Коментар ДП "МПІУ" щодо дослідження ІМІ «Внутрішнє іномовлення України. На кого мовлять державні телеканали "Дім" і "FREEДОМ"»

На сайті "Інституту масової інформації" (ІМІ) опубліковано дослідження "Внутрішнє іномовлення України. На кого мовлять державні телеканали "Дім" і "FREEДОМ", автор — медіаексперт ІМІ Олександр Рубан (Внутрішнє іномовлення України. На кого мовлять державні телеканали “Дім” і "FREEДОМ" | Інститут масової інформації), а також новину про це дослідження "Телеканали іномовлення працюють на внутрішню аудиторію — аналітика ІМІ" (https://imi.org.ua/news/telekanaly-inomovlennya-pratsyuyut-na-vnutrishnyu-audytoriyu-analityka-imi-i57430). На нашу думку, ці матеріали містять низку тез та висновків щодо діяльності державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України", які не відповідають дійсності, у публікаціях присутня неповна, неточна або ж неправдива інформація, часто подана відокремлено від контексту. Це вводить в оману громадськість, зокрема формує неправдиве розуміння структури, задач, механізмів і результатів роботи ДП "МПІУ", і зрештою може завдати шкоди ідеї інституту українського державного іномовлення як одного з інструментів інформаційного суверенітету, суб’єктності та стійкості країни у світовому медіапросторі.

Цим коментарем ми прагнемо донести громадськості, міжнародним партнерам та медіа аргументовану позицію ДП "МПІУ" щодо ключових висновків та окремих тез дослідження ІМІ, які, на нашу думку, не відповідають дійсності; спростувати неправдиву інформацію і надати більш повні й точні відомості про діяльність українського державного іномовлення, зокрема телеканалів "Дім" та FREEДОМ; продемонструвати нашу прихильність принципам відкритого діалогу з суспільством та експертною спільнотою.

Задля уникнення непорозумінь, хочемо окремо наголосити, що ми цілком розуміємо і підтримуємо важливість інститутів громадського контролю за подіями та явищами, пов’язаними з медіапростором, дотриманням норм законодавства, використанням коштів державного бюджету та інші прояви громадянського активізму щодо державного сектору. Ми жодним чином не піддаємо сумнівам право ІМІ проводити моніторингові дослідження медіаконтенту, оцінювати його якість і надавати консультації, а також підтримуємо мету, якою ІМІ керується у своїй діяльності, та цінності, які він декларує, зокрема — якість і відповідальність.

Переконані, наш коментар сприятиме зусиллям ІМІ "до формування обізнаної, вдумливої та здатної до критичного мислення аудиторії", якісному зворотному зв’язку та зміцненню стандартів і принципів роботи, задекларованих у Редакційній політиці ІМІ, зокрема щодо поширення достовірної, точної, повної інформації, неупередженості та збалансованості матеріалів, відокремлення фактів від коментарів.

З огляду на аргументи, викладені нижче, звертаємось до Інституту масової інформації з проханням уточнити та/або спростувати висновки, факти, твердження, тези і припущення, які містяться у дослідженні й, на нашу думку, не відповідають дійсності; оприлюднити інформацію про методологію дослідження; надати роз’яснення щодо причин відсутності від ІМІ чи О. Рубана запиту до ДП "МПІУ" на отримання інформації, яка, на думку автора, залишається невідомою громадськості; логіки використаних у дослідженні порівнянь; виявлених, на нашу думку, ознак різних маніпулятивних технік і прийомів знецінення, негативного стилістичного маркування, фрагментарного використання відкритих даних та їхнього необґрунтованого масштабування й узагальнення без урахування контексту та з ігноруванням усього масиву доступних даних щодо діяльності українського державного іномовлення, які суперечать висновкам автора, або оголошення цих даних несуттєвими чи неправдивими etc.

1. У дослідженні ІМІ можемо виокремити кілька, на нашу думку, невідповідних об’єктивним даним тез, з яких можуть випливати хибні висновки про результати роботи телеканалів "Дім" і FREEДОМ, зокрема про те, що вони нібито суперечать українському законодавству та євроінтеграційним завданням України, є неефективними та що ці канали намарно фінансуються коштом державного бюджету України. Такі тези системно присутні в тексті дослідження, його назві, авторському врізі, а також у новині ІМІ.

По-перше, О. Рубан неодноразово наголошує, що канали "Дім" та FREEДОМ працюють на внутрішню аудиторію. Цей, на жаль, ключовий для дослідження ІМІ меседж про роботу іномовлення в риторичній формі закладено вже у назві "ВНУТРІШНЄ ІНОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ. НА КОГО МОВЛЯТЬ ДЕРЖАВНІ ТЕЛЕКАНАЛИ "ДІМ" І "FREEДОМ", а в заголовку відповідної новини він міститься вже у форматі імперативу "ТЕЛЕКАНАЛИ ІНОМОВЛЕННЯ ПРАЦЮЮТЬ НА ВНУТРІШНЮ АУДИТОРІЮ — АНАЛІТИКА ІМІ".

