Олексій Гребінь, гендиректор компанії-виробника електромоторів

Українські безпілотні системи та способи їхнього використання стали однією з найбільш обговорюваних тем на міжнародній оборонній виставці «SAHA 2026». На спільному стенді Української ради зброярів, окрім готових рішень, були представлені й виробники компонентів для безпілотників, зокрема електромоторів. Локалізація виробництва деталей в Україні свідчить не лише про нарощування виробничих спроможностей та потребу забезпечувати фронт критично важливими компонентами, а й про поступове формування повноцінної оборонної промислової екосистеми, здатної конкурувати на міжнародному ринку.

Генеральний директор компанії Motor-G Олексій Гребінь в інтерв’ю Укрінформу розповів про розвиток ринку, конкуренцію з китайськими виробниками, переваги локалізації компонентів для дронів в Україні, трансформацію ринку безпілотників та перспективи українського оборонного експорту.

ДЕМОНСТРУЄМО НА SAHA НЕ ЛИШЕ МОТОРИ, А Й УСЮ ОБОРОННУ ЕКОСИСТЕМУ УКРАЇНИ

- Олексію, ваша компанія бере участь у міжнародній оборонній виставці SAHA 2026 у Стамбулі. Якою є мета?

- Наша компанія є виробником моторів для БПЛА. Але ми тут демонструємо більше, ніж мотори. Ми показуємо, що український ОПК – це не лише кінцеві вироби, а ціла екосистема. Тобто це і готовий продукт, і компоненти для нього. Саме тому на цій виставці ми намагаємося показати світу не тільки дрони, а й усі комплектуючі до них. Тут також представлені наші колеги, які виробляють батареї та інші компоненти. Наша основна ціль – демонстрація можливостей української оборонної екосистеми. І, звісно, так само, як українські виробники дронів вивчають попит на зовнішньому ринку, ми разом із ними виходимо на міжнародний ринок і намагаємося зрозуміти, зокрема, чи цікаво світові купувати українські, а не китайські електромотори.

УКРАЇНСЬКІ ЕЛЕКТРОМОТОРИ СТВОРЮЮТЬСЯ ДЛЯ СКЛАДНИХ УМОВ ФРОНТУ

- Чому світові цікаво купувати українські електромотори, а не китайські?

- Основні електромотори з Китаю належать до хобійної сфери, тоді як ми одразу виробляємо продукт для умов фронту. У наших соцмережах можна побачити, як ми тестуємо мотори: вони працюють у воді, під водою, в багнюці з піском, у пилу, на холоді. Тобто вони одразу розраховані на важкі погодні та складні умови використання. Навіть маємо відео, де палимо мотор пальником, а він продовжує працювати. Тобто наш мотор може певний час витримувати навіть прямий вплив вогню. Відповідно, саме така надійність потрібна на фронті, і це є ключовою перевагою нашої продукції.

- У світі нині спостерігаємо за переходом на електротранспорт, на більш екологічні електричні мотори. Чи є така тенденція у військовій сфері?

- Частково так, але я б не пов’язував це напряму. Тут більше питання в тому, чому саме електричний дрон? Тому що це маленький дрон, а двигун внутрішнього згоряння такого розміру був би дуже неефективним і дорогим.

Тому у військовій сфері це радше питання маленького, дешевого рішення, яке легко масштабувати. Це не зовсім той самий тренд, що перехід на зелену енергетику чи економія на пальному. Тут питання більше в практичності та зручності. І саме ця війна принесла масове використання малих безпілотних систем. Безпілотники існували й раніше, але це були великі стратегічні системи, як, наприклад, «Байрактар». А зараз з’явилися маленькі системи, і вони переважно працюють на електротязі.

НА СВІТОВОМУ РИНКУ ВАРТІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ЕЛЕКТРОМОТОРІВ ДУЖЕ КОНКУРЕНТНА

- Який відгук ви отримуєте від виробників дронів та військових?

