Олег Шамшур, Надзвичайний та Повноважний Посол України у Франції

6796

Деокупація Криму - одна з передумов відновлення системи європейської безпеки

У Франції існує розуміння того, що вирішення питання повернення Криму Україні вимагає часу, узгоджених та консолідованих дій міжнародної спільноти. І хоч для пересічного француза кримська проблематика не належить до найбільш актуальних питань, в експертних колах, на державному рівні це питання обговорюється постійно. Увага та позиція Франції щодо Криму, його незаконної окупації Росією залежить від дій, які чинить Україна для привернення та утримання цієї уваги на Заході. Про це та інші питання, що стосуються Кримського півострова, становища кримських татар, протидії беззаконням з боку Росії, в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу розповів Надзвичайний та Повноважний Посол України у Франції Олег Шамшур.

ДИСКУСІЯ ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ЧИ НЕДОЦІЛЬНІСТЬ САНКЦІЙ ПРОТИ РОСІЇ - БЕЗПРЕДМЕТНА

- Пане Посол, в інформаційному полі Франції, зокрема в бізнес-колах, час від часу порушується питання недоцільності та неефективності санкцій, вжитих проти Росії через анексію Криму. Натомість офіційна позиція країни лишається незмінною - поки продовжується анексія, доти діють санкції. Розкажіть, будь ласка, яка зараз ситуація по цьому питанню. Які тенденції відслідковуються, окрім офіційної позиції?

- Французька позиція щодо дій Росії в Криму, так само як позиція міжнародного співтовариства в цілому, абсолютно однозначна: Париж категорично засуджує порушення територіальної цілісності України і вимагає її відновлення. Незмінною є позиція і щодо санкцій - вони мають бути збережені до повного відновлення територіальної цілісності України. У червні Франція підтримала рішення ЄС про продовження на наступні 12 місяців, до 23 червня 2019 року, санкцій проти РФ, запроваджених у зв'язку з незаконною анексією Автономної республіки Крим та міста Севастополь. У липні Франція підтримала рішення про введення санкцій для шести російських компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту.

Дійсно, певні французькі компанії намагаються продовжувати свою діяльність на Кримському півострові, шукають шляхи, як обійти існуючі європейські санкції. Зі свого боку, ми пильно відстежуємо такі випадки та оперативно реагуємо. Виявлені факти офіційними дипломатичними каналами доводяться до МЗС Франції з вимогою вжити заходів до компаній, які своїми діями фактично порушують міжнародне законодавство у частині рішень та директив Ради ЄС, якими накладені санкції на РФ та Криму в результаті незаконної анексії останнього Росією.

Взагалі я переконаний, що дискусія про доцільність або недоцільність санкцій проти Росії є безпредметною, оскільки санкції, поряд з політико-дипломатичним тиском, є єдиним ефективним засобом в арсеналі Заходу, який він наразі готовий застосувати для протидії російській агресії проти України.

73% ФРАНЦУЗІВ НЕГАТИВНО СТАВЛЯТЬСЯ ДО НИНІШНЬОГО ПРЕЗИДЕНТА РФ

- Нещодавно депутат Європарламенту від Франції Емерік Шопрад заявив, що анексований Крим «історично є російським». Подібні заяви, зокрема від представників ультраправих сил, - не дивина, але, коли їх проголошують політики такого рівня, вже не можна обмежитися аргументацією на кшталт традиційних симпатій до Росії та всього російського у французькому суспільстві. Скажіть, будь ласка, чи змінюється ставлення до «кримського питання» та загарбницької політики Росії, зокрема серед політиків, у ЗМІ, серед пересічного населення?

- Вибори, які відбулися у Франції минулого року, залишили поза великою політикою багатьох проросійських політиків, які фактично, створювали лобістську серцевину в парламенті. Найбільша з палат парламенту (Національна Асамблея - ред.) оновилася на 70%: туди прийшло багато людей, які добре розуміють природу подій в Криму і на Донбасі, засуджують російську агресію проти України.

У своїй заяві від 30 липня МЗС Франції черговий раз підтвердило незмінність позиції Франції щодо Криму та тверду прихильність повному відновленню суверенітету і територіальної цілісності України, а також ставлення до недотримання державних кордонів України як порушення міжнародного права.

До четвертої річниці анексії Криму французьке МЗС оприлюднило офіційну заяву, в якій йдеться про невизнання Францією результатів російських президентських виборів у тимчасово окупованій АРК, висловлюється стурбованість мілітаризацією півострова та погіршенням ситуації з правами людини, особливо, що стосується кримських татар, засуджується дискримінація на основі приналежності до етнічної чи релігійної спільноти, міститься заклик до звільнення всіх осіб, затриманих з порушенням міжнародного права, а також до збереження та захисту історичної та культурної спадщини Криму.

