Київському метрополітену - 55: цікаві факти про столичну підземку

6 листопада Київський метрополітен святкує 55-річчя.

За більш ніж півстоліття роботи без вихідних та святкових днів він став основною та незамінною складовою транспортної інфраструктури столиці України.

6 листопада 1960 року для Києва було особливо знаменним - завершено будівництво та введено в експлуатацію першу пускову ділянку Святошинсько-Броварської лінії експлуатаційною довжиною 5,2 км з п'ятьма станціями: "Дніпро", "Арсенальна", "Хрещатик", "Університет", "Вокзальна". Її будівництво тривало 11 років.

На сьогодні столичному метрополітену немає рівнозначної альтернативи, підземна мережа надійно володіє якнайкращими провізними спроможностями та безвідмовно працює, знімаючи транспортне навантаження з основних магістралей міста.

Нині метрополітен складається з трьох ліній загальною довжиною майже 70 км. Налічує 52 діючі станції та 3 депо. Остання станція – "Теремки" – була відкрита у 2013 році.

Пасажирів обслуговують 122 ескалатори на 26 станціях. Ескалатори рухаються зі швидкістю 0,9-1 м/с, оскільки розташовані під кутом 30 градусів. Водночас поручні рухаються швидше, аби пасажир переставляв руку назад і не заснув. За рік ескалатори проходять 13-15 тисяч км, а щогодини вони перевозять 11 тисяч пасажирів.

Загальний парк метрополітену станом на 2015 рік складає 824 вагони.

Максимальна швидкість поїзда в підземці - 80 км/год. Але, як правило, вони їздять із середньою швидкістю 60 км/год.

Перші поїзди Київського метрополітену мали 3 вагони, наразі їх – 5.  

Ширина колії метро така ж, як і ширина колії залізниці.

Вага одного вагона - 36 тонн.

Київський метрополітен посідає 24-е місце у світі за пасажиропотоком, водночас він 49-й за довжиною ліній. На частку столичної підземки припадає понад 50% загального обсягу міських пасажирських перевезень.

У перші роки метрополітен перевозив 60 тисяс осіб на добу, зараз у середньому за добу метрополітеном користується 1,38 мільйона пасажирів. Понад 315 мільйонів киян та гостей столиці перевезла підземка за 2015 рік (за 2014 рік пасажироперевезення склало - 503,92 мільйона).  

Найдовша лінія Київського метрополітену - Святошинсько-Броварська, її довжина становить 22,7 км. Кожен день нею користується близько 950 тисяч пасажирів.

Найбільш завантаженою є станція "Вокзальна" Святошинсько-Броварської лінії. Її добовий пасажиропотік становить близько 70 тисяч пасажирів на добу.

Станція "Арсенальна" вважається найглибшою станцією у світі, її глибина становить 105,5 м.

Станції "Вокзальна", "Університет", "Хрещатик" та "Арсенальна" є пам'ятками архітектури місцевого значення.

Перше телеспостереження почали вести на станції "Університет" у 1984 році.

У 1991 році авторів станції "Золоті ворота" було нагороджено Державною премією України в галузі архітектури.

У 1960 році вартість однієї поїздки була встановлена в розмірі 50 коп., а з 1 січня 1961 року у зв'язку з проведенням грошової реформи автоматично змінилася на 5 коп. Перше здорожчання вартості проїзду в метрополітені відбулося 2 квітня 1991 року і склало 15 коп.

Вперше жетони в метро були введені в 1994 році. Два роки вони були металевими, а потім пластиковими.

Перші пластикові квитки для багаторазового використання (місяць, рік) з’явилися у 1994 році. Безконтактні транспортні картки київського метро використовуються з 2009 року.

З 2015 року 17 станцій метро обладнані терміналами для безконтактних платежів банківською картою під час сплати за проїзд.

Всі 55 років Київський метрополітен працював маже безперебійно, проте 18-20 лютого 2014 року, під час трагічних подій на Майдані Незалежності, всі лінії підземки були зупинені.