані, а отже, можуть впливати на комфорт, безпеку та маневреність захисниць.
У системі Міноборони налагоджено забезпечення військовослужбовиць одягом, білизною та засобами захисту, розробленими з урахуванням їхніх антропометричних даних. Станом на 2025 рік потребу в одязі закрито на 100 відсотків: передано 30 тис. комплектів адаптованих польових костюмів, 50 тис. топів і понад 50,4 тис. одиниць білизни.
Розвиток проєкту триває – у 2026 році заплановано закупівлю 2 тис. комплектів модульних бронежилетів, спеціально сконструйованих для жінок.
«Послуги для поранених (Пакунок пораненого)» – флагманський проєкт Міністерства оборони України в межах Національної стратегії безбар’єрності, який підтримує поранених військових у найуразливіший момент. Він забезпечує захисників і захисниць адаптивним одягом і засобами гігієни та працює одразу в кількох вимірах: фізичному – для зручності під час носіння апаратів зовнішньої фіксації, медичному – щоб лікарі мали легкий доступ до ран, і психологічному – зменшуючи залежність від сторонньої допомоги. До кінця 2025 року Міноборони завершило закупівлю та поставку понад 450 тис. одиниць адаптивного одягу.
Цей системний крок гарантує гідні й більш зручні умови реабілітації для військових, які часто потрапляють до шпиталів без особистих речей, і забезпечує їх усім необхідним на початку шляху відновлення.
«Центри відновлення та здоров’я військових» – флагманський проєкт Міністерства оборони України, спрямований на створення сучасної та фізично безбар’єрної мережі реабілітаційних центрів для військовослужбовців, ветеранів, ветеранок і людей, постраждалих від бойових дій.
Йдеться не лише про відновлення фізичного стану, а й про психологічну підтримку та подолання наслідків пережитих подій у просторі, який не створює додаткових перешкод. У 2025 році проведено комплексний аудит госпітальної мережі Міноборони щодо безбар’єрності, за кошти державного бюджету розпочато практичні зміни – замінено ліфти та облаштовано пандуси на суму понад 50 млн грн.
У 2026 році планується приведення ключових закладів охорони здоров’я Міноборони до уніфікованих національних вимог безбар’єрності, що гарантуватиме рівний доступ до послуг для людей з різними видами порушень.
ФІЗИЧНА БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ
«Оновлення ДБН і європейські стандарти» – флагманський проєкт Міністерства розвитку громад та територій України, спрямований на оновлення державних будівельних норм з урахуванням міжнародного досвіду безбар’єрності та європейських підходів.
Упродовж 2023–2025 років оновлено п’ять ключових ДБН, зокрема щодо інклюзивності будівель, закладів охорони здоров’я, захисних споруд цивільного захисту та соціальних об’єктів. Паралельно зроблено важливий крок у бік євроінтеграції: ухвалено чотири нові державні стандарти на основі ISO та EN, які регулюють доступність урбанізованого середовища й функціональні вимоги до об’єктів.
Зокрема, прийнято ДСТУ ISO 21542:2025 «Будинки та споруди. Доступність і зручність використання урбанізованого середовища» – це європейський еталон у сфері доступності, який застосовується у країнах ЄС, Японії, Канаді, Австралії та інших.
Окрему увагу приділено безпеці та сервісу – затверджено нові стандарти для дорожніх світлофорів і вимоги до доступного туризму для всіх. У підсумку формується сучасна нормативна база, де кожен новий об’єкт від початку задумується як зручний і доступний для всіх людей.
«Безбар’єрне відновлення» – ще один флагманський проєкт Міністерства розвитку громад та територій України, який закріплює безбар’єрність як обов’язкову умову відбудови країни. Його мета – забезпечити стовідсоткову відповідність об’єктів нового будівництва та відновлення стандартам доступності для всіх суспільних груп.