Такий підхід видається класичним прикладом маніпуляції за допомогою заголовку, коли імперативно задекларований "потрібний" меседж задає модальну рамку сприйняття подальшого тексту. У нашому випадку можемо припустити, що дослідження ІМІ адресоване насамперед медіаспільноті та інституціям, які працюють зі сферою медіа. Відповідно, аудиторія дослідження за замовчуванням володіє загальною інформацією про те, що ключові цільові аудиторії іномовлення перебувають за межами України, а також про території, на які за законом можуть мовити канали ДП "МПІУ". Таким чином, заголовки, в яких ствердно сказано про "внутрішнє іномовлення" та "внутрішню аудиторію" і які фактично приписують нашій діяльності невідповідність меті та задачам іномовлення, ще до ознайомлення з текстом можуть сформувати в аудиторії упереджене ставлення до об’єкта дослідження (у нашому випадку — до ДП "МПІУ"). Зрештою, і текст дослідження, і його висновки збігаються із заголовком, бо також орієнтовані на доведення хибної тези про роботу телеканалів "Дім" та FREEДОМ для внутрішньої аудиторії, при цьому автор, на жаль, часто наводить неповні дані або дані поза контекстом, необхідним для їхнього об’єктивного сприйняття.

На думку ДП "МПІУ", теза про "внутрішнє іномовлення" не відповідає дійсності. Вона суперечить об’єктивним фактам і даним, навіть тим, які наводить О. Рубан. Наприклад, у дослідженні є дані про покриття каналу FREEДОМ (інформація доступна на сайті мовника), зокрема про мовлення через супутник, присутність у національних мережах кабельних операторів 44 країн, а також на міжнародних ОТТ-платформах, які доступні глядачам по всьому світу. На нашу думку, висновок про "внутрішнє іномовлення", якого дійшов автор, з огляду на ці дані виглядає нелогічним, ба більше — вони його спростовують.

Окремо можемо додати інформацію, яку вже неодноразово повідомляли: після початку повномасштабного вторгнення ДП "МПІУ" отримало високий органічний запит від провайдерів з різних країн на український телеканал саме російською мовою, який би оперативно доносив правдиву інформацію про ситуацію в Україні. На тлі неспровокованої агресивної війни Росії проти України багато країн почали більш системно протидіяти російській пропаганді, зокрема забороняти російські пропагандистські телеканали. Водночас аудиторія цих каналів, часто уражена російською пропагандою, залишається і потребує контенту. Інформаційний контент російською мовою, але з українськими наративами та порядком денним, пропонує для 280-мільйонної російськомовної аудиторії світу канал FREEДОМ. У 2022 році кількість супутників, через які мовить канал, зросла з двох до шести, до того ж навесні 2022 року чотири супутники: Azerspace 2/Intelsat 38 (45.1°E), Hellas Sat 3 (39.0°E), BulgariaSat 1 (1.9°E), Thor 5 (0.8°W) запропонували увімкнути нас безкоштовно, щоб підтримати Україну. У 2023 році телеканал іномовлення України присутній у понад 700 національних кабельних, DTH-, IPTV-мережах 44 країн світу, 20 з яких додались після повномасштабного вторгнення РФ. У 2023 році ДП "МПІУ" розширило присутність каналу FREEДОМ в Португалії, країнах Балтії, Норвегії, Данії, Болгарії, Грузії, Німеччині, Польщі, Словаччині, Чехії.

По-друге, у дослідженні обстоюється думка про те, що ситуація з державним іномовленням "суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України", зокрема викладеним у Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи "Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною" від 5 жовтня 2005 року. На жаль, автор говорить про іномовлення у загальному контексті державних ЗМІ, ігноруючи при цьому сутнісну відмінність іномовлення — орієнтованість на зовнішню аудиторію, тоді як у резолюції ПАРЄ йшлося насамперед про систему державних телерадіокомпаній, які зараз представлені родиною брендів АТ "НСТУ", щодо успішності реформи якого існує консенсус серед європейських і українських інституцій, та про інші медіа для внутрішньої аудиторії.

Хочемо зауважити, що медіаспільнота, представники органів влади, народні депутати, представники міжнародних організацій, громадські активісти неодноразово дискутували питання функціонування іномовлення у форматі державної інституції. Результати цих дискусій знайшли своє відображеннє у законі "Про систему іномовлення України", підзаконних актах, статутних документах ДП "МПІУ", численних новинах, публікаціях, матеріалах публічних заходів etc. В межах даного коментаря ми не наводимо їх докладно, лише зауважимо, що наразі експертний діалог зосереджений переважно на дискусіях щодо моделей розвитку іномовлення, розширення мовних версій (на сьогодні у ДП "МПІУ" є майданчики українською, російською, англійською, арабською та іспанською мовами), доцільності іномовлення російською мовою, можливостей для запуску телеканалу англійською мовою та інших робочих моментах.

Такий діалог демонструє, що ДП "МПІУ" є живою структурою, відкритою до обґрунтованих змін і трансформацій, які зміцнюють інформаційну стійкість України. Водночас ніхто не ставить під сумнів саму ідею інституту іномовлення як інструменту поширення українських наративів й утвердження медійної суб’єктності Української держави у світовому соціальному, культурному та інформаційному просторі; популяризації України як органічної складової європейської цивілізації, знайомства з українською багатонаціональною ідентичністю та культурною самобутністю; захисту інформаційного суверенітету країни та системного руйнування антиукраїнських міфів російської пропаганди; об’єктивного та оперативного донесення правди про війну Росії проти України до іноземної аудиторії. Неодноразово були названі й обґрунтовані аргументи за і проти державного формату системи іномовлення в Україні, зокрема з урахуванням відповідних практик країн розвинутих демократій. Наразі існує розуміння, чому такий формат може бути прийнятним, чому іномовлення не становить небезпеки для свободи слова та демократії всередині країни та потребує державної підтримки та фінансування.