- Здебільшого це відгуки не від військових, тому що працюємо через виробників дронів. Від них отримуємо дуже схвальні відгуки і щодо якості, і щодо швидкості реакції. Одна з наших ключових переваг – у тому, що ми виробляємо мотори тут, на місці. Ми можемо швидко вносити зміни, кастомізувати рішення, підганяти характеристики під конкретного клієнта.

Наприклад, один із типових позитивних відгуків, – що ми дуже швидко зробили нестандартний мотор, який в іншому випадку довелося б чекати місяцями. Зараз через завантаження ми вже не можемо робити це «на післязавтра», але все одно це займає тиждень-два. І головне, що ми можемо швидко комунікувати між нашою R&D-командою та командою клієнта, завдяки чому рішення знаходяться дуже оперативно. Це значно пришвидшує зміни та розробки для фронту.

Цікавим відкриттям для нас стало те, що якщо в Україні наш основний конкурент – це китайські електромотори, і з Китаєм дуже важко конкурувати по ціні, то на світовому ринку наші ціни виявилися абсолютно конкурентними. У Європі, коли бачать наші ціни, часто кажуть: «Так це навіть дешевше, ніж у Китаї». Тому що там немає таких обсягів замовлень і таких цін, як в Україні.

Єдине, що зараз ми дуже сконцентровані на українському ринку, а європейський і турецький ринки для нас поки що лише розвиваються. Ми хочемо себе показати, хочемо, щоб про нас знали. Але обсяги тут поки навіть близько не такі, як зараз в Україні.

- А чи ви готові до експорту?

- Так, звісно. Якщо буде така можливість і ми домовимося з потенційними партнерами, то ми готові до експорту. Але ринок тут поки не готовий. Та з огляду на події у світі ця ситуація може швидко змінитися. Близькому Сходу дрони точно потрібні. Але тут головне питання – хто саме буде їх виробляти? Ми йдемо не до фінального споживача, а до виробника дронів. Ми рухаємося «хвостиком» за виробниками. Якщо на Близькому Сході купуватимуть українські дрони, тоді там, скоріш за все, будуть і наші мотори. Якщо ж дрони вироблятимуть, наприклад, у Туреччині, тоді нам буде цікаво постачати мотори сюди.

МАЙБУТНЄ – ЗА АВТОНОМНИМИ РОЯМИ ДРОНІВ

- Яким ви бачите подальший розвиток ринку дронів? Наприклад, у Туреччині роблять великий акцент на роях дронів. Вони вважають, що місії виконуватимуть саме рої дронів, які комунікуватимуть між собою за допомогою штучного інтелекту. І фактично оператор, який ставить завдання, у майбутньому може вже не знадобитися.

- Все рухається саме в цьому напрямі. Ця технологія буде лише масштабуватись і збільшуватись у кількості. Якщо говорити про розвиток електричних дронів, то зараз відбувається стандартизація залежно від задач. Якщо дрон використовується безпосередньо на лінії фронту, то це маленький дрон, тому що йому не потрібно далеко летіти. Все залежить від дальності виконання завдання. Якщо ми говоримо про штурмові задачі – це теж невеликі дрони. Але дедалі більшої ролі набувають середні дрони. Тому що зона ураження значно розширилася, і щоб досягти цілі – потрібно летіти на 30-40 кілометрів. Маленький дрон так далеко не полетить. Тенденції до прямого зменшення розмірів немає, натомість з’являється сегментація – певний типорозмір під певний тип використання.

- Ви виробляєте різні мотори для різних за розміром дронів?

- Так. Наразі ми перекриваємо найбільш популярні типи моторів, які використовуються в Україні. Зараз в Україні є близько дев’яти компаній, які виробляють мотори. Ми всі спілкуємося між собою і намагаємося підтримувати одне одного.

ВИРОБНИКИ ДРОНІВ ХОЧУТЬ КУПУВАТИ КОМПОНЕНТИ УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

- Наскільки українські дрони є локальним продуктом?

