Тетяна Сліпачук, голова Центральної виборчої комісії

Чинне виборче законодавство не відповідає сучасним реаліям

За оцінкою Центральної виборчої комісії, правоохоронних органів та спостерігачів, голосування на виборах 31 березня пройшло без системних порушень. Аналізуючи перебіг виборчого процесу, голова ЦВК Тетяна Сліпачук зауважила, що перед комісією виникали два базові питання – публічні закупівлі та невідповідність окремих норм закону «Про вибори Президента» сучасним реаліям. Як зазначила Сліпачук, останнє може вирішити ухвалення напрацьованого проекту Виборчого кодексу, а питання з публічними закупівлями необхідно владнати вже до парламентських виборів.

В інтерв’ю Укрінформу голова Центральної виборчої комісії розповіла про виклики, які постали перед окружними та дільничними виборчими комісіями у день виборів, про те, чому не можна фотографуватися з бюлетенем на виборчій дільниці та як іде підготовка до голосування громадян на виборах 21 квітня.

ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ МАЄ БУТИ ВРЕГУЛЬОВАНЕ ДО ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ

- Тетяно Володимирівно, як ви оцінюєте перебіг нинішньої президентської кампанії та хід голосування? Як спрацювала ЦВК?

- Я б такі питання адресувала безпосередньо виборцям, спостерігачам, тому що оцінювати себе, на мою думку, не зовсім доречно. Я все ж таки сподіваюся, що ззовні результати нашої роботи помітні та є такими, за які не соромно.

Я можу наголосити на двох базових питаннях, які мають дуже серйозний вплив на роботу Центральної виборчої комісії.

По-перше, це здійснення публічних закупівель. Процедура, що передбачена законом про публічні закупівлі, повністю не підходить в такому вигляді для виборчого процесу, оскільки терміни, швидкоплинність виборчого процесу і залучення великої кількості громадян до роботи в окружних виборчих комісіях, які не мають жодного розуміння процедур, що мають відбуватися в рамках PROZORRO, є критично нескорегованими.

Мені здається, це питання напередодні парламентських виборів має бути вирішено, оскільки тоді навантаження буде ще більшим, відповідно – ще більший ризик зриву певних закупівель, що неприпустимо.

І по-друге, впливають на роботу окремі норми, закладені безпосередньо в законодавстві.

Наприклад, закон про вибори Президента – дуже старий, у нього були внесені точкові зміни в 2014 році напередодні позачергових виборів Президента, та ці норми загалом не відповідають тому, що відбувається сьогодні. Вони не надають можливості реагувати на деякі речі. Така ж ситуація – і з законом “Про вибори народних депутатів”.

У ХОДІ ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ НЕ БУЛО ЗАФІКСОВАНО СИСТЕМНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

- Які найбільші та наймасовіші порушення були зафіксовані у ході кампанії, у день виборів 31 березня та під час підрахунку голосів? Чи вплинули вони на голосування, підрахунок голосів та результат?

- Коли говоримо про фіксацію порушень у ході виборчої кампанії, то все, що може робити Центральна виборча комісія – обмінюватися інформацією з правоохоронними органами, коли вони повідомляють нам про місце і характер порушення, предмет розслідування, що дає нам зрозуміти, чи є це правопорушення таким, що може безпосередньо впливати на перебіг виборчого процесу.

Наприклад, паплюження бюлетеня є правопорушенням, але воно не впливає на хід виборчого процесу, цим займаються безпосередньо правоохоронні органи.

Якщо це певні дії, пов’язані з фальсифікаціями документів, протоколів, тощо на рівні виборчої комісії, то безумовно, ЦВК має втручатися в цю ситуацію, аби зрозуміти, що саме відбувається і чи не є це правопорушення таким, що змінює результати виборів, зафіксовані у протоколах.

І правоохоронні органи, і ми безпосередньо, і спостерігачі зійшлися в єдиній думці, що не було системних правопорушень. А ті, що фіксувалися, були точковими і не мали впливу на виборчий процес.

Треба також розуміти, що гучні заяви про ті чи інші факти правопорушень мають бути логічно завершені. Маю на увазі винесені рішення суду.

- Вам відомо про такі “логічне завершення”?

- Це питання до правоохоронних органів, Міністерства внутрішніх справ. Це їхня компетенція.

- Які вразливі місця виявили в організації діяльності ОВК та ДВК? Що плануєте робити з цим?

