Місія на Донбасі: Габріель готовий досягти успіху?

Глава МЗС ФРН намагається форсувати врегулювання конфлікту

Перший зарубіжний візит у новому році міністр закордонних справ ФРН Зігмар Габріель здійснив до Києва. Що звичайно примітно саме собою і говорить про те, яке місце і Україна, і ситуація на Донбасі займають у зовнішній політиці Німеччини. Особисто для Габріеля це ще й певною мірою питання того, яку «спадщину» він залишить після себе як керівник німецького МЗС...

МИРОТВОРЦІ СПОТИКАННЯ

Зараз якісь зрушення у врегулюванні конфлікту на Донбасі пов'язані з перспективою введення миротворців ООН. Габріель надає їй великого значення. Він одним з перших привітав вересневу «ініціативу Путіна», який раптом заявив про готовність погодитися з тим, на чому Україна наполягала не один рік. Однак з нинішньою кремлівською постановкою питання про формат місії політик не згоден.

«Це повинна бути озброєна і потужна місія ООН, яка буде розміщена на всій окупованій території, а не нечисленна група, яка буде охороняти представників ОБСЄ і перебувати на лінії зіткнення. Ми не можемо допустити, щоб нинішня лінія зіткнення між сепаратистами та Україною перетворилася на новий кордон», – заявив Габріель у Києві після переговорів з українським колегою Павлом Клімкіним. Він зазначив, що це – спільне бачення. Ще політик сказав, що Німеччина разом з французькими партнерами та країнами-членами Радбезу ООН зробить все, щоб ввести «справжню миротворчу місію ООН» на Донбас. Саме така місія, на його переконання, є єдиною можливістю забезпечити реальне, а не на папері перемир'я.

Примітно, що розмістити миротворців німецький дипломат хотів би ще до президентських виборів у Росії. «Якщо не встановити амбітний графік, це триватиме ще довше», – вважає він.

З одного боку, це нібито пов'язано з ситуацією в Росії, з іншого – сам Габріель буде займати пост шефа німецької дипломатії, швидше за все, якраз приблизно до дня російських виборів.

Як зазначив у коментарі Укрінформу німецький політолог, керівник програм Східної Європи і Центральної Азії у Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер, складається враження, що Габріель хотів би досягти успіху у питанні розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі поки залишається главою МЗС, що він готовий зробити свій внесок. Основною метою візиту, за переконанням експерта, було просунути тему місії «блакитних касок», і в таку можливість він щиро вірить.

Вірить – не вірить, але сам Габріель, вже перебуваючи у четвер у Дніпрі, визнав, що переговори з російською стороною щодо умов розміщення місії ООН є «важкими». Цілком очевидно: щоб зрушити справу з мертвої точки і переконати Кремль у необхідності місії, якою її бачать всі інші міжнародні гравці, доведеться не тільки вести нескінченні телефонні переговори, але й особисто відправитися до Москви. Включитися у «човникову дипломатію».

Необхідність напоумити російську сторону повернути офіцерів у Спільний центр контролю і координації також була важливою темою під час київських переговорів.

Нинішня позиція РФ у цьому питанні не дає приводів для особливого оптимізму. «Сигнали, що надходять зараз з Москви, не виглядають дуже вже конструктивними: занадто мало руху, дуже критичні вислови на адресу України, позиція блокади», – каже Штефан Майстер. Досвідчений політолог не бачить якоїсь готовності російської сторони зробити внесок у деескалацію ситуації в регіоні. Експерт визнає, що Габріель, можливо, міг би зробити «якусь пропозицію», на що Путін відповів би згодою повернути офіцерів-спостерігачів.

Питання формату миротворчої місії є вкрай принциповим для Москви: вона зовсім не зацікавлена у присутності «блакитних касок» на території, якою спокійно ходять її військові. У той же час, історія з відкликанням офіцерів з СЦКК є, що дуже навіть ймовірно, нічим іншим як спробою поліпшити переговорні позиції: мовляв, відкликали у зв'язку з незтерпністю роботи в таких умовах, але можемо і повернути, якщо... А далі – готовність піти на компроміси в результаті якогось торгу.

Подібні сценарії вже не раз застосовувалися і нерідко спрацьовували. Заходу, який загалом розуміє, що стоїть за такими «реверансами», деколи просто не залишається нічого іншого, як прийняти гру під назвою «крок вперед – два назад», щоб не завести справу у глухий кут.

ТУМАННІ ПЕРСПЕКТИВИ

Дводенний візит Габріеля до України хоч і готувався досить швидко – ідея виникла напередодні католицького Різдва – надзвичайним все ж не був.

До речі, він став першим візитом закордонного політика у 2018 році і для України, що також говорить про те місце, яке Німеччина займає у зовнішньополітичних пріоритетах Києва.

Закономірним було обмінятися думками з приводу грудневого звільнення заручників, до якого Берлін доклав руку. Говорили і про чергове перемир'я. Їх, перемир'їв, на жаль, було вже чимало, але, незважаючи на оголошений режим припинення вогню, на фронті продовжують гинути люди. Всю трагічну статистику міністр Клімкін представив гостю.

Крім політичних переговорів у столиці, політики мали б побувати у прифронтовому Маріуполі. На жаль, втрутилася погода і густий туман не дозволив дістатися до місця. Вийде чи ні здійснити поїздку пізніше цього місяця, як домовилися дипломати, невідомо. Думається, у Габріеля і так є досить чітке уявлення про події, а пряме, без перекладача, спілкування з Павлом Клімкіним дозволило отримати повну картину сьогоднішнього стану речей.

Зігмара Габріеля в Україні, та й у нього на батьківщині нерідко зараховують до тих, хто «розуміє Путіна». І це дійсно так: німецький міністр і російський президент не раз зустрічалися, у тому числі в конфіденційній обстановці, не раз у присутності відомого друга глави РФ, екс-канцлера Герхарда Шредера. Відомо, що Габріель є одним з лобістів проекту «Північний потік» і прихильником поетапного зняття антиросійських санкцій.

У той же час міністр закордонних справ ФРН добре розуміє, що війна на Донбасі – це ніяка не громадянська війна і не просто конфлікт між Росією та Україною, а небезпечний прецедент для Європи і всього світу. І він ставить під удар принцип поваги кордонів і виконання міждержавних договорів, який ще не так давно здавався непорушним.

Сам Габріель заявив, що своїм візитом хотів «показати людям в Україні: ми не кидаємо вас, для нас цей конфлікт не є ні замороженим, ні забутим, а дуже актуальним і пожежонебезпечним».

Він дійсно має для Німеччини та її головного дипломата пріоритетне значення. Саме в ньому, на відміну від інших конфліктів у світі, Німеччина відіграє центральну роль як парламентер і серйозно заангажована як актор, який може впливати на ситуацію.

...Яким би не був результат коаліційних переговорів, попередній етап яких розпочнеться найближчої неділі, новий уряд з'явиться у Німеччині в кращому разі до весни. І чи увійде до його складу глава МЗС ФРН Зігмар Габриль – питання відкрите. Поки що віце-канцлера навіть не включили до складу групи перемовників, причому – члени його партії, яку він очолював ще рік тому. Важко сказати, чи стане хоч якийсь успіх у врегулюванні російсько-українського конфлікту бонусом для політика, але, у будь-якому випадку, – це йому зарахується. Нехай навіть у моральному плані.

Ольга Танасійчук, Берлин.