Російська комуналка працює «на знижених параметрах»

 «Ультраполярне вторгнення» до РФ «генерала Мороза»

22 січня 2026 року росіяни чекали з жахом: на них насувалися, як заявили місцеві синоптики, «ультраполярне вторгнення» – аномальні морози до −36 °С. Цього дня в Москві, Підмосков'ї та інших регіонах почав вирувати сибірський антициклон. Першими під удар потраплять республіка Комі і Пермський край, потім Поволжя і Центральна Росія. Температура буде на 10–15 градусів нижче кліматичної норми.

І ось на цьому тлі росіяни буквально смакують кадри наслідків енергетичного геноциду українців, які вони самі ж і влаштували.  Натомість воліють не помічати власних комунальних проблем. У офіційних росЗМІ не знайдеш жодної згадки про те, що твориться на «місцях» з опаленням, електрикою чи водопостачанням.

«Молитва за тепло» Бєлгород не зігріває

Єдина область, де ці проблеми спричинені атаками «невідомих дронів»,  – Бєлгородська. Її губернатор Гладков ще на початку місяця визнав, що частину жителів доведеться «перемістити» в інші регіони через проблеми з електрогенерацією та теплопостачанням, що виникли після ударів по двох ТЕЦ та електропідстанції.

Ситуація в області настільки критична, проте водночас видається навіть комічною. Ректор місцевої духовної семінарії Олексій Куренков видав наказ «Про молитовну надію на Бога в період відсутності світла, тепла і води та встановлення регулярної ранкової молитви». Він наказав починати день із розісланого тексту, який необхідно зачитувати протягом десяти хвилин.

На ТОТ України ситуація ще гірша. Понад 205 тисяч абонентів залишаються без світла в окупованій частині Запорізької області. А про патову ситуацію з опаленням у Донбасі z-блогерка Анастасія Кашеварова пише таке: «Регіон отримав комбо – при владі в низці міст залишаються ті, хто був і за часів України. Комунікаційні системи зношені та зруйновані, непрофесійний підхід чиновників і керівників підприємств, нестача грамотних фахівців. Росія почала виділяти бюджет, але його використовують неефективно й неграмотно. Розриті ями, взимку оголені магістральні труби, відключають воду, труби перемерзають – звідси ні води, ні тепла. Стояки, що друшляк, – із них ллється, і квартири затоплює. Це ж зовсім у головах м'якуш повинен бути, люди разом із простими робітниками відморожують труби в будинках, у підвалах. По вулицях вода ллється, люки розкриті. Чи є в містах господарі?»

У чому різниця між Алчевськом-2006 і Алчевськом-2026

Намагання списати проблеми на «тих, хто був і за України» зрозуміле, але не працює. Про що свідчить ситуація в окупованому Алчевську, де буквально зараз розгортається гуманітарна катастрофа, яка нагадує події 2006 року. За два десятиріччя місто знову опинилося у крижаній пастці, проте цього разу причиною став не збіг обставин, а тотальна некомпетентність окупаційної влади. Попри люті морози, жителі всього міста вже понад три тижні залишаються без опалення. І це не наслідки бойових дій чи обстрілів, а результат «господарювання» російських ставлеників – котли в міських котельнях просто вийшли із ладу через відсутність догляду.

Варто порівняти реакцію на аналогічну аварію 20-річної давнини.  У 2006 році на місце катастрофи прибув тодішній Президент України Віктор Ющенко. На допомогу Алчевську приїхали фахівці з інших областей країни. Зокрема, потяг із 428 працівниками Львівської залізниці. Серед них – електрогазозварники, газорізальники, слюсарі-сантехніки та інші фахівці. Допомога надходила з кожного куточка України, а дітей Алчевська  евакуювали на оздоровлення до Криму та Закарпаття.

Рівно  за 20 років, уже «за Росії» не тільки Путін не приїхав, а повна інформаційна блокада та замовчування ситуації в Алчевську. У Росії нікому немає діла до міста, що вимерзає. Це яскраво демонструє реальне ставлення Путіна: мешканці «нових» територій (як і старих) для нього –  люди нижчого сорту, чиї долі не варті навіть уваги.

Натомість алчевцям та жителям інших «нових регіонів» уже обіцяно чергове підвищення комунальних платіжок. Зокрема, за рішенням окупаційної влади частини Херсонської області з 1 жовтня цього року вони зростуть на 20–40 %. Підвищення цинічно відтермінували на період після виборів до Держдуми, які мають відбутися у вересні.

