Територіальна оборона України: краще як у Польщі чи як в Естонії?

Аналітика

Війська територіальної оборони створені не в одній країні, які небезпідставно побоюються російської агресії. А у нас навіть закон досі не можуть ухвалити

На жаль, на сьомому році війни Україна лише наблизилася на крок до ухвалення нової моделі територіальної оборони. Комітет з національної безпеки, оборони та розвідки розглянув відповідний законопроект та готує його до винесення на розгляд парламенту, нещодавно повідомив заступник секретаря РНБО Сергій Кривонос.

За словами Кривоноса, спільно підготовлений і напрацьований представниками РНБО, Міноборони, Генштабу, Нацгвардії, Держприкордонслужби, МВС та експертами документ базується на сучасних світових моделях територіальної оборони країн-членів НАТО та Євросоюзу з урахуванням досвіду України в протидії російській агресії 2014-2020 років.

А депутатка з фракції «Слуга народу» Ірина Верещук наголосила, що законопроект перебуває на кінцевому етапі розробки і може бути розглянутий на наступній черговій сесії. «Ми заслухали на комітеті версії… Ми розглянемо в першому читанні і, я сподіваюся, в цілому цей закон», – додала Верещук.

Проєкт закону про тероборону: що відомо?

Чинний закон про територіальну оборону (далі – ТрО) – це застаріла радянська модель. Цей документ не відповідає сучасним викликам, які постали перед Україною. Про це в коментарі Укрінформу заявив військовий експерт Михайло Самусь. «Ним передбачено виконання функцій лише в особливий період, себто у воєнний час. І все. Сили ТрО включаються в загальний план оборони держави, але як допоміжні до тих, які виконуватимуться регулярними збройними силами і відмобілізованими військами», – наголошує Самусь. Що пропонується зараз: взяти за основу модель відповідні закони балтійський країн, зокрема естонську, або ізраїльську чи фінляндську. Тобто, коли ТрО діє постійно, і вона виконує функції не лише допоміжні до регулярних військ під час відмобілізування, але й у мирний час.

Михайло Самусь

«Територіальна оборона готуватиметься на основі підрозділів і з’єднань, які розгортатимуться і постійно діятимуть в регіонах, тобто відповідно до плану оборони (…) Постійно здійснюватиметься підготовка і навчання особового складу, який, знову ж таки, постійно підтримуватиметься у бойовій готовності. Розвиватиметься військово-патріотичне виховання та формування оборонної свідомості у громадян, – перелічує Самусь. – У мирний час підрозділи ТрО залучатимуть в надзвичайних ситуаціях, вони активно співпрацюватимуть поліцією, з ДСНС, Державною прикордонною службою (…) Займатимуться ліквідацією наслідків техногенних катастроф, пандемії, паводків, гасінням пожеж тощо – на тероборону буде покладено досить широке коло повноважень та завдань. Себто, сили ТрО діятимуть не лише в умовах воєнний часу».

Отже, що наразі передбачено проектом закону про ТрО:

  • створення Головного органу управління територіальною обороною, який є уповноваженим суб’єктом з управління територіальною обороною України, до складу, якого входять Війська територіальної оборони України, Загони територіальної оборони та безпеки громади та відповідні підрозділи Сил безпеки і Сил оборони, а також місцеве населення, які залучаються для здійснення заходів з підготовки та ведення територіальної оборони в мирний час та особливий період;
  • закріплює правові засади, принципи, завдання територіальної оборони;
  • закріплює перелік суб’єктів територіальної оборони та їх повноваження;
  • встановлює заходи з підготовки та ведення територіальної оборони;
  • затверджує структуру, порядок комплектування, проходження підготовки, обов’язки та права, мотивацію, формений одяг та знаки розрізнення, дислокацію, фінансування, підготовку підрозділів Військ територіальної оборони України та Загонів територіальної оборони та безпеки громад;
  • створює можливість до проходження строкової служби у Військах територіальної оборони;
  • передбачена участь громадських об’єднань в територіальній обороні, процедура проходження спеціальної процедури асоціювання та їх відповідальність.

Окремо зупинимося на фінансуванні, навчанні та озброєнні українських сил тероборони.

Почнемо із першого. Сергій Кривонос вважає, що фінансування підрозділів територіальної оборони має бути 50 на 50%: половина – із бюджету військового відомства, половина – з місцевих адміністрацій. «Враховуючи, що ТрО має забезпечити безпеку людей в тилу, місцевий бюджет також має бути задіяним. Нами у законопроекті передбачено, що фінансування потреб ТрО має складати 3% від місцевих бюджетів і 3% від – ЗСУ», – уточнив заступник секретаря РНБО.

Подібно висловився Михайло Самусь. «Держбюджет – так, але, звісно, і громади повинні здійснювати підтримку. ТрО має сприйматися як компонент децентралізації, а не так, як зараз, мовляв, тероборона це «паперова армія» у військоматах, яка інколи призивається для проведення якихось навчань. Себто, що до місцевих жителів, до громади це немає жодного відношення. Цю думку треба змінювати. Ініціатива не повинна спускати з гори, а йти саме з низу», – каже Самусь.

