Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

Цієї осені та взимку українцям варто готуватися до подальшого зростання цін на продукти. Найвідчутніше можуть подорожчати молочні продукти, яйця та м’ясо, хліб до кінця року може додати в ціні ще 5–6%. Водночас підстав говорити про дефіцит продовольства немає: Україна виробляє достатньо продукції для власних потреб. Значно серйознішими викликами залишаються російські удари по складах і логістиці, проблеми з аграрним експортом та критична ситуація для частини фермерських господарств. 

Про те, що відбуватиметься з цінами на продукти восени та взимку, чи варто українцям робити запаси, чому хліб дорожчає за достатніх запасів зерна, як удари РФ по логістиці впливають на продовольчий ринок та чим проблеми аграрного експорту загрожують українській економіці, в інтерв’ю Укрінформу розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. 

МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ МОЖУТЬ ПОДОРОЖЧАТИ НА БІЛЬШЕ НІЖ 20% 

- Пане Денисе, почнімо відразу з головного: що українці побачать у чеках за продукти цієї осені? 

- Сезонність уже багато років впливає на ціноутворення в Україні. Але тепер до неї додалися удари по логістиці. Усе це потребує додаткових витрат, які зрештою позначаються на чеках у магазинах. Якщо дивитися на харчові продукти загалом, фактично немає груп, ціни на які не зростатимуть в осінньо-зимовий період. Найбільше це стосуватиметься яєць, м’яса та молочної продукції. Меншою мірою до кінця листопада це буде відчутно в овочевій групі, оскільки поки що немає значних витрат на зберігання. Водночас різкого стрибка, наприклад одразу на 15%, не буде. Зростання відбуватиметься поступово – щомісяця приблизно на 1,5–3%. 

Окремий чинник – ситуація в енергетиці. Ворог не припиняє ударів, і якщо виникнуть проблеми з централізованим електропостачанням, виробникам та переробникам доведеться переходити на генератори. Це додаткові витрати. 

Тому в середньому ціни можуть зрости щонайменше на 10%, подекуди – на 15%. А молочна група може подорожчати на більш ніж 20%, оскільки тут одночасно впливають логістика, енергоносії та сезонність. Узимку надої зменшуються, молока стає менше – відповідно, ціна зростає. 

- Чи є продукти, які можуть подорожчати навіть більше? 

- Щодо молочної продукції є аналітичні дані про можливе зростання навіть до 25%. Але в Україні тепер важко щось прогнозувати на тривалий період, бо ситуація постійно змінюється. Якщо будуть масштабні вимкнення електроенергії, а дизельне пальне суттєво дорожчатиме, це безпосередньо впливатиме на собівартість. Якщо підприємству, умовно кажучи, вісім годин доведеться працювати на генераторах, це може додати ще до 20% до вартості виробництва. 

ХЛІБ БУДЕ, АЛЕ ВІН ДОРОЖЧАТИМЕ 

- За якими продуктами українцям варто стежити як за своєрідними індикаторами зростання цін? 

- Традиційно для України це хліб. Фактично з 2024 року його ціна щомісяця збільшується на приблизно 1,5–2%. Нинішній рік не став винятком. За дев’ять місяців хліб подорожчав на понад  10%, а до кінця року його вартість може бути вищою ще на 5–6%. 

- Але Україна має достатньо зерна. Чому тоді хліб дорожчає? 

- Ми ж не споживаємо безпосередньо зерно, яке виростили на полі. Воно потребує перероблення, доставляння, пакування, зберігання. На кожному етапі від лану до столу формується додаткова вартість. Водночас сировина становить приблизно 12% вартості хліба. Усе інше  – логістика, зарплати, енергоносії, валютний курс та інші складники. Тому говорити про можливу нестачу хліба в країні, яка виробляє майже 25 мільйонів тонн пшениці, – велике перебільшення. Для внутрішніх потреб нам потрібно приблизно шість мільйонів тонн. Тобто хліб буде. Але, на жаль, дорожчим. До кінця 2026 року ціна на хліб може зрости ще приблизно на 5–6%, тобто по 1,5–2% щомісяця. 

- А ситуація з гречкою? Подекуди вже говорять навіть про те, що немає гречаного борошна. 

