«Хто фашисти?» Чи погоджуєтесь ви з цим текстом?

Там, де існує ностальгія за імперією, там існує підґрунтя для реваншу фашизму

«В.Путина поддерживали самые разные слои общества. Ему удалось выстроить широчайшую социальную базу благодаря тем людям, у которых после распада СССР в результате проигрыша в третьей мировой войне просто ушла почва из-под ног. Громадная агрессивная толпа чувствовала себя обманутой. Вместе с имуществом большинство населения страны потеряло и жизненные перспективы. В такой ситуации В.Путин умело воспользовался психологической и политической неустроенностью людей. Он обещал разным социальным слоям именно то, в чем они на тот момент больше всего нуждались: рабочим – трудоустройство и хлеб, монархистам – восстановление желаемого уклада, промышленникам – достаточно военных заказов, армии – укрепление позиций в связи с обновленными военными планами. Жителям страны намного больше пришлись по душе националистические призывы НОД, а не социал-демократические или либеральные лозунги…»

Цей фрагмент взято з першої ліпшої статті в російському сегменті інтернету, яка дає визначення фашизму і пояснює звідки він узявся.

Непринципові заміни зроблені мною і виділені. Чи є у когось бодай маленькі сумніви, що все написане росіянами про фашизм повністю відповідає нинішній російській офіційній, підкреслюю офіційній, політиці, поширюється депутатами і урядовцями?

Отже, покопирсавшись трохи, можна стверджувати, що основу фашизму складають реваншистські настрої населення після програшу у війні. Німці – після Першої світової. Росія – т.зв. «третьої», коли був роздавлений економічно СРСР.

Виникає ключове запитання: «Чому ні в Україні, ні в Грузії, ні в прибалтійських країнах і навіть серед інших країн-членів ОДКБ немає такої гострої ностальгії за Совком? Чому вона захопила більшість росіян?».

Відповідь однозначна. Всі ми, звільнившись від радянського минулого, не відчуваємо себе приниженими і тими, хто програв. Через негаразди, корупцію, злидні ми все ж будуємо свої національні держави. І тільки «старший брат» вважає себе приниженим, принижуючи всіх довкола себе. Крім імперської ідеології, його не гріє ніщо. Для нього трагедія розпаду – це дезорієнтація і приниження. Отже, там, де існує ностальгія за імперією, там існує підґрунтя для реваншу фашизму з усіма 10-12 характерними його ознаками.

Президент Ічкерії, генерал Джохар Дудаєв в одному з останніх своїх інтерв’ю назвав це явище «русізм». Наскільки він був правий ще 20 років назад!

Володимир Толкач