Відтак, ми не дискутуватимемо в цьому коментарі питання державного статусу іномовлення, лише звертаємо увагу на неповноту хронології, наведеної автором на підтвердження тези про посилення владою державних ЗМІ, та уточнюємо її (хронологію). У дослідженні сказано: "Відповідно до резолюції ПАРЄ 2005 року, Україна зобовʼязана перетворити державні телерадіокомпанії на канали суспільного мовлення […] У квітні 2015 року […] відбулося підписання пакету змін до Закону “Про Суспільне телебачення та радіомовлення України”. В результаті реформи Перший національний офіційно став телеканалом “UΛ:Перший” […] До 2019 року під контролем влади залишалися поодинокі медіа, серед яких парламентський канал “Рада” та іномовлення. У 2020-му замість роздержавлення влада почала посилювати позиції іномовлення".

У цій хронології відсутня інформація про те, що закон "Про систему іномовлення України" також було ухвалено в 2015 році. За цим законом до системи іномовлення увійшли ДП "МПІУ" та Національна інформаційна агенція "Укрінформ". За роки роботи з 2015 до 2020-го тодішній менеджмент ДП "МПІУ" дійшов висновку щодо необхідності збільшення кількості телеканалів та створення каналу російською мовою. До прикладу, чинна на той час директорка ДП "МПІУ" Людмила Березовська на зустрічі у серпні 2019 року розповідала про плани розвитку ДП "МПІУ" і пояснювала потребу у 100-відсотково російськомовному телеканалі необхідністю протидії російській пропаганді та висловлювала надію, що Верховна Рада нового скликання (тоді проходила виборча кампанія до нинішнього складу парламенту) внесе потрібні зміни до закону і створить два телеканали.

На нашу думку, додана інформація є суттєвою для дослідження ІМІ, оскільки показує загальний контекст, внутрішню логіку і спадковість процесів розвитку та посилення іномовлення, тоді як подана без цієї інформації фраза "у 2020-му… влада почала…" може створити в аудиторії хибне враження про те, що зі зміною політичного керівництва країни у форматі іномовлення нібито розпочались процеси, які не були об’єктивно мотивовані.

По-третє, у дослідженні присутні меседжі про нібито неефективність роботи іномовлення, з яких випливає авторське припущення про недоцільність його фінансування коштом державного бюджету. Цитата: "Російськомовний FreeДом навряд чи серйозно впливає на суспільну думку росіян, але представлений на всіх можливих майданчиках усередині України. “Дім” виготовляє здебільшого українськомовний розважальний контент. Тому ці державні й, відповідно, лояльні до влади телеканали якщо і мають вплив на аудиторію, то на внутрішню українську. Така ситуація викликає сумніви щодо доцільності витрачання на них коштів платників податків".

У першу чергу, хочемо зазначити, що для обґрунтування цих меседжів використано, на наш погляд, некоректні порівняння та аналогії, неповні й нерелевантні дані. Наприклад, автор наводить статистику зі звіту BIG DATA UA щодо перегляду через IPTV- і OTT-сервіси в Україні. На її основі О. Рубан робить припущення щодо перегляду в мережах кабельних операторів та через супутник і зауважує, що "канал ("Дім", — ред.) точно не є гігантом українського телеринку". Автор ігнорує той факт, що іномовлення не орієнтується на внутрішній телеринок. Ми, зі свого боку, вважаємо порівняння телеканалів "Дім" та FREEДОМ із загальноукраїнськими телеканалами некоректним. В Україні каналу FREEДОМ в кабельних мережах немає, телеканал "Дім" є лише там, де це дозволено законом, на даний момент — в окремих районах Донецької області. Трансляцію через IPTV- і OTT-сервіси закон не забороняє, водночас на частині ОТТ-платформ перегляд каналу FREEДОМ в Україні заблоковано.

До даних щодо переглядів на YouTube (і відкритих, і тих, які публікує ДП "МПІУ") автор також звертається вибірково, акцентуючи увагу на тому, що підтверджує загальні висновки дослідження. Наприклад, дані про 72% переглядів контенту каналу "Дім" з України для експерта ІМІ — достатня підстава для твердження про вплив на внутрішню аудиторію, а дані про понад 60% переглядів YouTube-каналів FREEДОМ та FREEДОМ.LIVE з Росії — недостатня, щоб говорити, що канал має запит в російської аудиторії. При цьому в дослідженні ІМІ взагалі не вказано, що 90% переглядів YouTube-каналів FREEДОМ та FREEДОМ.LIVE становлять перегляди з-за кордону: крім Росії це Казахстан, Узбекистан, Білорусь, країни Балтії, Німеччина та ін. Приміром, у жовтні-листопаді до топкраїн за переглядами вперше потрапив Ізраїль. Так само відсутні в дослідженні ІМІ середньозважені показники перегляду за-за кордону контенту під брендом FREEДОМ на YouTube-каналах ДП "МПІУ" та медіагруп-партнерів — це 78%, або дані про перелік міст, в яких відсоток перегляду FREEДОМ найвищий і в якому практично немає українських міст. Наприклад, у листопаді в цьому переліку лише три українські міста: Київ —12 місце, Дніпро — 40, Одеса — 41. Топ-10 міст виглядає так: Москва, Краснодар, Санкт-Петербург, Ростов-на-Дону, Єкатеринбург, Нижній Новгород, Іркутськ, Новосибірськ, Самара, Челябінськ. Така статистика, якби вона була використана у дослідженні, на наш погляд, спростовує відразу кілька хибних тез експерта ІМІ, які можуть знецінювати результати роботи іномовлення. Наводимо кілька таких тез: "українські медіа показують своїй аудиторії, тобто внутрішній українській, російськомовний контент FreeДом"; "хоча керівники ДП МПІУ та телеканалу і стверджують, що більшість споживачів контенту FreeДом — росіяни, немає досить ґрунтовних досліджень, що доводили б такі заяви"; "…українську аудиторію телеканал “годує” порядком денним країни-агресорки, висвітленим її мовою".

