ФОПів в Україні побільшало: як це вплине на економіку та бюджет
Прагнучи скоротити витрати й не витримуючи конкуренції зі супермаркетами, малий бізнес усе частіше орієнтується на онлайн-торгівлю
Протягом першого кварталу в Україні зареєстрували майже 64 тис. нових підприємців – фізичних осіб. І хоча за цей же час понад 52,5 тис. бізнесів припинило діяльність, загалом ФОПів у нас на 11 тис. побільшало. За даними Опендатабот, найчастіше нові підприємства з’являлися в галузях онлайн-торгівлі, освіти та інформаційних послуг. Натомість сегмент класичної роздрібної торгівлі (ринки й магазини) скорочувався. Можливе пояснення – те, що онлайн-бізнес не потребує значних стартових вкладень, пошуку приміщень для оренди й дає змогу працювати з будь-якої точки країни. Адже ненаявність стартового капіталу та нестача обігових коштів – серед причин, які найчастіше заважають втіленню мрій українців про власну справу й чи не головний аргумент під час ухвалення рішень про закриття бізнесу. Як і перебої з електропостачанням та інші наслідки війни. На жаль, лише цим проблеми українського мікро-, малого та середнього підприємництва не обмежуються.
ЗБІЛЬШЕННЯ КІЛЬКОСТІ ММСП: ПРИЧИНИ Й ОЧІКУВАНІ НАСЛІДКИ
Загалом в Україні тепер працює понад 2 млн 180 тис. фізичних осіб – підприємців. І з початку війни кількість ФОПів у нас зросла ледь не на 200 тис.
Мікро-, мале та середнє підприємництво (ММСП) – це не лише про наповнення державного та місцевих бюджетів, а й про забезпечення людей необхідними товарами та послугами в умовах логістичних обмежень у роботі великого бізнесу, про самозайнятість населення та створення нових робочих місць, забезпечення мільйонів родин підприємців та їхніх найманих працівників.
За даними Державної податкової служби України, торік фізичні особи-підприємці сплатили до бюджету майже 60 млрд грн єдиного податку, на 9% більше, ніж у 2024-му. Основні платники ЄП – ФОПи третьої групи. Внесок таких платників (а їх приблизно 800 тис.) – майже 48 млрд грн. ФОПи другої групи сплатили 11,5 млрд грн, на 20% більше, ніж рік тому. Зменшилися тільки надходження від діяльності малих підприємців першої групи – до 537 млн грн. Це пояснюють скороченням кількості таких ФОПів, за рік їх поменшало на 19%.
Водночас збільшення кількості реєстрацій фізичних осіб-підприємців у першому кварталі цього року не означає, що податкові надходження від роботи ММСП одразу ж помітно зростуть. Це – більше про перспективу. Та й гарантій того, що тенденція до зростання кількості ФОПів збережеться й надалі, на жаль, немає.
«Ситуацію треба розглядати більш комплексно, у тривалій перспективі, адже зміни, що відбуваються протягом двох-трьох місяців, не показові. Раніше ми не раз були свідками масового закриття бізнесів. Нема гарантій, що такі сплески не повторяться – у зв’язку зі зміною економічних, регуляторних чи податкових умов. Тим паче що в першому кварталі темпи економічного зростання в Україні сповільнилися, тож говорити про кардинальне поліпшення умов ведення бізнесу не доводиться», – каже в коментарі Укрінформу керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський.
А ось переорієнтування частини бізнесів на онлайн-торгівлю, за його оцінками, зумовлене загальносвітовими трендами розвитку цифрової економіки – зростанням частки електронної комерції.
«Онлайн-торгівля та послуги – це набагато дешевше з погляду маркетингу, каналів продажу, вартості "виходу" на ринок та розміру вкладень у розвиток бізнесу. Бо мати фізичний магазин, вкладатися в його оренду, ремонт, пошук персоналу – це про неабиякі кошти. Натомість ви можете мати одразу декілька онлайн-точок продажу з мінімальними витратами. Я не кажу вже про те, що дехто взагалі відмовляється від наймання персоналу, використовуючи цифрові інструменти, чатботи, які фактично заміняють людину», – пояснює Забловський.
У такий спосіб український бізнес, за його словами, шукає можливість адаптуватися в умовах збереження високого податкового й регуляторного тиску, намагаючись скоротити поточні витрати – особливо в умовах війни.
Голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» Оксана Продан у коментарі Укрінформу згадує про ще одну причину:
«Невеликі "живі" магазини закривають і через те, що відкриття великих торгових центрів, супермаркетів знищує десятки маленьких навколо. А знеструмлення робить нерентабельними багато обʼєктів та змушує закриватися або змінювати види діяльності».
