Роздержавлення Сенс Банку: сценарії для інвесторів та можливі наслідки для всіх
Експерти вважають, що продати один із системних банків країни можна буде за ціною, що не перевищуватиме розміру його власного капіталу.
Оприлюднення записів розмов фігурантів корупційної справи «Мідас» і присвячене цій темі засідання парламентської ТСК, схоже, каталізували процес, який, за більшістю оцінок, був невідворотнім, але відкладався «до кращих часів». Мова про скорочення частки держави у банківській системі через приватизацію деяких держбанків – передовсім АТ «Сенс Банк». Дотеперішню невизначеність часових перспектив такого кроку можна пояснити намірами продати актив якомога дорожче, що в умовах війни зробити вкрай складно. Зараз же, коли розгорівся скандал, завдання змінилися: головне – врятувати репутацію фінустанови, яка належить до найбільших системних банків країни, унеможливити пов’язані з нею схеми, зберегти стабільність у банківському секторі і, звісно ж, відновити реноме держави. Як це краще зробити?
СЕНС БАНК НА «ПЛІВКАХ МІНДІЧА»: ПЕРШІ ВИСНОВКИ І МАЙБУТНІ ПЕРЕВІРКИ
Напередодні, говорячи про необхідність перезавантаження державних компаній та банків, президент Володимир Зеленський особливо наголосив на потребі у якнайшвидшій приватизації Сенс Банку. За словами глави держави, це належить зробити ще цього року.
«Окремо обговорили роботу державних банків: потрібна лібералізація банківської галузі та розширення підприємницьких можливостей. Що стосується Сенс Банку, вже було визначено необхідність здійснити його приватизацію, і не має бути жодних затримок у процесі роздержавлення: цього року банк повинен бути приватизований», - прокоментував Зеленський підсумки наради з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.
Сама ж Свириденко повідомила в Телеграмі, що Кабінет міністрів ухвалив рішення про пришвидшення змін в управлінні держкомпаніями та банками, зокрема НАЕК «Енергоатом» і АТ «Сенс Банк». Згідно з урядовим дорученням, Міністерство фінансів, Національний банк України та інші профільні інституції мають проаналізувати ефективність роботи органів управління Сенс Банку, а також пришвидшити його приватизацію.
Майже одразу ситуацію прокоментували в НБУ. Правління Національного банку оприлюднило офіційну позицію з питань націоналізації Сенс Банку, призначення членів наглядової ради та інших питань, які розглядалися на засіданні тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України 5 травня.
Там наголосили, що націоналізація цього банку була виправданим та необхідним кроком.
Нагадаємо, у липні 2023 року АТ «Сенс Банк» (колишній «Альфа-Банк Україна») офіційно перейшло у власність держави. Підстави для націоналізації - загрози фінансовій стабільності та інтересам вкладників через накладення санкцій на акціонерів (пов’язаних із РФ бізнесменів Фрідмана, Авена та їхніх партнерів). Застосування санкцій до власників істотної участі банку призвело до невиконання ними зобов’язань щодо підтримання рівня капіталу.
«За період із 1 березня 2022-го до 1 липня 2023 року регулятивний капітал фінустанови зменшився на 50%, водночас у інших системно важливих банків він у цілому збільшився на 29%», - пояснили в НБУ.
Що ж до подальших подій, то факти можливих корупційних впливів та схем довкола Сенс Банку, які обговорювали на засіданні ТСК, на думку регулятора, жодним чином із націоналізацією установи не пов’язані.
Водночас з урахуванням виявленої інформації, Нацбанк почав оцінювання відповідності наглядової ради банку затвердженим Кабінетом міністрів вимогам. Крім того, НБУ ініціює перевірку відповідності критеріям незалежності голови наглядової ради Миколи Гладищенка.
Як наголошується, протягом усього періоду після націоналізації Сенс Банку НБУ здійснював за ним посилений нагляд. Проведено три інспекційні перевірки з питань банківського законодавства, одна з яких стосувалася оцінювання якості активів, інші - контролю виконання наданих регулятором рекомендацій. Окрім того, АТ «Сенс Банк» п’ять разів перевіряли на дотримання вимог законодавства в питаннях фінансового моніторингу. Також Нацбанк неодноразово здійснював поглиблені безвиїзні вивчення з питань корпоративного кредитування, ціноутворення в трансакційному бізнесі тощо.