Станом на 2025 рік проведено обстеження понад 70 тис. об’єктів фізичного оточення і транспорту щодо доступності для маломобільних суспільних груп. Відтепер кожна людина, якій необхідна інформація про доступність закладу освіти, охорони здоров’я, ЦНАПу, вокзалу тощо, може переглянути її на інтерактивній Мапі безбар’єрності.
Зміни до Постанови КМУ № 303 дали змогу здійснювати позапланові перевірки об’єктів за критерієм доступності навіть в умовах воєнного стану.
За постановою КМУ, створення безбар’єрних маршрутів у населених пунктах стало обов’язком для кожної з територіальних громад. Проєкт активно масштабується на місцях: у 837 громадах розроблено проєкти безбар’єрних маршрутів, а для фахівців галузі проведено більш як 20 навчальних семінарів.
Також у 2025 році проведено перше комплексне дослідження впровадження політики безбар’єрності у 97 громадах (разом із двома районами Києва). За його результатами, відповідно до міжнародного досвіду обраховано Індекс безбар’єрності громад України. Планується масштабування на 1000+ громад по всій країні.
Для підвищення якості проведених обстежень щодо безбар’єрності будівель і споруд затверджено освітню програму «Фахівець із безбар’єрності». Підготовка фахівців стартує з підготовки спеціалістів у ЗВО з 2026 року і здійснюватиметься у 20 закладах вищої освіти, що готують будівельників та архітекторів.
«Рух без бар’єрів» – флагманський проєкт Міністерства розвитку громад та територій України. У фокусі – поліпшення фізичної доступності громад завдяки створенню мережі безбар’єрних транспортно-пішохідних маршрутів.
На першому етапі оновлення торкнеться близько 700 об’єктів, а загальна протяжність безбар’єрних маршрутів сягне майже 100 км у пілотних громадах.
До проєкту долучилося 13 міст – Київ, Буча, Вінниця, Дніпро, Житомир, Кропивницький, Львів, Одеса, Полтава, Рівне, Славутич, Тернопіль, Чернівці – та два селища – Опішня й Бородянка.
Паралельно інвестують у знання: у 2025 році розпочала роботу Школа безбар’єрних маршрутів від ПРООН та Мінрозвитку за фінансової підтримки уряду Японії. Навчальна програма залучила понад 60 учасників з 15 пілотних громад, результатом чого стало 15 нових проєктів, готових до реалізації в наступних чергах проєкту.
У центрі проєкту – чіткий стандарт безбар’єрного маршруту, де всі пішохідні шляхи та більшість об’єктів уздовж них мають стати повністю доступними й безпечними для кожної людини. Досвід та найкращі практики пілотних міст буде поширено на інші громади України.
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ
«Доступність екстрених служб та сервісних послуг МВС» – ще один флагманський проєкт Міністерства внутрішніх справ України, який формує систему допомоги без бар’єрів. Його головна мета – зробити екстрені служби й сервіси МВС однаково доступними для всіх.
Тепер люди можуть здійснювати дзвінки в екстрені служби в неголосовий спосіб, зокрема через відеозв'язок з оператором, який спілкується українською жестовою мовою.
З моменту запуску Служба 112 уже прийняла 9,5 млн звернень, серед яких понад 38,7 тис. були опрацьовані з використанням української жестової мови.
Важливим кроком у цифровій доступності став запуск порталу «Твоя підтримка», який уже відвідало понад 100 тис. користувачів і користувачок. Це єдиний онлайн-ресурс для ветеранів, ветеранок і постраждалих працівників і працівниць МВС, де через електронний кабінет можна замовити реабілітацію, лікування та відновлення документів.
Для ширшої інформаційної доступності також створено сервіс «Єдине вікно для громадян» і серію відеоінструкцій щодо отримання послуг МВС з урахуванням потреб різних користувачів і користувачок. Паралельно оператори Служби 112 та персонал підрозділів МВС пройшли спеціалізоване навчання з безбар’єрної комунікації.