Водночас, ультраправі та ліворадикальні сили у Франції, як і в інших європейських країнах, намагаються вести альтернативну офіційній політику, хоча підтримка їхньої відверто проросійської позиції, як з боку місцевої преси, так і в інтелектуальному та експертних колах дуже незначна.

Французькі ЗМІ переважно об'єктивно висвітлюють ситуацію на окупованому півострові, засуджують незаконну анексію Криму. Втім, це не виключає появу у маргінальних ЗМІ (найчастіше в інтернеті) тенденційних або просто брехливих матеріалів на замовлення, хоча це, скорше, поодинокі випадки. 

Щодо підтримки пересічними громадянами політики Росії, то я вже згадував, що згідно з дослідженням, проведеним агенцією Odoxa, 73% французів мають негативне ставлення до Володимира Путіна. Майже 71% французів вважає, що російський президент відіграє негативну роль на міжнародній арені, а 53% - що Росія намагалася вплинути на президентські вибори у Франції.

ВІДНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ БЕЗПЕКИ МОЖЛИВЕ ЧЕРЕЗ ДЕОКУПАЦІЮ КРИМУ

- Пане Посол, у нещодавньому інтерв'ю ви сказали, що до 2014 року Україну сприймали як країну в тіні Росії, а анексія Криму та початок війни на Донбасі змінили це ставлення. Загалом, яким бачать в країні майбутнє Криму та перспективи повернення до складу України? Це питання взагалі обговорюється?

- У Франції існує розуміння, що Росії півострів потрібен не для створення там сучасного місця відпочинку для росіян та розвитку відповідної інфраструктури. Плюс події, які спричинила за собою анексія Криму, фактично поставили хрест на розвитку сільського господарства на його території. Півострів перетворено на стратегічну військову базу та використовується він лише для посилення військової присутності у Чорноморському басейні. З огляду на це, мирне майбутнє Криму передбачає тривалий період відновлення, значних людських та фінансових ресурсів. А з приводу однозначності повернення півострову до складу України - позицію Франції було неодноразово підтверджено. Як вже зауважував, востаннє це було зроблено 30 липня, після оприлюднення Держдепартаментом США «Кримської декларації», коли МЗС Франції підкреслив тверду прихильність повному відновленню суверенітету і територіальної цілісності України, повернення до її складу Криму.

Загалом кримська проблематика для мене має персональний вимір. Коли я працював в Женеві, в нашому постпредстві при ООН та інших міжнародних організаціях, багато опікувався тим, щоб кримська та кримськотатарська тематика, зокрема проблеми, пов'язані з поверненням колишніх депортованих та їх нащадків на рідну землю,  були на порядку денному міжнародної світової спільноти. Тоді кримські татари вже як громадяни незалежної України починали про себе заявляти в різних міжнародних організаціях. Коли працював у Держкомітеті з питань національностей та міграції України, робив все можливе, щоб мобілізувати міжнародну допомогу для облаштування кримських татар. Тому для мене це не нова проблематика. Звичайно, зараз ситуація радикально інша внаслідок окупації Криму Росією, яка ганебно порушує на півострові права людини, насамперед, кримських татар та етнічних українців.

Через російську агресію система європейської безпеки не просто скомпрометована, вона зруйнована. Абсолютно необхідна передумова створення нової безпекової архітектури - деокупація Криму, припинення війни, розв'язаної Росією проти нашої держави.

- Тобто ви пов'язуєте відновлення європейської безпеки безпосередньо з деокупацією Кримського півострова?

- Безумовно. Той консенсус, який склався після Гельсінського акту щодо непорушності кордонів (1 серпня 1975 року - ред.), був зруйнований російською агресією. Ніяке відновлення європейської стабільності за умови збереження окупації Росією Криму не може навіть серйозно обговорюватися. Безумовно, «першим дзвоником» стала агресія проти Грузії.  Те, що трапилося з Кримом, з Україною, це не «дзвінок», це «набат».

У ФРАНЦІЇ ВІДСУТНІ ЮРИДИЧНІ ВАЖЕЛІ ВПЛИВУ НА ПРИВАТНИХ «КРИМСЬКИХ ВОЯЖЕРІВ»

- На початку літа інший депутат Європейського парламенту від Франції Ніколя Бе відвідував анексований півострів, де також в рамках т. зв. Ялтинського міжнародного економічного форуму закликав «поважати суверенний вибір» жителів Криму щодо «повернення території до РФ». Знаю, що посольство України у Франції уважно відстежує подібні поїздки та заяви французьких політиків. Якою була реакція цього разу?

