Останні зміни в європейському законодавстві про державну допомогу

Блоги

23.12.2025 15:00

КОНТЕКСТ

Політика щодо державної допомоги в ЄС має дві основні цілі. По-перше, вона захищає внутрішній ринок від надмірного втручання держави та підтримує чесну конкуренцію. Це пояснюється тим, що конкуренція не дозволяє суб’єктам господарювання “сидіти склавши руки”, а спонукає їх до постійних інновацій, вдосконалення своїх продуктів і послуг та стимулює ефективність, що в результаті забезпечує кращу якість і нижчі ціни для споживачів.

Друга мета: спрямування державних ресурсів на досягнення цілей державної політики, які є важливими для сталого економічного розвитку та соціальної стабільності в Європейському Союзі.

Саме тому державна допомога не заборонена повністю відповідно до статті 107(1) Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС). Існують певні винятки, коли допомога може вважатися допустимою для внутрішнього ринку за умови дотримання вимог, визначених Європейською комісією.

Оскільки практика надання допомоги державами-членами контролюється Європейською комісією, правила державної допомоги, затверджені Європейською комісією, відповідно, узгоджуються з більш широкими стратегічними цілями Комісії в сфері конкурентоспроможності, енергетики, транспорту, цифровізації тощо. Тому політика державної допомоги розвивається паралельно змінам у стратегічних документах ЄС стосовно інших сфер, забезпечуючи загальну узгодженість, хоча і з певним запізненням.

Темпи реформування в Європейському Союзі різко і безпрецедентно зросли, а з 2020 року ЄС зазнав чимало потрясінь. З 2020 року Європейській комісії довелося активніше реагувати на зміни, щоб зберегти адекватність та узгодженість системи функціонування державної допомоги. Через “режим управління кризою”, що діє з 2020 року, Європейська комісія змушена була прийняти тимчасові правила державної допомоги для подолання наслідків пандемії COVID-19, економічних наслідків війни росії проти України та подальшої енергетичної кризи. Паралельно з цим, після масштабної підготовки, у 2021-2022 роках було переглянуто основні постійні рамки та керівні принципи.

Разом з тим значні геополітичні зміни також залишають свій слід у політиці ЄС. Європейський Союз втрачає свою присутність у світовій економіці, а це означає, що він є менш конкурентоспроможним, ніж 20 років тому. Збройні конфлікти спостерігаються частіше, ніж протягом попередніх двох десятиліть, а невизначеність на ринках зростає через посилення геополітичної напруженості.

Зараз, через кілька років після прийняття цих правил і призначення другого складу Європейської комісії під керівництвом президентки Урсули фон дер Ляєн (2024–2029), вплив цих факторів напруги та невизначеності також було успішно враховано. Європейська комісія усвідомила, що законодавчі зміни останніх років, пов'язані здебільшого, але не обмежуючись, з ініціативою “Зелений курс”, надмірно ускладнили та обтяжили діяльність європейських компаній. Відтак Комісія почала спрощувати регуляторні вимоги, які містяться в законодавстві ЄС. Як Енріко Летта, так і Маріо Драґі у своїх доповідях згадували про явище надмірного регулювання та адміністративного навантаження, що випливає із законодавства ЄС, як про одну з перешкод, що негативно впливає на європейську конкурентоспроможність. Водночас вони згадали і про низку інших чинників, що сприяють зниженню конкурентоспроможності ЄС. З метою вирішення проблем, що стоять перед економікою ЄС, Комісія також розпочала діалог із представниками низки важливих галузей промисловості (1, 2, 3).

На цьому тлі на початку 2025 року Комісія започаткувала ініціативи, спрямовані на підвищення європейської конкурентоспроможності, посилення переходу до екологічно чистої економіки та зменшення адміністративного навантаження на підприємства.

Першими значними результатами цієї роботи стали “Компас конкурентоспроможності” та “Угода про чисту промисловість”, прийняті у січні та лютому 2025 року відповідно. В обох документах визначено ключові виклики для європейської економіки та запропоновано таргетовані політичні кроки у відповідь.

Згідно з “Компасом конкурентоспроможності” ЄС має терміново скоротити відставання в галузі інновацій порівняно з іншими гравцями на світовому ринку, декарбонізувати свою економіку та подолати різноманіття стратегічних залежностей. В “Угоді про чисту промисловість” викладено, як ці цілі можна досягти за допомогою взаємопов’язаних кроків.

