Саміт Україна-ЄС: кандидатський мінімум чи максимум?

Як відповість Брюссель на високий темп та великі очікування Києва

24-й саміт Україна-ЄС, який відбудеться 3 лютого, буде першим, у якому наша країна братиме участь у статусі кандидата в члени Європейського Союзу. Україна зі старту розвинула шалену швидкість – нагадаємо, що заявку на отримання цього статусу було подано на п’ятий день повномасштабного вторгнення, а схвалено на четвертому місяці великої війни. Це викликає певне «запаморочення» у зазвичай неквапливих європейських партнерів. Однак Україна не дає їм «перевести подих» своїми заявами про намір рухатися євроінтеграційним шляхом далі так само швидко.

Новий виклик – Прем’єр-міністр Денис Шмигаль днями повідомив, що наша країна має амбітний план приєднання до Європейського Союзу протягом наступних двох років. Звісно, цьому має передувати оцінка виконання Україною семи рекомендацій Єврокомісії, наданих нашій країні разом зі статусом кандидата в члени ЄС, схвалення її всіма країнами-членами перед початком передвступних переговорів і самі переговори про вступ, які не будуть легкими.

Але Україна закликає європейські інституції не відставати від темпу, який вона взяла на цьому шляху.

МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ ЗМІНИТИ МОЖНА

Саміти Україна-ЄС – це традиційна зустріч європейських та українських посадовців найвищого рівня. Вони проводяться майже щорічно з 1997 року по черзі в Україні та одній з європейських столиць і надають сторонам змогу підбити підсумки співробітництва за рік, що минув, та визначити пріоритети на наступний.

Попередній 23-й саміт відбувся 12 жовтня 2021 року в Києві, тож черга була за Брюсселем, а сам захід планувався на середину грудня минулого року. Однак і дату, і місце було змінено – саміт знову вирішили провести у столиці воюючої України 3 лютого.

Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас пояснив це тим, що Євросоюз разом з українською стороною обирав найбільш слушний час, щоб показати європейську підтримку України. Окрім того, станом на середину грудня ЄС ще не був готовий, зокрема, на той час не ухвалив рішення про надання Україні 18 млрд євро макрофінансової допомоги. Та й наша країна за цей час змогла далі просунутися у виконанні семи рекомендацій Єврокомісії.

Перенесення місця проведення саміту має і символічну складову – лідери ЄС попри наявні безпекові виклики прибудуть до Києва фізично. На тлі регулярних російських ракетних атак та повідомлень про підготовку до нового наступу це доволі сміливий вчинок.

ПРОМІЖНА ГОТОВНІСТЬ ДО ПРОМІЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у вівторок заявив, що українська сторона готується представити на саміті результати виконання всіх семи рекомендацій Єврокомісії та очікує позитивної оцінки наших зусиль з боку ЄС.

Однак тут, як то кажуть, є нюанси.

Нагадаємо, що перша рекомендація стосувалася «ухвалення та впровадження законодавства щодо процедури відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії».

Закон про процедуру вибору суддів КСУ через конкурс вперше в історії України таки було ухвалено, але зі схваленням Венеційської комісії виникли проблеми. Вона відкликала свій попередній висновок, наданий після першого читання законопроєкту, а 19 грудня опублікувала новий – з вимогою додати сьомого експерта до складу дорадчої групи, яка відбиратиме суддів, через ризики політичного втручання у процес добору. Причому більшість – чотири – мають становити міжнародні експерти. Попри це, Президент 20 грудня підписав закон.

А 25 січня Венеційська комісія офіційно відмовилася призначати членів до дорадчої групи, поки не будуть виконані її  рекомендації щодо виправлення закону.

Прем’єр-міністр України вже пообіцяв, що відповідні зміни до нього можуть внести ще до саміту Україна-ЄС.

Але це не єдиний пункт, недовиконання якого псує загальну картину. І хоча європейські партнери постійно хвалять Україну за помітний прогрес у виконанні семи рекомендацій Єврокомісії, ті чи інші зауваження є практично до кожної.

Приміром, у Києві не розуміють, чому антиолігархічний закон,  який був ухвалений без висновку Венеційської комісії, має бути пріоритетом для країни, в якій іде війна. Українські високопосадовці мотивують це тим, що основні активи олігархів були фактично знищені або націоналізовані.

А почути звіт про виконання такої рекомендації, як «посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні, шляхом активних та ефективних розслідувань, а також забезпечення належної динаміки судових справ та винесених вироків», напевно, українському суспільству було б не менш цікаво, аніж представникам ЄС.

Однак українські переговорники вважають, що зараз головне – домовитися, щоб Єврокомісія провела проміжне оцінювання виконання Україною семи рекомендацій на початку весни, аби визначитися з переліком принципових кроків, які треба виконати до основного оцінювання в жовтні. Після цього, за згодою Єврокомісії та кожної країни-члена ЄС можна буде розпочинати переговори про вступ.

РИВОК ЧИ КРОК УПЕРЕД: НА ЩО РОЗРАХОВУЄ УКРАЇНА І ЩО МОЖЕ ЗАПРОПОНУВАТИ ЄС

Практично всі українські високопосадовці, коментуючи очікування від саміту, наголошують, що ключовим питанням його порядку денного має стати перспектива якнайшвидшого початку переговорного процесу про вступ України до ЄС.

А Прем’єр-міністр Денис Шмигаль висловив сподівання, що у п`ятницю Україна зможе зробити «суттєвий ривок вперед» в окремих сферах.

Зокрема, він назвав угоду про безвізовий режим для промислових товарів, призупинення мита на український експорт ще на рік, приєднання до платіжної схеми SEPA (Єдина зона платежів у євро), включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

«Ми очікуємо прогресу та прискорення на нашому шляху до підписання цих угод», – сказав глава українського Уряду.

Водночас європейська сторона бачить порядок денний дещо інакше.

На думку посла ЄС в Україні Матті Маасікаса, саміт насамперед є сигналом солідарності Європейського Союзу з Україною.

За його словами, серед питань, які обговорюватимуться, – воєнна ситуація, мирний план Президента Зеленського, надання Україні допомоги у військовій, економічній, фінансовій, гуманітарній та енергетичних сферах.

В ефірі «Сніданку з 1+1» у вівторок посол ЄС нагадав, що у переддень саміту, 2 лютого, до Києва приїде «Єврокомісія майже у повному складі» для обговорення з Прем’єр-міністром Шмигалем та членами Уряду практичних кроків щодо кращої інтеграції України в єдиний ринок ЄС.

Матті Маасікас

«Це буде центром дискусії, – зазначив Маасікас. – Прем’єр-міністр справедливо каже про значення роумінгу. Але та угода, за якою Україна може ним скористатися, зараз перебуває на етапі розробки. Над промисловим безвізом ми працюємо вже кілька років. Це дуже практична угода про створення в Україні можливостей для запровадження європейських стандартів промислового виробництва. Рішення щодо цього не буде ухвалене в п’ятницю, але ми над цим працюємо».

Прогрес України у виконанні семи рекомендацій Єврокомісії теж буде темою для обговорення, однак європейська сторона наразі уникає конкретики щодо майбутніх рішень.

А європейські аналітики вважають, що саміт, серед іншого, буде присвячений також управлінню очікуваннями з боку України після заяв про швидкий вступ до ЄС.

Отже, інтрига, що візьме гору – євроінтеграційний запал України чи європейська стриманість, поки зберігається. 

Надія Юрченко, Київ