Також, на нашу думку, маніпулятивним є використання автором даних російської соціології щодо зростання ворожого ставлення росіян до українців за останні два роки як аргументу на підтвердження тези про "неефективність" каналу FREEДОМ. "Навіть якщо припустити, що телеканал має широку аудиторію в Росії, сумнівним залишиться його вплив на ситуацію в цій країні, на свідомість та громадянську позицію її громадян. Неважко переконатися, що правда жодним чином не впливає на агресивно налаштованих росіян", — йдеться в дослідженні. Ми погоджуємось, що впливати на аудиторію, яка постійно перебуває під впливом потужної російської пропаганди, складно, але складність задачі не означає, що її не потрібно виконувати. Тим більше, що запит на інформацію про війну Росії проти України в російськомовної аудиторії є, і це не лише мешканці РФ. На наш погляд, цей запит має задовольняти зокрема український телеканал російською мовою, який доносить правдиву інформацію з україноцентричних позицій, інакше наша країна буде в ситуації, коли про нас говоритимуть без нас.

Ми переконані, що автор дослідження ІМІ не гірше за нас розуміє, що російська пропаганда сторіччями працювала на повне заперечення України і продовжить це робити надалі, та яким ресурсом вона володіє. Ми цілком свідомі, що іномовлення — лише один із інструментів медійної суб’єктності України. Менше з тим, в умовах, коли Росія постійно трансформує і посилює свою антиукраїнську пропаганду в світі, знецінювати інститут українського іномовлення та висловлювати сумніви в доцільності його фінансування, на нашу думку, непродуктивно. Сподіваємось, наш коментар надасть ІМІ необхідні роз’яснення та усуне це непорозуміння.

Також загальною тезою у дослідженні ІМІ є припущення автора про те, що "телеканали українського іномовлення […] можуть бути використані для впливу на внутрішню аудиторію, наприклад на користь владі під час виборів". Таке припущення не відповідає дійсності. Ми вже неодноразово повідомляли, що іномовлення не орієнтується на внутрішню аудиторію. В ефірі телеканалів "Дім" та FREEДОМ ми не вказуємо політичну приналежність тих чи інших політиків, оскільки для наших глядачів усі вони — представники держави Україна, а не різних політичних сил всередині держави.

2. Також просимо ІМІ оприлюднити інформацію щодо того, якою саме методологією послуговувався автор дослідження, яким був його предмет, інструменти, методи аналізу. В матеріалах ІМІ зазначено, що всі дослідження мають міцну методологічну базу і всі методології оприлюднені на сайті організації. На жаль, ми не знайшли посилання на методологію в тексті дослідження, тому просимо його додати. Можливо, таке уточнення дозволить нам краще зрозуміти, як автор дійшов висновків про "внутрішнє іномовлення" та його неефективність.

3. Одним із прийомів аналізу ефективності телеканалів "Дім" і FREEДОМ у дослідженні ІМІ є порівняння зокрема з приватними українськими телеканалами та телеканалами з родини Суспільного мовника. На нашу думку, такі порівняння не зовсім коректні, оскільки ігнорують сутнісну характеристику іномовлення — роботу на зовнішню аудиторію. Водночас, за всієї різниці задач, аудиторій, території мовлення тощо, у іномовлення та Суспільного мовника є спільна технічна характеристика — фінансування коштом державного бюджету України. Напевно, з цього погляду ДП "МПІУ" та АТ "НСТУ" можна порівнювати.

Тому надалі в коментарі ми також використовуватимемо порівняння майданчиків ДП "МПІУ" з відповідними майданчиками Суспільного мовника. Але зробимо уточнення, важливе для розуміння фінансових ресурсів, якими можуть розпоряджатися ці дві організації: ДП "МПІУ" фінансується з бюджету і практично не залучає фінансову допомогу зовнішніх донорів, оскільки допомога через систему грантів першочергово надається проєктам, що реалізуються всередині країни, а у сфері медіа — не належать до державного сектору. АТ "НСТУ", окрім бюджетного фінансування, широко залучає допомогу донорів. Ми не володіємо інформацією щодо розміру грантової допомоги Суспільному в поточному році, проте, як випливає зі Звіту АТ "НСТУ", у 2022 році вона становила близько 12,9 млн дол. США (бюджети вказуються на весь термін реалізації проєктів на основі підписаних угод). Ця сума фактично дорівнює річному фінансуванню ДП "МПІУ" (за винятком коштів, спрямованих на фінансування інформаційного марафону та на фінансування проєктів-переможців мистецького конкурсу з виробництва серіалів та фільмів сучасної тематики).

