Збереження природи під час війни: з чим Україна їде на COP17 у Вірменії

Вперше після ухвалення глобальної рамкової програми з біорізноманіття у 2022 році країни звітуватимуть про виконання взятих на себе зобов'язань

19 жовтня у столиці Вірменії, Єревані, стартує одна з наймасштабніших міжнародних подій у сфері охорони природи — 17-та Конференція сторін Конвенції ООН про біологічне різноманіття (COP17). Упродовж двох тижнів представники з понад сотні країн обговорюватимуть, як зупинити втрату біорізноманіття та зберегти природні екосистеми.

Цьогорічна конференція має особливе значення. Вперше після ухвалення Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової програми з біорізноманіття у 2022 році країни спільно оцінять прогрес у виконанні взятих на себе зобов'язань. Цей документ визначає 23 глобальні цілі до 2030 року, спрямовані на збереження та відновлення природи. Фактично COP17 стане першою нагодою оцінити, наскільки міжнародні обіцянки перетворилися на реальні дії.

Україна також є стороною Конвенції. В умовах повномасштабної війни питання збереження природи набуває для нас особливого значення. Адже попри масштабні руйнування та щоденні виклики, країна продовжує працювати над захистом і відновленням своїх екосистем. Міністерство економіки та довкілля України бере активну участь у формуванні та представленні державної позиції з питань збереження біорізноманіття. Тож із якими результатами та пріоритетами ми поїхали до Єревана?

Від декларування цілей до конкретної карти дій

Попри повномасштабну війну та безпрецедентні виклики для довкілля, Україна продовжує працювати над його довгостроковим збереженням. Одним із важливих кроків у цьому напрямі стало схвалення влітку Урядом цього року Стратегії збереження біорізноманіття України до 2035 року та плану її реалізації на перші роки. Саме ці документи стануть одними з ключових напрацювань, які Україна представить на COP17.

Чому це важливо? Йдеться не просто про черговий стратегічний документ, а про бачення того, як Україна планує зберігати та відновлювати своє природне багатство протягом наступного десятиліття. Стратегія гармонізована з глобальними цілями: вона передбачає захист рідкісних видів і їхніх оселищ, відновлення деградованих земель, розширення природно-заповідного фонду та врахування потреб екосистем під час розбудови економіки.

Важливо, що ці пріоритети підкріплені конкретним планом дій. На 2026–2028 роки передбачені понад 270 заходів. Вони покликані перетворити стратегічні цілі на практичні результати.

Для України цей документ має ще один важливий вимір — європейську інтеграцію. Збереження природних оселищ, захист диких тварин і відновлення екосистем є невіддільними компонентами екологічної політики Європейського Союзу. Її реалізація допоможе Україні не лише виконувати міжнародні зобов'язання, а й наближати національну природоохоронну політику до європейських стандартів. Впроваджуючи стратегію вже зараз, попри війну, ми робимо домашнє завдання, необхідне для майбутнього членства в Євросоюзі.

Україна звітує про прогрес

Втім, ухвалити стратегію — лише частина роботи. Не менш важливо зрозуміти, наскільки ефективними є вже зроблені кроки та які проблеми залишаються невирішеними. Саме для цього Україна підготувала сьомий національний звіт про виконання Конвенції ООН про біологічне різноманіття. Його розробка відбулася за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) та Глобального екологічного фонду (ГЕФ).

Попередній такий звіт Україна подала ще у 2018 році. Відтоді змінилося чимало. Світ ухвалив нові глобальні цілі зі збереження природи, а Україна зіткнулася з повномасштабною війною, наслідки якої для довкілля відчуватимуться ще багато років. У цих умовах новий звіт має особливе значення: він дозволить оцінити досягнутий прогрес, визначити наявні прогалини та зрозуміти, де необхідні додаткові зусилля й ресурси.

Цього разу країни звітуватимуть за оновленою системою показників, яка дасть змогу більш системно оцінювати результати природоохоронної політики. Для України це також можливість зіставити національні пріоритети з глобальними цілями та визначити подальші напрями роботи.