«Культура без бар’єрів» – флагманський проєкт Міністерства культури України, який трансформує культурний простір країни на основі принципів доступності та рівності. Його завдання – забезпечити рівний доступ до культурної інфраструктури й послуг та закласти єдині стандарти безбар’єрних культурних послуг для музеїв, театрів та об’єктів культурної спадщини.
Станом на грудень 2025 року спільно з компанією ЛУН створено «Мапу безбар’єрності закладів культури», до якої вже внесено понад 5 тис. об’єктів по всій країні. Водночас спрощено бюрократичні процедури для встановлення пандусів і підйомників на історичних та культурних локаціях, що дає змогу швидше впроваджувати фізичну доступність для людей, які цього потребують.
Важливу роль у формуванні політики відіграло дослідження, у межах якого було опитано понад 5,6 тис. громадян і митців – воно дало змогу побачити реальні бар’єри та очікування аудиторії. Окрім цього, затверджено Методичні рекомендації щодо доступності культурних послуг і розпочато розроблення Національного плану з безбарʼєрності пам’яток.
«Інформація без бар’єрів» – це флагманський проєкт Міністерства культури України, спрямований на забезпечення рівного доступу до публічної інформації через впровадження системних змін.
Проєкт фокусується на розвиткові доступного контенту, удосконаленні комунікацій органів влади з громадянами та активному впровадженні принципів простої мови.
У межах ініціативи вже створено методичні рекомендації та освітній серіал «Простою мовою про складне», який допомагає опанувати ці принципи.
Протягом 2025 року навчання принципів простої мови пройшло 60 тис. фахівців, а ще понад 1 тис. працівників медіа та культурної сфери взяло участь у тренінгах.
ОСВІТНЯ БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ
«Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти» – флагманський проєкт Міністерства освіти і науки України, який вибудовує рівні умови для кожного здобувача і здобувачки освіти на всіх етапах, від дошкілля до вищої освіти.
У 2025 році відкрито 100 локацій нових типів дошкільної освіти: мобільних садочків, сімейних та мінісадочків, садочків на підприємствах, ясел для дітей від 1 року, а також Центрів педагогічного партнерства й Центрів розвитку дитини. Відбувається модернізація інфраструктури і професійний розвиток педагогів.
У загальній середній освіті вперше субвенцію на підтримку дітей з особливими освітніми потребами (ООП) розподілено між обласними бюджетами та бюджетами територіальних громад відповідно до кількості осіб з ООП та рівнів підтримки в освітньому процесі, що забезпечило більш ефективне та адресне використання коштів.
Завдяки реконструкції та модернізації 89 майстерень і лабораторій професійної освіти понад 4,5 тис. студентів і студенток з інвалідністю отримало доступ до сучасного освітнього простору.
Створено 17 нових Центрів підтримки студентів і студенток з особливими освітніми потребами, загалом пілотний проєкт уже діє в 21 університеті України. Центри надають консультації вступникам і вступницям, забезпечують інклюзивний освітній процес, психологічну підтримку та адаптацію студентів і студенток до навчання.
Окремий фокус зроблено на освіті ветеранів і ветеранок: кількість їх вступів до закладів вищої освіти зросла на 4,5 тис. і сягнула 19 тис. 259 осіб.
«Освіта для всіх» – флагманський проєкт Міністерства освіти і науки України із розвитку інклюзивного навчання.
Станом на грудень 2025 року в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти навчається 49 тис. 324 учні й учениці, ще понад 10 тис. дітей здобуває освіту за індивідуальною формою навчання.
Держава системно інвестує в підтримку: на корекційно-розвиткові послуги дітям з особливими освітніми потребами (ООП) у 2025 році було передбачено 489,6 млн грн.
Поступово зростає й фізична доступність – забезпечено безперешкодний доступ до закладів загальної середньої освіти для осіб з ООП до 1 поверху – у 9 тис. 514 закладах, що становить 78 відсотків загальної кількості по Україні.
