Давид Алоян, заступник глави Мінстратегпрому

21 липня в рамках реорганізації уряду було ухвалене рішення про злиття Міністерства оборони та Міністерства стратегічних галузей промисловості. Створено ліквідаційну комісію, процес триває і може затягнутися на тижні й навіть місяці. Тим часом штат відомства, зокрема, заступники міністра, продовжують працювати в штатному режимі та виконувати свої завдання.

Укрінформ поговорив із заступником міністра Давидом Алояном про перспективи співпраці України зі зарубіжними партнерами щодо спільного виробництва зброї, зокрема далекобійної.

BUILD WITH UKRAINE ВИКЛИКАЄ ВЕЛИЧЕЗНУ ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ ПАРТНЕРІВ

- У рамках Міжнародної конференції з відновлення України, яка пройшла в Римі 10–11 липня, було підписано кілька документів про співробітництво в галузі ОПК. Ви поставили свій підпис під одним з них. Можете розповісти, чого стосуються ці документи?

- Ми підписали Меморандум про співробітництво між нашим Міністерством та італійським Міністерством оборони. Це не просто один з меморандумів про взаєморозуміння, яких багато. Італійська сторона починає дуже активно комунікувати з нашою стосовно конкретного співробітництва, орієнтованого на business-to-business. Є конкретні проєкти, конкретні кейси. Документи, які були підписані після нашого Меморандуму, якраз це підтверджують.

У Меморандумі йдеться про основні «напрямки зусиль» (lines of efforts), які будуть розвиватися. Ми з італійською стороною перебуваємо на постійному контакті і будемо опрацьовувати шляхи того, як інтегрувати їхні рішення з потребами, що є в України; плюс як зробити так, щоби компанії розвивалися в двосторонньому порядку.

Окрема увага – до Build with Ukraine, програми, яку анонсував Президент України. До неї є дуже велика зацікавленість від різних країн-партнерів, які допомагали нашій державі. План такий, що ми опрацьовуємо пріоритетність з тими країнами, які починали допомагати нам і, зокрема, нашій оборонній промисловості з перших днів.

Як один з прикладів – те, про що анонсовано з Данією. Ми на рівні урядів будуємо основу того, як компанії кооперуватимуться, які проєкти будуть реалізовуватися. У синергії разом з іншими міністерствами, також Міноборони, все узгоджуємо, опрацьовуємо з іноземною стороною, фіналізуємо і підписуємо документи. Листи про наміри, які були підписані в Данії, – перший крок, Меморандум з Італією – ще один крок.

Подальші документи, які будуть підписані в найближчому майбутньому, показуватимуть той вимір, який ми бачимо по напряму розвитку нашої оборонки.

Окрім того, ця стратегія допомагатиме нашим партнерам у майбутньому бути більш підготовленими до можливої агресії, озброюватися і заповнювати згодом свої потреби в тих озброєннях, які показали свою ефективність на полі бою.

- Тож можна сказати, що Італія стала другою після Данії країною, з якою ми працюватимемо за цією самою моделлю?

- Меморандум з Італією уможливлює співробітництво, сприяє йому та визначає основні напрями співробітництва. А вже на його основі буде розроблений більш всеосяжний, ґрунтовний документ, який пропише конкретні шляхи та закриватиме конкретні питання, необхідні для реалізації Build With Ukraine.

- Окрім цього Меморандуму, під яким ви поставили підпис від імені міністра, було підписано ще кілька документів…

- Також були підписані документи між Укроборонпромом та Італійською асоціацією AIAD (представляє італійські компанії в аерокосмічному, оборонному та безпековому секторах), між «Українською радою зброярів» й AIAD, між Укроборонпромом та американською D&M.

AIAD – одна з найбільших асоціацій в Італії, яка має під собою всі оборонні компанії італійського оборонно-промислового комплексу. Тож меморандуми про співробітництво, підписані нашим основним представником державної частини оборонної промисловості, Укроборонпромом, а також «Українською радою зброярів» і Асоціацією, дають змогу підсилити документ, який ми підписали на урядовому рівні. Це також є кроком назустріч тому, аби компанії були більш залучені до того, що обговорюється на урядовому рівні, і були більш активними. Це надає їм підґрунтя для цього.

- Яку зброю за нашими технологіями ми хотіли би та могли би випускати за кордоном?

- Це все опціонально і буде опрацьовуватись у подальшому. Стосовно конкретики, на жаль, наразі не можу дати інформації.

МИ МОЖЕМО ОПЕРАТИВНО ВИГОТОВЛЯТИ ДЕЛЕКОБІЙНУ ЗБРОЮ, ЗОКРЕМА ПРОФІНАНСОВАНУ ФРН

- Деякі країни вже беруть участь у фінансуванні виробництва зброї на території України, приміром Німеччина. Багато країн хотіли би долучитися до такої співпраці?

