“Законом Южаніної” євробляхерів не вгамуєш. Та й чи потрібен він їм?

Експерти переконані, держава не має йти на повідку у протестуючих автовласників, але й залишати проблему без вирішення теж не можна

За два дні до кінця чергової сесії парламенту власники автівок на єврономерах несподівано вирішили провести безстрокову акцію протесту. Вимоги – добре відомі: дозволити розмитнювати автівки, які не відповідають стандартам “Євро-5” і “припинити свавілля поліції” – позбавити її розширених повноважень стосовно автівок на єврономерах. Йдеться про постанову уряду №475, яка спрямована на боротьбу з контрабандою, в тому числі і автомобілів. Відтепер поліція зобов’язана зупиняти “євробляхи” і перевіряти за допомогою митної бази “Інспектор-2006”.

Тим часом, 13 липня парламент зробив перший крок до вирішення проблеми “євроблях” – прийняв у першому читанні закон №8487, який зменшує базову ставку акцизного податку і дозволяє ввезення вживаних автівок, що не відповідають стандартам Євро-5. Проте говорити, що проблема наявних в Україні “євроблях“ невдовзі буде вирішена – не випадає. Адже, за регламентом, податкове законодавство можна змінювати не пізніше як за півроку до початку нового бюджетного року. Тож у кращому випадку згаданий закон (який пройшов ще тільки перше читання) може бути прийнятий остаточно не раніше цієї осені, а за податковим “правилом” діяти зможе лише з 2020 року. Хоча тут є варіанти: а) між першим та другим читанням закон можуть повністю переписати, б) закон можуть відправити на доопрацювання і в) його можуть проголосувати та “ввімкнути” попри бюджетний регламент. Як розвиватиметься ситуація, поки не відомо – депутати, швиденько проголосувавши політично незручний закон, з полегшенням вирушили “на вакації”. А тим часом ситуація залишається в підвішеному стані.

Нещодавно уряд надав поліції право зупиняти автівки на єврономерах навіть якщо вони не порушили правила дорожнього руху, адже є причина – автомобіль може бути нелегально ввезений в Україну. Очевидно, що “євробляхери” настільки звикли до вседозволеності, що сприйняли це як зазіхання на власні права. А якщо бандит почепить собі на машину «євробляху» – його теж не чіпати?

Власники автівок на єврономерах заблокували проїжджу частину вулиці Грушевського, а це – також грубе порушення закону, зокрема – правил дорожнього руху. І за це поліція, схоже, не збирається їх карати. Ба більше, якщо ж вимоги “євробляхерів” не будуть задоволені, то вони пригрозили заблокувати і Бориспільську трасу.

Отже, усе на межі абсурду. По-перше, люди, які не вважали за потрібне сплачувати податки на автомобілі відповідно до українського законодавства, знайшли в ньому лазівку – купувати авто за кордоном і не розмитнювати. Тобто, вирішили, що саме вони не мають платити податки – це нехай роблять «терпіли» – власники і покупці автівок на українській реєстрації. По-друге, вони мітингують за відміну норми, яка спрямована на поліпшення системи збору податків, у незаконний спосіб – перекриваючи проїжджу частину міста, тим самим створюючи транспортний колапс. І по-третє, вони відверто шантажують чинну владу, мовляв, не виконаєте наших вимог – ми вам влаштуємо хаос на дорогах.

Може, вже настав час людей, які вважають інших за дурнів, витіснити з їх зони комфорту, тобто почати карати? Адже це прямий обов’язок поліції.

Звісно, є й інші версії конфлікту між державою та “євробляхерами” – податки на вживані автівки дійсно високі, а ціни на нові – “непідйомні” для багатьох. Ця проблема складна, адже не була б такою – уже давно б її вирішили.

Укрінформ звернувся до експертів, попросивши їх оцінити проблему, яка зараз склалась навколо “євроблях” та поділитись міркуваннями щодо можливого вирішення цієї проблеми.

Олег Назаренко, генеральний директор Всеукраїнської Асоціації автомобільних імпортерів і дилерів:

“Постанова уряду спрямована на боротьбу з контрабандою. Чим вона невгодила “євробляхерам” - незрозуміло”

В акції “євробляхерів” я деяких речей не розумію. По-перше, за даними МВС, вулицю Грушевського блокували 657 автомобілів. Два тижні тому парламент намагався вперше прийняти важливий (як на цьому тижні виявилось) для активістів законопроект №8487. Чому вони не приїхали два тижні тому – хоча б 50 машин, а не 650? Його б тоді взяли за основу, а сьогодні вже приймали б у другому читанні і в цілому. Який сенс влаштовувати безстрокову акцію за два дні до кінця сесії парламенту, знаючи, що за регламентом між першим і другим читанням має пройти мінімум два тижні? Між іншим, два тижні тому активісти називали закон 8487 поганим, а зараз вони вимагали його ухвалення. Що змінилось - незрозуміло...

По-друге, “євробляхери” вимагають скасувати постанову уряду №475. Але в ній жодного слова про автомобілі на європейській реєстрації немає, а йдеться лише про боротьбу з контрабандою. Навіщо їм вимагати її скасування? Адже скасування постанови уряду про боротьбу з контрабандою вигідне лише контрабандистам. Автомобілі на європейській реєстрації в’їхали в Україну на цілком законних підставах, їх пропустила митниця. Навіщо скасування цієї постанови “євробляхерам” – незрозуміло. Тому дуже схожа на правду версія представника уряду в парламенті, народного депутата Вадима Денисенка, який стверджує, що справжні замовники акції – крупні контрабандисти, які не хочуть, щоб уряд втручався в боротьбу з контрабандою.

