Навіщо Нідерланди Путіну на Новий рік «подаруночок» обіцяли, але не дали

Обставини навколо несправджених обіцянок опублікувати списки винуватців збиття рейсу МН-17 вказують, що за ними стояли шантаж і тиск. Але це нічого не змінює

Список тих, хто був причетний до збиття рейсу МН-17 анонімні голландці обіцяли опублікувати, ще вчора, 1 січня 2018 року, але його до вечора так ніде ніхто і не побачив. Сьогодні, 2 січня, у перший робочий день нового року, ситуація з обіцянками один в один повторилася з самого ранку. І тоді ж стало очевидно: якщо і сьогодні не опублікують, то це не просто так, це не через якісь «технічні проблеми» і вимоги голландського закону тут ні до чого.

А під вечір - сталося: Нідерланди уже голосом офіційного представника прокуратури Вім де Брана заявляють про те, що списки російських військових злочинців-виконавців і їхнього різнокаліберного злочинного начальства публікувати взагалі не будуть. Шкода. Так хотілося порівняти їх з тими переліками, які нарахували кілька журналістських і експертних груп, Bellingcat, зокрема, що працювали з відкритими джерелами і оприлюднили свої версії ще позаминулого року. Просто хотілося порівняти, щоби пересвідчитись у потузі сучасних засобів медійного розслідування – соціальних мереж, сервісів геолокації, супутникового фото тощо.

Зафіксуємо (для порядку) і той факт, що голландці не вдалися до жодних пояснень: ні з приводу появи чуток, ні про те, чому саме вони в решті решт передумали.

Здається, що з переліченого можна і треба зробити певні висновки.

Увесь цей час – два дні на початку року, а може і дещо раніше – йшла залаштункова торгівля і чинився тиск. Про що торгувалися і хто тиснув – питання риторичні, але з тих, відповіді на які все ж таки треба озвучити в явному вигляді. Торгувалася і тиснула Росія, по дипломатичних каналах наполягала на тому, щоби жодного прізвища у відкритий доступ не просочилося.

Чим Росія погрожувала, або як задобрювала – більш складні запитання, відповідей на які наразі немає, але це зовсім не означає, що цих відповідей не буде ніколи. Навіть навпаки, а затримка з публікацією може лише посилити удар.

Несподівана поява чуток не коли-небудь, а на Новорічні свята (!), не виключено, пов’язана з тим, що і на Росію тиснули, добиваючись від неї якихось поступок. Яких саме і чого в результаті досягли – ми теж поки що не знаємо.

120 осіб, які анонсувалися у списку, це не все дрібнота на рівні виконавців і тих, хто забезпечував логістику «Бука». І російський генерал-полковник Ніколай Ткачов далеко не найвищий за посадою його фігурант. Йдеться, можна не сумніватися, і про тих, хто вище – і в генеральному штабі РФ, і в міністерстві оборони, а може, і в Кремлі – теж. Тобто, рівень – найвищий, включно з Шойгу і Путіним. Звідки така переконаність? А задля дрібноти і навіть заради якогось Ткачова ніхто б так не старався.

Головне в тому, що інформацію про такі речі «закрити» назавжди не можна в принципі. Як не реально навіки приховати, з якого дива відстала і голодна КНДР протягом якогось року і потенціал ядерний в сотні зарядів накопичила, і засоби доставки – міжконтинентальні ракети десятками набудувала. З тактичних міркувань про джерела такого «великого стрибка» зараз не кажуть. Але це, повторимо, тактика. А стратегія полягає в тому, що за все це – за тероризм власний і за підтримку світового тероризму, за намагання за будь-яку ціні порушити світовий баланс - за все це Кремлю доведеться платити дуже дорого. Нам просто доведеться трохи ще почекати, але навряд чи довго.

Ігор Петрук, Київ