А загальне зростання кількості ММСП експертка пояснює розширенням програм державної допомоги на започаткування підприємницької діяльності для різних категорій – ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, безробітних.
«Також під час релокації, а особливо після деокупації українських територій, люди часто реєструють друге підприємство (ФОП)», – додала Продан.
Щодо перспектив розвитку як нових, так і започаткованих раніше бізнесів, то, за результатами інвестиційного тесту, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій у березні, 51% підприємств цьогоріч уже інвестували або планують інвестувати у власний розвиток. Водночас 43% бізнесів вважають, що тепер більш-менш сприятливий час для інвестицій у нове обладнання, тоді як більше ніж половина респондентів (55%) оцінюють поточний момент як невдалий для таких інвестицій.
І зрозуміло, що частка тих, хто має можливості для інвестицій, напряму залежить від розміру підприємств. Відповідні плани мають лише 26% мікро- і 55% малих підприємств проти 61% середніх та 82% великих.
Висновок очевидний (і про це вже давно всім відомо): саме малий бізнес найбільше потерпає від нестачі фінансового ресурсу. І стосується це не лише капіталовкладень, а й обігових коштів. Попри спроби держави допомогти, доступ до дешевого фінансування залишається однією з найболючіших проблем для українських ММСП.
ПДВ ДЛЯ ФОПІВ ПОКИ ЩО НЕ БУДЕ, ОДНАК РОЗСЛАБЛЯТИСЯ НЕ ВАРТО
За інформацією Міністерства фінансів, з початку року за Державною програмою «Доступні кредити 5–7–9%» ММСП отримали майже 12 тис. пільгових позик – більш як на 53 млрд грн. Лише за минулий тиждень 48 уповноважених банків видали представникам мікро-, малого та середнього бізнесів понад 1000 пільгових кредитів на 4,3 млрд грн.
Андрій Забловський погоджується, що держава останніми роками справді зробила багато для поліпшення фінансування малого й середнього бізнесів. Але цих кроків із різних причин – також об’єктивних, пов’язаних із впливами війни, – недостатньо. Зокрема, щодо доступу до дешевих кредитів поза межами державних програм на кшталт «5–7–9%». Причини – висока облікова ставка, проблеми невеликих бізнесів із ліквідністю, відсутність застави та ін.
«Ще одне нерозв’язане питання – страхування фінансових ризиків. Якщо говоримо про прифронтові регіони, то там воно, зрозуміло, ще актуальніше. Адже бізнесу дуже складно виконувати умови для державної підтримки й забезпечити, приміром, 50% фінансування проєкту власним коштом. Загалом же ситуація в різних секторах, галузях та регіонах різна. Так, увага до розв’язання цих проблем є. Але її недостатньо. Особливо з урахуванням наслідків постійних обстрілів, траблів з електропостачанням, вартості пального та інфляційних шоків», – каже керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів.
Водночас поточні витрати бізнесу через усі ці проблеми зростають. Зосібна, і витрати на оподаткування. Скажімо, через підвищення мінімальної заробітної плати (8647 грн) та прожиткового мінімуму (3328 грн) цьогоріч збільшився розмір єдиного податку та мінімального ЄСВ для підприємців.
Але це «квіточки» порівняно з можливим впровадженням ПДВ для ФОПів, що активно обговорювали наприкінці 2025-го та на початку цього року.
Минулого тижня надійшов хороший для підприємців сигнал: прем’єр-міністерка Юлія Свириденко поінформувала про успішні переговори з МВФ та відмову від вимоги запровадити оподаткування, починаючи з наступного року.
«МВФ з розумінням поставився до чутливості питання про запровадження оподаткування ПДВ для ФОПів – як для суспільства, так і для парламенту. Під час весняних зборів у Вашингтоні ми проводили численні консультації з Фондом та європейськими партнерами. І надалі разом працюватимемо над необхідними рішеннями та опрацьовуватимемо інші альтернативні заходи для забезпечення дохідної частини бюджету на 2027 рік», – прокоментувала Свириденко.
Проте вже за кілька днів з’ясувалося, що відповідний маяк не зник із програми Міжнародного валютного фонду остаточно. Якщо інші компенсатори бюджетного дефіциту знайти не вдасться, до розгляду цього питання урядові й парламенту, вочевидь, доведеться повертатися на початку наступного року. Тоді ПДВ для ФОПів з річним оборотом у понад 4 млн грн (поріг, зрозуміло, можуть і переглянути) запровадять із 1 січня 2028-го.