- Так, ми знаємо про такий «політичний вояж» з відповідними заявами про «суверенний вибір», який насправді відбувався під дулами автоматів, та працюємо з французькою стороною. Всі державні інституції Франції зорієнтовані на недоречність участі у різноманітних заходах, що проходять на території АРК. Вище політичне керівництво Франції різко негативно ставиться до подібних «візитів», але констатується відсутність офіційних (юридичних) важелів впливу на тих, хто відвідує АРК із приватною метою. А вони саме так декларують свої поїздки в окупований Крим.

- Свого часу поїздка президента Парламентської асамблеї Ради Європи Педро Аграмунта до Сирії вартували йому посади. Чи вживають будь-які обмеження щодо посадовців у Франції, зокрема депутатів, які представляють країну в Європейському парламенті?

- Як я вже сказав, на відміну від сирійської поїздки Аграмунта, поїздки до окупованого Криму декларуються і мають формально статус приватних, тому у Франції відсутні юридичні чи адміністративні важелі впливу на подібних "туристів".

Маю підкреслити, що більшість французьких політиків, у тому числі парламентаріїв, свідомі природи та наслідків агресивної поведінки Росії щодо Криму та України в цілому, не поділяють поглядів та не підтримують дій окремих своїх колег, які за вказівкою своїх спонсорів нехтують загальновизнаними принципами міжнародного права і цивілізованої поведінки. Наші партнери у Франції поділяють наше обурення, викликане такими візитами. Щоразу лунають публічні заяви для того, аби було ясно, що ця згубна ініціатива виходить лише від купки ультраправих політиків і, звичайно, до неї не залучені офіційні структури.

- Чи ведете статистику, скільки французів, зокрема посадовців різного рівня,  їздили на півострів з часу анексії? Як вважаєте, за цими поїздками дійсно стоїть ідеологічний інтерес чи існують зацікавленості іншого характеру?

- По-перше, мені невідомі факти відвідання окупованого Криму французькими офіційними представниками. Звичайно, ми разом із нашими колегами в Україні намагаємось відслідковувати всі порушення, пов'язані з відвідуванням французькими громадянами окупованого Криму, та висловлюємо свою думку щодо офіційного реагування на них, включно із забороною в'їзду в Україну для порушників. Серед них наразі (з початку поточного року) в абсолютній більшості представники ультраправого руху «Національного союзу» (донедавна - «Національний фронт») з її лідером Марін Лє Пен. Згаданий вами євродепутат Ніколя Бе належить саме до цієї політичної партії. Очевидно, їхню активність на антиукраїнському напрямі стимулює й ідеологічна близькість з їхніми «хендлерами» в Росії, і більш меркантильні міркування. Про скандали щодо російського фінансування ультраправих у Франції всі, певно, знають.

У ЖОВТНІ У ФРАНЦІЇ ВІДБУДЕТСЬЯ КОНФЕРЕНЦІЯ НА ТЕМУ ДЕОКУПАЦІЇ КРИМУ І СЕВАСТОПОЛЯ

- Знаю, що посольство неодноразово проводило заходи, пов'язані з Кримом. Розкажіть, будь ласка, більш детально. Яку діяльність, окрім вже вказаної, здійснює посольство для актуалізації теми Криму, засудження його  незаконної анексії в країні?

- Кримська тематика, питання деокупації півострова, ситуація з дотримання прав людини в Криму постійно знаходиться в центрі нашої уваги, цьому присвячено багато заходів медійного та публічного характеру.

Наведу кілька прикладів останнього часу. У березні цього року, до четвертої річниці окупації Криму посольством та постійним представництвом України при ЮНЕСКО було організовано інформаційний захід, під час якого відбулася презентація генеральним директором Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельмірою Аблялімовою актуальної ситуації зі збереженням культурної спадщини в окупованому Криму. У ході заходу представникам Секретаріату ЮНЕСКО і Центру всесвітньої спадщини, Міжнародній раді з охорони пам'яток та історичних місць (ІКОМОС), постійним делегаціям при ЮНЕСКО, членам «Групи друзів України в ЮНЕСКО», а також журналістам і громадським організаціям були представлені детальні факти, що свідчать про загрозу знищення Ханського палацу, символу кримськотатарського народу, внаслідок варварських т.зв. реставраційних робіт, що проводяться окупаційною владою Криму.

У Культурно-інформаційному центрі в Парижі був показаний фільм Ксенії Жорноклей «Qirim» про традиції кримських татар. Саму ідею запрошення режисерки і показу цієї кінострічки, знятої таємно вже в окупованому Криму, запропонував ще живий тоді Василь Сліпак. Про історію і традиції кримських татар розповів викладач Національного інституту східних мов і цивілізацій Паризької Сорбони (INALCO) Ярослав Лебединський.

Важливо, що в рамках участі України в Паризькому книжковому салоні цього року відбулася презентація книги кримської журналістки, члена українського ПЕН-клубу Гюльнари Бекірової, яка також взяла участь у дискусії «Крим вчора і сьогодні» (15-19.03.18).