- Тепер триває активне збирання гречки. Уже намолочено понад 35 тисяч тонн нового врожаю, а загальний урожай оцінюється в більш ніж 100 тисяч тонн. Цього достатньо для внутрішніх потреб. Те, що періодично немає продукції, пояснюється сезонним переходом: старі запаси вже закінчуються, а новий урожай ще не встиг надійти в достатній кількості. Це нормальна ситуація. 

НЕ ТРЕБА КУПУВАТИ ПО 40–50 КІЛОГРАМІВ ГРЕЧКИ 

- Після російських ударів українці бачили порожні полиці в магазинах. Це була реальна нестача продуктів чи наслідок паніки? 

- На початку проблема справді була реальною. Ворог завдав інтенсивних ударів по системах зберігання та великих централізованих хабах. Частину товару фізично знищено. Крім того, логістику потрібно було перебудувати. Особливо складно з продукцією, яка потребує спеціальних умов. Наприклад, молочна продукція від виробництва до магазину постійно має перебувати в умовах охолодження. Якщо великий логістичний центр із холодильними камерами знищений, належить організовувати прямі постачання більшою кількістю спеціалізованого транспорту. Але бізнес уже має досвід від початку повномасштабної війни, тому логістичні маршрути вдалося перебудувати доволі швидко. 

Тому прохання до людей: не треба купувати по 40–50 кілограмів гречки. Візьміть стільки, скільки вам потрібно. Не спустошуйте полиці, адже ритейл не завжди встигає так швидко їх наповнювати. Продуктів вистачить. Аграрії працюють, переробна галузь працює. Поки аграрії працюють, продовольча безпека України під захистом. 

- Чи може якийсь продукт усе-таки тимчасово зникати з полиць? 

- Це може стосуватися імпортної продукції. Майже 90% того, що українці споживають, ми виробляємо самі. Проблеми можуть виникати з певними екзотичними продуктами, фруктами чи овочами, які не вирощують в Україні та залежать від імпорту, транспортування і специфічних умов зберігання. 

- Якщо Росія всю зиму битиме по складах і логістиці, чи існує точка, після якої можуть виникнути серйозні проблеми з продуктами? 

ВИНОС: Удари по системах зберігання та автомобілях, які перевозять продукцію, справді є загрозою 

- Труднощі можливі, але вони стосуватимуться передусім логістики, а не самого виробництва продуктів. 

В Україні виробництво досить розгалужене. У різних регіонах є підприємства, які можуть виробляти крупи, хліб, м’ясну продукцію. А ось удари по системах зберігання та автомобілях, які перевозять продукцію, справді є загрозою. 

Тобто удари по логістиці можуть спричиняти затримки, але проблем із самим виробництвом продовольства в Україні не буде.

АГРАРНИЙ ЕКСПОРТ ПЕРЕЖИВАЄ ОДНУ З НАЙВАЖЧИХ КРИЗ ЗА РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ 

- Що тепер відбувається з українським урожаєм, який складно вивезти через проблеми з портами? 

- Ситуація одна з найважчих за роки незалежності України. Навіть на початку повномасштабної війни не було таких труднощів із логістикою, як тепер. 

Раніше працювали коридори солідарності, режим «без мит і квот», Дунай. Тепер ворог б’є по логістичних маршрутах, є обмеження щодо експорту до ЄС, а цього сезону ще й сильно обмілів Дунай. Подекуди баржі доводилося завантажувати лише на 40%. Відповідно, збільшується кількість рейсів і зростає собівартість перевезення. Логістика сьогодні може коштувати понад 100 доларів за тонну. 

Унаслідок цього фермер усередині країни продає продукцію, у кращому разі, по 5–6 тисяч гривень за тонну. Я знаю випадки у північно-східних регіонах, де продукцію забирають по 3 тисячі гривень за тонну. Водночас на міжнародних ринках пшениця коштує майже 300 доларів за тонну. Цей розрив може призвести до того, що частина аграріїв буде змушена призупинити діяльність або взагалі закрити бізнес. 

- Чи може закриття фермерських господарств зрештою призвести до дефіциту продуктів? 

- Ні. Не закриється така кількість фермерів, яка могла б спричинити дефіцит продукції. 