Нарешті, відносно навчання та озброєння українських сил тероборони, то Михайло Самусь наголосив, що з цим проблем немає. Адже ми маємо багато ветеранів, багато професійних військовослужбовців, які повернулися з фронту… «Вони мають завзяття і наснагу бути корисними – своїй громаді, селу, місту, області, державі. Мозок у нас точно є. А якщо буде достатнє фінансування, то створити бази інструкторів, тренувальні школи, де проводитимуться вишкіли – узагалі не проблема», – наголосив військовий експерт. І додав, що з озброєнням також проблем не буде, але… «Приміром, якщо ми говоримо про сприяння ТрО діям Міноборони, то, звісно, озброєння і підготовка залежатиме від функціональних завдань конкретних підрозділів в конкретному регіоні. Це буде найбільш ефективно. Де зберігатиметься зброя? Знову ж таки, усе залежить від регіону, а також швидкості підготовки підрозділу до боєздатності. На початковому етапі оптимально зберігати озброєння в Центрах безпеки громади – пункти дислокації підрозділу тероборони, які будуть створюватися в громадах після прийняття закону. Не виключено, що таких «центрах» в майбутньому будуть розміщуватися і поліція, і ДСНС, і, можливо, медпункт», – резюмував Самусь.

ТрО Польщі та Естонії: досвід європейських друзів

У 2015 року Польща почала активно створювати потужні підрозділи територіальної оборони (пол. Wojska Obrony Terytorialnej – WOT), а вже 2017 року на створення WOT було виділено понад 1 млрд злотих (близько 320 млн доларів). На кінець 2017 року чисельність особового складу сягнула понад 7600 осіб. На кінець 2022 року сплановано довести чисельність до 50 тисяч особового складу, а загальний бюджет до 900 млн доларів. Крім того, цікавий новий підхід до територіальної оборони – територіальна військова служба. Новизна полягає в тому, що солдати ТрО, які раніше не проходили службу, проходять 16-ти денну базову підготовку, а потім протягом трьох років під час вихідних проходять навчання за програмою індивідуального та спеціалізованого навчання.

Близько 10% особового складу ТрО Польщі складають професійні військові (головним чином, офіцери. – Ред.), які перебувають на службі чи у запасі. Натомість, решту становлять резервісти-добровольці, які підписують контракт на проходження служби терміном від 2 до 6 років і отримують призначення до конкретної військової частини. Службу в ТрО можуть проходити усі придатні за станом здоров’я громадяни – як цивільні особи, так і військові, як чоловіки, так і жінки.

Основні завданням підрозділів ТрО Польщі:

  • у разі виникнення збройного конфлікту – ведення бойових дій спільно з регулярною армією з метою знищення або зупинення сил потенційного противника;
  • у мирний час виконуватимуть завдання, пов’язані із захистом цивільного населення від наслідків стихійних лих, протистояти проведенню спеціальних інформаційних операцій та кібератак.

Крім того, підрозділи польської ТрО мають на постійній основі активно співпрацювати з елементами сектору безпеки і оборони, державними органами та органами місцевого самоврядування.

І найцікавіше – про оснащення підрозділів територіальної оборони Польщі. У грудні 2017 року на озброєння ТрО надійшла перша партія з 2 тис. гвинтівок GROT (до 2021 року планується передати 53 тис. одиниць. – Ред.). У березні 2020 року Держдеп США погодив продаж Польщі 79 пускових установок та 180 протитанкових керованих ракет Javelin та пов'язаного з ними обладнання, орієнтовною вартістю 100 мільйонів доларів.

«Коли у 2014 році Польща чітко для себе зрозуміла рівень російської загрози, відповідні фахівці почали зайнялися розвитком ТрО. Наразі поляки вкладають в територіальну оборону великі кошти. Вони закупають джипи, ставлять туди стрілецьке озброєння, яке надає їм можливість виконувати завдання на будь-якій території», – зазначив генерал-майор Сергій Кривонос. І додає, що Військо Польське планує також залучити IT-фахівців, оскільки не має можливості запропонувати їм у діючих збройних силах більш вигідні умови і хороші зарплати у порівнянні з IT-компаніями. «Такий саме досвід у забезпеченні кібербезпеки використовують й у Естонії. І саме такий досвід маємо використати ми в майбутній ТрО України», – наголосив Кривонос.

Kaitseliit

Натомість Михайло Самусь зосередився на естонському досвіді, який, за його словами, найкраще підходить Україні. «Польща обрала не балтійську модель, пішла іншим шляхом. Там ТрО наділені функціями боротьби з диверсійними, десантними силами противника, – каже Самусь, – Відносно цього звучить багато критики. Оскільки в Польщі з ТрО попросту вийшов ще один вид регулярних збройних сил, який фактично дублює функції сухопутних військ. А от естонська модель…»

Підрозділи ТрО там називаються «Кайтселійт» та складаються з 15 піхотних дружин (ці добровольчі воєнізовані формування поряд зі збройними силами входять до складу Сил оборони Естонії, – ред.). Чисельність дружини за штатом мирного часу становить до 1000 чол. Крім того, до складу «Кайтселійту» входить жіночий корпус сприяння обороні країни (Найскодукайтсе), а також організації «Доньки Батьківщини» (Кодутютред) для дівчат і «Молоді орли» (Нооред коткад) для хлопців допризовного віку. Показово, що в Естонії протягом двох-чотирьох годин, у залежності від локації, люди займають встановлені позиції, не очікуючи рішення старшого штаба. Рішення приймаються на рівні первинних організацій.