По-перше, необхідно знизити ціни на енергоносії, що має супроводжуватися переходом до низьковуглецевої економіки. По-друге, необхідно стимулювати попит на екологічні та чисті продукти. Аналогічні заходи були вжиті щодо чистого водню. Якщо попит зросте, будуть побудовані додаткові виробничі потужності, що призведе до зниження цін. Необхідно впровадити принципи циркулярної економіки та більш ефективне споживання матеріалів, приділяючи особливу увагу критично важливим видам сировини, щоб зменшити шкоду для екосистем ЄС. Звичайно для реалізації цих кроків необхідне фінансування, а приватних коштів не завжди достатньо для створення бажаного рівня потужностей. Тому необхідно залучати кошти ЄС та змінювати правила державної допомоги, щоб держави-члени могли ефективніше впливати на досягнення цих політичних цілей.

Відповідно, “Угода про чисту промисловість” ініціювала створення нової системи державної допомоги – Системи державної допомоги “Угоди про чисту промисловість” (CISAF). Цей документ є найновішим значним досягненням у законодавстві ЄС про державну допомогу.

ОСТАННІ ЗМІНИ В ЗАКОНОДАВСТВІ ПРО ДЕРЖАВНУ ДОПОМОГУ

► ПРИЙНЯТТЯ CISAF

Найбільш значущою зміною в законодавстві про державну допомогу в 2025 році, безсумнівно, стало прийняття CISAF. Спираючись на деякі елементи TCTF 2023 року цей документ надає державам-членам додаткові інструменти для підтримки інвестицій у виробництво відновлюваної енергії, чисті технології, декарбонізацію промисловості та підвищення гнучкості енергетичних систем. TCTF було прийнято як останній елемент тимчасових правил державної допомоги, необхідних для управління різними кризами, з якими ЄС стикався з 2020 року. Це означає, що даний захід був свідомо задуманий як короткостроковий інструмент, що дозволяє державам-членам надавати допомогу виключно у період 2023–2025 років. Вирішивши більшість нагальних питань, Європейська комісія переключила увагу на довгострокові цілі і, ухваливши CISAF, спробувала створити правила державної допомоги, що підтримують такі цілі.

Як вказує сама назва, CISAF чітко підтримує шлях, передбачений у документі “Угода про чисту промисловість”, а також, певною мірою, цілі Комісії щодо максимального спрощення процедур. Усі заходи в рамках CISAF вимагають повідомлення від держав-членів та затвердження Комісією планів надання допомоги.

CISAF буде чинним до кінця 2030 року. Він створює простішу, ширшу та більш прогнозовану правову базу для майбутніх повідомлень та програм допомоги. Водночас існування паралельних правил державної допомоги, що застосовуються до заходів у сфері енергетики та клімату (CEEAG, CISAF, GBER), можна вважати джерелом регуляторних ускладнень. Тому все ще доцільно належним чином планувати впровадження нових заходів допомоги.

Оскільки CISAF було прийнято в червні 2025 року, а програми, затверджені в рамках TCTF, залишаються чинними до кінця 2025 року, на даний момент існує обмежена судова практика, пов'язана з ним. Наразі в рамках CISAF було затверджено лише два заходи. Французька програма допомоги для підтримки виробництва вітрової енергії (зі значним бюджетом у понад 11 мільярдів євро) та друга програма, спрямована на декарбонізацію економіки в регіоні Емілія-Романья.

► ІНШІ ЗМІНИ В ЗАКОНОДАВСТВІ

Окрім просування екологічного переходу, іншим політично важливим пріоритетом, якого дотримується Комісія і який має прямий вплив на законодавство про державну допомогу, є вирішення житлової кризи в Європі. З цією метою Комісія призначила свого першого в історії комісара з питань житла і наразі працює над Європейським планом доступного житла. В рамках цих зусиль Комісія запропонувала переглянути своє рішення від 2012 року (рішення Комісії 2012/21/ЄС від 20 грудня 2011 року про застосування статті 106(2) Договору про функціонування Європейського Союзу до державної допомоги у формі компенсації за надання публічних послуг, що надається певним суб'єктам господарювання, яким доручено надання послуг загального економічного інтересу (повідомлено за документом C(2011) 9380), згідно з яким держави-члени можуть надавати державну допомогу для послуг загального економічного інтересу (ПЗЕІ) відповідно до статті 106 (2) Договору про функціонування Європейського Союзу. Згідно з проєктом рішення, держави-члени можуть фінансувати не тільки соціальні, а також доступні житлові заходи як ПЗЕІ. Комісія вважає, що ця пропозиція дозволить ввести додаткові державні заходи для стимулювання приватного ринку та забезпечення більшої кількості житла в Європі, тим самим зменшивши ціновий тиск у цьому секторі. Очікується, що нове рішення Комісії буде прийнято в найближчі місяці.