Запрацювало, за підтримки Фундації Олени Зеленської, п’ять нових освітніх центрів «Школи супергероїв», збільшивши їхню кількість до 23 у 17 областях.
«Публічне управління без бар’єрів» – флагманський проєкт Національного агентства України з питань державної служби. Його мета – усунути ті бар’єри, які виникають не лише через фізичну недоступність, а через складну мову, неадаптовані формати інформації та недостатню підготовку персоналу.
Упродовж року навчання з питань безбар’єрності пройшло 10 379 публічних службовців і службовиць з усіх регіонів України. Серед них – посадові особи місцевого самоврядування.
Окрему увагу приділено доступній комунікації: 1 799 осіб опанувало формати простої мови та легкого читання, ще 1 404 особи пройшло навчання з питань інклюзії.
Паралельно формувалася якісна та стала освітня основа. У 2025 році погоджено 43 програми підвищення кваліфікації, у яких питання безбар’єрності, доступності та універсального дизайну інтегровані у зміст навчання для різних категорій публічної служби.
Важливою основою змін став Практичний посібник з організації безбар’єрного та інклюзивного навчання публічних службовців, який заклав нові стандарти роботи з людьми.
Паралельно принципи безбарʼєрності інтегруються у програми підвищення кваліфікації, визначаються KPI та формується безбар’єрний сервісний простір у державному управлінні. У результаті цього державна служба стає зрозумілішою, відкритішою і доступнішою для кожного і кожної.
ЕКОНОМІЧНА БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ
«Робота без барʼєрів» – флагманський проєкт Міністерства економіки, який допомагає людям знаходити роботу, змінювати професію або відкривати власну справу без обмежень та упереджень.
Від старту проєкту понад 2,9 тис. роботодавців отримало державні компенсації за облаштування безбар’єрних робочих місць для людей з інвалідністю. У межах програми «Власна справа» видано понад 28 тис. грантів на старт і розвиток бізнесу, значну частину з яких отримали ветерани, ветеранки та їхні родини. Для професійної адаптації видано понад 65,7 тис. ваучерів на навчання – це дало змогу людям змінити фах або підвищити кваліфікацію, зокрема особам 50+ і ветеранам та ветеранкам. Паралельно разом із великим бізнесом упроваджуються стандарти інклюзивної корпоративної культури та адаптації робочих просторів.
ЦИФРОВА БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ
«Безбар’єрний ЦНАП» – флагманський проєкт Міністерства цифрової трансформації, який робить державні послуги простими і зручними для кожного. Його ідея – поєднати фізичну доступність центрів надання послуг із цифровими рішеннями, щоб людина могла обрати найзручніший для себе спосіб взаємодії з державою.
Станом на 2025 рік експерти провели аудит безбар’єрності у ЦНАП 14 громад, більшість уже реалізовують рекомендації: від точкових змін у дизайні приміщення до повної його перебудови.
У семи пілотних центрах забезпечено повний цикл безбар’єрного обслуговування: від входу до отримання послуги, разом із перекладом українською жестовою мовою. Водночас розвивається розділ «Дія.Безбар’єрність» на порталі «Дія» – у форматі зручного гіда там зібрано відповіді на складні життєві питання для людей з інвалідністю, батьків, ветеранів і ветеранок, а також людей старшого віку. Щоб підтримка була справді якісною, адміністратори ЦНАПів проходять тренінги з етики спілкування та надання допомоги людям із різними типами порушень.
Це лише частина того, що було зроблено протягом 2025 року в рамках саме флагманських проєктів. Це конкретні кроки на шляху до безбар’єрності, шляху, який розрахований навіть не на роки, а на десятиріччя. Проте важливо, що вже зараз ми розуміємо необхідність цього шляху й навіть у теперішні непрості часи докладаємо для цього зусиль.
Тетяна Ломакіна, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар'єрності