Цікавий приклад: в Естонії щочетверга проводиться день захисника, і величезна кількість людей займається на полігонах, у тирах, відпрацьовують питання вивчення військової топографії та інші навички, що можуть знадобитися у воєнний час.

«У Кайтселійт є підрозділи, які озброєні Javelin. Вони здатні зупинити російські танки. Вони діють за єдиним планом із регулярними військами. Більше того, Кайтселійт в Естонії чисельно набагато потужніша, ніж регулярна армія: ТрО налічує 20 тис. осіб по всій країні, а збройні сили – десь 8 тис. Тобто Кайтселійт – це матриця забезпечення оборони Естонії, – каже Михайло Самусь. – Окрім того, Кайтселійт виконує широкий спектр завдань якраз в громадах. Тож коли ми говоримо про децентралізацію – тероборона може стати матрицею безпеки держави навіть у мирний час».

То чому в Україні так довго тягнуть з ухваленням закону?

Генерал Кривонос поділився власними міркуваннями відносно того, чому цей закон досі не прийнято. А тому що, каже він, на це впливає декілька факторів.

Сергій Кривонос

Перший – відсутність політичного бажання – нерозуміння, наскільки це важливо та ефективно. Другий – певний спротив зі сторони військових, особливо попередніх. Як зазначив Сергій Кривонос, ментально вони підходили до розуміння територіальної оборони, як до «м’яса для фронту». Однак підрозділи ТрО не повинні займатися проблемами фронту, якщо фронту немає безпосередньо у місцевості їх перебування. «ТрО має займатися проблемами тилу. Принцип територіальної оборони – я захищаю себе, свою родину, свій будинок, свою вулицю та своє місто», – наголосив заступник секретаря РНБО. Створення територіальної оборони вплине на наміри противника запускати спецпідрозділи на нашу територію. Українці захищають себе, село та свою родину значно ефективніше за інших, підкреслив Кривонос.

Третій фактор – питання підпорядкованості ТрО. Довгий час територіальна оборона існувала «під» Сухопутними військами. Але у них забагато своїх завдань і проблем. «Для СВ ЗСУ територіальна оборона – пріоритет не номер один, і навіть, не номер десять, – стверджує Кривонос. – Для Генштабу важливо мати готовий до використання «продукт», а брати участь у створенні… Гадаю, це проблематично. Територіальна оборонна – це певний «мікс» між військовими та представниками цивільних. І вони забезпечують безпеку». Натомість для Міноброни виконання завдання з розвитку ТрО виглядає простішим. Адже військове відомство має свої можливості щодо витрачання коштів на розвиток територіальної оборони, акцентує генерал-майор. Тому краще, щоб це відбувалося «під дахом» міністерства.

«Територіальна оборона має бути окремим формуванням, підпорядкованим міністру оборони. Можливо з часом, коли ТрО буде створено, територіальна оборонна буде підпорядкуватися Генштабу ЗСУ. Але в першу чергу, ТрО працює над тим, щоб Збройні сили та й сили оборони в цілому, ефективно могли б виконувати свої функції», – додав Сергій Кривонос.

Дещо інакше з цього приводу висловився Михайло Самусь.

«Зараз, коли у нас є командувач Збройних сил, то ТрО може перебувати у складі ЗСУ як окремий вид, виконуючи свої функції в особливий період і воєнний час, – каже Самусь. – А в мирний… Гадаю, це може бути оперативна співпраця із МВС, якщо ми говоримо про сприяння ТрО діям і Нацгвардії, і Нацполіції, і ДСНС, і прикордонників».

Федір Веніславський

Додамо іще один – четвертий фактор, який невдовзі може спіткати законопроект про територіальну оборону. «Щойно проект закону про ТрО подали до комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки (відбулося це 20 травня. – Ред.), так одразу почали надходити альтернативні варіанти (…) навряд чи це сприятиме швидкому ухваленню закону, а навіть навпаки – може загальмувати процес», – йдеться в коментарі народного депутата з фракції «Слуга народу» Федіра Веніславського мілітарному онлайн-виданню «АрміяInform».

Пан Веніславський добре інформований про особливості внутрішньої «кухні» парламенту. Нерідко, коли йдеться про якесь мегаважливе і суперечливе питання – в сесійний зал вносять «страву» під назвою «законодавчий спам». Тож не виключено, що й процес ухвалення важливого документу про ТрО також затягуватимуть. «Щось прогнозувати тут дуже важко. Адже ми уже не перший рік б’ємося над цим, над самим розумінням того, що таке тероборона», – резюмував Михайло Самусь.

Мирослав Ліскович. Київ