Марк Фейгін, адвокат
На суді у справі Умерова захист приготував масу сюрпризів для обвинувачення
- Тут теж багато цікавого. Зараз слідство у нас представляє слідчий ФСБ Володимир Шевченко. Цікава особистість. У ФСБ Криму він курирує кримських татар. При цьому він сидить і працює у тому самому кабінеті, що й раніше, коли працював в СБУ. Це я просто нагадую, які кадри працювали в цій організації до 2014 року, і який спадок тепер доводиться долати. Але розвивати цю тему не буду, це не моя справа. Моя справа у тому, що слідчий Шевченко – особа, яка, згідно з матеріалами слідства, виявила у висловлюваннях Ільмі Умерова замах на порушення територіальної цілісності РФ, відповідно до статті 280 КК. Ще більш цікавою є ситуація з головуючим у цьому суді (Андрій Кулишов, - ред.). Це у минулому громадянин України. Але найдивовижніше, є дані, що він і на сьогоднішній день – громадянин України. А також і громадянин Росії. Розумієте, неможливо і незаконно, щоб ця людина була головою в Сімферопольському районному суді, де розглядається справа Умерова. Тобто, незважаючи на усі хитрощі та відмовки, можна сказати, що суддя не має відповідних повноважень (з точки зору українського та міжнародного законодавства кримський суд незаконний, але з урахуванням представлених фактів він незаконний навіть за російськими законами, - ред.). Ми почекаємо вичерпних пояснень щодо цього. Якщо ж їх не буде, то ми дамо відвід судді.
ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ІНСТИТУТУ РЕПУТАЦІЇ
- Новина останніх днів – громадським захисником Ільмі Умерова буде легендарний дисидент і правозахисник Олександр Подрабінек. Ви вже якось розглядали питання співпраці з ним?
- Так, звичайно. Ми з Олександром старі, добрі знайомі. Перш за все, хочу нагадати, що «громадський захисник» – це така буденна назва даної функції. Відповідно до статті 49, коректно це називається «інші особи», які можуть приймати участь у захисті. Але це може бути тільки одна людина. Ми розглядали варіанти, кого обрати для цієї ролі. Можна було взяти «громадським захисником» дочку Ільмі Умерова – Айше. Але ми вирішили, що правильніше буде запропонувати це Подрабінеку.
- Чому?
- Це дуже відома, дуже авторитетна людина, що має бездоганну репутацію. І, до речі, має саме безпосереднє відношення до традицій захисту прав кримських татар. Знаєте, хто був організатором першої демонстрації на Червоній площі у 1988 році, з якої почався процес реальної емансипації кримських татар? Ви здогадуєтеся – це був Подрабінек. Він здавна дружить з Мустафою Джемільовим. Тому його поява на нашому процесі абсолютно закономірна. Нагадаю, що рік тому Подрабінек писав відкритого листа Поклонській з вимогою відновити права кримських татар.
Також він вимагав виконати рішення Міжнародного суду ООН в Гаазі про відновлення Меджлісу кримських татар. Упевнений, що поява такої фігури, як Подрабінек додасть додаткову динаміку нашому процесу, збільшить увагу до нього.
У російських ЗМІ на тему кримських татар накладено табу. Причому йдеться і про так звані «ліберальні», «опозиційні» ЗМІ
- Наскільки це важливо?
- Дуже важливо. І це стосується не лише справи Ільмі Умерова. Не раз говорив і зараз нагадую, що в російських ЗМІ на тему кримських татар накладено табу. Причому йдеться не тільки про державні та провладні медіа, але й про так звані «ліберальні», «опозиційні». Вони теж слідують загальній установці затушовувати кримсько-татарську порядок. Він може десь з'явитися, але ні в якому разі не повинен ставати мейнстрімом. У цих умовах поява такої поважної людини, як Подрабінек, додає уваги.
КОМАНДА ЗАХИСТУ – ОПТИМАЛЬНИЙ СКЛАД
- Днями відбулася помітна подія. Олександр Подрабінек пішов з Радіо Свобода, з яким він давно співпрацював. Причиною стало те, що його попросили в одній з програм прибрати фрагмент з відео «приморських партизанів». Короткий епізод давався Подрабінеком для ілюстрації. Але це могло стати приводом для чіпляння Роскомнагляду – «заклик до екстремізму». Подрабінек проявив зверхпринциповість і пішов з медіа, який давав йому якусь стабільність у житті та велику аудиторію. Як ви до цього ставитеся?
- Дуже важливо, що в Росії залишаються такі люди, як Подрабінек. Якщо припинити мати таку різку, категоричну позицію, як у нього, то взагалі розпливаються всі поняття й позиції. Пам'ятаєте одну з попередніх передач Подрабінека на «Свободі». Він в ній розповідав про засилля кадебістів, у тому числі, в старому НТВ і в нинішній «Новій газеті». Знаю, що така принциповість не подобається дуже багатьом. Але по-іншому не можна. Подрабінек нагадує, що не можна бігати туди-сюди, не можна бути і тут, і там. Потрібно чітко визначитися, особливо у таких напружених ситуаціях, як сьогодні, зі своїм вибором. І дотримуватися його.
- При цьому, якщо говорити про даний конкретний випадок, то можна зрозуміти і шефів російської редакції Радіо Свобода.
- Звичайно, можна. Але у тому-то і суть принциповості Подрабінека, що проявляється ним щодо усіх приводів. Редакційні резони не повинні впливати і не впливають на нього. Він просто пішов. Радіо Свобода – удачі в його діяльності. Подрабінеку – в його. Вони розійшлися в різні боки...
А тепер про принциповість на іншому прикладі. У Ільмі Умерова, скажімо так, не дуже міцне здоров'я. Порок серця, була непроста операція, стоїть кардіостимулятор, є інші хвороби. З таким набором можна було встати на коліна – вибачте, мовляв, пожалійте. І така тактика, не виключено, призвела до сприятливого результату. Але Умеров, як один з лідерів кримськотатарського народу, не може на це йти. Коли безслідно зникають люди, коли його народ відчуває такий тиск в Криму. Він з ризиком для здоров'я і життя наполягає на обраній лінії захисту.
- Скажіть, будь ласка, кілька слів щодо ваших колег у справі Умерова – про кримсько-татарських адвокатів.
- Захист по цій справі вели і ведуть відомі кримські адвокати Едем Семедляєв і Еміль Курбедінов, наші друзі. Вони постійно мешкають у Криму, вони досконально знають усі місцеві тонкощі – і це дуже важливо. Поєднання їхньої роботи й зусиль московських адвокатів (ще раз нагадую, що у цій справі до зміни статусу встиг попрацювати Микола Полозов), у наявній ситуації найбільш оптимально.
Олег Кудрін, Рига.
Фото: Даніїл Шамкін, Павло Багмут, Олена Худякова, Укрінформ.