Окрім CISAF та пропозиції щодо доступного житла, інші інструменти державної допомоги також перебувають на стадії перегляду або прийняття.[15]

Не заглиблюючись у деталі, можна очікувати нових галузевих правил у сфері транспорту, включаючи перший в історії регламент про блокові виключення у сфері транспорту, який дозволить надавати допомогу в цій галузі без попереднього погодження комісією. Також на порядку денному стоїть прийняття галузевих керівних принципів.[16]
Комісія нещодавно провела оцінку застосування свого Повідомлення про гарантії 2008 року[17] і планує переглянути його у 2026-2027 роках.
У відповідь на посилення ефекту “витоку вуглецю” Комісія планує внести зміни до керівних принципів ETS[18], що допоможе виробникам, які працюють в енергоємних секторах, залишитися в Європі та запобігти втраті промислової бази країн ЄС. Згідно з планом Комісії, нові керівні принципи ETS будуть оновлені з урахуванням останніх змін на енергетичних ринках і належним чином доповнять CEEAG та CISAF.
Керівні принципи щодо відновлення та реструктуризації 2008 року також будуть переглянуті у 2026 році, зараз Комісія збирає пропозиції щодо змін.[19]
Нещодавно розпочалася оцінка Повідомлення про суспільне мовлення 2009 року.[20] Окрім цих ініціатив, найбільший вплив матиме перегляд Загального регламенту про блокові виключення 2014 року[21] (GBER), якому передують громадські консультації[22]. GBER є правовою основою для близько 95 % заходів допомоги, тому нова версія, очевидно, матиме значний вплив на вибір державами-членами своєї політики щодо допомоги та на те, як суб’єкти господарювання можуть подавати заявки на отримання допомоги без повідомлення Комісії. У 2026 році Комісія опублікує перший проєкт нового GBER, а його остаточний текст, безсумнівно, вплине на національну політику та практику надання державної допомоги.

Безумовно, законодавство про державну допомогу буде відрізнятися від того, яким воно було на початку десятиліття. Сподіваємося, що зміни будуть відображати виклики, перед якими стоїть економіка ЄС, забезпечуючи більш відповідну правову базу.

УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Країни-кандидати, які прагнуть приєднатися до Європейського Союзу, повинні продемонструвати здатність ефективно застосовувати та забезпечувати дотримання законодавства ЄС так само, як і держави-члени. Дотримання правил державної допомоги є важливою складовою цього процесу. Це вимагає створення національної адміністративної системи для забезпечення дотримання правил, а також запровадження законодавства ЄС з державної допомоги у внутрішнє законодавство ще до моменту приєднання.

Як зазначалося вище, система державної допомоги ЄС є складною і постійно розвивається. Тому узгодження національних систем з вимогами ЄС є безперервним процесом. Проте дотримання цих вимог дає відчутні переваги – забезпечує правову визначеність, дозволяє надавати цільову державну підтримку та сприяє чесній конкуренції, водночас пропорційно усуваючи ринкові диспропорції.

ПЕРЕВАГИ ДЛЯ БІЗНЕСУ

Для українських підприємств запровадження національної системи, яка передбачає дотримання вимог щодо державної допомоги, створить прогнозовані та прозорі умови для отримання державної підтримки. Поточний курс Комісії на спрощення гарантує, що заходи допомоги будуть менш обтяжливими і зможуть діяти протягом тривалішого періоду, сприяючи сталому економічному зростанню та післявоєнній відбудові.

Простіші та зрозуміліші правила приносять користь усім зацікавленим сторонам. Вони сприяють створенню стабільного та прогнозованого правового середовища, що є необхідною умовою процвітання економіки. Правила державної допомоги є лише однією, але важливою складовою загальної картини. Вони забезпечують отримання підприємствами співрозмірної державної підтримки, коли вона необхідна, без надмірного негативного впливу на конкуренцію та інших учасників ринку. Нещодавні та майбутні зміни в законодавстві ЄС про державну допомогу сприятимуть зміцненню як внутрішнього ринку ЄС, так і майбутніх держав-членів – таких як Україна.

Стаття підготовлена Штефаном Сабау за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проєкту «Узгодження правил і практик конкуренції та державної допомоги із законодавством ЄС (COMPASA)». Її зміст є винятковою відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.