4. Автор дослідження кілька разів наголошує, що ДП "МПІУ" нібито не оприлюднює дані щодо переглядів каналів "Дім" та FREEДОМ на будь-яких платформах, крім YouTube, через що немає достатньої інформації для аналізу їхньої популярності, а також мовлення всередині країни або за кордоном. У контексті дослідження подібні твердження можуть бути сприйняті як такі, що підтверджують непрозорість ДП "МПІУ", що не відповідає дійсності.

Водночас нелогічним для нас видається той факт, що відчуваючи "неповноту даних", ані ІМІ, ані О. Рубан не звернулись до ДП "МПІУ" з жодним запитом, щоб отримати такі дані або пояснення щодо їхньої відсутності. Тому надаємо цю інформацію з власної ініціативи.

ДП "МПІУ" не здійснює вимірювання переглядів телеканалів "Дім" та FREEДОМ ані всередині країни, ані за кордоном у цифровому, аналоговому телебаченні, кабельних мережах та на супутнику з кількох причин. Підприємство не орієнтується на внутрішню аудиторію, тому трансляцій каналів всередині країни практично немає, за винятком дозволених законом, але вони несуттєві. Відповідно, телеканалів ДП "МПІУ" немає в піплметричній панелі. Щодо вивчення показників переглядів за кордоном — це дороговартісні дослідження, фінансування яких не передбачене поточним бюджетом ДП "МПІУ".

Саме тому ми орієнтуємось на показники в діджитал, бо інструменти їхнього аналізу або безкоштовні, або відносно недорогі й можуть надати розуміння щодо наших переглядів за багатьма параметрами. Тут ми послуговуємося аналітичними інструментами самих діджитал-платформ, а також авторитетних незалежних інструментів, зокрема Google Analytic, YouTube Studio, Meta Business Suite, аналітичними даними Sab.Box (Genesis) та ін.

Якщо в експертної спільноти є сумніви щодо об’єктивності та достовірності тих висновків, які ми робимо на основі даних щодо переглядів у діджитал, ми завжди готові надати вихідні дані чи необхідні коментарі до них. На нашу думку, це допоможе уникнути фрагментарності та однобічності у висвітленні роботи ДП "МПІУ" та зміцнить довіру до нашої інституції.

Водночас ми розуміємо потребу в більш повному вивченні присутності каналів українського державного іномовлення у світовому медіапросторі, тому плануємо досягнути домовленостей з донорськими організаціями щодо фінансування відповідних досліджень.

5. Зауважимо, що в дослідженні відсутня повна інформація про медіабренди, які є частиною ДП "МПІУ". На сьогодні їх шість: україномовний телеканал "Дім", російськомовний телеканал FREEДОМ, YouTube-канали англійською, арабською та іспанською мовами UATV English, UATV Arabic, UATV Español та англомовна діджитал-платформа The Gaze.

Ми розуміємо, що об’єктом дослідження ІМІ були саме ефірні канали, проте без загальної згадки про решту брендів в аудиторії може виникнути хибне розуміння пріоритетів та структури іномовлення, а також розміру його фінансування. Тому вважаємо пропущену інформацію суттєвою і просимо додати її, що зробить дослідження більш повним та коректним.

6. На жаль, у дослідженні бракує деякої фактологічної інформації, є низка неточностей та хибних тверджень щодо програмної концепції, контенту, переглядів та інших сторін роботи ДП "МПІУ". Не заперечуємо, що частина інформації, дійсно, попередньо нами не оприлюднювалась. Оскільки до публікації дослідження ані ІМІ, ані автор не звертались до ДП "МПІУ" з відповідними запитами, наводимо нижче уточнення, доповнення та роз’яснення, які, на нашу думку, сприятимуть більш чіткому розумінню діяльності іномовлення.

  • У дослідженні сказано: "Телеканал “Дом” з’явився у 2020 році. Передбачалося, що він транслюватиметься на тимчасово окуповані території України. У березні 2023 року Нацрада ухвалила рішення про переоформлення ліцензії телеканалу “Дом”. Після цього телеканал змінив логотип на “Дім” і переглянув концепцію мовлення. Тепер це канал, у якому переважає розважальний контент". Звертаємо увагу, що з початку повномасштабного вторгнення канал "Дім" транслював марафон "Єдині новини", а з 12 вересня 2022 року розпочав мовлення в оновленому форматі. Відтоді в ефірі каналу виходить контент, орієнтований на підтримку українських біженців за кордоном та внутрішньо переміщених осіб, і ми б так однозначно не називали його розважальним, хіба що під "розважальним" автор має на увазі будь-який не новинний контент. Логотип телеканал дійсно змінив у березні 2023 року, що було пов’язано з тривалістю юридичних процедур.

  • У дослідженні наведено аналітику щодо YouTube-каналу "Дім" з презентації ДП "МПІУ" за жовтень, згідно з якою 72,5% аудиторії — це Україна, Польща — 4,2%, Росія — 3,9%, Німеччина — 3,6% та Італія — 2%. Так, на сьогодні в діджитал більшість переглядів, дійсно, з України, проте частка переглядів з-за кордону за рік зросла з 10% до майже 30%.