- Зараз дуже багато говорять про локалізацію виробництва компонентів для дронів, тому що всі розуміють питання залежності. В оборонній сфері це критично важливо. Потрібно зменшувати залежність від Китаю, бо дуже багато критичних компонентів досі залежать саме від нього. І це важливо доносити не лише в Україні, а й у Європі, США, Туреччині та загалом у країнах НАТО – потрібно будувати ланцюги постачання, незалежні від Китаю. Сьогодні залежність виробників дронів від китайських компонентів усе ще дуже велика.

Але в Україні вже є компанії, які максимально орієнтуються на локалізацію і вже мають 90-100% українських компонентів. Наприклад, уже є навіть українські тепловізійні камери. Інше питання – це масштаби виробництва таких повністю українських дронів. Але загалом уся індустрія рухається саме в цей бік. Ми це бачимо. Часто українські виробники дронів хочуть купувати саме компоненти українського виробництва.

ЛОКАЛІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА МУЛЬТИПЛІКУЄ КОЖНУ ГРИВНЮ

- Можу навести приклад Туреччини. Ще 20-25 років тому у них в ОПК було лише близько 20% власного виробництва, а 80% імпортувалося. Потім вони взяли курс на розвиток власного ОПК і сильно просунулися вперед. Зрозуміло, що це ще шлях випробувань і розвитку, але вони вже заявили про себе як про потужного виробника. Чи варто Україні пробувати повторити досвід Туреччини?

- Я б сказав – однозначно так. Локалізація виробництва важлива з двох причин. Перше – це питання безпеки. Друге – це питання економіки. Кожна гривня, витрачена всередині країни, мультиплікується в економіці. Коли ми купуємо локальний продукт, гроші залишаються всередині країни, й економіка зростає. А ми вже бачимо, що затяжна війна – це війна економік. Тому купівля у локального виробника – від умовного ґудзика до електромотора – критично важлива. Схоже, Туреччина це добре зрозуміла. І безпека, й економіка для них стоять поруч. Звісно, це довгий шлях. Нас часто запитують: «Добре, мотор український, а магніти чиї?» Так, магніти поки що китайські. Але якщо ми не почнемо запускати власне виробництво моторів, то ніколи не з’являться й власні виробники магнітів. Тобто ми маємо створити попит, щоби з’явилися виробники компонентів не в Китаї, а в Україні чи Європі. І зараз ми вже спілкуємося з кількома компаніями, які планують запускати виробництво магнітів і в Україні, й у Європі. Так, це роки. Але якщо не почати зараз – то коли?

В УКРАЇНІ ПОСТУПОВО ФОРМУЄТЬСЯ НОВА ВИРОБНИЧА ЕКОСИСТЕМА ОПК

- Тобто ще кілька років тому цього ринку фактично не існувало? Тепер він є, розвивається, стає більш автономним.

- Так, його не було. Чотири роки тому лиш починала формуватися потреба в дронах. Відповідно, майже ніхто не виробляв компоненти. Але далі все почало розвиватися разом із попитом. З’явився попит на дрони – з’явилися виробники дронів. Потім з’явилися виробники компонентів, далі – виробники субкомпонентів. Так поступово формується нова виробнича екосистема ОПК. Саме так свого часу розвивався й Китай: коли з’являлися виробники продукту, згодом з’являлись і виробники обладнання для його виготовлення і так далі. Ми поки ще на початку цього шляху. І якщо не зійдемо з нього, то українську економіку та виробничу спроможність чекає дуже хороше майбутнє. Звісно, нам також потрібні зовнішні ринки. Тому відкриття експорту – критично важливе. Тоді додана вартість залишатиметься в Україні, а це і є те, що розвиває економіку.

- Нині йде мова про розробку алгоритму для експорту навіть під час війни.

- Так. Якщо владі дійсно вдасться запустити механізм експорту так, щоб це не шкодило фронту, і можна буде експортувати надлишкову продукцію, то це було б просто чудово.

Ольга Будник, Стамбул

Фото авторки