Президентські перегони: часу на виправлення помилок обмаль

Вибори Президента

Політичне життя Зеленського та Порошенка впродовж найближчих трьох тижнів буде насиченим - перегони потребують несподіваних рішень

Впевнені, обидва кандидати після надзвичайно напруженого першого туру отримали купу інформації для роздумів. І швидше за все, сторонніх порад вони не потребують — для цього у обох є цілі команди спеціалістів. Та на всяк випадок пропонуємо їх штабам кілька цікавих думок про те, як учасникам президентських перегонів слід поводитися протягом наступних трьох тижнів, щоб досягти своїх цілей. Очевидно, що “гонка” буде ще та за напругою. Про це далі — в коментарях політичних експертів.

Олексій Мінаков, політичний консультант:

Олексій Мінаков

“Зеленському особливого нічого не треба робити. Натомість Порошенкові можуть допомогти лише нестандартні, неочікувані та асиметричні дії”

– Стартові умови для боротьби в другому турі дуже сприятливі для Володимира Зеленського. Бо, з політологічної точки зору, в другому турі величезне значення має поняття антирейтингу. А у Зеленського він у п’ять разів менший, ніж у Порошенка. Більше того, є поняття перетікання електорату від інших кандидатів. В цьому аспекті до Зеленського перетече значна частина електорату Тимошенко, Вілкула і Смешка. Можна припустити перетікання й від Бойка, Гриценка та ін. Зеленський, на відміну від Порошенка, сприймається «новим обличчям», на що є величезний попит у суспільстві в зв’язку з роздратуванням від «старих еліт». Нарешті, перемога Зеленського в першому турі підсилює віру в його перемогу в другому турі, адже люди усвідомили, що рейтинги Зеленського не дуті та його перемога цілком реальна. Виходячи з цих базових умов, перед Зеленським не стоїть особливих задач. У нього немає жодних приводів для хвилювання. Теоретично він може нічого особливого не робити і мати великі шанси на перемогу в другому турі.

Дуже складний виклик стоїть саме перед його опонентом – Порошенком. По суті, йому треба зробити неможливе, справжнє диво. І на це в нього є менше трьох тижнів. Буде логічним термінове повне перезавантаження його рекламної кампанії та меседжів. Відмовитись від слогану «Думай!» і взагалі закликів до раціонального голосування. Це не працює. Можна було б доносити найбільші досягнення Порошенка, але комунікація про них у минулому вже девальвувала їх сприйняття. Тому пошук нових ідей та наративів комунікації – це першочергове завдання штабу Порошенка. При цьому, ключовий принцип – не принижувати, а з повагою поставитись до тих, хто проголосував у першому турі за Зеленського. Не треба натякати, що вони «ідіоти» чи якісь «не такі». Їм просто дуже набридла корупція, відсутність справедливості у судах, відсутність істотного покращення їхнього життя тощо. Але члени команди Порошенка не дотримуються цього базового принципу. Відповідно, втрачають ще більше шансів на зміну думки цього електорату та відлякують тих, хто сумнівається у своєму виборі. Ірина Геращенко натякнула на необхідність кадрових рішень щодо одіозного оточення чинного президента. Це дійсно може бути ефективним у певній мірі для Порошенка. Наприклад, по відношенню до Семочка, Луценка, Демчини та інших. Але цього буде недостатньо, бо люди зачекалися посадок корупціонерів за грати, а не просто звільнень. Тому немає простих відповідей на питання, як переломити ситуацію Порошенку. Із озброєного адмінресурсом і досвідченого “Голіафа” Порошенко перетворився перед голосуванням у другому турі на “Давида”, якому допоможуть лише нестандартні, неочікувані та асиметричні дії.