Над підготовкою звіту спільно працювали науковці, представники державних органів й громадськості. Документ уже оприлюднили на офіційному сайті Конвенції ООН про біологічне різноманіття. Тож Україна підходить до COP17 не лише з оновленою Стратегією, а й з оцінкою досягнутого прогресу та викликів, які ще належить подолати.

Довкілля в основі відбудови, а не після неї

Збереження природи не може бути ізольованим завданням лише екологів. Будь-яке рішення щодо будівництва дороги, відновлення житлового кварталу чи розвитку агросектору безпосередньо впливає на екосистеми.

Це один із ключових принципів Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової програми з біорізноманіття: питання збереження природи мають бути інтегровані в державну політику та процеси планування на всіх рівнях, від національного до місцевого.

Одним із інструментів для цього є стратегічна екологічна оцінка (СЕО). Вона дозволяє заздалегідь оцінити, як реалізація державних програм, стратегій чи планів розвитку може вплинути на довкілля та врахувати можливі ризики ще до ухвалення остаточних рішень.

Україна вже робить кроки в цьому напрямі. За підтримки ПРООН розроблено методичні рекомендації, які допоможуть краще враховувати питання збереження біорізноманіття під час проведення стратегічної екологічної оцінки. Наразі документ проходить процедуру затвердження в Міністерстві економіки та довкілля України.

Рекомендації спираються на міжнародні зобов'язання України, європейське природоохоронне законодавство та досвід інших країн. Їхнє впровадження допоможе зробити захист природи невіддільною частиною планування розвитку територій, зокрема в контексті майбутньої відбудови України.

Від стратегій до практики: як це працює в умовах війни

Утім, збереження біорізноманіття — це не лише міжнародні домовленості, стратегії чи звіти. Насамперед за цим стоїть щоденна робота людей, які досліджують і захищають українські ліси, болота та їхніх мешканців. Адже неможливо ефективно зберігати природу, не розуміючи, які зміни відбуваються в екосистемах і які загрози перед ними постають.

Особливо важливою ця робота є для Полісся, регіону з унікальними природними екосистемами, зокрема лісами та торфовищами. Саме тут ПРООН за фінансової підтримки Глобального екологічного фонду (ГЕФ) допомагає природоохоронним установам посилювати можливості для дослідження та збереження біорізноманіття в межах проєкту «Сприяння сталому тваринництву та збереженню екосистем на півночі України».

10 природоохоронних установ регіону вже користуються обладнанням, яке допомагає їм ефективніше працювати в польових умовах. Зокрема, це дрони, метеостанції, засоби зв'язку та резервного живлення. Завдяки цьому фахівці можуть точніше відстежувати зміни в екосистемах, проводити спостереження за дикою природою та своєчасно виявляти загрози лісових і торфовищних пожеж.

Цьогоріч природоохоронні установи Полісся також отримали 198 фотопасток із супутнім обладнанням. Ці пристрої дозволяють спостерігати за тваринами без втручання в їхнє природне середовище, фіксувати присутність рідкісних видів та збирати дані для подальших досліджень. А завдяки світлинам, якими діляться природоохоронці, побачити приховане життя української дикої природи можуть і люди далеко за межами заповідних територій.

Виклики, які не можна відкласти до завершення війни

Оцінюючи досягнення та формуючи плани на майбутнє, не можна оминути головний виклик для української природи — повномасштабну війну.

Російська агресія щодня завдає шкоди українським екосистемам. Знищені природні оселища, заміновані території, забруднені ґрунти та водойми, загрози для рідкісних видів рослин і тварин. Все це наслідки, з якими Україні доведеться працювати ще не одне десятиліття.

Проте ми не маємо розкоші відкласти захист природи «на потім». Стан екосистем — це наша продовольча безпека, якість питної води, стійкість до кліматичних змін та здоров'я майбутніх поколінь.

Саме тому участь України в COP17 — це нагадування світу про те, що екологічні наслідки війни мають глобальний вимір. Але водночас це сигнал. Навіть у найважчі часи Україна залишається надійним партнером, демонструє стійкість й продовжує рухатися до своїх екологічних цілей.

Олександр Краснолуцький, заступник Міністра економіки та довкілля України

Фото надані пресслужбою Мінекономіки