  • Уточнюємо інформацію щодо планів міжнародної дистрибуції телеканалу "Дім" у 2024 році, яку директорка ДП МПІУ Юлія Островська надала на засіданні профільного комітету Верховної Ради. Оскільки початкова концепція телеканалу передбачала мовлення на окремі території України, частина закупленого у 2020-2021 рр. контенту мала обмеження щодо трансляції за кордон. У 2022-2023 рр. це певною мірою загальмувало розвиток міжнародної мережі дистрибуції "Дому" (втім, запуск та розвиток майданчиків каналу "Дім" в діджитал показав, що запит на нього є в аудиторії з різних країн). У 2024 році дія цих обмежень завершується, і в планах ДП "МПІУ" — активний розвиток міжнародної мережі каналу "Дім", насамперед у тих країнах, де є значна спільнота українських біженців і відповідний запит на наш канал.

  • Далі автор дослідження подає кількість підписників та статистику переглядів на діджитал-платформах "Дому". Побіжно О. Рубан зауважує, що окремі відео отримують мільйони переглядів, проте короткий опис майже кожного проєкту телеканалу завершує авторським резюме про "лише кілька десятків тисяч або кілька тисяч переглядів", що очевидно має демонструвати невисоку популярність телеканалу. Дійсно, у нас є відео з різною кількістю переглядів, як і в усіх мовників. І все ж, щоб мати метрики для порівняння, наведемо кілька прикладів з YouTube-каналів Суспільного мовника, з яким нас порівнював О. Рубан. YouTube-канал "Дім" (фактично розвивається з вересня 2022 року): 161 тис. підписників, 77,5 млн переглядів. YouTube-канал "Суспільне. Культура" (дата заснування 31 травня 2018 р.): 95 тис. підписників, 17,3 млн переглядів. YouTube-канал "Суспільне. Крим" (дата заснування 18 березня 2014 р.): 4,3 тис. підписників, 1,3 млн переглядів. Або візьмемо приклад з окремим програмним продуктом. У грудні на YouTube-каналі "Суспільне. Культура" відбулась прем’єра гумористичного серіалу "Карлос в Україні" (12 серій по 30 хвилин, переможець мистецького конкурсу ФОП Торжевський Н.В.), створеного за фінансової підтримки Європейського Союзу, за повної донорської підтримки Transtele — Canal France International. Перший епізод переглянули майже 70 тисяч разів, решта серій поки що отримали по кілька тисяч переглядів кожна, тобто загалом серіал вартістю 4 620 000 грн зібрав близько 115 тис. переглядів, що не є аж надто високим показником, проте жодним чином не викликає сумнівів у потрібності такого контенту. Тож, вважаємо висновки експерта ІМІ щодо невисокої популярності "Дому" як мінімум передчасними.

  • Опис експертом ІМІ проєкту "Тихий вечір з Оленою Кравець", по-перше, містить знецінювальні фрази, на кшталт, "це чергова спроба українського телебачення відтворити формат late night show" або "шоу мало чим відрізняється від іншого подібного розважального контенту". Хочемо зауважити, що жанрів телевізійного продукту взагалі не надто багато, а його унікальність насамперед залежить від того, як творча команда будь-якого проєкту зможе переосмислити відомий формат. По-друге, опис О. Рубана демонструє лише побіжне знайомство експерта ІМІ з досліджуваним об’єктом. У ньому сказано: "Гостями програми переважно є блогери, музиканти та військові. Водночас, передбачалося, що також запрошуватимуть топових політиків, державних службовців та представників критичної інфраструктури". Тож, повідомляємо, що гостями проєкту були: міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук, міністр освіти Оксен Лісовий, директор компанії YASNO Сергій Коваленко, чинний на той час міністр оборони України Олексій Резніков, голова Миколаївської ОВА Віталій Кім та інші топові політики та посадовці.

  • У подібному форматі подано інформацію і про інші проєкти "Дому", при цьому акцентується той факт, що найчастіше до назв проєктів прив’язані гіперпосилання на випуски з невеликою кількістю переглядів. Наприклад, проєкт "Я не забуду" має посилання на випуск, в якого 4,6 тис. переглядів, тоді як поруч є випуск цього ж проєкту з понад 500 тис. переглядів. Хоча оцінювати такі проєкти як "Дочекаюсь" чи "Я не забуду", що розповідають дуже щемні історії, в кількості переглядів непросто, але маємо зауважити, вони знаходять відгук в аудиторії, а добірки ключових моментів набирають високі перегляди на різних майданчиках телеканалу "Дім" у соціальних мережах. Окремо відзначимо тональність автора в описі "Я не забуду": "Черговий проєкт у форматі інтерв’ю в студії […] непублічні українці розповідають свої, пов’язані з війною, історії […] Програму дивляться кілька тисяч людей", — сказано в дослідженні. На нашу думку, означення "черговий" щодо тих надзвичайно важких, та попри увесь біль життєствердних історій, які канал "Дім" документує у проєкті "Я не забуду", просто недоречна.

