Артем Семеніхін, новий мер Конотопа
Якщо буде саботаж, я готовий до розпуску міськради
- Певною мірою, так. Жителі міста дослухаються до того, що говорить людина у військовій формі. Хоча, насамперед, те, що віддали голоси за свободівців, націоналістів і, зокрема, за мене особисто, можна вважати певним протестом. Людей "дістало" те, як із ними поводилася колишня влада, а ще - брехня, намагання прикрити за словами про "майдан" свої оборудки. Я це відчуваю, і саме загострене почуття справедливості спонукало мене до участі у виборах. Урвався терпець. В Україні треба міняти наскрізь прогнилу систему управління, і ми почнемо з Конотопа.
Що стосується передвиборної агітації, бруду було багато, насамперед з боку колишніх "регіоналів", колишніх мерів. Але громада виявилася мудрішою і підтримала нашу команду. Це при тому, що грошей на вибори ми витратили не так і багато. Левова частка - близько 90 тисяч гривень - пішла на пальне, ще до 15 тисяч - на агітаційні матеріали. У порівнянні з тим ресурсом, який був у головних, як вони себе вважали, претендентів на посаду мера з числа представників колишньої влади, це було небагато, але наша команда брала організованістю, згуртованістю, що й дало результат.
- У Конотопі вже проведено першу сесію міськради, де ви прийняли присягу. Чи є серед депутатського корпусу та більшість, на яку можете спиратися у своїй роботі, а у виконкомі - своя команда?
- Коли мене запитували, якими будуть мої перші кроки на посаді, я відповідав: одне з першорядних завдань - люстрація всього управлінського апарату: у галузі ЖКГ, освіти, спорту і так далі. Необхідно навести лад із комунальним майном міста, за відкритим конкурсом набрати нових, молодих, національно-свідомих спеціалістів на виконавчі посади, тих, хто не має досвіду роботи з колишньою владою.
У міськраді, звичайно, в першу чергу розраховую на своїх побратимів-"свободівців": їх там більшість. Сподіваюся, що пліч-о-пліч з нами працюватимуть і представники інших демократичних сил. Якщо готові брати участь "Самопоміч", "УКРОП" або інші політсили, ми не проти. Єдине, з ким точно не будемо взаємодіяти, - це з регіоналами, у які б партії вони сьогодні себе не рядили. У депутатському корпусі є ті, хто роками паразитував на місті, і зараз сподівається на продовження своєї корупційної місії. Відразу скажу - не вийде. У разі, якщо буде саботаж з їхнього боку, коли не будуть ухвалюватися потрібні місту рішення, я готовий до розпуску міськради. Нехай у цьому випадку громада вирішує, хто і які люди мають представляти їхні інтереси.
- З перших днів перебування на своїй посаді ви встигли і нелегальні ігрові автомати в одному з головних торгових центрів ліквідувати, і публічно висловити недовіру місцевому начальнику СБУ, і портрет Порошенка на фото Бандери у своєму кабінеті поміняти. Це таким чином ви себе "розкручуєте" у кріслі мера, чи на те є усвідомлена необхідність?
- Зміна портретів - це мої особисті переконання. Начальнику СБУ я справді не довіряю і не бажаю з ним працювати. А приклад із діяльністю підпільного ігрового залу свідчить, як тут у нас працювала влада, правоохоронці. Невже не знали про його існування? Це ще раз говорить про те, наскільки серйозних змін потребує Конотоп.
- Але це, так би мовити, видимі сторони вашої роботи. А як щодо таких сфер життєдіяльності міста, як економіка, житлово-комунальне господарство? Коли можна буде чекати результатів роботи у цих галузях, і чи вистачить у 33-річного мера досвіду і знань, аби місцеві мешканці побачили зміни і там?
- Якщо в сенсі освіти, то так. Думаю, вистачить. Досвіду, сподіваюся, набуду. Освіти у мене дві: технічна та економічна. Перша - технік-механік, друга - фінансовий аналітик. Досвіду роботи у владі не отримав, це для мене все нове, але труднощі для того й існують, щоби їх долати.
Зараз не треба бути великим фахівцем, аби побачити, що у місті практично немає підприємств, які би працювали і міцно стояли на ногах. Працює тільки Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" і поршневий завод ТОВ "Мотордеталь-Конотоп", який належить, до речі, росіянам. Є ще одне підприємство - газодобувної галузі, - але там зарплату не платять по два місяці. Оце і вся міська промисловість.
І мені, чесно кажучи, не зрозуміло, як при відсутності бюджетоутворюючих підприємств ми наповнюватимемо місцеву казну і забезпечуватимемо життєдіяльність нашої громади. Це питання щодо децентралізації, яку "Свобода", виступаючи за надання більших повноважень громадам, загалом підтримує, але не зовсім у такому вигляді, як її нам пропонує Київ.
- І що ж ви плануєте у цій ситуації робити?
- Намагатимемося заощаджувати гроші і заробляти, створюючи наново комунальні підприємства, які були знищені на догоду колишнім чиновникам. А саме - КП з благоустрою, прибирання міста та вивезення побутових відходів. Замість них з'явилися приватні, яких ще й субсидували з міського бюджету. Будемо поступово відмовлятися від їхніх послуг. Звичайно, розраховуємо і на інвесторів, переконуватимемо їх, що Конотоп - це місто, у яке можна заходити і працювати. Також сподіваємося, що у нас не перевелися благодійники, меценати.
- Ваше життя пов'язане як з Конотопом, так і з Києвом...
- У Конотопі я народився, закінчив тут школу, індустріально-педагогічний технікум. Але з 2002 по 2011 рік жив виключно у столиці, де займався підприємницькою діяльністю. Створював, так би мовити, фінансовий фундамент для політичної діяльності. Спонукала мене до цього робота у виборчому штабі партії "Наша Україна", де у 2002 році я був керівником відділу роботи зі ЗМІ. Тоді зрозумів: якщо хочеш іти в політику, не маючи під собою фундаменту, то у тебе 99% шансів стати політичною повією і тільки 1% - залишитися нормальною, порядною людиною, яка буде робити те, що їй каже серце, душа і свідомість.
- А чи не закидали вам, що нинішня посада - це продовження підприємництва у стінах міськради?
- На мене було багато бруду вилито, хай це залишиться на совісті тих, хто таке робив. Я не скаржуся на відсутність коштів, і, як переконаний ідейник, ніколи не буду брати участь у брудних, а тим більше, злочинних схемах. Це означатиме кінець моїй політичній кар'єрі, а вона ж тільки починається.
Довідково. Артем Семеніхін народився 9 квітня 1982 року в м.Конотоп, Сумської області в сім'ї вчителя. Член Всеукраїнського об'єднання "Свобода". У 1999 році закінчив Конотопську ЗОШ №12. У 2003 році - Конотопський індустріально-педагогічний технікум за спеціальністю "технік-механік", у 2009-му - Київський національний торгово-економічний університет за спеціальністю "фінансовий аналітик". З 2006-го по 2014 р. - приватний підприємець. Учасник Революції гідності 2013-2014 р.
З 2014 року - військовослужбовець Збройних Сил України, бойовий офіцер. Учасник бойових дій за незалежність та територіальну цілісність України під час антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях.
Засновник "Конотопської сотні Самооборони". Батько двох дітей.
Сергій Ханін, Суми.
Фото: facebook.com/artem.semenihin