- Фінансування виробництва української продукції для потреб Збройних сил та сил безпеки України – це той формат кооперації, який започаткувала Данія, і після цього почалася робота з низкою інших країн. Наразі є литовська модель, нідерландська модель, німецька модель. Норвегія також опрацьовує свою модель того, як вона буде підтримувати українську оборонку і шляхи фінансування та співфінансування спільних проєктів. Ряд інших країн також розглядають можливість долучення до подібних форматів співробітництва та підтримки нашої оборонки. І в розрізі цього ми опрацьовуємо варіанти співпраці з низкою держав: яких – буде визначено в майбутньому.

- Днями Федерація німецької промисловості (BDI) та «Українська рада зброярів» підписали меморандум про співпрацю, який передбачає обмін технологіями та створення нових спільних рішень. Про які рішення йдеться?

- Це спільний R&D процес, але це не означає, що він почнеться вже завтра. Меморандум, який підписано між Радою та BDI, вибудував той формат, що буде опрацьовуватися в подальшому. В будь-якому випадку кооперація базується на інтересі з обох сторін.

Загалом R&D-процес не перший рік відбувається в Україні, вже є низка проєктів, які були опрацьовані спільно за підтримки наших партнерів.

- Чи можете прокоментувати слова генерал-майора Бундесверу Фройдінга про те, що Україна вже до кінця липня може отримати далекобійну зброю, яка вироблена в Україні за допомогою ФРН?

- Ми вдячні Німеччині за послідовну підтримку України, зокрема за фінансовий внесок у виробництво українського озброєння для потреб Сил безпеки та оборони України.

З моменту оголошення цього рішення у травні українська оборонна промисловість активно працює над виконанням відповідних завдань. Хоча конкретні деталі постачань не розкриваються, наявні виробничі спроможності дозволяють оперативно виготовляти та доставляти зброю до користувачів, у тому числі – профінансовані Німеччиною далекобійні засоби ураження.

Ми високо цінуємо цю форму співпраці й підтримуємо постійний діалог з німецькою стороною щодо шляхів залучення додаткових фінансових ресурсів у наш ОПК.

ЗАКРИВАЄМО ВЛАСНИМ ВИРОБНИЦТВОМ ТРОХИ БІЛЬШЕ НІЖ 40% ОПК

- Під час Форуму оборонної промисловості ЄС–Україна, що відбувся у травні у Брюсселі, називалися такі цифри: виробничий потенціал ОПК України протягом минулого року зріс з 12 до 35 мільярдів доларів, завдяки чому Україна тепер сама виробляє понад 30% зброї та боєприпасів. Які в нас плани на цей рік і на наступний по обох показниках?

- Минулого року ми могли виробити на 20 мільярдів доларів. Цього року ми можемо виробити на орієнтовно 35 мільярдів.

- Тобто це план на цей рік?

- Не план, а спроможність, яку ми вирахували на цей рік, – 35 мільярдів. Те, що ми закриваємо нашим внутрішнім виробництвом, це вже трохи більше ніж 40% від того озброєння, яке використовують Збройні сили на фронті. По якихось категоріях, звісно, відсоток вищий, по деяких менший.

По Defence Technologies наші рішення є на такому рівні, що партнери дуже охоче ідуть на комунікацію щодо можливостей для співробітництва, аби дотягнути свої рішення (розробки) до нашого рівня.

- Є охочі придбати наші рішення?

- Build with Ukraine – це розширення виробничих спроможностей наших компаній за стратегічними продуктами і збереження виробництва та створення такої мережі, яка буде на користь нам. У подальшому, після того, як ми переможемо, будемо дивитись щодо шляхів розвитку. Але як уряди країн-партнерів, так і компанії прекрасно розуміють, що, кооперуючись з українськими компаніями в Україні, вони потенційно мають можливості потім кооперуватися з нами в себе вдома. Це саме те, що тепер опрацьовується.

До того ж навіть якщо вся продукція тепер спрямовується на потреби України, вони прекрасно розуміють, що в них буде доступ до постійного потоку інформації стосовно того, яка продукція є релевантною в часі. Бо може бути таке, що якісь продукти, які партнери виготовлятимуть в себе, наприклад, Deep Strike Drone, через півроку будуть вже застарілими з точки зору викликів на фронті.

Відповідно саме ця модель кооперації є інструментом, який дасть змогу нашим партнерам у майбутньому отримувати те озброєння, яке є найбільш потрібним в моменті, найбільш сучасним.

SAFE ВІДКРИВАЄ НАШИМ ЄВРОПЕЙСЬКИМ ПАРТНЕРАМ ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ

- Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України та Європейська асоціація аерокосмічної, безпекової та оборонної промисловості (ASD) у Брюсселі підписали недавно Меморандум про порозуміння щодо співробітництва в галузі оборонної промисловості. Коли може розпочатися реальна співпраця?