  • Автор звертає увагу на тематику сюжетів "Ранок Вдома" і показники, які проєкт збирає на власному YouTube-каналі: "Шоу складається з інтерв’ю з гостями та сюжетів на різноманітні теми: історія України, література, кулінарія та інші. Відео здебільшого набирає декілька десятків або сотень переглядів, іноді декілька тисяч". Хочемо додати, що ключовими темами для "Ранку Вдома" є історії українців за кордоном, питання психологічної підтримки, висвітлення благодійних та волонтерських ініціатив, розповідь про адаптацію внутрішньо переміщених осіб до життя у нових громадах. Звертаємо на це увагу, оскільки дана інформація важлива в контексті загальної місії каналу "Дім" та розуміння соціальної, а не розважальної спрямованості його контенту. Щодо показників переглядів, зрозуміло, ми працюємо над тим, щоб вони були вищими. Проте знову візьмемо для порівняння YouTube-прояви проєкту "Перше шоу" Суспільного мовника, з яким нас часто порівнюють. Свого каналу в "Першого шоу" немає, але окремі сюжети вдалося знайти на YouTube-каналі "Суспільне. Країна" (3 тис. підписників, 460 тис. переглядів), де раніше публікувались сюжети “Ранку на Суспільному”, та на особистих сторінках ведучих: у більшості відео "Першого шоу" немає навіть кількох сотень переглядів. YouTube-канал "Ранок Вдома" — 16 тис. підписників, 8,8 млн. переглядів.

  • Підсумовуючи свої розвідки щодо каналу "Дім", автор дослідження робить висновок: “Дім” виготовляє розважальний, культурно-просвітницький і соціальний контент, який навряд чи виконує завдання з просування українського інформаційного порядку денного. З практичного погляду цей канал не має жодного стосунку до іномовлення. Як зазначає керівництво платформи, телеканал орієнтується на ВПО та людей, які виїхали за кордон. Однак контент “Дому” переважно не має специфічного змісту і видається таким, що спрямований на загальнонаціональну аудиторію". По-перше, завдання іномовлення полягають у просуванні не лише інформаційного порядку денного, про що є детальна інформація в законі Україні, статуті ДП "МПІУ" та наших численних публікаціях. По-друге, "Дім" має достатньо контенту, присвяченого саме біженцям та ВПО: це і окремі програмні лінійки, як "Дочекаюсь", і спеціальні тематичні рубрики, які щодня виходять в ефірі "Ранку Вдома". По-третє, ми неодноразово пояснювали, що канал "Дім" — це не тематичний канал виключно про переселенців та біженців. Ми постійно тримаємо їхню проблематику в фокусі уваги, і свою задачу канал бачить в тому, щоб вони відчували увагу країни і потрібність країні, в нашому випадку через аудіовізуальний контент. З іншого боку, важливо, щоб українці за кордоном не втрачали зв’язок із домом, не капсулювались у мігрантському сьогоденні. Тому логічно, що в "Дому" є контент, цікавий широкій аудиторії.

  • Щодо каналу FREEДОМ уточнимо, що він не присутній в українських кабельних мережах, а також перегляд каналу з території України заблокований у частини ОТТ-платформ.

  • Автор зазначає, що "наразі неможливо визначити, де саме канал дивляться більше: в Україні чи за кордоном". Ми не погоджуємось з таким твердженням. По-перше, наведені вище дані щодо переглядів у YouTube говорять про те, що основний споживач каналу перебуває за кордоном. По-друге, присутність у понад 700 національних кабельних, DTH- та IPTV-мережах у 44 країнах світу, а також на десяти міжнародних ОТТ-платформах, які доступні глядачам по всьому світу, інформація про що розміщена на сайті телеканалу, на нашу думку, також свідчить про перегляди не з України.

  • Щодо кількості переглядів контенту під брендом FREEДОМ на різних діджитал-майданчиках, незрозумілою є "викривальна" стилістика автора про сумарні перегляди та знецінювальна характеристика — "лише 1,9 млрд" щодо показників на власних майданчиках ДП "МПІУ": "Тим часом ДП МПІУ звітує про 8,9 млрд переглядів (за підсумками листопада це вже 9,6 млрд, — ДП "МПІУ") контенту FreeДом на діджитал-майданчиках. Виявляється, ця цифра є сумою даних партнерів — медіагруп “1+1 media”, “Starlight Media” та “Inter Media Group”, які на своїх сторінках у соцмережах також поширюють продукцію FreeДом. Тобто 7 млрд переглядів для контенту державного каналу іномовлення зібрали майданчики українських приватних медіагруп, і лише 1,9 млрд переглядів у соцмережах — власне досягнення FreeДом", — пише експерт ІМІ. Звертаємо увагу, що в кожній нашій комунікації щодо показників переглядів у діджитал, ДП "МПІУ" обов’язково зазначає, де саме йдеться про сумарні показники всіх майданчиків, де про їхні середньозважені показники, де про наші майданчики. Щодо оцінки 1,9 млрд — багато це чи мало — звичайно, завжди прагнемо більшого, але з тим же YouTube-каналом Суспільного мовника (беремо саме YouTube, бо тут дані відкриті для всіх): "Суспільне. Новини": 586 тис. підписників, 285 млн переглядів; FREEДОМ: 990 тис. підписників, 686 млн переглядів; FREEДOM. LIVE: 712 тис. підписників, 346 млн переглядів.

