Геннадій Зубко, віце-прем'єр-міністр України
Німецький бізнес готовий інвестувати в Україну, але вичікує зручного моменту
Ми спостерігаємо велику активність німецького бізнесу, який чітко уявляє собі, як відбудовувалась Східна Німеччина, що потрібно було робити, щоб підняти її до рівня європейської держави. Бізнесу, який в напрямку енергоефективності проводив ті ж заходи - скорочення споживання природного газу, перехід на альтернативні джерела.
Німеччина - ключовий партнер. По-перше, з точки зору політичної підтримки, просування Мінського процесу. І водночас, німецький уряд дуже серйозно допомагає нам у підготовці законопроектів, нормативних актів. Зараз ось ми співпрацюємо з Міністерством навколишнього середовища та енергетики ФРН з питання моделі і створення фонду енергоефективності. Вона вже практично готова на вихід, але треба ще серйозно відпрацювати пов'язану з цим законодавчу базу, яка буде ключовим моментом з точки зору мотивації українців інвестувати в енергоефективність.
- Німців...
- Українців, в першу чергу.... З іншого боку, цей інструмент дає чітке розуміння німецькому бізнесу і будь-якому іншому про те, що інвестиції можуть бути повернуті не тільки з прибутком, а й дуже швидко.
- У яких сферах? Назвіть зразкові двосторонні проекти.
- По-перше, крім співпраці зі створення Фонду енергоефективності, німецький уряд через банк KfW, який вже працює в Україні, надаво незв'язаний кредит у 500 млн євро. З них 300 млн спрямовані на оновлення інфраструктури, систем життєзабезпечення і на підтримку взагалі енергетичної системи України.
Друге, що сталося прямо на форумі: ми отримали проект Меморандуму про долучення до Лейпцігської хартії, де ми можемо українські міста підключити до мережі міст, як німецьких, так і інших. Це одне з підтверджень того, що Німеччина побачила в Україні партнера, з яким можна працювати.
- Коли може відбутися підписання документа про приєднання нас до "Лейпцігській хартії сталого європейського міста"? (з проектом можна ознайомитися тут).
- Власне рамкова угода, я думаю, буде підписана до кінця року. Але потрібна буде ще ратифікація парламентом. Ми розраховуємо, що вийдемо на ратифікацію у першому кварталі.
Ми повинні сформувати ту інфраструктуру міст, яка працює у Німеччині
Але вже саме підписання дасть серйозний сигнал того, щоб німецькі міста могли безпосередньо співпрацювати з українськими і разом розробляти маршрутну карту сталого розвитку. Це те, чого сьогодні так не вистачає Україні, тому що ми, провівши реформу децентралізації, сформувавши громади, передавши бюджетний ресурс (зараз у парламенті буде очікувати розгляду блок земельних питань), повинні сформувати ту інфраструктуру міст, яка працює в Німеччині.
- Давайте зупинимося трохи докладніше на кредиті німецького уряду в 500 млн євро, з яких 300 млн повинні піти на інфраструктурні проекти. Ажде ці гроші поки що не працюють?
- З 500 млн 200 млн вже працюють. Вони вже в бюджеті України і використовуються на ті програми, які затверджені урядом.
Решта 300 млн вже є в банку, де відбирають проекти, які ми передали від уряду, від обладміністрацій Харківської, Запорізької, Дніпропетровської, Луганської та Донецької областей. Є конкретний список проектів, які вже мають ТЕО. Ми зараз очікуємо підтвердження від банку KfW. Ми чекаємо групу консультантів у листопаді. Вони остаточно відберуть проекти. Процес непростий, довгий, але, враховуючи дефіцит бюджетних грошей, нам доведеться йти цим шляхом. Це буде позитивний сигнал для інших.
- Що ми пропонуємо? І чи проводитимуться тендери на виконання робіт?
- Ми зробили пропозиції на 245 млн євро. Понад 100 проектів. Консультанти за липень-серпень вже проїхали по регіонах, попередньо відібрали проекти. Зараз перевіряють ТЕО. І будуть визначатися остаточно. А хто буде виконувати роботи, буде вирішуватися на тендерній основі, коли будуть відбиратися комунальні підприємства разом з банком.
- Хто виступає партнером банку з нашого боку?
- Це буде 4-стороння угода. KfW буде безпосередньо працювати з комунальним підприємством, контролером буде Мінфін і Мінрегіонального розвитку.