За їх результатами до Сенс Банку застосовували передбачені законодавством заходи впливу.
«На банк двічі накладали штрафи: 2023 року – у розмірі 47,7 млн грн, 2025 року – у розмірі 4,1 млн грн», – деталізували в НБУ.
І додали, що у 2023 - 2026 роках Нацбанк надіслав 13 звернень до правоохоронних органів та Державної податкової служби і чотири листи Державній службі фінансового моніторингу України.
«Результатом посиленого нагляду стало, зокрема, виявлення ознак наявності в минулому прихованої паралельної структури управління банком представниками колишніх підсанкційних власників», - йдеться у повідомленні.
На підставі отриманої інформації Національний банк ініціював моніторинг ділової репутації представників керівництва АТ «Сенс Банк».
Тим часом Микола Гладищенко подав заяву, в якій попросив тимчасово усунути його від виконання повноважень голови наглядової ради Сенс Банку. Поки що – на 2 місяці, доки триватиме ініційована НБУ додаткова перевірка.
МАЙБУТНІЙ «СЕНС»: ВАРІАЦІЇ НА ТЕМИ ПРИВАТИЗАЦІЇ
Після націоналізації Сенс Банку частка держави у банківській системі зросла щонайменше до 56%. Це за розміром активів. За показником же акумулювання депозитів населення вона взагалі перевищила 65%.
«Частка державних банків в Україні справді аномально велика. І рано чи пізно (бажано раніше) щось із цих активів доведеться продати, передати приватному інвесторові. Тому що держава - власниця банку - це не тільки про низьку ефективність, а і про відповідальність за клієнтську базу, за її гроші. Виникнення будь-якої фінансової чи економічної кризи означає, що держава не може впоратися з економікою, їй тяжко. А якщо це викличе ще й проблеми у банківські сфері, якщо паралельно розгортається банківська криза, тиск на державу посилюється. Їй доведеться підтримувати капіталом банки, щоб утримати їх «на плаву». Тому значний відсоток держави у банківському секторі небезпечний», - пояснює в коментарі Укрінформу інвестиційний банкір Тарас Козак.
Країни, де держава контролює більше половини банківського сектору, можна перелічити на пальцях, і це, переважно, авторитарні країни – як-от, РФ, Білорусь, Китай, Ефіопія, Сирія.
Але треба визнати й те, що в умовах війни прямий вплив держави на банківський сектор має і свої переваги, чинячи стабілізаційний вплив на систему – принаймні, в некризові періоди.
Тим не менше, з огляду на середньострокову перспективу, про необхідність швидкої приватизації «Сенсу» почали говорити фактично одразу ж після націоналізації чи й навіть ще у її процесі. Відтоді його та Укргазбанк називають першими претендентами на роздержавлення.
У січні 2025 року у Міністерстві фінансів навіть повідомляли, що, попри продовження війни, деякі іноземні інвестори висловили зацікавленість у приватизації цих двох банків. При цьому сам Мінфін спільно зі Світовим банком почав напрацьовувати законодавчі механізми для прозорого роздержавлення банків у розрахунку на залучення справді серйозних інвесторів.
У жовтні 2025-го уряд офіційно оголосив про початок підготовки до продажу пакетів акцій, що належать державі у статутних капіталах АТ «Сенс Банк» та АБ «Укргазбанк». Перед тим Рада з фінансової стабільності проаналізувала потенційні ризики продажу цих пакетів для фінансової системи. Висновок: продаж пакетів акцій цих банків стабільності банківської системи України нічим не загрожує.
І якщо ще кілька місяців тому про перспективи роздержавлення одного або й обох цих банків вже у 2026 році говорили з певними сумнівами, то після останніх подій та заяв вищого керівництва держави про такі терміни маємо казати уже не як про «можливі», а як про «обов’язкові».
«Держава визнала, що продавати потрібно насамперед «Сенс» і Укргазбанк. Я вважаю, що продавати треба більшу кількість активів, але для початку і це добре. Мова не про найбільші банки, але досить великі. І тут є два питання: чи знайдуться на них покупці, та чи готові ці банки до продажу?», - коментує Козак.