- Ви розумієте, як працює виборча комісія? Людина за своєю згодою потрапляє в пул, який кандидат подає до ЦВК на формування комісії. Ми з радістю всіх приймаємо, тому що це ті люди, які мають безпосередньо адмініструвати виборчий процес.

Кандидати при цьому мають право замінювати кандидатури людей, яких уже подали. Якщо ви слідкували за процесом, то бачили, що, здається, близько 30 разів комісія приймала постанови щодо зміни складів окружних виборчих комісій. Тобто плинність членів виборчих комісій за фактом їх заміни суб’єктами подання була захмарною.

Подані кандидатури пройшли тренінги, семінари. Зокрема, ЦВК у цьому питанні співпрацювала з IFES та спільним навчальним центром IFES-ЦВК. Тренінги проводилися для 2891 члена окружних виборчих комісій та 47 758 – дільничних виборчих комісій.

Серед них були особи з досвідом попередньої участі у виборах, а були такі, для кого це вперше.

І от маємо ситуацію: ці члени комісій пройшли тренінги, а через день їх замінили за відповідним зверненням кандидата.

До того ж, мав вплив на членів комісії високий градус полеміки кандидатів та іноді й органів правопорядку, які часом перевищували свої повноваження, намагаючись з’ясувати якісь питання, що певною мірою може бути розцінено, як тиск на членів комісії.

Також треба враховувати обсяг роботи членів комісій, умови дільниць, які не завжди зручні для перебування на них протягом цілого дня.

Усе в сукупності здійснює велике навантаження на членів комісій: вони розуміють свою відповідальність і те, що деякі їхні дії чи бездіяльність можуть порушувати закон.

Тобто розуміння всіх цих процесів безумовно має певний вплив на членів комісій. І мені здається, цей вплив певною мірою був негативним. Між тим, їх робота вимагає підтримки.

- Як можна вирішити проблему плинності серед членів комісій?

- Шляхом врегулювання права кандидатів робити заміни членів комісій. Зараз воно по суті безкінечне. Цю ситуацію можна вирішити лише змінами до закону, це не є повноваженням Центральної виборчої комісії.

Безумовно, це право кандидатів, яке дає їм можливість формувати виборчі комісії, і воно має бути. Але, на мою думку, це право не може бути таким дискреційним, яким є зараз.

Окрім того, змінами до законодавства також планується ввести навчання для членів окружних та дільничних виборчих комісій, коли охочі зможуть здобути певні навички поза виборчим процесом. А по закінченню навчання – отримають сертифікати, які б підтверджували, що вони ознайомлені з виборчим законодавством. Поява таких осіб у комісіях буде забезпечувати більш стабільну роботу цих комісій.

КОРОТКІ СТРОКИ ДЛЯ ТИМЧАСОВОЇ ЗМІНИ МІСЦЯ ГОЛОСУВАННЯ – НЕ Є ПРОБЛЕМОЮ, ЯКА МОЖЕ СУТТЄВО ВПЛИНУТИ НА ЯВКУ ВИБОРЦІВ

- Як ви оцінюєте активність виборців у день голосування 31 березня?

- На мою думку, явка виборців на цих виборах досить висока – 62,8%. Вона навіть вища, ніж на позачергових виборах Президента у 2014 році – 59,48%.

Думаю, в цьому питанні важливі дві речі: явка і розуміння, куди прийшов виборець і що він робить. Безумовно, український виборець усвідомлено ішов до дільниць і у своїй більшості усвідомлено робив вибір.

Закликаю наших виборців не висловлювати псуванням бюлетеня свою думку щодо котрогось із кандидатів

Проте не можу не сказати про прикрі випадки псуванням бюлетенів. За нашими підрахунками, за результатами виборів 31 березня 224 тис. 600 бюлетенів визнані недійсними.

Виготовлення бюлетенів – це і велика праця багатьох людей, і гроші. Якщо псування бюлетеня – це ваша позиція щодо того чи іншого кандидата, прізвище якого опубліковане у цьому виборчому бюлетені, то не обирайте цього кандидата. Але не треба приходити на дільницю і малювати на цьому бюлетені все, що завгодно. А малювали ну дуже недоречні речі, навіть різали бюлетені, їли їх.