- Які умови надання кредиту. І чи ставлять німці якісь умови? Наприклад, використовувати тільки їхню техніку або матеріали?
- Це дійсно незв'язаний кредит. Банк працює як комерційна установа. За рахунок держпідтримки німецького уряду. Тому, якщо визначено, що слід провести реконструкцію комунального підприємства, яке буде залучатися обладнання, які виконавці - це буде рішення підприємства в рамках ТЕО, яке затверджене банком.
Кредит видається строком на 15 років з 5-річними канікулами виплат за відсотками по тілу кредиту. Близько 4% річних. Це кредит, який вже ратифікований парламентом.
- А що стосується гуманітарної допомоги, так званих «будиночків Меркель», як німецька сторона перевіряють те використання їхньої допомоги?
- Я повинен сказати, що на сьогоднішній день ті гроші, які йдуть від уряду ФРН як гуманітарна допомога, вони залучаються тільки під виконання німецькими компаніями. Наприклад, компанія GIZ, яка, використовуючи ті гроші або товари, які виділені як гуманітарна допомога, безпосередньо працює з тими, кому їх треба передати. З переселенцями, наприклад, у тих містечках, які побудовані в Харкові, Рівному і Дніпропетровську.
- Ви відчуваєте, що німецькі ділові кола вірять у незворотність наших реформ?
Німецький бізнес зацікавлений в інвестиціях в Україні, очікуючи найкращого моменту
- За виступами і за аналітикою, з того, як німецький бізнес розбирається в ситуації в Україні, чітко видно, що він зацікавлений і лише чекає кращого моменту для інвестицій. З точки зору конкретних кроків, то той же проект меморандуму про включення українських міст у мережу міст, з якими пов'язані німецькі, означає, що є оцінка проведення реформи децентралізації. І на сьогодні Мінекономіки розуміє, що українські міста, отримавши повноваження, додаткові бюджетні кошти, можливість самим формувати бюджет на наступні роки, додаткові владні повноваження, можуть вже дійсно вести діалог з німецькими містами.
Як сказав на конференції держсекретар Федерального міністерства економіки і енергетики Матіас Махніг, для того, щоб відродити економіку, слід відродити, перш за все, інфраструктуру. Ця та сама кровоносна система, по якій рухаються гроші.
- Ви кілька разів згадували децентралізацію. Створюється враження, що процес дещо застопорився. Як просувається реформа у цій сфері?
- Навпаки. Чому ми не хочемо під час місцевих виборів говорити про реформу, яка триває? Тому що вона має конкретний результат. 159 територіальних громад пішли на вибори і 25 жовтня отримали свої органи самоврядування. Це буде для нас тим прикладом, коли ми запропонуємо їм, в тому числі, долучитися до меморандуму Лейпцігській хартії, до можливостей ЄС з інституційної підтримки цих громад, за підтримки держбюджету в 2016 році саме цих об'єднаних територіальних громад. Ми перейшли від просто прийняття законів до конкретної імплементації на місцях. Вже треба їхати в регіони, дивитися, хто об'єднався, що там відбувається, яким чином йде робота.
Сьогодні дуже важлива ця реформа, і важливо не виводити її на спекуляції політичного рівня. Ми бачимо, що було перед голосуванням Конституції в першому читанні, і під час політичної боротьби, коли деякі політсили просто не пускали об'єднані територіальні громади на вибори. Я думаю, це час простих справ, а не просто гучних слів.
У податковій політиці український і німецький бізнес очікують простоти та прозорості адміністрування
- Геннадію Григоровичу, можете прокоментувати погрозу Міжнародного валютного фонду, яка пролунала недавно щодо того, що він може призупинити програму фінансування України, якщо парламентський комітет з питань податкової та митної політики внесе до Верховної Ради свій проект податкової реформи?
- Я скажу, чого чекає український бізнес і німецький у питанні податків: простоти адміністрування. І це, можливо, найважливіше питання, яке ми повинні розглядати. Не те, скільки відсотків треба заплатити за доходом на прибуток або ПДВ, або навіть ЄСВ (єдиний соціальний внесок). Хоча ЄСВ, ми розуміємо, треба знижувати для того, щоб вивести з тіні заробітні плати. Нам треба зробити простим нарахування податків і, найголовніше, захистити від фіскальних органів простих підприємців, які сьогодні платять податки. Тому основне питання до податкової реформи, який ми повинні сьогодні вирішувати - це просте, прозоре адміністрування податків.
Ольга Танасійчук, Берлін