У контексті боротьби за звільнення українського режисера, кримчанина Олега Сенцова, в Парижі вже двічі, у лютому і липні цього року, був показаний документальний фільм «Процес» («The trial»). Показ відбувся у присутності посла з особливих доручень у справах прав людини МЗС Франції Франсуа Крокета, колишнього міністра юстиції Франції Крістіана Тобіра та міністра культури Франції Франсуаз Ніссен. Розпочався показ фільму в регіонах Франції, в чому посольству також допомагають українські активісти на місцях.

30 липня в Парижі біля будівлі мерії 4-го округу відбулася акція на підтримку Олега Сенцова за участі представників місцевої влади, депутатів, інтелектуалів, громадянського суспільства. Акція була організована за ініціативи мера Парижа Анн Ідальго, мерії 4-ого округу Парижа у співпраці з асоціацією «Les nouveaux dissidents». На будівлі мерії було вивішено портрет Олега Сенцова та проведено мітинг із вимогами негайного звільнення українського режисера, незаконно утримуваного в російській колонії.

Наразі в соціальних мережах набирає обертів акція, ініційована асоціацією «Les nouveaux dissidents», щодо написання листівок президенту Франції Еммануелю Макрону з проханням вплинути на ситуацію з Олегом Сенцовим. До акції вже приєдналися відомі письменники, громадські діячі, митці.

Ми жорстко реагуємо на випадки некоректного подання інформації про АР Крим. Мною, зокрема, були направлені відповідні звернення до керівництва низки видавництв із вимогою виправлення недостовірних фактів, оприлюднених місцевими виданнями. У січні посольство звернулося до керівництва книгарні Eyrolles у зв'язку із продажем глобусів з некоректним зображенням АР Крим. На звернення посольства книгарня повідомила про негайне вилучення продавцем вказаних глобусів з продажу. Свого часу, в результаті зусиль посольства та громади, видавництво Larousse внесло корективу соціально-економічний Атлас-2017.

Слід відзначити роботу громадських активістів та правозахисників щодо попередження, викриття та реагування на появу антиукраїнських кампаній по всій Франції. Тут варто згадати громадську акцію протесту у відповідь на візит до Криму французьких парламентаріїв та просування у Нацзборах та Сенаті резолюцій за зняття санкцій з РФ, у формі стріт-перформенсу біля Нацасамблеї Франції та станції метро Crimee (Крим) у Парижі за участі французьких акторів і українських активістів, одягнутих у морську та пляжну атрибутику, а також маски із зображенням причетних парламентаріїв. Французькі та російські ЗМІ (RFI, FranceInter, 20Minutes, L'Obs; Новая Газета) у своїх репортажах назвали цю акцію «візуалізацією справжніх мотивів поїздки французьких депутатів в окупований Крим» (Liberation), «вишуканим троллінгом, який допік Тьєррі Маріані» (RFI).

У другій половині жовтня цього року планується проведення спільного з мозковим центром Europa Nova конференції, у рамках якої обговорюватимуться і питання незаконної анексії Криму і Севастополя та їхньої деокупації. Очікується, що у заході візьмуть участь провідні французькі політики, парламентарії, науковці, представники ділових кіл та медіа.

УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА ФРАНЦІЇ АКТИВНА В ОРГАНІЗАЦІЇ АКЦІЙ ЩОДО КРИМСЬКОГО ПИТАННЯ

- Чи співпрацює посольство з українською діаспорою в країні з питань Криму? Якщо так - в чому полягає співпраця?

- Українська громада Франції була і залишається активною щодо кримського питання від початку російської агресії і окупації півострова. На українських демонстраціях у Франції поруч з українським державним прапором завжди майорить і прапор АРК.

Посольство у співпраці з громадою регулярно проводить акції для привернення уваги офіційних інституцій і широкої громадськості Франції до кримської проблематики, зокрема до порушень російськими окупантами прав кримськотатарського народу та діяльності кримських правозахисників. Наприклад, спільно з українським громадським об'єднанням Ukraine Action були організовані зустрічі з колишнім кримським заручником Кремля Геннадієм Афанасьєвим.

Ми намагаємося робити так, щоб ці події політичного спрямування мали і культурну складову. Українська громада Франції активно включилася у боротьбу за звільнення кримчанина Олега Сенцова та інших українських політв'язнів. У Культурно-інформаційному центрі посольства було презентовано книгу оповідань Олега Сенцова, які переклала французькою Ірина Дмитришин, керівниця секції україністики INALCO.

Активісти української громади Франції творчо підходять до організації своїх акцій з підтримки голодуючого Олега Сенцова: демонстрації, які зараз відбуваються регулярно у французькій столиці, включають елементи яскравого перформенсу, що дозволяє краще донести меседж до пересічних громадян Франції.

Ольга Будник, Париж.