Вибори – це не привід для викладання фотографій у Instagram чи Facebook з бюлетенями на дільницях

При цьому працівники поліграфічного комбінату України, у більшості – жінки, відпрацювали певний період часу, друкуючи бюлетені. А вони важкі, великі, чого тільки вартує їх перерахувати, скласти, запакувати! Наші з вами співгромадяни поспішали все зробити у короткі строки.

І ще, напередодні повторного дня голосування я знову буду закликати наших виборців не висловлювати псуванням бюлетеня свою думку щодо котрогось із кандидатів, а також – бути більш чемними і розуміти, що вибори – це не привід для викладання фотографій у Instagram чи Facebook з бюлетенями на дільницях.

Виборець не має права демонструвати свій вибір у приміщенні виборчої дільниці. Лише за її межами

Це стосується і наших політиків, які під час голосування 31 березня демонстрували своєю поведінкою не дуже гарний приклад, виставляючи в соціальних мережах фото з бюлетенями, зроблені безпосередньо у приміщеннях дільниць, що згідно з законом є порушенням таємниці голосування.

Виборець не має права демонструвати свій вибір у приміщенні. Розповісти за власним бажанням про своє волевиявлення він може за межами виборчої дільниці, для того й існують екзит-поли, коли на виході з дільниць можна за бажанням сказати, як проголосував. Але на дільниці це робити не треба.

- На вашу думку, чи не вплинуть на явку виборців у другому турі стислі строки для тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси?

- На час виборів 31 березня близько 316 тисяч виборців скористалися тимчасовою зміною місця голосування. Із цієї кількості понад 70 тисяч – члени окружних та дільничних комісій, поліцейські, котрі на час виборів були відряджені для охорони порядку на різні дільниці та не мали можливості проголосувати за своєю виборчою адресою, військові.

Таким чином, виключаючи названі категорії, можемо говорити, що близько 250 тисяч виборців змінили місце для голосування.

Зараз понад 100 тисяч виборців тимчасово змінили місце голосування на виборах 21 квітня (дані станом на 11 квітня, коли записувалося інтерв’ю).

Я не думаю, що короткі строки, відведені на тимчасову зміну місця голосування, є вирішальною проблемою, яка може суттєво вплинути на явку виборців.

Наприклад, під час виборів 31 березня понад 100 тисяч виборців тимчасово змінили місце голосування в останні три дні перед закінченням встановлених строків. Справа в тому, коли був довгий строк для тимчасової зміни місця голосування, то в перші дні після того, як з’явилася можливість змінити місце голосування, до відділів ведення реєстрів виборців приходили по 20, 40 осіб у день по всій країні. Потім кількість поступово збільшувалася і в останні дні виборці пішли масово до відділів ведення реєстру.

Нині можемо говорити, що ці кілька днів можна назвати умовно тими останніми днями, які були в першому турі.

Думаю, іншою мірою може позначитися на явці виборців те, що на день виборів припадають одразу кілька релігійних свят: Вербна неділя, Песах у іудеїв, Великдень у католиків. Це може вплинути на явку виборців у певні години, оскільки зранку люди підуть до церкви, а проголосують уже ввечері.

Та, на жаль, законом встановлено час роботи дільниць із 8.00 до 20.00, і ми, як Центральна виборча комісія, не маємо повноважень змінити норму закону в цьому випадку.

Перед днем виборів ми будемо нагадувати громадянам, щоб вони не забули прийти на дільниці та проголосувати.

- Ваш заступник Євгеній Радченко раніше заявив, що рекордна кількість кандидатів у президенти створила “дірку” у виборчому бюджеті комісії у 447 млн гривень. Як перекриєте нестачу?

- Попередній склад ЦВК у 2018 році формував бюджетну пропозицію з розрахунку 25 кандидатів у Президенти. А в нас їх було спочатку 44.

Найбільша стаття витрат у виборчому бюджеті — публікації у “Голосі України”, на що пішло багато коштів.

До прикладу, тільки публікуванню декларацій деяких кандидатів у Президенти було присвячено цілий випуск видання!

Ще одна затратна стаття бюджету ЦВК – витрати на заробітну плату і діяльність членів виборчих комісій. В окружних виборчих комісіях кандидати у Президенти більш-менш скористалися своїм правом призначати членів комісії, відповідно — в ОВК було і по 37 осіб, і по 39.