Остап Дроздов, журналіст, ведучий авторського шоу “Прямим текстом” на телеканалі ZIK:

Остап Дроздов

“Інтрига другого туру полягає не в тому, чи “Зе” розгубить свій електорат, а в тому, наскільки далеко готовий піти “По”

– Симптоматично: цього року ми святкуємо 20-річний ювілей зухвалої, проте вкрай дієвої технології, ім’я якій – залякування електорату кінцем світу і спонукання до свідомого вибору меншого зла. На превеликий жаль, ми настільки інфантильний народ, що досі, з 1999 року (коли вибирали між Кучмою-Симоненком), живемо в дитячій казці про страшного “бабая”, який ось-ось вилізе з темряви. Всі політики, які останні 20 років незмінно процвітають біля державного “корита”, процвітають тільки тому, що на кожних виборах завжди з’являвся рятівний “бабай”. Головна мета – залякати ним народ і змусити погоджуватися на менше зло. Другий тур між Зеленським та Порошенком – апофеоз цієї технології, квінтесенція політичної ущербності України як держави, яка електорально деградує, причому стрімко. У цьому випадку можливі лише антагоністичні вибори. Зараз тут можна голосувати лише проти, тут кожні вибори – це загроза реваншу й відкату, тут кожні вибори – як віагра для імпотента. Нашого виборця роками тренували якраз для цього, привчали до моторошного страху все втратити, а отже, вимикати “раціо” і навпростець бігти в обійми до меншого, але любого зла.

Вибори-2019 – це найбільш нервові вибори в історії України, а другий тур – вже передбачається найбільш розпачливим. Всю країну поставлено “на розтяжку” між авантюрою і корупцією. Вибирайте! “Зешибісь” який прогрес нації! “Бабай” прийшов до обидвох таборів. Тут не важливі програми, обіцянки й курси – тут важлива темінь, в якій живуть обидва “бабаї”. А тепер усі уважно стежать за руками ілюзіоніста.

Третині виборців не потрібно нічого знати про свого “Зе”, тому основне завдання Зеленського в наступні два тижні – нічого не робити, ні в якому разі не руйнувати віртуального образу і не виказувати свого реального обличчя. Ніяких дебатів. Ніяких живих інтерв’ю. Ніяких онлайнів. Діджітал-компанія повинна прийти до свого логічного кінця, себто країна повинна купити образ, а не особу. І вже навіть не обов’язково віддавати крісло прем’єра Юлії Тимошенко. Якщо не станеться карколомного форс-мажору – Зе спокійно може дібратися до нежданої булави на інерції свого фан-клубу + ситуативних “протипорохів”. Головне – ніяких різких рухів.

У Порошенка ситуація діаметрально протилежна. Він повинен увімкнути всі свої ресурси. Грати на протистояння. Тиснути на панічний страх. Вдаватися до шаленого адмінресурсу. Словом – технологічно діяти як «Янукович на стероїдах». При цьому картинно подавати себе ультраєвропейським сильним лідером, який випромінює солідність на противагу “приколізму” опонента. Без заборонених і сумнівних прийомів цього неможливо досягнути. Не виключаю безпрецедентного “договорняка”. Варіантів безліч, але всі вони впираються в один: Порошенко іде ва-банк, і спрогнозувати його дії майже неможливо. Інтрига другого туру полягає не в тому, чи Зеленський розгубить свій електорат, а в тому, наскільки далеко готовий піти Порошенко. А в суспільстві тим часом намічається грандіозна битва непритомних проти заляканих. Найбільше шкода здорової частини суспільства, яка поважає свою гідність і не погоджується на вимушений вибір. Вони вже програли. Їм уже заготовані прокльони від заляканих. Ну, що ж, це не вперше. Зрештою, хтось же мусить бути над, аби зверху дивитися на світ, а не з дна.

Олександр Солонтай, політичний експерт, лідер партії “Сила людей”:

Олександр Солонтай

“Якість дискусії слід негайно повертати, бо змагання йде лише за формою, а зміст втрачається”

– Обом кандидатам водночас я би порадив подумати про себе в майбутній Україні, а не спрямовувати усі свої ресурси та зусилля виключно на боротьбу один із одним, як це бачимо зараз. Адже у всіх зараз має бути єдина мета - президентство в країні, а не на руїнах. А наразі може бути така боротьба, що «каменя на камені не залишиться».

Обидва кандидати декларують загалом схожий проєвропейський курс. Але Зеленському не вистачає проєвропейської конкретики, реального плану дій, який він має представити, щоб ми розуміли, як він збирається цей курс практично реалізувати. Також Зеленський має показати свою команду, з якою збирається працювати в разі перемоги.