Але це прикордонна Бєлгородська область чи «нові регіони», які зараз чи найбільше потерпають від «СВО». «Старі», які значно далі від зони бойових дій, також перебувають у комунальному колапсі.

Від Москви до самих до окраїн

У Красновишерську Пермського краю закриваються дві школи. Причина: котельня, яка повинна опалювати будівлі, ледве дихає. Місцева влада визнає проблеми, але на «новомові» називає це «роботою на знижених параметрах». Ось хроніка цієї «роботи»: кінець грудня 2025 року: у місті починаються перебої з опаленням. Морози під −40 °С, люди замерзають у квартирах. Влада клянеться: «веземо нове обладнання!» 5 січня 2026 року: обіцяний день початку монтажу. Нічого не відбувається. 13 січня 2026 року: місцевий голова визнає, що котли так і не встановлені. Найцікавіше в цій історії те, що у 2024 році губернатор Пермського краю Махонін урочисто обіцяв: систему теплопостачання довели до ладу, і «жодних відключень і колапсів узимку не буде».

А ось новини із Сибіру. Частина будівель у новосибірському Академмістечку залишилися без світла у тридцятиградусний мороз. За даними сайту систем життєзабезпечення мерії, відключення також торкнулися території місцевого державного університету. Всього без світла залишилися близько 30 будівель.

Далекий Схід (Владивосток): у середині місяця сталася велика аварія на підстанції «Загородна». Це призвело до відключення електрики, опалення та гарячої води в більш ніж 90 житлових будинках. В умовах дуже вологої приморської зими це спричинило критичну ситуацію для тисяч мешканців.

Забайкальський край (смт Атаманівка): селище зіткнулося із серією проривів на теплотрасі (зафіксовано щонайменше три великі розриви поспіль). Близько 5000 осіб залишилися без тепла за температури близько −30 °C.  

Центральна Росія: традиційно в січні фіксуються численні локальні пориви труб у Самарі та Підмосков'ї. Основна причина – «втома» металу, який не витримує підвищення тиску в системі під час сильних морозів. У цьому переліку цікаве саме Підмосков'я. Рівно рік тому буквально замерзало місто Подольськ (тут, до речі, перебуває центральний архів МО РФ). Ще 4 січня мер та адміністрація відзвітували, що пускатимуть тепло в будинки. Це навіть показала «Россия 24». Рапортували, що все оперативно вирішують, ситуація під контролем. У підсумку нічого не запрацювало. Тоді в Росії навіть з’явився мем про «генерала Мороза, який продався бандерівцям».  Крім Подольська, замерзали й інші підмосковні міста: Балашиха, Лобня, Наро-Фомінськ тощо.

Як морозили Київ, а заморозили Подольськ

Із цього приводу варто згадати, що 5 вересня 2022 року вийшло відоме відео від «Газпрому» про те, як країни ЄС замерзнуть без російського газу. Під пісню «а зима будет большая…» йшли апокаліптичні картини замерзлих європейських міст. Таку саму долю пророкували Україні ще до повномасштабного вторгнення, мовляв, без російського газу вона перетвориться на айсберг посеред Європи.

Обговорення картинок із замерзання людей у країні, що займає одне з провідних місць у світі за запасами енергоносіїв, тоді було провідним у російських соцмережах. У підсумку погрожували заморозити Київ, а заморозили Подольськ. До речі, 29 грудня, тобто за декілька днів до подольського апокаліпсиса ,стався ракетний обстріл України, який коштував (за різними оцінками) приблизно 1,27 млрд доларів США. Цього б вистачило на те, щоб не тільки в Подольську, а й у всьому Підмосков’ї замінити застаріле енергообладнання на сучасне.

Очільник Мінбуду РФ Файзуллін заявляв, що для повної модернізації інфраструктури ЖКГ необхідно щонайменше 4,5 трлн рублів. Із цієї суми близько 2,2–2,5 трлн є критично необхідними «вже сьогодні» для заміни мереж, знос яких перевищує 60–80 %. Натомість у бюджеті на 2026 рік на ці цілі виділено лише 400–700 млрд рублів.

Із цього приводу варто нагадати й інші цифри: на «Національну оборону Росії» торік закладено 13,5 трлн рублів, а на 2026 рік – близько 12,8–13 трлн рублів. Нескладно підрахувати, що сума, яку Путін витрачає на війну в Україні протягом лише чотирьох місяців, повністю покрила б усю потребу в модернізації зношеної комунальної інфраструктури Росії на роки вперед. Проте пріоритети у нього, звісно, інші. Саме тому українці вважають, що ліпше зима з генератором, аніж життя з таким дегенератом.

Макс Мельцер