Щодо готовності, то, за оцінками аналітиків, якщо залишити за дужками порушену після оприлюднення «плівок Міндіча» тему сторонніх впливів на формування наглядової ради і правління Сенс Банку та ухвалення ними стратегічних рішень, а також ще офіційно не підтверджені звинувачення у причетності банку до схем онлайн-казино, з точки зору організації та ведення бізнесу йдеться про доволі сучасний і привабливий актив. За ефективного управління він може швидко почати приносити інвесторові прибуток. Капітал адекватний, розміри – за українськими мірками, непогані, обсяг непрацюючих кредитів – мінімальний, набагато нижчий, ніж загалом у державному банківському сегменті, клієнтська база й мережа відділень (майже 140) – на рівні, онлайн-інфраструктура та сервіси – в порядку.
Тому дехто з аналітиків оцінює реальну вартість цього активу у $200 - 250 мільйонів. Але й продаж банку за $100 - 150 мільйонів, кажуть, буде непоганим результатом. Хоча державу така ціна, зрозуміло, не дуже влаштовуватиме.
«Мені складно сказати, скільки може коштувати банк, особливо зараз, коли виплили на поверхню проблеми, про які раніше не було відомо широкому загалу. Але капітал банку — близько чверті мільярда євро, тож і потенційна ціна продажу, ймовірно, має бути величиною такого порядку. Водночас я не впевнений, що всередині країни знайдеться інвестор із таким фінансовим ресурсом», - каже в коментарі Укрінформу фінансовий аналітик Михайло Демків.
При цьому він відкидає можливість продажу банку за нещодавно апробованими сценаріями передання інвесторам АТ «Перший Інвестиційний Банк» (PINbank) (повне виведення з ринку через продаж 100% акцій новому приватному інвестору, польській фінтех-компанії ZEN.com) і АТ «Мотор-Банк» (передання активів і частини зобов’язань Асвіо Банку).
«Це все ж дуже різні за розміром банки. До того, ж «Сенс» — системно важливий банк. А це означає, що й інвестор для такого банку має бути іншого масштабу. В ідеалі це, звісно, велика іноземна банківська група. І тут навіть немає особливого значення, чи вона вже присутня на українському ринку, чи ні», - пояснює Демків.
За оцінками Тараса Козака, реальних покупців на такий великий банк, на жаль, немає. Але це не означає, що радник, який готуватиме його до продажу й шукатиме потенційних інвесторів по всьому світу, їх не знайде.
«Ми розуміємо, що триває війна, що привабливість українських активів невисока. Останні угоди з купівлі-продажу банків укладалися із дисконтом до їхнього власного капіталу. Тобто, якщо активи банку – мільярд гривень, його продавали за 900 мільйонів. Це – свідчення того, що час для роздержавлення справді не найкращий. Але з урахуванням того, що держава - поганий власник для банків, краще продавати їх навіть у таких непростих умовах, аби зменшити ризики для держави у період можливих криз, про які я казав», - продовжує інвестиційний банкір.
При цьому він не поділяє думки тих, хто вважає, що нинішній скандал довкола Сенс Банку грає на подальше знецінення цього активу.
«Таке враження, що якраз через цю кризу банк став більш готовим до роздержавлення. Річ у тім, що фінансовий сектор знав про його проблеми з управлінням. Це, може, було не дуже публічно, але в середині сектору чутки про це ходили вже досить давно. І те що «шило» вийшло назовні, демонструє: тепер вже навряд чи вдасться продати банк тишком-нишком, «своїм». Адже має бути якась реакція держави, зміна керівництва держбанку, яке працює не на державу, а на «якогось дядечка». А це – шанс, що актив коштуватиме дорожче. Інакше його, посилаючись на проблеми, могли б купити «свої» й «наближені» за безцінь», - підсумував Козак.
Водночас, хоча Сенс Банк і залишається стабільним та прибутковим (входить до десятка банків із найвищим прибутком), більшість експертів - передовсім, з огляду на продовження війни, - оцінюють шанси на його продаж за ринковою вартістю як невисокі. Але якщо вдасться продати «Сенс» за ціною, співставною із обсягами його власного капіталу, за нинішніх умов, це також буде добре.
Владислав Обух, Київ
Перше фото: Okondrat/Wikipedia - CC BY-SA 4.0