Порошенку варто було б показати реальну, а не лише задекларовану боротьбу з корупцією та врешті разом з своїм прокурором та головою СБУ реально відправити за грати хоча б кількох людей з його оточення, які фігурують в останніх скандалах. Або зробити серйозні кадрові зміни.

Щодо дебатів, то це дуже важливий елемент політичної культури, який нам потрібно розвивати. У дебатах немає переможців чи переможених, адже прихильники того чи того кандидата зазвичай вважають, що кращим був саме він. Але дебати — це насамперед можливість для кандидатів чітко донести виборцям, які ще не визначилися, свої меседжі та основні акценти власної програми розвитку країни. Тому цей інструмент точно не варто ігнорувати, а навпаки. І загалом, для всіх виборів, якість дискусії слід негайно повертати, бо змагання йде лише за формою, а зміст втрачається.

Олег Саакян, політичний експерт:

Олег Саакян

“Будь-який промах Зеленського вважатиметься як зрозуміле явище, а будь-який промах Порошенка - серйозним ударом по його репутації”

– Очевидно, що у сьогоднішніх виборчих образах і Зеленський, і Порошенко багато в чому себе вичерпали і потребують певної еволюції. Швидше за все, команда Петра Олексійовича, як вже видно по вчорашніх заявах, а також лідери суспільної думки, пов’язані з ним, у соцмережах будуть піднімати тему мілітаризації - нагнітати мілітарну істерію, пов’язану з безпековою темою. Тож Порошенко як Верховний Головнокомандувач, з’являтиметься у військовій формі і з такої позиції у соціальних медіа небезпідставно критикуватиме “зеленого” кандидата в Президенти Зеленського.

Другий тур перед Володимиром Зеленським поставить вимогу розвіртуалізації, тобто відповідей на конкретні питання. Йому потрібно вибудовувати кампанію з позиції голосування не за віртуального Зеленського, не за кіногероя Голобородька, а скоріше з позиції “проти Петра Олексійовича” - як умовний референдум проти старої еліти і Петра Порошенка персонально. У такому випадку в нього є можливість обійти інформаційні капкани, поставлені Банковою, які мали б засвітити його слабкі місця, зокрема комунікацію з медіа, суспільством, і з іншого боку не втратити можливість акумулювання на собі протестного електорату.

Зеленському було б варто вийти на дебати (хоч в Україні кандидати й не зобов’язані брати участь у політичних дебатах). Тим паче, що в нас уже є практика подібних дебатів нерівних конкурентів - у випадку Ющенка і Януковича. Тоді всім здавалося, що Янукович не витримає спарингу з Ющенком, але гарна підготовка Януковича, доволі прості відповіді на складні питання зробили свою справу. І там, де були занижені очікування до Віктора Януковича, йому вдалося перемогти самого себе. Навіть на тлі Віктора Ющенка, до якого суспільство мало завищені очікування, Янукович виглядав досить непогано.

Те саме можна сказати і про майбутні дебати Порошенка і Зеленського — імовірно, що вони можуть стати серйозною несподіванкою, бо будь-який промах Зеленського вважатиметься як зрозуміле явище, а будь-який промах Петра Олексійовича вважатиметься серйозним ударом по його репутації. Та якщо Зеленському вдасться зробити хоча б один серйозний інформаційний удар, це зможе відчутно посилити його позицію. Тим паче, що у Зеленського є можливість критики чинного президента, а у Петра Порошенка такої розкоші немає. Тому Зеленський зможе переходити на критику, уникаючи відповідей на складні питання.

Тож Зеленському треба виглядати дуже щиро, і навіть якщо він частково виглядатиме не фахово, то це навпаки може викликати емпатію у частини суспільства. І в такому випадку Порошенку буде складніше, бо в очах частини суспільства він виглядатиме досвідченим політиком, який б’є “немовля”. А наше суспільство любить пожаліти того, кого б’ють. Тому здається, що шанси Зеленського на успіх в дебатах переважають можливі ризики.

Підготували Мирослав Ліскович, Юлія Горбань. Київ