По-третє, дивним видається той факт, що імена і прізвища деяких активістів, організаторів акції під парламентом, ідентичні іменам і прізвищам власників литовських фіктивних фірм. Є цікаві фірми, де автомобілів на балансі фірми, наприклад, 540, а кількість співробітників – 0. Скільки коштує замовити “автівку під ключ”? З усіма витратами – від 1000 до 1500 євро. Кому українець понесе гроші? В державну казну і отримає українські номера, чи посереднику і отримає “євробляху” з опцією перезаїзду за 200 доларів щорічно? Вибір очевидний. Але чи вигідно власникам литовських фірм зменшення вартості розмитнення? Вони ж так втратять свій бізнес. Який, між іншим, є суперприбутковим: щомісяця ввозиться по 30-40 тисяч машин, а за кожну вони отримають по 1000 євро. Отже, щомісяця вони мають 40 мільйонів євро чистого прибутку!

Вважаю, що треба дотримуватись законів. Якщо закони не подобаються, їх не треба порушувати – їх треба виконувати, і лише після того йти під Верховну Раду і вимагати їх скасування. Водночас податки треба зменшувати – адже чим нижчими вони будуть, тим менше буде спокуси користуватись незаконними схемами. Українці радше заплатять 1500 євро державі, ніж «литовським» фірмам.

Борис Кушнірук, економіст:

“Держава не має йти на поступки власникам автівок на європейській реєстрації!”

По-перше, люди, купуючи “євробляху”, свідомо йдуть на порушення митного і податкового законодавства. Таким чином ті, хто порушив законодавство, у вигідніших умовах, ніж ті, хто чесно сплачує податки. Коли законослухняний громадянин програє, це апріорі неправильно, адже це повне руйнування права і моралі. І це не лише з «євробляхами» буває. Згадаймо лише ситуацію з вкладниками Банку Михайлівський, які вимагали компенсації від держави за збанкрутілий банк, і ці вимоги врешті-решт задовольнили. Фактично, за дії вкладників, які розраховували отримати більший прибуток, розплатилася держава. Тобто, кожен з нас витяг з власних кишень гроші (адже в бюджеті нема інших коштів) і віддали їм. Те саме вимагають і “євробляхери”.

По-друге, більшість власників “євроблях” не платять податки на дохід фізичних осіб – переконаний, що більшість з них формально не має коштів на купівлю авто. Тож якщо держава не може зібрати податок в один спосіб, вона вправі обрати інший. І це є політика держави – зробити певні види імпорту дорогими. Фактично, “євробляхери” використали схему, за якою можна порушувати митне законодавство і ввозити нерозмитнені авто. Держава внаслідок такого підходу не може і зібрати податки до бюджету.

І по-третє, Україні потрібно накопичувати додану вартість в економіці, щоб отримати стабільнішу економіку. Чим більше вироблятиметься – тим більше доданої вартості отримуватиме держава. Якщо ж ми відкриємо ринок для вживаних авто, ми цим самим вб’ємо будь-яку можливість для створення попиту на продукцію вітчизняного автопрому. Хто буде інвестувати і виробляти нові авто, якщо ринок заповнений вживаними? Ніхто!

Переконаний, що держава не повинна йти на поступки тим, хто мітингує під Радою. Вони чудово знали, що обходять закон. А тепер вимагають, щоб держава дозволила вважати всіх інших дурнями. Водночас, за мітинг карати безглуздо. Але якщо політика держави лишатиметься жорсткою, це стане прецедентом – порушники закону побачать, що в такий спосіб діяти не можна. Якщо ж “євробляхери” прагнуть ввозити вживані авто, то можна ввести автомобільний збір і сплату податків залежно від віку автомобілів, як це є в Європі. Там люди оновлюють автівки через те, що податок на машину віком, умовно, понад 10 років – дуже великий. Приходить час, коли вигідніше автівку замінити. Крім того, і утилізація в Європі коштує недешево, натомість в Україні її можна лишити під парканом, сподіваючись, що держава «розбереться».

Сергій Фурса, інвестиційний банкір:

“Важко когось звинувачувати в злочині, коли ти і сам злочинець”

Чому не люблять “євробляхерів? Тому, що на дорогах вони часто поводяться, як хами. Загалом, правила дорожнього руху, як і податки, не для них. А ще «євробляхер», потрапивши в аварію, може просто встати і піти, залишивши проблему чесному водію, який і податки усі сплатив.

Чому вони протестують зараз? Тому, що влада врешті-решт вирішила навести порядок. Нарешті поєднали дві бази: поліції та митниці. Зараз ці люди, які говорять, що вони нічого не порушують, а просто “випадково” катаються на транзитних автівках, зустрілись з реальністю покарання. Вони протестують не заради того, щоб знизити податки для усіх водіїв, а вимагають задовільнити їх право порушувати і далі безкарно. Вони протестують перед кабінетами чиновників, яких звинувачують в корупції. Але важко когось звинувачувати в злочині, коли ти і сам злочинець. Євробляхери, використовуючи схему завозу нерозмитнених автівок, нічим не кращі чиновників, які цю схему покривають.

Їм треба повернутися в законну площину. Люди, які незаконно користуються автомобілем, мають сплатити усі визначені законом платежі, отримати українські номера і їздити. Такі мита, подобаються вони нам, чи ні, – встановив закон, і їх треба сплачувати. Щодо законодавства, треба його змінювати, чи ні – питання дискусійне. Але в Угоді про асоціацію між Україною та Євросоюзом визначено, що поступово буде зменшуватись податок на ввезення принаймні нових автомобілів. Але я не думаю, що треба зменшувати податки на старі автомобілі, адже навіщо нам ці “маленькі Чорнобилі” на колесах?

Олександр Карпенко, Київ