Українські дороги Норманді. Від Берліна через Париж знов на Берлін

Чого досягла українська делегація під час візиту до Німеччини у питанні врегулювання на Донбасі

Від візиту української делегації до Берліна 2 червня навряд чи хто всерйоз очікував проривів. Для них просто немає наразі підстав: саміт лідерів Нормандської четвірки, який мав відбутися в Берліні в квітні, перенесений на невизначений час, і коронавірус тут – не головний фактор.

Утім глава зовнішньополітичного відомства України Дмитро Кулеба назвав цей візит безпрецедентним. Так воно дійсно і є. За форматом: три міністри, один з яких віцепрем’єр - перший заступник глави делегації в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі, керівник ОПУ - головний переговорник української влади з Москвою, – «люди, які володіють усією інформацію про те, що відбувається на Донбасі».

Її українська делегація і намагалася донести «із цифрами та фактами» на зустрічах із міністром закордонних справ Гайко Маасом, главою Бундесверу (і поки ще генеральним секретарем правлячої партії ХДС) Аннегрет Крамп-Карренбауер, зовнішньополітичним радником канцлера ФРН Яном Гекером і навіть радником Меркель з економічних питань Ларсом-Гендріком Рьоллером.

«Ми продемонстрували нашим німецьким партнерам те, що Україна максимально щира та відкрита до розмови з партнером, якому ми довіряємо, Німеччиною», - заявив журналістам Кулеба після зустрічі у відомстві канцлера, яка стала останньою в робочій програмі. І додав, що Київ розраховує на взаємність.

УСІ ШЛЯХИ ВЕДУТЬ У БЕРЛІН

Берлін свою підтримку Україні декларує постійно. Це, звісно, не означає, що нас не намагаються час від часу змусити йти на поступки. Дедалі частіше тут повторюють, що конфлікт на Донбасі затягнувся. Здається, як Путін сподівався на бліцкриг, так на Заході сподівалися на бліцнормалізацію.

«Виконання рішень паризького саміту потребує подальших компромісів із боку всіх учасників», - заявив на пресконференції глава німецького МЗС Гайко Маас.

«Україна відкрита до пошуку максимально широких компромісів, але не піде на перетин своїх «червоних ліній», які стосуються національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності», - відповів йому Кулеба.

Загалом обидва міністри, схоже, добре порозумілися, хоча спілкувалися лише втретє, причому перший контакт відбувся віртуально не так давно, 24 березня. Другий, також віртуальний – 30 квітня у складі «нормандського квартету». Стосовно ж того, що топдипломати перейшли на ти, то німецький міністр звертається по імені до більшості своїх колег. Таке собі дипломатичне братство.

Переговори, розраховані на годину, тривали більш ніж у півтора рази довше. Їх формат був не так щоб зовсім двосторонній - всі четверо українських урядовців ходили по всіх зустрічах у Берліні згуртованою групою.

На відміну від засланця Кремля Дмитра Козака, який навідувався в німецьку столицю до зовнішньополітичного радника Меркель Гекера 13 квітня. Про «успішні результати» візиту сам підсанкційний, але, як з’ясувалося, цілком «в’їзний» Козак розповів російському телеканалу. (До речі, до Козака такого ж само підсанкційного Суркова в Берліні також приймали, «як виключення»).

Хоча, по суті, Козак став першим, хто перервав карантинний формат міжнародних зносин у Німеччині, ніхто так не сприйняв цей раптовий вояж, не в останню чергу через «виключність» персони візитера. Тут взагалі про цю поїздку не згадали жодним словом.

Фото: https://mfa.gov.ua

Про візит української делегації підкреслювали, що він перший за майже 3 місяці активної, але «безконтактної» роботи. Перша ластівка, яка знаменує повернення до «нормальності», яка також підкреслює, за словами того ж Мааса, довіру і дружність у відносинах між Берліном і Києвом.

Щоправда, в місцевих ЗМІ візит пройшов майже непомітно. Воно й зрозуміло: більшість німців зараз цікавлять зовсім інші речі. Наприклад, куди можна поїхати у час літніх відпусток. Не оминула ця тема й пресконференцію Мааса з Кулебою. Наш міністр повідомив, що проведе відпустку в Україні та запросив свого німецького колегу. Той, схоже, до такого запрошення поки не дозрів. А де саме відпочиватиме, не зізнався.

СПОЧАТКУ РЕЗУЛЬТАТИ, ПОТІМ САМІТ

Але до відпочинку всім ще треба попрацювати. Вже дуже скоро відбудуться консультації на рівні політичних радників у «нормандському форматі», за ними плануються переговори на рівні міністрів закордонних справ. Щоправда, знову в режимі відеоконференції. Відомі вже й дати, але сторони просять поки їх не називати - бояться наврочити. Зрозуміти їх можна, вже не раз і не два зривалися і міністерські перемовини, і саміти.

«Саміт відбудеться відразу після того, як вдасться виконати всі домовленості, які було досягнуто між лідерами у Парижі минулого року», - оптимістично пообіцяв Андрій Єрмак.

Усе просто. Але як раз із виконанням великі проблеми: не зроблено майже нічого з того, про що домовилися Зеленський, Меркель, Макрон і Путін, окрім обміну утримуваними особами, та й то не в повному обсязі. Західні партнери підштовхують до тих самих компромісів, про які казав Маас. Але ж зрозуміло, що не всі компроміси є прийнятними і для утримання своїх позицій треба заручитися максимальною підтримкою партнерів. Не тільки Німеччини, але й другого партнера – Франції. Отже Париж – наступна зупинка урядовців.

«Думаю, ми зробимо незабаром такий же візит із міністром до Парижа», - сказав Єрмак. Поки незрозуміло, планують вони їхати вдвох чи таким же квартетом людей, які знають все, що відбувається на Донбасі.

До речі, пропозиція щодо створення Консультативної ради у Тристоронній контактній групі не пройшла не лише через те, що наразилася на жорсткий опір в Україні. Її не підтримали й наші західні партнери. «Немає відповіді від німецької сторони, від французької, від ОБСЄ. Мабуть, ідея їм не сподобалася. Забули і йдемо далі», - зазначив у розмові з Укрінформом Олексій Резніков.

Отже, тема Консультативної ради навіть не лунала на берлінських перемовинах. Але говорилося про «переформатування» ТКГ, яке, за словами Єрмака, Берлін підтримує. Німецьких колег поінформували: на наступних відеоконференціях або зустрічах у Мінській тристоронній групі Україна представить своїх представників окупованих територій, з якими готова обговорювати законодавчі акти на виконання Мінських угод.

Консультації та співбесіди з кандидатами, які будуть представниками з української сторони під час переговорів у ТКГ, «майже завершено», повідомив Резніков.

Звісно, як і під час всіх закордонних візитів, у Берліні було порушено чимало важливих питань двосторонньої співпраці, зокрема, допомоги Україні у проведенні реформ і подоланні наслідків кризи, підтримки з боку Німеччини у час її головування в Раді ЄС у другому півріччі цього року. Нам важливо, щоб українська тематика стояла високо на порядку денному Євросоюзу попри всі виклики, з якими сам ЄС стикається. Але ж все одно, візит у Берлін української делегації є насамперед намаганням надати поштовху мирному процесові, який знову загальмував.

Ольга Танасійчук, Берлін