БОРОТЬБА З ПОДАТКОВОЮ ОПТИМІЗАЦІЄЮ ТА СПРОЩЕННЯ АДМІНІСТРУВАННЯ: ЯКІ ВАРІАНТИ
Окрім потенційного фіскального ефекту (пошуку кількох десятків мільярдів гривень для фінансування бюджетного дефіциту), прибічники такого кроку кажуть і про ймовірний позитивний вплив на подолання так званих схем податкової оптимізації. Це коли великий та середній бізнеси мінімізують податкові платежі, використовуючи для цього ФОПів, що працюють за спрощеною системою оподаткування.
Забловський визнає: питання податкової оптимізації та приховування доходів було актуальним завжди. І не лише для нашої країни. Проте вплив цієї проблеми на тіньовий сегмент української економіки не є системним та визначальним. Куди більшої шкоди завдають інші «схеми» й порушення. За приклад він наводить викриття масштабної схеми ухилення від сплати податків через конвертаційний центр із ймовірним оборотом у 18 млрд грн.
«Я вже не кажу про тіньовий сектор виробництва підакцизних товарів (тютюнових виборів та алкоголю) чи багатомільярдний тіньовий сегмент грального бізнесу. Тобто є речі, пов’язані з оптимізацією й тінізацією, які генерують у багато разів більші суми тіньових доходів, аніж можливе дроблення великого бізнесу через ФОПів», – наголошує експерт.
Безумовно, і з цими порушеннями, як і з масовим винайманням працівників через реєстрацію їх як фізичних осіб-підприємців, щоб зменшити податки й соцвнески бізнесу, треба боротися. Водночас Забловський застерігає від спроб використати ситуацію для скасування спрощеної системи оподаткування чи суттєвого ускладнення її умов.
Оксана Продан категоричніша. Спроби впровадження ПДВ для платників єдиного податку (мова не тільки про ФОПів, а і про юридичних осіб) вона розцінює не інакше як саме наміри знищити спрощену систему оподаткування. Проблему ж податкової оптимізації великих бізнесів, за її словами, розв’язати нескладно – було б бажання.
«Великі бізнеси оптимізують себе тільки за мовчазної згоди (підтримки) податкової. Коли немає жодних залежностей між бізнесом та податковою, оптимізація через відмову в реєстрації РРО, через масову реєстрацію підприємців за одним місцем, що податківці можуть зупиняти, коли хочуть, не можлива», – вважає Продан.
Ще однією важливою проблемою для ММСП, розв’язати яку держава могла б без якихось надзусиль, експерти називають спрощення податкового адміністрування. І в Міністерстві фінансів, до речі, уже анонсували відповідні законодавчі ініціативи.
Андрій Забловський вважає, що такі спрощення мають бути пов’язані з максимальним використанням зручних та доступних (бажано безплатних для користувачів) цифрових сервісів.
«ФОПи повинні мати можливість, умовно кажучи, за декілька натискань заплатити внески, подати декларацію, автоматично заповнити форму звітності. Дрібний підприємець не має витрачати багато часу на адміністрування, а тим паче потребувати винаймання для цього окремого бухгалтера. Чому ідея впровадження ПДВ для ФОПів не сприймається? Тому що це складно в адмініструванні», – упевнений експерт.
Натомість альтернативи використанню різних цифрових інструментів і технологій у світі немає. Завдання держави за цих обставин – гарантування кібербезпеки, забезпечення захисту персональних даних і надійної роботи таких інструментів.
«Й Україна вже рухається цим шляхом. Є Стратегія розвитку штучного інтелекту до 2030 року. У її межах, окрім іншого, передбачено цифровізацію сервісів, пов’язаних зі сплатою податків. ШІ-агенти замість вас сплачуватимуть податки, заповнюватимуть декларації, тобто будуть наче податковими агентами», – каже Забловський.
Також експерти кажуть про необхідність зменшення навантаження, пов’язаного з веденням кадрової документації (штатного розпису, наказів, особових карток) ФОПами з найманими працівниками. Є потреба в дебюрократизації механізмів використання програмних касових апаратів (ПРРО) у разі перевищення ліміту доходу (1 320 000 грн для 2–4 груп), щоб зменшити ризик накладання штрафів на підприємців.
І головне: ФОПи потребують передбачуваності, зокрема збереження спрощеної системи оподаткування без звуження переліку дозволених видів діяльності, що обговорюється в межах реформи.
Владислав Обух, Київ
Фото: Згенероване ШІ