Кремлівська комунікація йде на три букви
Росія воює не тільки з Україною, а й із власною армією
У Росії оголосили про чергові обмеження щодо Telegram. Усе було як зазвичай – гібридно. Спочатку вузькопрофільні ресурси заявили про зупинки, які охопили близько 20 регіонів РФ. Потім новину підхопили вже федеральні ЗМІ. І нарешті це визнав уже Роскомнагляд.
І все це – під виття «z-воєнкорів». Одні панікували: якщо «телегу» прикриють – тисячі військових залишаться без зв’язку. Інші нагадували, що для мобільних вогневих груп Telegram – це не просто месенджер, а фактична система управління: рації «не ловлять», інтернет глушать, Starlink відключили. Треті запитували в лоб: «Чим замінять Telegram на СВО? "Арахісом” і ТА-57?» – натякаючи, що наступний крок – котушки дроту і «тапики» (телефонні апарати ТА-57 з минулого століття).
Кремлівським «фронтовикам» пояснили за месенджери
Насправді в історії взаємовідносин Москви з холопами ніколи не виникало проблем щодо пояснень (не кажучи вже про обговорення) цих чи інших резонансних кроків. У останньому випадку вийшов «дегенерал»-депутат (як його називають у самій Росії) Гурульов і рубонув із плеча, що «блокування Telegram – це боротьба з НАТО». А голова комітету Держдуми РФ з оборони Картаполов заявив: «У процесі бойової роботи цей месенджер задіяний мінімально». Але це паркетні генерали і ставлення до них відповідне.
Проте губернатор Бєлгородської області Гладков поділився своїми переживаннями, що «уповільнення Telegram може вплинути на донесення оперативної інформації до жителів у разі, якщо ситуація погіршуватиметься, адже ми з вами – прифронтовий регіон».
І хай би все на цьому й закінчилося. Але тут пограти в комунікації вирішила московська «важка артилерія». Пєсков заявив, що їм у Кремлі важко уявити, що фронтовий зв’язок забезпечується месенджером. І тут почалося найцікавіше. Миронов – голова «Справедливої Росії» – записав відео, в якому фактично назвав ініціаторів обмежень ідіотами та мерзотниками. І що смерть кожного бійця через «уповільнення» буде на їхній совісті. Фактично лідер кишенькової думської фракції публічно звинуватив Кремль, що той не розуміє, чим воює власна армія. Бо в Росії ніхто не вірить, що Роскомнагляд щось вирішує сам. Це орган, який діє виключно в умовах статуту інформаційної вартової (караульної) служби , отримуючи відповідний сигнал, передає його точно і без спотворень.
Ще далі пішла відома z-пропагандистка Кашеварова, яка у відповідь особисто Пєскову написала: «Ох, Дмитре Сергійовичу, ось невеликий список того, що вам ще важко й неможливо уявити:
– контрактники, якими звітують, непридатні для військової служби
– забирають волонтерські машини, які потрібні для виконання бойових завдань
– продається гуманітарна допомога;
– через WhatsApp передавалися маршрути пересування і секретна документація;
– із карток загиблих бійців списувалися грошові кошти;
– мільярди вкраден на будівництві оборони в прикордонні;
– на четвертий рік війни немає зв’язку.
Список недоречних чинників можна продовжувати, але це факт, який неможливо уявити такій розсудливій людині, як Дмитро Сергійович».
Насправді тим, що в Росії мирно (поки що) уживаються одразу декілька реальностей, нікого не давно не дивує. Проте саме на останньому прикладі з Telegram, коли в унісон волали «воєнкори», губернатори й лідери думських фракцій, було реально смішно спостерігати за тим, як до них починає доходити те, що буквально вшите в саму природу ДНК російської державності – ставлення влади до народу.
Реальність «цифрової незалежності»
Ця історія має й другу вшиту російську «ДНК» – природну ненависть до всього іноземного. Після того, як Ілон Маск на прохання України відключив «сірі» російські Starlink, топпропагандист Соловйов волав, що необхідно знищити всі їхні угруповання в космосі. І те, що водночас будуть знищені й російські супутники, його не обходить.
На справжню втрату зв’язку з реальністю тоді також вказали «z-воєнкори» (не Соловйову, якого вони відверто зневажають), а Кремлю: «Коли всю інформацію про те, що відбувається, отримуєш виключно паперовими доповідями, які по дорозі до тебе через всю бюрократичну вертикаль 150 разів перекручуються, тому й стає вкрай важко повірити в об'єктивну реальність, де інтернет для зв'язку між різними штабами на фронті часто забезпечується американським Starlink, відеозв’язок і координація багато де ведеться через такий собі американський Discord, а комунікація між підрозділами у більшості вибудувана в Telegram з офісом в Об’єднаних Арабських Еміратах і за допомогою китайських смартфонів». Ось така реальність «цифрової незалежності» Росії.
Гроші на військовому зв’язку крали «азартно»
Звідки ж узялася ця реальність? Відповідь проста. Історія російського військового зв’язку останніх 15 років – це літопис третьої вшитої російської ДНК – системної корупції, де за красивими звітами про «цифровізацію» ховаються розкрадання космічного масштабу.
Ще з 2011 року розвиток передових систем зв’язку був пріоритетом одразу двох державних програм озброєння, які анонсував Путін. І крали на них із державним розмахом. Хоча реальні витрати засекречені, масштаби корупції можна оцінити за гучними кримінальними справами, які просочилися в публічний простір. На зв’язкове переозброєння армії РФ було витрачено десятки трильйонів рублів, значна частина яких зникла.
Ось найвідоміші корупційні кейси. Справа генерала Арсланова: колишній начальник Головного управління зв’язку отримав 17 років ув’язнення. За версією слідства, під час закупівлі обладнання на 18 млрд рублів було вкрадено щонайменше 2,2 млрд. «Передові» російські розробки видавали за дешеву китайську техніку, на якій просто переклеювали бірки.
Була відома афера з радіостанціями шостого покоління «Азарт», на якій розікрали 6,7 млрд рублів. На оптоволоконних махінаціях у 2012–2014 роках під час будівництва відповідних мереж украли сотні мільйонів рублів через фіктивні роботи та завищені ціни. І все це на федеральному рівні.
У регіонах роблять це не менш «азартно»: від Алтайського краю до Нижньогородської області – на кожному етапі виробництва та постачання нової радіоапаратури фіксувалися крадіжки від десятків до сотень мільйонів рублів.
І саме тому в кремлівській реальності російська армія ще 2014 року вже мала надсучасні комплекси «Акведук», «Азарт» та «Андромеда-Д». А у 2022-му, коли почалися реальні бойові дії, з’ясувалося, що війська змушені купувати власним коштом у кращому випадку рації Motorola, а в гіршому – дешеві китайські Baofeng. У підсумку величезний бюджет був успішно «освоєний», а війська залишилися з «кублом» несумісних дротів і пристроїв. Що (крім іншого) й призвело до того, що «Київ за три дні» розтягнувся на чотири роки на все тому ж Донбасі, з якого все й почалося.
Насправді це історія, як у Росії з’явилися дві паралельні лінії зв’язку з реальністю. Перша, кремлівська, що живе на небесах, все також наполягає на «цифровій незалежності Росії», знищуючи WhatsApp, Telegram, Discord, Viber, Skype, Instagram, YouTube, Facebook тощо. Друга, що ще хоч якось стоїть на землі, вже відчуває, що чим далі, тим більше комунікація з «небесним» Кремлем буде здійснюватися через слово з трьох літер. І це не VPN, із яким, до речі, все той самий Кремль також завзято бореться.
Макс Мельцер