Ми можемо побачити зменшення посівних площ і певну кількість господарств, які припинять роботу. Це буде болісно для місцевої економіки та економіки країни загалом, але не матиме такого масштабу, щоб український споживач зіткнувся з нестачею продовольства. 

ПРОБЛЕМИ З ЕКСПОРТОМ УЖЕ ВПЛИВАЮТЬ НА ГРИВНЮ 

- Чи може проблемний аграрний експорт впливати на курс гривні? 

- Дуже сильно. І ми вже це відчуваємо. Неможливість повною мірою експортувати продукцію призводить до недоотримання валютної виручки. Йдеться приблизно про 1,5–2 мільярди доларів щомісяця. Аграрний експорт у середньому приносив Україні орієнтовно 22–24 мільярди доларів на рік. Тепер обсяги значно менші. Станом на 21 вересня за місяць було експортовано 928 тисяч тонн зерна, тоді як нам потрібно експортувати майже 4–5 мільйонів тонн. Якщо ситуація не зміниться, це впливатиме на валютні надходження і, відповідно, створюватиме додатковий тиск на гривню. 

- Що тоді буде з продуктами у 2027 році? Чи не доведеться Україні більше імпортувати? 

- Ні, Україна однозначно забезпечить себе власними продуктами. Частина фермерів, особливо малих господарств, через проблеми з експортом може переорієнтовуватися на внутрішній ринок. Вони вирощуватимуть більше культур, які мають стабільний попит усередині країни: жито, просо, кукурудзу, горох, гречку. 

Тобто внутрішній споживчий ринок буде наповнений. 

НА ВЕСНЯНУ ПОСІВНУ ЗНАДОБИТЬСЯ ПОНАД 300 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ 

- Чи отримають аграрії додаткове фінансування? 

- Ми зверталися до уряду та профільного міністерства, тому що державні кредитні гарантії необхідно посилювати зовнішнім фінансуванням. Позитивну відповідь отримали від Світового банку. До кінця року Україна має отримати приблизно 250 мільйонів доларів. Ці кошти можна буде спрямувати на кредитні гарантії для банків, щоб товаровиробники отримали фінансування на осінньо-польові роботи і частково на весняну кампанію. Весняна кампанія буде дорожчою. На неї потрібно понад 300 мільярдів гривень. 

- Озимі вже сієте? 

- Так, активно сіємо. Процес не зупиняється. Можливе скорочення посівних площ приблизно до одного мільйона гектарів, але з погляду самозабезпечення України продуктами це не критично.

В АГРОСЕКТОРІ КАТАСТРОФІЧНО НЕ ВИСТАЧАЄ ЛЮДЕЙ 

- Наскільки гостра для аграріїв проблема мобілізації працівників? 

- Людей не вистачає. З перших днів великої війни багато працівників аграрних підприємств було мобілізовано. Навіть попри можливість бронювання 50% військовозобов’язаних, людей за роки війни стало значно менше. Особливо гостро проблема відчувається під час збиральної кампанії. Катастрофічно не вистачає водіїв вантажівок та іншої техніки, яка працює на полях. Тому ми працювали над розширенням можливостей бронювання для малих фермерських господарств. Із жовтня має запрацювати критерій, який дасть змогу частині малих господарств отримувати статус критично важливих і бронювати працівників. 

«ПРОДУКТІВ ВИСТАЧИТЬ. НЕ ТРЕБА ПАНІКУВАТИ» 

- Якщо коротко підсумувати: до чого українцям готуватися цієї осені та взимку? 

- До того, що ціни зростатимуть. Але продуктів буде достатньо. Україна має необхідні обсяги зернових, працюють аграрії, відбувається перероблення. Так, через удари можуть виникати тимчасові проблеми з логістикою, можуть бути затримки з постачанням певних товарів. Але говорити про продовольчий дефіцит немає підстав. Тому головне – не створювати ажіотаж самим. Непотрібно скуповувати продукти десятками кілограмів. Усім вистачить. 

Розмовляла Христя Равлюк 

Фото: Данило Антонюк / Укрінформ

Повну відеоверсію інтерв’ю  дивіться на ютуб-каналі Ukrinform