- На початку минулого тижня я був у Брюсселі, зустрічався з головою ASD, ми провели першу зустріч Task Force ASD-Ukraine, на якій були присутні всі основні, найбільші компанії, які входять до Асоціації. Вона повністю закриває собою весь європейський ринок оборонної промисловості. Ми проговорили основні шляхи того, як можна співпрацювати, щоби це було взаємовигідно.

Проговорили, зокрема, SAFE (Security Action for Europe). Я їм сказав: «Друзі, зараз є вікно можливостей, яке має ґрунтуватися не лише на тому, що ваші уряди, країни чи Україна дають вам все готове: фінансові ресурси, технології і таке інше, – а ви думаєте, чи варто співпрацювати. Зараз у рамках SAFE і Build With Ukraine відкриваються можливості, аби збільшити активність та інтерес до започаткування кооперації з українськими підприємствами для виробництва продукції, яку українці розробили, заплативши дуже високу ціну – ціну людських життів». Тож в європейців є така можливість, і я їм постійно кажу: Ви можете співпрацювати з українськими компаніями своїми активами; не потрібно постійно чекати на якийсь гіпотетичний контракт чи фінансову підтримку від урядів, треба просто починати виробництво.

На прикладі нашої комунікації та кооперації з американською стороною можна побачити, що все може змінитися за один день. Сьогодні ви сподіваєтесь на одне, завтра вам скажуть: Перепрошуємо, але політика трішечки змінилась... Кооперація має ґрунтуватися на взаємовигідному співробітництві.

Та продукція, яка виробляється тепер в Україні, є підтвердженням того, що навіть під постійними обстрілами наші компанії можуть розвиватися. Якщо вони можуть розвиватися, значить у них є продукція, яка генерує відповідні ресурси, за допомогою яких вони можуть як розбудовувати своє виробництво, так і переносити його в інші країни світу. Я постійно наводжу партнерам приклад, що до повномасштабного вторгнення наша виробнича спроможність становила 1 мільярд доларів, а зараз сягає 35 мільярдів. Зрозуміло, що це стало можливим за допомогою наших партнерів. Але це також було досягнуто завдяки компаніям, які спочатку інвестували свої кошти, а потім проінвестували ІРО вже з доходу та масштабували як виробничу спроможність, так і інновації. І інші компанії також матимуть таку можливість, якщо інвестують свої кошти.

Зрозуміло, що будь-яка інвестиція – це ризики. Але, наприклад, коли нещодавно обговорювали співпрацю з Данією, їхній міністр промисловості та бізнесу зазначив, що вони започаткували ініціативу з надання інвестиційних гарантій на рівні 70% від інвестицій. Якби я був власником данської компанії, для мене це було б сигналом почати діяти. З одного боку, Україна починає комунікувати готовність надати доступ до технологій для виробництва в Данії, а данська сторона – надати гарантії, якщо компанії будуть інвестувати в Україну. За гарантій на рівні 70% було б дещо дивно з їхнього боку не долучатися до цього.

Відповідні інструменти для заохочення такої співпраці надаються й іншими країнами. Але співробітництво, звісно, має ґрунтуватись на інтересі між бізнесами.

ВЕТЕРАНИ МОЖУТЬ ПРАЦЮВАТИ В СФЕРІ ВПК

- Держава дуже зацікавлена у поверненні українців з-за кордону додому, в тому числі для роботи на підприємствах ВПК. Було оголошено, що такі працівники матимуть бронь. Чи є вже якісь дані щодо повернення людей?

- У нас є міністерство, яке займається цим питанням.

За інформацією, якою я володію, завдяки ініціативам, що започатковані, зокрема Укроборонпромом та нашими приватними компаніями, є багато людей, які повернулися й були відразу залучені до виробництва.

Те саме ми тепер опрацьовуємо з тематики ветеранів та вже маємо конкретні результати. Є ветерани, які повертаються до цивільного життя і хочуть залишатися дотичними та робити свій внесок у боротьбу України за справедливий мир. Вони також залучаються до оборонного виробництва. Їх поки що не так багато, як буде в майбутньому, бо зрозуміло, що після досягнення миру всі ветерани мають бути десь залучені. І ми опрацьовуватимемо разом з різними державними органами питання того, щоби вони були максимально дотичні до тієї справи, яка їм подобається.

- І наостанок: як народжуються назви українською зброї, які знає наразі не тільки наш ворог, а й весь світ?

- По-різному. Деякі назви дають виробники, є й такі системи, що назвали політики, вище керівництво. Зокрема, це вже відомо, «Пекло» – від Президента, Верховного Головнокомандувача Володимира Зеленського. Давав назву озброєнням і голова СБУ Василь Малюк.

- Дякую за розмову!

Ольга Танасійчук, Рим