Відносини Україна-НАТО визначає формула "все, крім членства" - експерт
Сучасні відносини між НАТО і Україною можна охарактеризувати формулою "все, крім членства", що й було підтверджено під час саміту Альянсу у Варшаві.
Про це у вівторок під час "круглого столу" в Укрінформі заявив Віталій Мартинюк - аналітик українського Інституту стратегічних досліджень.
"Ті, хто чекав від Варшави чергового підтвердження, що Україна стане членом НАТО, напевно, розчаровані. Але саме у Варшаві Україна отримала безпрецедентний рівень підтримки, в тому числі у реформуванні безпекового сектору та в реалізації оборонних програм. Тож на сьогодні стан співпраці між Україною і НАТО можна визначити як "усе, крім членства", - зауважив експерт.
Він висловив переконання, що ані країни НАТО, ані Україна не хотіли б у сучасних умовах конкретизувати питання щодо можливості членства України в НАТО. За його словами, сама Україна на нормативно-правовому рівні не заявляла, що її метою є повноправле членство в НАТО. "В цих реаліях нам і варто дивитися на євроатлантичну інтеграцію України", - додав представник Інституту стратегічних досліджень.
Він зауважив, що у цьому контексті вагомою складовою двосторонніх відносин між Україною і НАТО є питання невійськової співпраці - реформування системи правосуддя, розвиток громадянського суспільства, економічні реформи, енергетична безпека тощо. Якщо у деклараціях Варшавського саміту питома вага таких "невійськових" питань становить близько 10 відсотків, то у підсумковому документі Комісії Україна-НАТО частка таких питань збільшується вже до 40 відсотків.
"Таку саму пропорцію має Річна національна програма, яка є головним документом, що визначає головні напрямки співпраці України з НАТО", - сказав Мартинюк.
Він додав: "Нинішній рівень підтримки суспільством членства України в НАТО пояснюється війною, яку Росія де-факто веде проти України, і природним бажанням людей почуватися у більшій безпеці. Але уявімо, що завтра війна завершиться. Ймовірно, рівень громадської підтримки щодо цієї ідеї також буде іншим".