Між тим, деякі дільничні комісії були сформовані не в складі 25 осіб, виходячи з попередніх розрахунків для бюджетної пропозиції в 2018 році, і навіть не в складі 39, а в значно меншому.

Таким чином, по деяких статтях у нас перевищення видатків, а по деяких — економія.

Оскільки маємо можливість у рамках одного процесу робити “перекидання” за бюджетними статтями видатків, тобто переносити витрати з однієї статті на іншу, можливу “дірку” в бюджеті намагаємось не допустити.

Хоча на повторних виборах із цим немає такої великої проблеми. Бюлетень менший, дешевший, та й умови договору про друк бюлетенів дозволяють нам у рамках запланованих витрат надрукувати необхідну кількість.

НИНІ НАГАЛЬНИМ Є ПИТАННЯ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ РЕЄСТРАЦІЇ ВИБОРЦІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ID-ПАСПОРТА

- Як ви ставитеся до ідеї електронного голосування?

- Тут дуже багато питань не до Центральної виборчої комісії, тому що для ЦВК це певною мірою може стати спрощенням адміністрування.

Як у нас може бути електронне голосування, якщо немає внутрішньої довіри до цього процесу?

Скажімо, це позитивна ідея, яка породжує ще три питання: технічне, безпекове і питання довіри.

Чи готова наша країна технічно забезпечити електронне голосування по всій території? Чи готові спеціальні служби забезпечити в такому випадку безпеку цього процесу в питанні кіберзагроз?

І третє – питання довіри. Під час виборчого процесу були абсолютно необґрунтовані закиди стосовно зловживання, маніпулювання Інформаційно-аналітичною системою “Вибори”, яка абсолютно прозора і дала об’єктивну попередню інформацію в електронному вигляді. Але скільки було позовів, нарікань на неї, звинувачень у необ’єктивності!

За таких обставин, у мене питання: як у нас може бути електронне голосування, якщо немає внутрішньої довіри до цього процесу?

Треба поступово йти до електронного голосування, зважити всі три складові – технічне забезпечення, безпеку і довіру, та зрозуміти, чи потрібно це.

І про це також свідчить практика наших колег з інших держав.

Навіть у таких невеличких країнах, де голосує менша кількість виборців, ніж у Києві, наприклад, в Естонії, є питання у громадян до електронного голосування.

Якщо ви питаєте мене особисто, то я вважаю, що це не замінить остаточний оригінал протоколу з підписами і печатками. На мою думку, як юриста, яка довіряє документам, цей оригінальний протокол – він є і має залишатися остаточним для того, щоб можна було сказати, що дійсно – є документ, який підтверджує підсумки голосування.

Наразі для мене більш нагальним є питання спрощення системи реєстрації виборців. Зараз в Україні видають ID-паспорти, на які згодом ми всі перейдемо.

Можна зробити таким чином, щоб людина, яка приходить на дільницю, могла зареєструватися для отримання бюлетеня саме за допомогою цього паспорту.

Після цієї процедури в реєстрі виборців з’являлася б відповідна відмітка, яка б свідчила про те, що виборець з цією ідентифікацією більше ніде не зможе отримати бюлетень. Це просто і не треба шукати себе у великих списках.

Але для цього треба обладнати дільниці відповідними пристроями. Для нас – це одна із реальних можливостей. І комісія має намір у цьому напрямку працювати.

- Чи можливо, що ця ініціатива може бути застосована на парламентських виборах?

- Ви ставите питання, яке не має підґрунтя. А де ми візьмемо на це гроші?

Що стосується парламентських виборів, то я сказала, що мене турбує система публічних закупівель, тому що парламентські вибори – це в десятки разів більше навантаження, ніж президентські, – за кількістю, складністю процесів, навіть за відмінністю бюлетенів.

У нас ще є мажоритарні округи, де кількість кандидатів у народні депутати може перевищити і 100 осіб.

Тому буде дуже велика варіативність у бюлетенях. Відповідно, виникає питання – яким чином будемо проводити закупівлю через PROZORRO різних категорій бюлетенів у різний час в рамках встановленого законом часового проміжку. Це неможливо зовсім. Це проблема.

А для мрій треба лишити час, коли в нас не буде виборчого процесу. І коли буде працювати парламент не на виборчий процес як такий, а саме для внесення усвідомлених змін у виборче законодавство.

Олена Литвиненко, Юлія Гайдіна, Київ

Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