  • Також хибним є переконання автора дослідження в тому, що оскільки контент каналу FREEДОМ транслюють на своїх майданчиках українські медіагрупи, які разом з ДП "МПІУ" є виробниками цього контенту, то вони транслюють його для внутрішньої аудиторії. Вище ми наводили середньозважений показник іноземної аудиторії для цих YouTube-каналів — наразі це 78%. Також щомісяця ми публікуємо інформацію щодо переглядів FREEДОМ у діджитал, де є відсоток переглядів з Росії та з-за кордону по кожному майданчику окремо. Ба більше, ДП "МПІУ" неодноразово заявляло, що готове безкоштовно надавати контент FREEДОМ YouTube-каналам для поширення на цільові аудиторії, якщо ці канали відповідатимуть вимогам, головна з яких — перевага в структурі аудиторії користувачів не з України. До речі, переважання аудиторії з України було причиною того, що ДП "МПІУ" не стало надавати контент FREEДОМ "24 каналу".

  • Далі автор дослідження подає опис контенту каналу FREEДОМ в тій же стилістиці, що й каналу "Дім": кілька речень, які завершуються фразою про невисокі перегляди. На жаль, відео у сотні тисяч та мільйони переглядів дослідник не фіксує. Тому зауважимо, що запитаним у іноземної аудиторії контентом є інформація про перебіг подій на фронті, інформація щодо російських мобілізованих та військовополонених, новини про порушення прав людини в РФ, звернення і заяви президента України, до того ж у цього відео, як правило, найвищий відсоток переглядів не з України, іноді він може становити 98-99 %.

  • Навіть якщо якийсь контент, як-от "Давайте проверим" і видається автору таким, що міг би "мати попит серед росіян", то О. Рубан відразу повторює свій, на нашу думку, штучно сконструйований меседж про те, що FREEДОМ мовить на внутрішню аудиторію.

  • Також не бачимо нічого дивного в тому факті, що "майже всі репортажі FreeДом — це матеріали з лінії фронту та прифронтових територій". Адже на сьогодні головна задача каналу — доносити до російськомовної аудиторії за кордоном правду про війну Росії проти України, спростовувати фейки російської пропаганди. Без живих репортажів з фронту досягти цього було б складно.

  • Незрозумілим є закид, що програму "Фронт News" "створюють українці та розповідають про війну в Україні, що відбивається в емоційному поданні сюжетів. Через це виникають сумніви в тому, що такий продукт знайде свого глядача серед росіян", — зазначається в дослідженні. На нашу думку, це твердження суперечить попередньому твердженню самого автора, який на кілька абзаців раніше висловлював занепокоєння, що FREEДОМ показує російських політиків, а потім у висновку ще й дорікнув каналу, що він “годує” свою українську порядком денним країни-агресорки". На нашу думку, те, що переважна більшість контенту ДП "МПІУ" та каналу FREEДОМ створюється українцями — цілком природна річ для українського каналу, хоч і російськомовного. І ми дійсно працюємо над тональністю сюжетів, адресованих різним аудиторіям, і судячи з цифр переглядів, нам це вдається.

  • Окремо хочемо зауважити, що, на жаль, ми не знайшли в дослідженні ІМІ жодної інформації про інформаційні кампанії каналу FREEДОМ, такі як підтримка проєкту "Хочу жить", який закликає російських військових здаватися в полон, або ініціативу "Знаєш — скажи!", покликану допомогти державі в розшуку незаконно депортованих Росією українських дітей. Натомість увесь текст позначений знецінюючими стилістично маркованими словами, фразами, синтаксичними конструкціями, стереотипізованими кліше без суті, як-от "державні, відповідно, лояльні до влади", які мають наголошувати ключові меседжі про нібито неефективність іномовлення (їх було достатньо в наведених вище цитатах). Сподіваємось, такі приклади не є ознакою заангажованості дослідження, а лише рисою авторського стилю. Водночас, звертаємо увагу, що вони можуть сформувати в аудиторії упереджене ставлення до ДП "МПІУ" та хибне розуміння його роботи.

Шановні колеги, сподіваємось, що хибне розуміння задач та результатів роботи ДП "МПІУ" в дослідженні ІМІ — це прикре непорозуміння, яке стало наслідком недостатньої поінформованості його автора. Зважаючи на суспільну значимість питань, порушених у дослідженні ІМІ та коментарі ДП "МПІУ", звертаємось до ІМІ з проханням опублікувати наш коментар повністю, без змін на українській та англійській версіях сайту https://imi.org.ua/.

Ми розуміємо, що ДП "МПІУ" є об’єктом дослідження ІМІ, в якому зроблено критичні висновки щодо нашої діяльності, і наші аналіз та оцінка цього дослідження не можуть бути відстороненими, тому також звертаємось до Комісії з журналістської етики з проханням розглянути згадані вище публікації ІМІ щодо дотримання журналістських стандартів.

Задля сприяння конструктивній взаємодії між державними та громадськими інституціями та з метою продовження відкритого діалогу щодо шляхів розвитку українського іномовлення надсилаємо цей коментар також представникам міжнародних інституцій та донорських організацій, які працюють у сфері інформаційної політики, протидії російській пропаганді, захисту прав і свобод журналістів, захисту свободи слова, дотримання журналістських стандартів та інших актуальних питань функціонування медіа.

Англійською

З повагою,

Пресслужба ДП "МПІУ"

Дані: https://uatv.ua/uk/komentar-dp-mpiu-shhodo-doslidzhennya-imi-vnutrishnye-inomovlennya-ukrayiny-na-kogo-movlyat-derzhavni-telekanaly-dim-i-freedom/